Рішення № 86744177, 02.01.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 січня 2020 року м. Київ № 826/4449/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Арсірія Р.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві

про визнання протиправними дії,

прийняв до уваги таке:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 01.08.2017 просить суд:

визнати дії Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо проведення документальної позапланової перевірки неправомірними;

скасувати наказ №918 від 29.12.2016 року про призначення документальної позапланової перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 09.12.2013 року по 22.08.2016 року.

Позов обґрунтований протиправністю винесення відповідачем оскаржуваного наказу, проведенням перевірки без повідомлення позивача.

Ухвалами суду від 30.03.2017 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано та матеріали справи не містять копії спірного наказу від 29.12.2016 №918, разом з тим, як свідчить акт перевірки, саме на підставі вказаного наказу проводилася спірна перевірка. Разом з тим, всі заходи щодо витребування спірного наказу від відповідача судом вжито, зокрема його витребування ухвалою суду від 30.03.2017. Ненадання витребуваного документу зобов`язує суд розглянути справу за наявними в ній доказами.

Відповідач проти позову заперечував з підстав, викладених в письмових запереченнях.

У судовому засіданні 18.09.2017 суд, на підставі ч. 4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15.12.2017) ухвалив продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Разом з тим, 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

Як вбачається з Акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 09.12.2013 по 22.08.2016 №30/26-57-13-06/НОМЕР_1 від 24.01.2017, на підставі пп.78.1.11, п. 78.1 ст. 79 Податкового кодексу України№2755-VI від 02.12.2010 із змінами та доповненнями, ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 26.08.2016 по справі №761/30062/16-к, провадження №1-кс/761/18449/2 відповідачем видано наказ №918 від 29.12.2016 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 .

На підставі вказаного наказу №918 від 29.12.2016 відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з 11.01.2017 по 17.01.2017.

За результатами проведеної перевірки посадовими особами відповідача 24.01.2017 складено Акт № 30/26-57-13-06/НОМЕР_1 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 09.12.2013 по 22.08.2016.

Вважаючи дії по проведенні перевірки, а також сам наказ щодо її призначення протиправними, позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про те, що права та інтереси, за захистом яких позивач звернувся до суду, були порушені з огляду на таке.

Відповідно до пункту 75.1. статті 75 Податкового кодексу України (далі також - ПК України в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного наказу та проведення перевірки) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Вичерпний перелік обставин для здійснення документальної позапланової перевірки встановлено пунктом 78.1 статті 78 ПК України.

Із змісту Акту від 24.01.2017 №30/26-57-13-06/НОМЕР_1 та заперечень відповідача встановлено, що підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача зазначено підпункт 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

Згідно з підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесену ними відповідно до закону.

В контексті наведеного суд зазначає, що підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України містить загальне визначення документальної перевірки.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Таким чином, з аналізу наведених правових норм суд приходить до висновку, що документальна позапланова виїзна перевірка проводиться на підставі наказу керівника контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення. У свою чергу, можливість для проведення документальної позапланової виїзної перевірки та прийняття відповідного наказу на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України виникає виключно за наявності двох умов: 1) отримання ухвали слідчого судді (суду); 2) відповідності ухвали слідчого судді (суду) закону.

Вирішуючи питання про наявність підстав для проведення спірної документальної невиїзної позапланової перевірки позивача, та, відповідно, підстав для прийняття спірного наказу про призначення такої перевірки, суд зазначає таке.

Так, в рамках даної справи, судом скеровано до Шевченківського районного суду міста Києва ухвалу від 20.06.2017, якою витребувано копію ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 26.08.2016 №761/30062/16-к, провадження №1-кс/761/18449/2 на підставі якої прийнято спірний наказ №816.

На виконання вищевказаної ухвали суду, Шевченківським райсудом надано належним чином засвідчену копію ухвали від 26.08.2016 №761/30062/16-к, провадження №1-кс/761/18449/2.

Дослідженням ухвали Шевченківського райсуду від 26.08.2016 №761/30062/16-к, провадження №1-кс/761/18449/2, судом встановлено, що у ній відсутні будь - які посилання щодо надання дозволу на проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 . Більше того, у ній відсутні будь - які згадування щодо особи ФОП ОСОБА_1 . Відтак, як приходить до висновку суд, вказана ухвала від 26.08.2016 №761/30062/16-к, провадження №1-кс/761/18449/2 будь - якого відношення до позивача - ФОП ОСОБА_1 не має.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність у межах спірних правовідносин обставин, з якими положення підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України пов`язують можливість призначення та проведення перевірки, а тому наказ відповідача від 29.12.2016 року №918 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача та дії по її організації та проведенню суперечать нормам ПК України, тобто є протиправними.

Крім іншого, суд зазначає що визнання протиправності наказу про призначення перевірки, який є актом індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень та підставою для проведення перевірки платника податків, обумовлює безпідставність дій по проведенню перевірки та нівелює наслідки такої перевірки також, з огляду на що, судом не досліджується обставини чи мала місце перевірка контролюючого органу на підставі оскаржуваного наказу та які порушення податкового законодавства під час такої перевірки виявлено.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 30.10.2018 року у справі №808/929/18.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Враховуючи що проведена перевірка була невиїзною, позивач був позбавлений можливості скористатися правом недопуску посадових осіб контролюючого органу до проведення такої перевірки.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи встановлено, що відповідно до квитанції від 29.03.2017 року № 000000000458 за подання позову позивачем сплачено 1 600,00 грн., відтак, з огляду на задоволення позову, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача суму сплаченого ним судового збору у розмірі 1 600,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2- 9, 11, 44, 72-78, 79, 139, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ №918 від 29.12.2016 року про призначення документальної позапланової перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 09.12.2013 року по 22.08.2016 року.

3. Визнати дії Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо проведення документальної позапланової перевірки неправомірними.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 39513550, адреса: 03115, м. Київ вул. Верховинна, 9).

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Р.О. Арсірій