Рішення № 86743956, 26.12.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/4262/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Клочка К.І.,

за участю:

секретаря судового засідання - Солтис О.О.,

прокурора - Марченко О.А.,

представника відповідача - Єременко Т.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом першого заступника керівника Кобеляцької місцевої прокуратури до Козельщинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області, третя особа: Філія державної установи "Центр пробації" в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Під час розгляду справи суд, -

В С Т А Н О В И В:

06 листопада 2019 року Перший заступник керівника Кобеляцької місцевої прокуратури звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Козельщинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області, третя особа: Філія державної установи "Центр пробації" в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, а саме просить:

- визнати протиправною бездіяльність Козельщинської селищної ради Полтавської області щодо невчинення дій до влаштування порушників для виконання суспільно корисних робіт, відповідно до постанов суду, за направленням Козельщинського районного сектору філії Державної установи "Центр пробації" в Полтавській області та непередбачення в бюджеті видатків для сплати порушникам за виконання суспільно корисних робіт для подальшого погашення заборгованості із сплати аліментів;

- зобов`язати Козельщинську селищну раду Полтавської області вжити заходів до влаштування порушників для виконання суспільно корисних робіт, відповідно до постанов суду, за направленням Козельщинського районного сектору філії Державної установи "Центр пробації" в Полтавській області та передбачити в бюджеті видатки для фінансування суспільно корисних робіт для подальшого погашення заборгованості із сплати аліментів .

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що невиконання Козельщинською селищною радою Козельщинського району Полтавської області чинних вимог законодавства може призвести до порушення інтересів держави в частині гарантування забезпечення захисту прав неповнолітніх на належне утримання на життя. Прокурор зазначає, що відповідачем не вирішено питання про внесення змін до бюджету в частині фінансування оплати праці за виконання суспільно корисних робіт. Така бездіяльність відповідача призводить до невиконання порушниками накладених судами адміністративних стягнень у вигляді суспільно корисних робіт. З цих підстав прокурор, здійснюючи представництво інтересів держави у суді, посилається на відсутність у суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави у цій сфері, повноважень на звернення до суду з таким позов.

Ухвалою суду від 11 листопада 2019 року відкрито провадження в справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 05.12.2019.

У встановлений судом строк відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, у якому заперечував проти задоволення позову, посилаючись на те, що положеннями статтей 89,91 Бюджетного кодексу України передбачено конкретні цілі, на які здійснюються видатки з бюджетів об`єднаних територіальних громад. Вказані норми не передбачають повноважень органів місцевого самоврядування щодо здійснення видатків на оплату суспільно корисних робіт. Відповідно, органом місцевого самоврядування не може бути нараховано плату правопорушникам за виконання суспільно корисних робіт.

В судовому засіданні прокурор підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечив.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, надіславши заяву, у якій позовні вимоги прокурора підтримав та просив розглядати справу за його відсутності.

Заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною першою статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до вимог частини 3-5 статті 53 КАС України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VІІІ "Про прокуратуру" (далі - Закон), прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У відповідності до норм вказаного Закону прокурор одержує передбачену законом можливість захищати права та інтереси не конкретного державного органу, а дещо абстрактні інтереси держави, що в широкому сенсі можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів і являти собою потребу в здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих, зокрема, на гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, а також охорону землі, лісів, водойм як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання, в тому числі, й територіальних громад.

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 зазначено, що із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Зокрема, згідно статті 2 Конвенції ООН "Про права дитини" (ратифікованої постановою Верховної Ради № 789-ХІІ від 27.02.1991) всі діти, незалежно від їхньої раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, соціального походження рівні у своїх правах. Держава не може порушувати жодне з прав. Держава має активно пропагувати права дитини.

Статтею 27 Конвенції встановлено, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового та духовного розвитку. Сюди входить належне харчування, житло, одяг. Батьки несуть відповідальність за забезпечення належного життєвого рівня дитини. Обов`язки держави полягають у тому, щоб створити відповідні умови для реалізації цієї відповідальності.

Таким чином, державою створюються умови для реалізації відповідальності батьків за забезпечення належного життєвого рівня дитини, зокрема шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення в частині введення інституту адміністративного покарання у виді суспільних робіт за ухилення батьків від сплати аліментів на утримання дітей.

Перший заступник керівника Кобеляцької місцевої прокуратури, встановивши, що відповідачем не вживалися заходи для внесення змін до бюджету в частині видатків для сплати порушникам за виконання суспільно корисних робіт, звернувся до суду з цим позовом, використовуючи повноваження, надані статтями 23, 24 Закону України "Про прокуратуру".

Судом встановлено, що до Козельщинського відділу Кобеляцької місцевої прокуратури 16.08.2019 року надійшли листи старшого інспектора Козельщинського районного сектору філії державної установи "Центр пробації" в Полтавській області, за змістом яких до Козельщинського районного сектору філії ДУ "Центр пробації" в Полтавській області на виконання протягом 2019 року надходили постанови Козельщинського районного суду стосовно жителів Козельщинського району про визнання їх винними у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183-1 КУпАП та накладено на них адміністративне стягнення у вигляді суспільно корисних робіт на строк у 120 годин.

Протягом 2019 року таким правопорушникам видавалися направлення до Козельщинської селищної ради для відбуття адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт. Однак, відповідач відмовляв у прийнятті до виконання суспільно корисних робіт, мотивуючи тим, що в затвердженому бюджеті селищної ради на 2019 рік не передбачено видатків на фінансування суспільно корисних робіт.

Відповідно до частини 1 статті 51 Конституції України та частини 1 статті 180 Сімейного кодексу України від 10.01.2002 № 2947-ІІІ (далі СК України) батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

06.02.2018 року набрав чинності Закон України від 07.12.2017 № 2234-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів", яким запроваджено новий вид адміністративного стягнення суспільно корисні роботи.

Відповідно до частин 1-2 статті 31-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-Х (далі - КУпАП) суспільно корисні роботи полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, оплачуваних робіт, вид яких та перелік об`єктів, на яких порушники повинні виконувати ці роботи, визначає відповідний орган місцевого самоврядування.

Суспільно корисні роботи призначаються районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею) на строк від ста двадцяти до трьохсот шістдесяти годин і виконуються не більше восьми годин, а неповнолітніми - не більше двох годин на день.

Частиною першою статті 183-1 КУпАП встановлено, що несплата аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім`ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання, - тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин.

Законом України від 07.12.2017р. № 2234-VІІІ КУпАП доповнено главою 31-А, зокрема статтею 325-1 КУпАП, якою визначено, що постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про накладення адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт надсилається на виконання органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, не пізніше дня, наступного за днем набрання постановою законної сили.

Виконання стягнення у вигляді суспільно корисних робіт здійснюється шляхом залучення порушників до суспільно корисної праці, вид якої визначається відповідним органом місцевого самоврядування.

За виконання суспільно корисних робіт порушнику нараховується плата за виконану ним роботу.

Тобто, введення інституту адміністративного покарання у виді суспільно корисних робіт має на меті погашення батьками заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини.

Статтею 325-3 КУпАП встановлено, що на власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем виконання порушником суспільно корисних робіт покладається, у тому числі, погодження з органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, переліку об`єктів, на яких порушники виконують суспільно корисні роботи, та видів таких робіт та нарахування плати порушнику за виконання суспільно корисних робіт та перерахування її на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби для подальшого погашення заборгованості зі сплати аліментів.

Наказом Міністерства юстиції України від 19.03.2013 року №474/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.03.2013 року за №457/22989, затверджено Порядок виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт, виправних робіт та суспільно корисних робіт (надалі - Порядок).

Відповідно до пунктів 11.1, 11.2, 11.5 Порядку виконання стягнення у вигляді суспільно корисних робіт покладається на уповноважений орган з питань пробації.

Виконання стягнення у вигляді суспільно корисних робіт здійснюється шляхом залучення порушників до суспільно корисної праці, вид якої та перелік об`єктів, на яких порушники повинні виконувати ці роботи, визначається відповідним органом місцевого самоврядування.

Щороку на початку року уповноважений орган з питань пробації надсилає запити (додаток 1) до органів місцевого самоврядування та власникам підприємств щодо погодження переліку об`єктів, на яких порушники відбуватимуть суспільно корисні роботи, та видів таких робіт.

Пунктом 12.1 Порядку передбачено, що при виконанні постанов суду (судді) про застосування суспільно корисних робіт на уповноважений орган з питань пробації покладаються зокрема погодження з органами місцевого самоврядування та власниками підприємств переліку об`єктів, на яких порушники виконуватимуть суспільно корисні роботи, та видів таких робіт.

Згідно з пунктом 13.15 Порядку відповідно до визначеного переліку об`єктів, на яких порушники виконують суспільно корисні роботи, уповноважений орган з питань пробації у десятиденний строк з дня отримання постанови суду (судді) видає порушнику направлення (додаток 21) на один з цих об`єктів.

Підпунктом 2 пункту "а" частини 1 статті 38 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі власні (самоврядні) повноваження: сприяння діяльності органів суду, прокуратури, юстиції, служби безпеки, Національної поліції, Національного антикорупційного бюро України, адвокатури і Державної кримінально-виконавчої служби України.

Втім, відповідно до частини 13 статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування" пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситися сільським, селищним, міським головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, головою місцевої державної адміністрації, головою районної, обласної ради, загальними зборами громадян. Пропозиції щодо прийняття рішень, які відповідно до закону є регуляторними актами, вносяться з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Згідно з частини 2 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішенням виконавчого комітету Козельщинської селищної ради від 11.02.2019 № 17 затверджено Переліки визначення видів суспільно корисних та громадських робіт для порушників, на яких судом накладено адміністративне стягнення.

Водночас, судом встановлено, що Козельщинська селищна рада відмовляла у прийнятті до виконання суспільно корисних робіт, мотивуючи тим, що в затвердженому бюджеті на 2019 рік не передбачено видатків на фінансування суспільно корисних робіт.

При цьому, рішення дванадцятої сесії сьомого скликання Козельщинської селищної ради Козельщинського району від 22.12.2018 «Про бюджет селищної об`єднаної територіальної громади на 2019 рік» є чинним.

Набрання чинності Законом України від 07.12.2017р. № 2234-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів», яким запроваджено новий вид адміністративного стягнення- суспільно корисні роботи, вимагає внесення змін до інших нормативно - правових актів, які повинні опосередковувати виконання вимог цього Закону. Наразі такі зміни не внесені, механізм його реалізації, що стосується фінансування таких робіт, відсутній.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 2 статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Тобто, кінцевою метою адміністративного судочинства, як це випливає із змісту частини 1 статті 2 КАС України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій.

Наведена процесуальна норма кореспондує з положеннями частини 1 статті 19 КАС України, в силу вимог якої юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (пункт 1).

Обов`язковою ознакою рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, є прямий (безпосередній) вплив рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень на правовий статус фізичної чи юридичної особи, зокрема обмеження її прав, свобод, покладення на неї обов`язків.

Таким чином, властивостями оскаржуваності наділені лише ті рішення, дії чи бездіяльність, які створюють реальні правові наслідки для цієї особи, впливають на стан її суб`єктивних прав і обов`язків. А захист прав, свобод та інтересів в адміністративному судочинстві має відповідати критерію ефективності і призводити до відновлення правового становища особи, яке існувало до такого порушення.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За такого правового регулювання та встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про відсутність протиправної бездіяльності відповідача у спірних правовідносинах.

Відтак, позов не підлягає задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст.139, 243, 245, 246, 255, 257-258, 262, 293, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні позову Першого заступника керівника Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області (вул. Касьяна, 37, м. Кобеляки, Кобеляцький район, Полтавська область, 39200) до Козельщинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області ( вул. Остроградського, 87, смт. Козельщина, Козельщинський район, Полтавська область, 39100 ), третя особа: Філія державної установи "Центр пробації" в Полтавській області (пров. Родини Іваненків, 3-в, м. Полтава, 36022) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 02 січня 2020 року.

Суддя К.І. Клочко