
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
28 грудня 2019 року Справа № 280/5358/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )
до Військової частини А 1978 (69068, м. Запоріжжя, вул. Стефанова, буд.1, код ЄДРПОУ 08160298 )
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини А 1978 (далі - відповідач), в якій позивач просить суду визнати протиправними дії відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 30.05.2016 по 06.09.2019 включно; зобов`язати відповідача провести розрахунок та виплату позивачу невиплачену індексацію грошового забезпечення за період з 30.05.2016 по 06.09.2019 включно.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено про те, що в період проходження позивачем служби, нарахування грошового забезпечення проводилося не в повному обсязі, а саме з 30.05.2016 року (дата набрання чинності контракту) по 06.09.2019 (по дату звільнення у запас) відповідачем не проводилась індексація грошового забезпечення. У зв`язку з чим позивач звернувся до відповідача із заявою щодо виплати індексації. Проет, листом відповідач відмовив позивачу у виплаті індексації індексації за період з 30.05.2016 по 06.09.2016 з посиланням на роз`яснення Департаменту фінансів Міністретсва оборони україни від 04.01.2016 №248/3/9/1/2, наданих на виконання телеграми Міністра оборони України від 31.12.2015 №248/3/9/1/1150. Також з посиланням на роз`яснення Міністретсва соціальної політики України від 24.07.2013 №744/13/84-13 відповідач зазначив, що на військовослужбовців, які проходять військову службу у військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, Кодекс про працю України не поширюється. Позивач, вважаючи, дії відповідаа щодо не проведення та невиплати індексації протиправними звернувся із даним адміістративним позовом до суду.
Ухвалою суду від 25.11.2019 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) у судовому засіданні 23.12.2019. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
18.12.2019 від представника відповідача до суду надійшов відзив на адміністративний позов (вх.№53786), в якому просив відмовити у задоволені позовних вимог позивача повністю та зазначив, що у 2016 році відбулося збільшення грошового забезпечення військовослужбовців. В зв`язку з цим на виконання вимог телеграми Міністра оборони України від 31.12.2015 № 248/3/9/1/1150 щодо збільшення грошового забезпечення військовослужбовців Департаментом фінансів Міністерства оборони України були доведені до військових частин (установ, організацій) роз`яснення від 04.01.2016 № 248/3/9/1/2 згідно яких, у зв`язку із внесенням змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (із змінами), згідно яких індексацію грошового забезпечення військовослужбовців слід не нераховувагн до окремого роз`яснення. Крім того, відповідно до статті 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», пункту 6 Порядку № 1078 індексація грошових доходів населення здійснюється в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів. Зазначене підтверджено роз`ясненнями від 09.06.2016 № 252/10/136-1 та роз`ясненнями від 08.08.2017 №78/0/66-17. У межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям ЗС України у січні 2016 року - лютому 2018 року у Міністерства оборони України - не було. Також звертає увагу на те, що Порядок № 1078 не передбачає механізм нарахування та виплати індексації за попередні роки. Вказує, що будь-якої вини чи протиправних дій з боку командування ВЧ А1978 стосовно позивача допущено не було.
Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Отже, відповідно до вищевказаних приписів КАС України, справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у межах строку, встановленого ст. 258 КАС України.
Суд, розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступне.
Наказом командира Військової частини А 1978 старшого солдатат військової служби за контрактом ОСОБА_1 , номер обслуги 2 протитанкової артилерійської батареї протитанкового артилерійського дивізіону військової частини, звільнено у запас відповідно до пункту 2 підпункту «й» (які уклали контракт на строк до закінченн особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду) частини статті 26 закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 року (зі змінами).
Позивач знаходився на грошовому забезпеченні при Військової частини А 1978, де нараховувалось та виплачувалось грошове забезпечення до дня звільнення з військової служби.
Під перебування на службі у Збройних Силах України позивачу не була виплачена індексацію грошового забезпечення за період з 30.05.2016 по 06.09.2019 (включно), що саме сторонами не оспорюється.
Зі змісту позовної заяви позивач 10.09.2019 звернувся до Військової частини А1978 із заявою щодо виплати індксації за період з 30.05.2016 по 06.09.2019 (включно).
Листом від 27.09.2019 року № 4631 було повідомлено позивача про те, що у 2016 році відбулося збільшення грошового забезпечення військовослужбовців. В зв`язку з цим на виконання вимог телеграми Міністра оборони України від 31.12.2015 № 248/3/9/1/1150 щодо збільшення грошового забезпечення військовослужбовців Департаментом фінансів Міністерства оборони України були доведені до військових частин (установ, організацій) роз`яснення від 04.01.2016 № 248/3/9/1/2 згідно яких, у зв`язку із внесенням змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (із змінами), згідно яких індексацію грошового забезпечення військовослужбовців слід не нераховувагн до окремого роз`яснення.
Отже, як встановлено із матеріалів справи, індексація грошових доходів ОСОБА_1 , за період з 30.05.2016 по 06.09.2019 не нараховувалась та не виплачувалась.
Вважаючи дії відповідача щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 30.05.2016 по 06.09.2019 протиправними, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини першої ст. 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
В силу статтей 1 та 2 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон №2011-ХІІ), військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до частин другої-третьої ст. 9 Закону №2011-ХІІ, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - Закон № 1282-ХІІ).
Відповідно до ст. 2 Закону № 1282-ХІІ, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
В силу статей 4, 6 Закону № 1282-ХІІ, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі Порядок № 1078).
Відповідно до п. 1-1 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (у 2016 році - 103 відсотка).
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Пунктом 2 Порядку № 1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
За змістом п. 4 Порядку № 1078, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Відповідно до п. 5 Порядку № 1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Отже, місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.
Згідно п. 6 Порядку № 1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік (вказана норма застосовується із 01.12.2015).
Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці.
При цьому, нормами Закону № 1282-ХІІ та Порядку № 1078 визначено джерело коштів на проведення індексації.
Однак, пунктом 6 Порядку № 1078 безпосередньо не скасовано виплату індексації заробітної плати (грошового забезпечення) та не пов`язано індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації.
Як встановлено судом, відповідач не здійснював нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період за період з 30.05.2016 по 06.09.2019.
Як вбачається з матеріалів справи, заперечуючи проти позову, відповідач не посилається на відсутність обставин, передбачених статтею 4 Закону №1282-ХІІ для проведення індексації, а лише посилається на роз`яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04.01.2016 №248/3/9/1/2.
Разом з тим, згідно Положення про військові комісаріати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 червня 2013 року №389 військові комісаріати у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Міноборони, наказами і директивами Міністра оборони та наказами і директивами начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил, іншими правовими актами, а також цим Положенням.
Отже, у спірних правовідносинах, Військова частина А 1978 повинна діяти відповідно до вимог Закону №1282-ХІІ .
А тому, посилання відповідача на роз`яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04.01.2016 №248/3/9/1/2 відповідно до якого, індексація грошового забезпечення військовослужбовців не підлягає нарахуванню до окремого роз`яснення, на збільшення грошового забезпечення в Мінобороні та у звязку з дією особливого періоду, як на підставу для невиплати індексації грошового забезпечення позивача, не можуть бути підтвердженням правомірності його дій.
Щодо твердження відповідача про те, що позивачем пропущено строк звернення до суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.5 ст.122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
При цьому, за загальним правилом початок перебігу строку звернення до суду починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, судом встановлено, що позивач 10.09.2019 звернувся до відповідача з заявою про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення. Листом від 27.09.2019 №4631 позивачу відмовлено у проведенні відповідної індексації, а відтак саме з 27.09.2019 позивач дізнався про порушення його права у зв`язку із відмовою у проведенні індексації у добровільному порядку.
Позивачем позовна заява подана до відділення поштового зв`язку в кінці жовтня 2019 року, що свідчить про дотримання позивачем строку звернення до суду.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.
У зв`язку із звільненням позивача від сплати судового збору, на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», а також відсутністю доказів понесення інших витрат, пов`язаних із розглядом справи, суд не вирішує питання розподілу судових витрат.
Керуючись ст.ст.2,6,8,9,12,14,44,139,242-246 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Військової частини А 1978 (69068, м. Запоріжжя, вул. Стефанова, буд.1, код ЄДРПОУ 08160298) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Військової частини А1978 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 30.05.2016 по 06.09.2019 (включно).
Зобов`язати Військову частину А1978 провести розрахунок та виплатити ОСОБА_1 невиплачену індексацію грошового забезпечення за період з 30.05.2016 по 06.09.2019 (включно).
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 28.12.2019.
Суддя А.В. Сіпака
Судове рішення № 86743362, Запорізький окружний адміністративний суд було прийнято 28.12.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 280/5358/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: