Рішення № 86743259, 18.12.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2019 року м. Житомир справа № 240/11371/19

категорія 104020000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гуріна Д.М.,

секретар судового засідання Шуляк О.Ю.,

за участю: позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Денисенка Б.Д., Коцура Т.І.,

представника третьої особи - Катишева С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області, третя особа - ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

1 листопада 2019 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області, у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області від 27 вересня 2019 року про притягнення адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №186 від 23 вересня 1998 року, видане Житомирською обласною КДКА) до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк 3 (три) місяці.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване ним рішення прийнято з грубим порушенням Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року 9 червня 2017 року (далі - Правила адвокатської етики), Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженим рішенням Ради адвокатів України 30 серпня 2014 року №120 (далі - Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката), висновки комісії не відповідають фактичним обставинам справи, а тому дане рішення підлягає скасуванню, оскільки воно не ґрунтується на Законі України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Вважає, що ним не було допущено порушення Правил адвокатської етики оскільки ним не здійснювалось одночасно представництво двох або більше клієнтів, оскільки гр. ОСОБА_2 повідомила про відмову від послуг позивача 24 січня 2019 року, а гр. ОСОБА_3 допущений до розгляду справи №761/40506/16-ц, де позивач мав представляти інтереси останнього, лише 20 червня 2019 року. Дисциплінарною палатою не було враховано наявність будь-яких наслідків, його особу, інші обставини справи, що є грубим порушенням Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 6 листопада 2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження із проведенням підготовчого засідання та викликом (повідомленням) учасників справи. Підготовче засідання призначено на 29 листопада 2019 року на 11:00.

25 листопада 2019 року на адресу суду від представника гр. ОСОБА_2 надійшла заява про залучення у справі третьої особи - ОСОБА_2 (а.с.38).

25 листопада 2019 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов (а.с.42-49), відповідно до змісту якого Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні за безпідставністю. Стверджує, що оскаржуване рішення від 27 вересня 2019 року є обґрунтованим, вмотивованим і законним, а поданий позов - безпідставним.

У підготовчому засіданні суд ухвалами від 29 липня 2019 року, постановленими у порядку статті 243 Кодексу адміністративного судового судочинства України без виходу до нарадчої кімнати, задовольнив заяву представника ОСОБА_2 та залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача — Бондар Лідію Михайлівну та відклав підготовче засідання на 13 грудня 2019 року на 14:30, у зв`язку із залученням третьої особи, що внесено секретарем до протоколу судового засідання від 29 листопада 2019 року (а.с.53-54).

13 грудня 2019 року на адресу суду від представника третьої особи надійшла заява про відкладення розгляду справи (а.с.58).

У підготовчому засіданні суд ухвалою від 13 грудня 2019 року, постановленою у порядку статті 243 Кодексу адміністративного судового судочинства України без виходу до нарадчої кімнати, закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 18 грудня 2019 року на 16:00, що внесено секретарем до протоколу судового засідання від 13 грудня 2019 року (а.с.61-62).

У судовому засіданні 18 грудня 2019 року позивач заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, що викладені у позовній заяві. Позивач пояснив, що між його клієнтами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не існувало конфлікту інтересів, оскільки брат ОСОБА_2 був фактичним власником тепер вже спірного приміщення. Брат ОСОБА_2 мав довіреність від ОСОБА_2 та уклав договір з позивачем на представництво інтересів, а також просив продати спірне приміщення. На прохання клієнта позивач знайшов покупця приміщення - ОСОБА_3 , з яким і був укладений договір на відступлення права вимоги та передані грошові кошти. З ОСОБА_3 позивач уклав договір на представництво інтересів та продовжував вести справи щодо оформлення права власності на об`єкт інвестування. Однак, після смерті брата ОСОБА_2 , у судовому засіданні 24 січня 2019 року, заявила, що не визнає договір на відступлення права вимоги і відкликала довіреність на позивача на представництво інтересів. Позивач вважає, що ним не було допущено конфлікту інтересів між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Представники відповідача у судовому засіданні 18 грудня 2019 року проти заявлених вимог заперечували просили відмовити у їх задоволенні з підстав, що викладені у відзиві на адміністративний позов (а.с.42-49), вважають, що Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області правомірно застосувала до адвоката ОСОБА_1. дисциплінарне стягнення, яке відповідає скоєному ним одноразовому грубому порушенню, яке виявилося у нерозірванні договору з клієнтом після виникнення конфлікту інтересів.

Представник третьої особи у судовому засіданні 18 грудня 2019 року проти заявлених позовних вимог заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог. У судовому засіданні пояснив, що адвокат ОСОБА_1 дізнавшись про те, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 виник конфлікт мав відмовитись від представництва інтересів конфліктуючих сторін.

Заслухавши пояснення та доводи позивача, представників відповідача та представника третьої особи, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 14 червня 2019 року до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області за вх. №90 надійшла заява (скарга) від ОСОБА_2 , щодо порушення дисциплінарної справи та притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 .

23 серпня 2019 року кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Житомирської області за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 і матеріалів перевірки порушено дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_1 .

У скарзі ОСОБА_2 ставила питання про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та зазначила, що адвокат ОСОБА_1 після розірвання договору про надання правової допомоги з нею відмовився повернути останній отримані оригінали документів, та всупереч встановленої заборони на укладення договору про надання правової допомоги у разі конфлікту інтересів взяв на себе представництво інтересів конфліктуючої сторони з ОСОБА_2 , а саме: гр. ОСОБА_3 , передав останньому документи ОСОБА_2 та розголосив адвокатську таємницю.

Дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області за результатами розгляду дисциплінарної справи із врахуванням пояснень (усних та письмових) заявника ОСОБА_2 її представника адвоката Катишева С.В., адвоката ОСОБА_1. та наданих сторонами матеріалів, прийняла рішення від 27 вересня 2019 року, у якому дійшла до висновків, що адвокатом ОСОБА_1. порушено вимоги частини 2 та частини 5 статті 9 Правил адвокатської етики та статтю 28 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме: не було вжито заходів щодо негайного розірвання договору з ОСОБА_3 при виникненні конфлікту інтересів 24 січня 2019 року між його клієнтами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; адвокат ОСОБА_1 продовжував надавати правничу допомогу ОСОБА_3 у спірних правовідносинах між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і на час винесення рішення у дисциплінарній справі та вирішила притягнути адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. Застосувати до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю на строк 3 (три) місяці (а.с.17-34).

Не погоджуючись з вказаним рішенням та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що спірні правовідносини регулюються наступними нормами права.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 21 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 31 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися у разі систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.

Відповідно до частин 1-2 статті 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є, зокрема, порушення правил адвокатської етики.

Частиною 1 статті 35 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

Згідно з частиною 2 статті 38 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

Відповідно до частини 2 статті 39 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.

Згідно з абзацом другим частини 1 статті 41 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

Аналогічна норма зазначена у пункті 51 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката.

Відповідно до частин 1, 5 статті 52 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення.

Згідно з абзацами першим, третім статті 7 Правил адвокатської етики у своїй професійній діяльності адвокат зобов`язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.

Відповідно до частин 2 та 5 статті 9 Правил адвокатської етики адвокат без письмового погодження з клієнтами, щодо яких виник конфлікт інтересів, не може представляти або захищати одночасно двох або більше клієнтів, інтереси яких є взаємно суперечливими, або вірогідно можуть стати суперечливими, а також за таких обставин надавати їм професійну правничу (правову) допомогу. За відсутності письмового погодження клієнта, в разі виникнення конфлікту інтересів в процесі реалізації адвокатом договору, такий договір має бути розірваний з дотриманням умов, визначених цими Правилами.

Судом встановлено, що з 15 листопада 2016 року ОСОБА_1 надавав правничу допомогу громадянці ОСОБА_2 , а у подальшому з 9 липня 2018 року громадянину ОСОБА_3 на підставі відповідних договорів. Правнича допомога стосувалась одного предмету - майнових прав на об`єкт інвестування, а саме: квартири АДРЕСА_6 за договором №фк00261016 від 12 лютого 2009 року з ПАТ «Банк Столиця» про участь у фонді фінансування будівництва «Столиця - 8» виду А .

14 червня 2019 року до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області за вх. №90 надійшла заява (скарга) від ОСОБА_2 , щодо порушення дисциплінарної справи та притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 .

23 серпня 2019 року кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Житомирської області за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 і матеріалів перевірки порушено дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_1 .

У скарзі ОСОБА_2 ставила питання про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та зазначила, що адвокат ОСОБА_1 після розірвання договору про надання правової допомоги з нею відмовився повернути останній отримані оригінали документів, та всупереч встановленої заборони на укладення договору про надання правової допомоги у разі конфлікту інтересів взяв на себе представництво інтересів конфліктуючої сторони з ОСОБА_2 , сторони ОСОБА_3 передав останньому документи ОСОБА_2 та розголосив адвокатську таємницю.

Дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області за результатами розгляду дисциплінарної справи із врахуванням пояснень (усних та письмових) заявника ОСОБА_2 її представника адвоката Катишева С.В., адвоката ОСОБА_1. та наданих сторонами матеріалів, прийшла до висновків, що адвокатом ОСОБА_1 порушено частину 2 та частину 5 статті 9 Правил адвокатської етики та статтю 28 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме не було вжито заходів щодо негайного розірвання договору 24 січня 2019 року у зв`язку із виникнення конфлікту інтересів між його клієнтами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , та ОСОБА_1 продовжував надавати правничу допомогу ОСОБА_3 по спірних правовідносинах між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і по час винесення рішення у дисциплінарній справі.

Що стосуються встановлених порушень, що стали підставою для притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, то під час розгляду дисциплінарної справи вказаним порушенням була надана належна оцінка, так дисциплінарною комісією було встановлено, що адвокат ОСОБА_1 всупереч встановленої заборони на укладення договору про надання правової допомоги у разі конфлікту інтересів, представляв інтересів ОСОБА_3 , які були суперечними з інтересами його клієнта ОСОБА_2 .

Зокрема заявник ОСОБА_2 , з приводу встановленої заборони на укладення договору про надання правової допомоги у разі конфлікту інтересів та представництва інтересів конфліктуючої сторони з ОСОБА_2 - сторони ОСОБА_3 у своїй скарзі та під час засідань дисциплінарної палати вказала, що адвокат ОСОБА_1 у відповідності до договору про надання правничої допомоги (адвокатська угода) б/н від 15 листопада 2016 року прийняв на себе обов`язок представляти її інтереси - Бондар Л.М. Надання правової допомоги та представленням інтересів підтверджується поданням позову до Шевченківського районного суду м. Києва, поданням заяви про розгляд справи без участі позивача, написанням розписки про повідомлення дату судового засідання та отримання копії ухвали суду для передачі іншій стороні, поданням заяви про зміну сторони у справі в порядку правонаступництва, іншими діями.

З матеріалів справи судом встановлено, що 27 лютого 2018 року ОСОБА_1 відповідно до листа Шевченківського районного суду м. Києва від 4 лютого 2019 року подав судді Шевченківського районного суду м. Києва Малинникову О.Ф. заяву від позивача ОСОБА_2 про заміну сторони у справі в порядку правонаступництва на позивача ОСОБА_3 та додав копію договору про відступлення права вимоги від 27 січня 2017 року. Факт підписання вказаної заяви та договору ОСОБА_2 категорично заперечує та вважає вказані документи підробленими.

4 березня 2018 року ОСОБА_3 подав судді Шевченківського районного суду м.Києва Малинникову О.Ф. власну заяву від 1 березня 2018 року про вступ його у справу №761/40506/16-ц в якості позивача у зв`язку з набуттям ним майнових прав на підставі договору про відступлення права вимоги від 27 січня 2017 року.

Подання даного документа через канцелярію суду саме ОСОБА_1 підтверджується листом Шевченківського районного суду м. Києва від 4 лютого 2019 року.

Однак, ОСОБА_2 жодного разу, ні з адвокатом ОСОБА_1 ні з ОСОБА_3 не зустрічалась, заяви від 27 лютого 2018 року, а також договору від 27 січня 2017 року не підписувала.

15 січня 2019 року адвокат ОСОБА_1 долучив у судовому засіданні до матеріалів справи №761/40506/16-ц документи, що підтверджують представництво ним інтересів ОСОБА_3. договір, ордер серії ЖТ 16754 виданий 9 липня 2018 року, та в якості представника третьої особи надав до суду розписку про ознайомлення із призначенням дати наступного судового розгляду.

16 січня 2019 року ОСОБА_2 скасувала довіреність, видану на ім`я адвоката ОСОБА_1., а 21 січня 2019 року повідомила про розірвання договору про надання правничої допомоги (адвокатської угоди) від 15 листопада 2016 року та про скасування нотаріально посвідченої довіреності від 19 листопада 2016 року.

21 січня 2019 року Бондар Л.М. повідомила у судовому засіданні головуючого суддю у справі №761/40506/16-ц Фролову І.В. про припинення повноважень на представництво її інтересів у адвоката ОСОБА_1. Адвокат ОСОБА_1 був присутній у судовому засіданні.

30 січня 2019 року на ім`я головуючого судді у справі №761/40506/16-ц Фролової І.В. від ОСОБА_3 . подана заява про залучення його у справу в якості правонаступника позивача. Підставою для залучення вказано, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 27 січня 2017 року було укладено договір про відступлення права вимоги на квартиру АДРЕСА_6. Одночасно із вказаною заявою ОСОБА_3 , також подана позовна заява в якості третьої особи з самостійними вимогами про визнання майнових прав на даний об`єкт нерухомого майна.

Інтереси ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є взаємовиключними, оскільки остання не тільки не підтверджує укладення з ОСОБА_3 договору про відступлення права вимоги від 27 січня 2017 року, а навпаки вважає, що в діях адвоката ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_3 міститься склад злочину передбачений частиною 2 статті 190 Кримінального кодексу України.

ОСОБА_2 вказує, що не зважаючи на явний конфлікт інтересів, адвокат ОСОБА_1 продовжував з`являтись в судові засідання у справі №761/40506/16-ц з метою представництва інтересів ОСОБА_3 .

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 20 червня 2019 року відмовлено у допуску адвоката ОСОБА_1. до участі у справі в якості представника ОСОБА_3.

Відповідно до ухвали суду встановлено, що адвокат ОСОБА_1 представляючи інтереси позивача Бондар Л . М . одночасно представляє інтереси ОСОБА_3 , який є третьою особою без самостійних вимог на предмет спору та претендує на статус правонаступника сторони позивача.

Отже, як встановлкено із матеріалів справи, інтереси ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є взаємовиключними, оскільки ОСОБА_2 заперечує укладення із останнім договору про відступлення права вимоги від 27 січня 2017 року.

Крім того, під час розгляду дисциплінарної справи 27 вересня 2019 року представник заявника ОСОБА_2 - адвокат Катишев С.В. надав додаткові документи на підтвердження доводів скарги, а саме копію відзиву на апеляційну скаргу на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 20 червня 2019 року про забезпечення позову від 19 серпня 2019 року, поданого ОСОБА_3 , копію поштового конверта, копію відзиву на апеляційну скаргу на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 29 травня 2019 доку про забезпечення позову від 10 вересня 2019 року, поданого ОСОБА_3 , копію поштового конверта.

Також адвокат Катишев С.В. під час засідання дисциплінарної палати додатково пояснив, що адвокат ОСОБА_1 продовжує представляти інтереси ОСОБА_3 , тобто не припинив існування допущеного конфлікту інтересів між ним та ОСОБА_2 .

Згідно матеріалів дисциплінарної справи 16 січня 2019 року скасовано довіреність видану Бондар Л.М . на ім`я гр. ОСОБА_1 від 19 листопада 2016 року, а 21 січня 2019 року адвоката повідомлено про розірвання договору про надання правничої допомоги ОСОБА_2 (адвокатська угода) від 15 листопада 2016 року.

21 січня 2019 року заявниця ОСОБА_2 повідомила головуючу суддю у справі №761/40506/16-ц Фролову І.В. про припинення у адвоката ОСОБА_1. повноважень на представлення її інтересів.

Вперше питання, щодо конфлікту інтересів про які стало відомо адвокату ОСОБА_1., виникло під час судового засідання 21 січня 2019 року.

Отже, адвокат ОСОБА_1, дізнавшись 21 січня 2019 року про те, що між його клієнтами виник конфлікт інтересів мав у порядку частини 5 статті 9 Правил адвокатської етики розірвати договори на представництво інтересів конфліктуючих сторін.

Однак, адвокат ОСОБА_1 при наявності конфлікту інтересів не розірвав договір про надання правничої допомоги з ОСОБА_3 , а продовжував надавати йому правову допомогу та приймати участь у судових засіданнях на стороні ОСОБА_3 до 20 червня 2019 року та у подальшому і до 27 вересня 2019 року (на час прийняття рішення у дисциплінарній справі).

30 січня 2019 року на ім`я головуючої судді у справі №761/40506/16-ц Фролової І.В. від Матюханова А. І. подана заява про залучення його у справу в якості правонаступника позивача. Підставою для залучення вказано, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено договір про відступлення права вимоги від 27 січня 2017 року. Одночасно із вказаною заявою ОСОБА_3 також подана позовна заява в якості третьої особи з самостійними вимогами про визнання майнових прав на даний об`єкт нерухомого майна.

Інтереси ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є взаємовиключними, оскільки остання не підтверджує укладення з ОСОБА_3 договору про відступлення права вимоги від 27 січня 2017 року та заперечує його вимоги у справі.

Не зважаючи на наявний конфлікт інтересів, адвокат ОСОБА_1 продовжував з`являтись в судові засідання у справі №761/40506/16-ц з метою представництва інтересів заявника Матюханова А. Б , що підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом судового засідання від 15 січня 2019 року, протоколом судового засідання від 14 березня 2019 року, протоколом судового засідання від 25 квітня 2019 року, протоколом судового засідання від 17 травня 2019 року, запереченням адвоката ОСОБА_1. до Шевченківського районного суду м. Києва (справа №761/40506/16-ц) з приводу клопотання адвоката Катишева С.В. шодо недопущення його до представництва інтересів ОСОБА_3 від 16 травня 2019 року, ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 20 червня 2019 року (справа №761/40506/16-ц) відповідно до якої відмовлено в допуску адвокату ОСОБА_1. до участі у справі в якості представника ОСОБА_3. Згідно цієї ж ухвали Шевченківського районного суду м. Києва встановлено, що адвокат ОСОБА_1 представляючи інтереси позивача Бондар Л . М . одночасно представляє інтереси ОСОБА_3 , який є третьою особою без самостійних вимог на предмет спору та претендує на статус правонаступника сторони позивача. Інтереси ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є взаємовиключними, оскільки ОСОБА_2 заперечує укладення із останнім договору про відступлення права вимоги від 27 січня 2017 року.

Крім того, як встановлено, станом на 27 вересня 2019 року адвокат ОСОБА_1 продовжував надавати правову допомогу ОСОБА_3 у спірних правовідносинах з ОСОБА_2 , де інтереси ОСОБА_2 суперечать інтересам ОСОБА_3 .

У своїй позовній заяві до Житомирського окружного суду позивач ОСОБА_1 сам зазначає, що у судовому засіданні 24 січня 2019 року новий представник ОСОБА_2 адвокат Катишев С.В. повідомив про відкликання Бондар Л.М . нотаріальної довіреності від 19 листопада 2016 року на адвоката ОСОБА_1, про розірвання договору про надання правничої допомоги та про нову правову позицію ОСОБА_2 у справі №761/40506/16-ц, яка суперечить інтересам та правовій позиції ОСОБА_3 , тобто адвокат сам вказує у позовній заяві про різні правової позиції його клієнтів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по одній і тій же справі з приводу одного і того самого майна та майнових прав.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 28 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокату забороняється укладати договір про надання правової допомоги і він зобов`язаний відмовитися від виконання договору, укладеного адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням, у разі, якщо адвокат надає правову допомогу іншій особі, інтереси якої можуть суперечити інтересам особи, яка звернулася щодо укладення договору про надання правової допомоги.

В той же час адвокат вважає дії дисциплінарної комісії помилковими, що він мав розірвати договір про надання правничої допомоги з ОСОБА_12 24 січня 2019 року, не дивлячись на пункт 7 частини 1 статті 28 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та частини 2, 5 статті 9 Правил адвокатської етики.

Доводи адвоката ОСОБА_1 про те, що справа жодного разу не слухалась після подання ним позовної заяви до суду в інтересах ОСОБА_2 , а тому він не здійснював фактичного представництва ОСОБА_2 спростовуються матеріалами дисциплінарної справи, з яких чітко встановлено, що адвокат ОСОБА_1 представляв інтереси ОСОБА_2 та від імені ОСОБА_2 подавав до суду документи.

Доводи позивача, що ним не було допущено конфлікту інтересів в розумінні частини 1 статті 9 Правил адвокатської етики, де зазначено що «Під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов`язками перед клієнтом» є безпідставними, оскільки ним було допущено одночасне представництво клієнтів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , конфлікт між якими є очевидним.

Окрім того, нездійснення фактичного представництва інтересів не позбавляє адвоката обов`язків розірвати договори на представництво інтересів клієнтів у яких виник або може виникнути конфлікт інтересів в силу положень пункту 7 частини 1 статті 28 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Безпідставними є доводи позивача, що ним не допущено порушень частин 2, 5 статті 9 Правил адвокатської етики, оскільки він не представляв одночасно двох або більше клієнтів інтереси яких є взаємно суперечливими, були перевірені під час засідання дисциплінарної палати та спростовуються матеріалами справи. Інтереси ОСОБА_2 позивач ОСОБА_1 представляв до 21 січня 2019 року, а інтереси ОСОБА_3 до 20 червня 2019 року, поки його не було відведено від справи за ухвалою суду. Не дивлячись на що позивач ОСОБА_1 25 червня 2019 року уклав новий договір з ОСОБА_3 та продовжував представляти його інтереси по спірних правовідносинах з колишнім клієнтом ОСОБА_2 з приводу того самого майна (майнових прав), де інтереси ОСОБА_2 суперечать інтересам ОСОБА_3 , що підтверджується і доводами позивача, де у позовній заяві він вказує, що дійсно 25 червня 2019 року ним було укладено новий договір з ОСОБА_3 , який стосувався представництва його інтересів щодо прав на об`єкт інвестування за договором №фк00261016 від 12 лютого 2009 року, на який так само претендує ОСОБА_2 .

Тобто сам позивач зазначає, що його колишній клієнт ОСОБА_2 та клієнт ОСОБА_3 претендують на одне майно (майнові права), що їхні інтереси суперечать, але в той же час позивач зазначає про відсутність конфлікту інтересів та відсутність спірних правовідносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

Пунктом 1 частини 1 статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.

Відповідності до частини 1 статті 28 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокату, адвокатському бюро або адвокатському об`єднанню забороняється укладати договір про надання правової допомоги у разі конфлікту інтересів.

Пунктом 7 частини 1 статті 28 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокату забороняється укладати договір про надання правової допомоги і він зобов`язаний відмовитися від виконання договору, кладеного адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням, у разі, якщо адвокат надає правову допомогу іншій особі, інтереси якої можуть суперечити інтересам особи, яка звернулася щодо укладення договору про надання правової допомоги.

Відповідно до частини 2 статті 9 Правил адвокатської етики адвокат без письмового погодження з клієнтами, щодо яких виник конфлікт інтересів, не може представляти або захищати одночасно двох або більше клієнтів, інтереси яких є взаємно суперечливими, або вірогідно можуть стати суперечливими, а також за таких обставин надавати їм професійну правничу (правову) допомогу.

Частиною 5 статті 9 Правил адвокатської етики встановлено, що за відсутності письмового погодження клієнта, в разі виникнення конфлікту інтересів в процесі реалізації адвокатом договору, такий договір має бути розірваний з дотриманням умов, визначених Правилами адвокатської етики.

У зв`язку з вищевикладеним суд дійшов висновку, що дисциплінарна палата КДКА Житомирської області прийшла до вірного висновку, що адвокатом ОСОБА_1. порушено вимоги частини 2 та частини 5 статті 9 Правил адвокатської етики, а саме не було вжито заходів щодо негайного розірвання договору з ОСОБА_3 після виникнення конфлікту інтересів між його клієнтами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , та що позивач продовжував надавати правничу допомогу ОСОБА_3 у спірних правовідносинах між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і по час прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Під час обрання виду дисциплінарного стягнення дії адвоката ОСОБА_1 кваліфікувалась дисциплінарною палатою на підставі пункту 3 частини 2 статті 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», як одноразове грубе порушення Правил адвокатської етики, було враховано обставини вчиненого проступку, його наслідки, особа адвоката та застосовано дисциплінарне стягнення у виді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк 3 (три) місяці.

З урахуванням зазначеного, суд не знаходить підстав вважати застосоване до позивача Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Житомирської області стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на три місяці таким, що явно не відповідає характеру вчиненого дисциплінарного проступку.

При цьому суд зазначає, що статті 35, 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не містять черговості застосування дисциплінарного стягнення, а дисциплінарне стягнення застосовується на розсуд дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури з урахуванням обставини вчинення проступку, його наслідків, особи адвоката та інших обставин, що і було здійснено відповідачем.

Таким чином, притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення застосовано з огляду на встановлення в діях адвоката складу дисциплінарного порушення, що виявилось у порушенні частин 2, 5 статті 9 Правил адвокатської етики, пункту 7 частини 1 статті 28 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», у зв`язку з чим рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області від 27 вересня 2019 року є правомірним, а тому не підлягає скасуванню.

Отже, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.

З огляду на відмову у задоволенні позову у повному обсязі, судові витрати понесені позивачем відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Відмовити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у задоволенні адміністративного позову до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області (вул. Велика Бердичівська, 28, м.Житомир, 10008, код ЄДРПОУ 25777050), третя особа - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 ), про визнання протиправним та скасування рішення Дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області від 27 вересня 2019 року про притягнення адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №186 від 23 вересня 1998 року, видане Житомирською обласною КДКА) до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк 3 (три) місяці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складене 02 січня 2020 року.

Головуючий суддя Д.М. Гурін