Ухвала суду № 86743104, 02.01.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

02 січня 2020 року Справа 160/12790/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Відповідача-1 Міністерства юстиції України, Відповідача-2 Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, Відповідача-3 Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) про скасування акту та рішення, визнання незаконними дій, -

ВСТАНОВИВ:

18 грудня 2019 року Арбітражний керуючий ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою Відповідача-1 Міністерства юстиції України, Відповідача-2 Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, Відповідача-3 Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), в якій позивач просить:

- скасувати у повному обсязі Акт Головного територіального управління юстиції у Херсонській області № 13 від 23.08.2019 року, складеного за результатами позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 під час виконання нею повноважень ліквідатора това риства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Херсонець» на підставі Довідки №10, складеної 14.08.2019 року за результатами позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 ;

- скасувати рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядни ків майна, керуючих санацією, ліквідаторів) щодо застосування дисциплінарного стяг нення у вигляді попередження, прийнятого на підставі подання від 06.09.2019 року №1325 Департаменту з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення, внесено го на підставі листа Головного територіального управління юстиції у Херсонській області від 29.08.2019 року № 05-10/2719, та наказ за № 3905/7 від 06.11.2019 року Міністерства юстиції України про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 ди сциплінарного стягнення у вигляді попередження, прийнятого за рішенням Дисциплінар ної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідато рів);

- визнати незаконними дії Міністерства юстиції України в частині призначення позапланової невиїзної перевірки арбітражного керуючого ОСОБА_1 під час виконання нею повноважень ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Херсонець» на підставі листа прокурора, процесуального ке рівника Херсонської місцевої прокуратури Пісоцького Є.І. за номером № 74/1195 вих-19 від 01.03.2019 року, та скаргою ОСОБА_3 на дії (бездіяльність) Головного територіа льного управління юстиції у Дніпропетровській області б/н від 28.02.2019 року, та прове дення перевірки Головним територіальним управлінням юстиції у Херсонській області за зазначеними документами.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2019 року зазначена вище справа розподілена та 19.12.2019 року передана судді Пруднику С.В., справі присвоєно єдиний унікальний номер судової справи -№160/12790/19.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року (суддя Прудник С.В.) заяву про самовідвід судді Прудника С.В. в адміністративній справі №160/12790/19 за позовом арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Головного територіального управління юстиції у Херсонській області та Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) про скасування акту та рішення, визнання незаконними дій - задоволено. Справу передано для здійснення розподілу між суддями в порядку, встановленому ч.1 ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі розпорядження від 24.12.2019 року №1349 д адміністративну справу -№160/12790/19 передано для повторного автоматичного розподілу та передано судді Тулянцевій І.В. 26 грудня 2019 року, що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.12.2019 року.

Відповідно до пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 2 частини п`ятої статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Як передбачено частиною 5 статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (пункт 4); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункт 5); у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача (пункт 9).

Як вбачається із позовної заяви, позивачем у якості Відповідача-3 вказано Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів).

Суд зауважує, що на момент спірних правовідносин діяло Положення про Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затверджене Наказом Міністерства юстиції України 11.01.2013 року № 81/5 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 14 січня 2013 року за № 112/22644, у пункті якому визначено, що Положення визначає порядок утворення при Міністерстві юстиції України (далі - Мін`юст) як державному органі з питань банкрутства Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) (далі - Комісія), її завдання, функції та порядок діяльності.

Отже, Дисциплінарна комісія арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) діє при Міністерстві юстиції України, а тому позивачу необхідно уточнити процесуальний статус Відповідача-3.

Крім того, у пункті 4 прохальної частини позову Арбітражний керуючий ОСОБА_1 просить визнати незаконними дії Міністерства юстиції України в частині призначення позапланової невиїзної перевірки арбітражного керуючого ОСОБА_1 під час виконання нею повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Херсонець» на підставі листа прокурора, процесуального ке рівника Херсонської місцевої прокуратури Пісоцького Є.І. за номером №74/1195 вих-19 від 01.03.2019 року, та скаргою ОСОБА_3 на дії (бездіяльність) Головного територіа льного управління юстиції у Дніпропетровській області б/н від 28.02.2019 року, та прове дення перевірки Головним територіальним управлінням юстиції у Херсонській області за зазначеними документами, проте не зазначає номер та дату наказу про призначення перевірки, дату фактичного її проведення, а також результатів перевірки, у тому, позивачу слід уточнити позовні вимоги в цій частині та привести їх у відповідність до вимог КАС України.

Також, суд зазначає, що за приписами пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 18 частини 1 статті 4 КАС України нормативно-правовий акт - це акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який установлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті (рішенні) особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Згідно з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.02.2019 року у справі № 9901/798/18, індивідуально-правові акти, як результати правозастосування, адресовані конкретним особам, тобто є формально обов`язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб`єктів; містять індивідуальні приписи, в яких зафіксовані суб`єктивні права та/чи обов`язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому, їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією. Крім того, такі акти не можуть мати зворотної дії в часі, а свій зовнішній прояв можуть отримувати не лише в письмовій (документальній), але й в усній (вербальній) або ж фізично-діяльнісній (конклюдентній) формах.

З огляду на вказане, акт застосування норм права (індивідуальний акт) - індивідуально-конкретні приписи, що є результатом застосування норм права, адресується конкретним суб`єктам і створює права та/чи обов`язки лише для цих суб`єктів в конкретних життєвих ситуаціях, дія якого закінчується у зв`язку з припиненням конкретних правовідносин.

Як вбачається з позову та доданих до нього матеріалів, позивач просить скасувати Акт Головного територіального управління юстиції у Херсонській області №13 від 23.08.2019 року, складеного за результатами позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 під час виконання нею повноважень ліквідатора това риства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Херсонець».

При цьому, акт про проведення перевірки є службовим документом, пропозицією надати документи та не містить обов`язкових реквізитів рішення і приписів, є способом реалізації посадової особи органу своїх повноважень щодо здійснення відповідного заходу, а сам акт перевірки лише фіксує проведення перевірки та висновки щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, не породжує, не змінює та не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов`язків та не покладає відповідальність, а тому не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 5 КАС України, яке може бути оскаржено до адміністративного суду.

Таким чином, позивачу слід уточнити позовні вимоги щодо оскарження акту перевірки.

За приписами частини 4 статті 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Перевіривши матеріали позовної заяви, суд встановив, що позивачем не надано заяви слідчого судді Херсонського місцевого суду на 4 арк., що підтверджується актом відділу з організаційного забезпечення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2019 року №727.

У відповідності до частини 7 статті 161 КАС України, до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

Так, предметом позовної заяви, серед іншого, є скасування рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядни ків майна, керуючих санацією, ліквідаторів) щодо застосування дисциплінарного стяг нення у вигляді попередження, прийнятого на підставі подання від 06.09.2019 року №1325 Департаменту з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення, та наказ за № 3905/7 від 06.11.2019 року Міністерства юстиції України про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 ди сциплінарного стягнення у вигляді попередження, прийнятого за рішенням Дисциплінар ної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідато рів), проте до матеріалів позову не додано копій вказаних рішень та не заявлено клопотання про їх витребування.

Частиною 1 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Всупереч наведеній нормі, позивач не надав копій документів до позову для відповідачів.

Згідно з частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За викладених обставин, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

- уточнюючої позовної заяви із визначенням процесуального статусу Відповідача-3 Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), яка діє при Міністерстві юстиції України; викладенням пункту 4 прохальної частини позову у відповідності до приписів КАС України із зазначенням номеру та дати наказу про призначення перевірки та дати її фактичного проведення; викладенням пункту 2 прохальної частини позову у відповідності з викладеними висновками суду стосовно того, що акт про проведення перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень, що породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки суб`єкта господарювання у сфері публічно-правових відносин;

- оригіналів або належним чином завірених копій спірного рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядни ків майна, керуючих санацією, ліквідаторів) щодо застосування дисциплінарного стяг нення у вигляді попередження, прийнятого на підставі подання від 06.09.2019 року №1325 Департаменту з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення, та наказ за № 3905/7 від 06.11.2019 року Міністерства юстиції України про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 ди сциплінарного стягнення у вигляді попередження, прийнятого за рішенням Дисциплінар ної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідато рів);

- заяви слідчого судді Херсонського місцевого суду на 4 арк.;

- копій документів до позовної заяви для відповідачів.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Відповідача-1 Міністерства юстиції України, Відповідача-2 Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, Відповідача-3 Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) про скасування акту та рішення, визнання незаконними дій - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання ухвали суду.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Тулянцева