Рішення № 86742492, 28.11.2019, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2019 року м. Черкаси справа № 925/1233/19

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Нестеренко А.М., за участі представників сторін: позивача - адвоката Поліщук В.О., відповідача - не з`явились, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Черкаси справу за позовом акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Ватутінського комунального підприємства теплових мереж про стягнення 1684 грн. 70 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до Ватутінського комунального підприємства теплових мереж про стягнення 1684 грн. 70 коп., з них: 1474 грн. 10 коп. пені, 210 грн. 60 коп. три проценти річних, нарахованих у зв`язку з несвоєчасною оплатою відповідачем отриманого природного газу згідно з договором постачання природного газу № 2480/1617-БО-36 від 14.09.2016 року, а також відшкодування судових витрат.

Позов мотивований порушенням відповідачем порядку і строків оплати поставленого йому позивачем природного газу за договором постачання природного газу № 2480/1617-БО-36 від 14.09.2016 року.

Ухвалою суду від 25.10.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/1233/19, справу призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, зобов`язано відповідача у встановлений строк надіслати суду відзив на позов, а позивача - відповідь на відзив. Крім того, відповідачу роз`яснено його право в порядку ст. 250 ГПК України на подання заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Копії ухвали суду від 25.10.2019 направлені сторонам рекомендованими листами з повідомленням про вручення за адресами, зазначеними позивачем у позовній заяві, їм вручені, що підтверджується повідомленнями відділень поштового зв`язку про вручення, які приєднані до матеріалів справи (а. с. 115, 116).

Відповідач подав суду 07.11.2019 року відзив на позовну заяву (вх. № 33819/19, а.с. 117-118), в якому позов визнав частково, для дотримання балансу інтересів сторін просив зменшити розмір пені до 20% від заявленої до стягнення суми позивачем та пояснив, що є комунальним підприємством, має особливий режим бюджетного фінансування, тому прямої вини відповідача в порушенні строків виконання зобов`язання за договором постачання природного газу № 2480/1617-БО-36 від 14.09.2016 року не вбачає.

Позивач в особі свого представника подав 28.11.2019 року заперечення щодо клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки (вх. № 36142/19, а.с. 122-124), в якому просив відмовити у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру пені у зв`язку з його необґрунтованістю та відсутністю доказів відповідача поважності порушення умов договору.

Представник позивача в засіданні суду 28.11.2019 року позовні вимоги в розмірі та з підстав, зазначених у позовній заяві, підтримав і просив суд задовольнити повністю.

Відповідач в засідання суду 28.11.2019 року явку свого представника без поважних причин не забезпечив, про місце, дату і час судового розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними для спрощеного провадження.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 3 статті 202 ГПК України, суд розглядає справу за відсутності учасника справи або його представника, якщо їх було належним чином повідомлено про судове засідання, у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Згідно із ст.ст. 233 ч. 6, 240 ч. 1 ГПК України, у судовому засіданні судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд задовольняє позов повністю з наступних підстав.

14.09.2016 року публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», як постачальником, та відповідачем - Ватутінським комунальним підприємством теплових мереж, як споживачем, був укладений договір № 2480/1617-БО-36 постачання природного газу (далі - Договір, а.с. 17-25).

Відповідно до п. п. 1.1., 1.2. п. 1 Договору, постачальник зобов`язався поставити споживачеві у 2016-2017 році природний газ, ввезений на митну територію України публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а споживач зобов`язався оплатити його на умовах цього договору. Природний раз, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями та іншими споживачами.

Пунктом 6.1. договору встановлено, що оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п.п. 6.6. Договору, оплата споживачем вартості наданої оператором газотранспортної системи послуги з балансування, а також інших витрат постачальника, пов`язаних з регулюванням небалансу в порядку, передбаченому пунктами 3-5 глави 3 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.15 № 2493, здійснюється з урахуванням положень п.п. 3.8. цього договору з урахуванням таких особливостей: споживач сплачує постачальнику вартість наданої оператором газотранспортної системи послуги з балансування протягом п`яти днів з дня отримання рахунка постачальника; споживач сплачує постачальнику вартість інших витрат протягом п`яти банківських днів з дня отримання рахунка постачальника.

За невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим договором (п. п. 8.1).

У п. п. 8.2 договору сторони погодили, що у разі невиконання споживачем умов п. п. 6.1 та 6.6. цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми розстроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2016 року до 31.03.2017 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п.п. 12.1. Договору).

Договір погоджений його сторонами, що підтверджується підписами їх представників та печатками юридичних осіб.

До Договору сторони погодили наступні додаткові угоди: № 1 від 22.09.2016 року, № 2 від 28.10.2016 року, № 3 від 31.10.2016 року, № 4 від 22.11.2016 року, № 5 від 30.12.2016 року, № 6 від 23.01.2017 року (а.с. 26-35).

Додатковими угодами: № 1 від 22.09.2016 року, № 3 від 31.10.2016 року, № 4 від 22.11.2016 року сторони викладали у новій редакції умови п. п. 5.2 Договору, щодо ціни газу.

Додатковою угодою № 2 до Договору від 28.10.2016 року сторони викладали у новій редакції умови п. п. 1.2, 2.1, 3.7, 3.8, 5.3, 5.4, розділ 6, пп. 2 п. 7.1, пп. 8 п. 7.2, пп. 2, 3, 5 п. 7.3, п.8.2, п.11.3 Договору щодо обсягів природного газу, порядку та умов передачі природного газу, ціни газу, умов та порядку проведення розрахунків, прав і обов`язків сторін, відповідальності сторін, видалили пп. 8 п.7.2, п.8.3 Договору (а.с.27-30).

Додатковою угодою № 5 до Договору від 30.12.2016 року сторони викладали у новій редакції умови п. п. 5.1., 5.2 Договору, щодо ціни газу та видалили п.5.3 Договору (а.с.33).

Додатковою угодою № 6 до Договору від 22.01.2017 року сторони викладали у новій редакції умови п. п. 2.3, 2.4, 2.5, пп.3, 4, 5 п.7.4, пп. 1 п. 11.3 Договору, щодо обсягів природного газу, повідомлення сторін та інші умови, доповнили п.7.1 підпунктом 5, додали до розділу 11 п.11.9 Договору (а.с.34-35).

Із актів приймання-передачі природного газу від 31.10.2016, 30.11.2016, 31.12.2016, 31.01.2017, 28.02.2017, 31.03.2017 року вбачається, що на виконання умов Договору позивач поставив протягом жовтня 2016 - березня 2017 року, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 3208196 грн. 61 коп. (а. с. 36-40).

Відповідач свої зобов`язання за договором поставки природного газу виконав з порушенням умов п. 6.1 Договору, за поставлений природний газ розрахувався не вчасно.

За розрахунком позивача, згідно з даними його бухгалтерського обліку, відповідач заборгованість по основному боргу станом на день подання позову сплатив в повному обсязі із порушенням зазначених у п. п. 6.1. Договору строків, у зв`язку з чим, позивачем заявлені до стягнення 3% річних, пені за зобов`язання жовтня 2016 року у розмірі відповідно 118 грн. 94 коп., 832 грн. 52 коп. за період прострочення з 26.11.2016 по 12.12.2016 року; за зобов`язанням грудня 2016 року у розмірі відповідно 91 грн. 66 коп., 641 грн. 58 коп. за період прострочення з 26.01.2017 по 13.02.2017 року (а. с. 14-15).

Отже, спірні правовідносини сторін виникли із договору постачання природного газу № 2480/1617-БО-36 від 14.09.2016 року, вимоги позивача витікають із прав і обов`язків сторін за цим договором.

За змістом ст.ст. 173, 174, 193, 202 ГК, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 599 ЦК України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків (зобов`язань), зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, припиняється на підставах, встановлених договором або законом, зокрема належним виконанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення пені, передбаченої пунктом 7.2. статті 7 договору постачання природного газу № 2480/1617-БО-36 від 14.09.2016 року, та наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, у виді 3% річних.

При вирішенні спору про стягнення спірних сум пені, 3% річних за період прострочення з 26.11.2016 року до 13.02.2017 року, суд керується приписами статей 549 - 552, 610-612, 614, 625 ч. 2 ЦК України, статей 216-218, 229 - 232, 234 ГК України, нормами Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», роз`ясненнями, викладеними в постановах Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» № 14 від 17.12.2013 року, умовами статті 7 договору постачання природного газу № 2480/1617-БО-36 від 14.09.2016 року, укладеного сторонами, щодо відповідальності за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Розрахунок спірних сум пені і 3% річних судом перевірено, методологічно і арифметично він проведений правильно, тому в такому розмірі позов підлягає задоволенню.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням викладених обставин справи, умов договору та наведених норм законодавства суд спірні вимоги позивача про стягнення 1474 грн. 10 коп. пені та 210 грн. 60коп. 3% річних за відповідний період прострочення сплати основної заборгованості вважає обґрунтованими і позов задовольняє повністю.

Клопотання відповідача, заявлене у відзиві на позовну заяву (вх.№ 33819/19 від 07.11.2019 року), суд вважає недоведеним, тому надає перевагу запереченням на нього позивача і з цих підстав відмовляє у його задоволенні.

На підставі статті 129 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати - сплачений судовий збір у розмірі 1921 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Ватутінського комунального підприємства теплових мереж, код ЄДРПОУ 14199608, місцезнаходження: 20250, Черкаська обл., м. Ватутіне, вул. Франка, буд. 10, на користь акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", код ЄДРПОУ 20077720, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6 - 1474 грн. 10 коп. пені, 210 грн. 60 коп. 3% річних, 1921 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано 27.12.2019 року.

Суддя В.М. Грачов