Рішення № 86741485, 28.02.2019, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/1832/18

2/368/205/19

Рішення

Іменем України

"28" лютого 2019 р. м. Кагарлик Київської області

Кагарлицький районний суд Київської області в складі:

Головуючого - судді Закаблук О.В.

При секретарі - Салій Я.С.

- розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Кагарлицького районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кагарлицької міської ради Київської області про визнання права власності на спадкове майно та частину самочинного будівництва, суд, -

В С Т А Н О В И В :

22.12.2018 року на адресу Кагарлицького районного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Кагарлицької міської ради Київської області про визнання права власності на спадкове майно та частину самочинного будівництва, в прохальній частині якої позивач просить суд винести рішення, на підставі якого:

1. Визнати за ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 , виданий Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області 28.03.2007р. ідентифікаційний код НОМЕР_2 ), право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме на:

- житловий будинок, загальною площею - 85,7 кв.м., у тому числі самочинно добудовані прибудову "а1", загальною площею - 5,7 кв.м. та прибудову "а2", загальною площею - 6,6 кв.м.;

- погріб з шийкою Е, загальною площею - 19,8 кв.м.;

- сарай Б, загальною площею - 20,6 кв.м.;

- сарай В, загальною площею - 43,5 кв.м.;

- сарай "в1 "загальною площею - 15,4 кв.м. (самочинно збудований);

- сарай Г, загальною площею -9,8 кв.м.;

- убиральню Д, загальною площею - 1,5 кв.м.;

- криницю І1, огорожа h1, ворота h2, огорожа h3, вимощення t.

22.12.2018 року автоматизованою системою документообігу суду на підставі п. 15.4) Перехідних Положень ЦПК України для слухання справи був визначений суддя Кагарлицького районного суду Київської області Закаблук О.В.

06.02.2019 року Кагарлицьким районним судом винесено ухвалу про відкриття провадження у справі, прийнято рішення про проведення слухання справи в загальному провадженні, призначено справу до розгляду, призначено справу до підготовчого судового розгляду на 16 год. 00 хв. 28.02.2019 року.

В підготовче судове засідання, яке відбулося 28.02.2019 року, позивачка ОСОБА_1 не з`явилася, проте, на адресу Кагарлицького районного суду надійшла письмова заява, в якій позивачка просить суд слухати справу без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

В підготовче судове засідання, яке відбулося 28.02.2019 року, представник позивачки ОСОБА_1 , - адвокат Матюшенков Д.В. не з`явився, проте, на адресу Кагарлицького районного суду надійшла письмова заява представника позивача, в якій він просить суд слухати справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

В судове засідання, яке відбулося 28.02.2019 року, представник відповідача, - Кагарлицької міської ради Київської області не з`явився, проте, на адресу Кагарлицького районного суду надійшла письмова заява відповідача, в якій відповідач просить суд слухати справу без участі його представника, позов визнає.

Визнання позову відповідачем, - Кагалицькою міською радою Київської області в підготовчому судовому засіданні дає підставу суду застосувати положення ч. 3 ст. 200 ЦПК України.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого судового засідання суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Отже, на підставі ч. 3 ст. 200 ЦПК України суд приходить до висновку щодо можливості винесення судового рішення по результатам підготовчого судового засідання, не призначаючи судове засідання до основного судового розгляду по суті.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України розглянути справу без участі осіб, які беруть участь у справі та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів, та вимоги, викладені в прохальній частині позовної заяви задовольнити, - шляхом винесення заочного рішення, як окремого процесуального документу, з постановленням в нарадчій кімнаті, обґрунтовуючи своє рішення наступним.

Підсудність.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не встановлено законом.

Проте, згідно ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Відповідно, враховуючи місце розташування нерухомого майна, - житлового будинку, який розташовано за адресою: АДРЕСА_2 , та положення ч. 1 ст. 30 ЦПК України, дана справа підсудна Кагарлицькому районному суду як суду першої інстанції загальної юрисдикції на підставі ч. 1 ст. 30 ЦПК України, так як в даному випадку має місце виключна підсудність, тобто, спір маєж слухатися виключно по місцю розташування нерухомого майна.

Фактичні обставини справи, встановлені в судовому засіданні, та застосування до них норм права.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 62 роки, помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 05.05.2011р., яке видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кагарлицького районного управління юстиції, серії НОМЕР_3 , про що складено відповідний актовий запис № 77.

ОСОБА_2 являється батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - Позивач), що підтверджується свідоцтвом народження від 07.03.1972 року серії НОМЕР_4 , видане ЗАГС Кагарлицького району Київської області, де в графі "Батько" зазначений - ОСОБА_2 , а в графі "Мати" - ОСОБА_3 .

У зв`язку із одруженням, прізвище Позивача " ОСОБА_4 », було змінено на « ОСОБА_5 », що підтверджується свідоцтвом про одруження від 25.02.1997 року серії НОМЕР_5 , видане відділом реєстрації актів цивільного стану Кагарлицького району Київської області.

Згідно свідоцтва про право власності від 29.09.1986 року, що видане Кагарлицькою міською радою та зареєстрованого в Комунальному підприємстві Київської обласної ради "Кагарлицьке бюро технічної інвентаризації" за № 3871, кн. 16, реєстраційний номер 35598907, ОСОБА_2 належав житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 85,7 к.м. (далі - Житловий будинок), що підтверджується інформаційною довідкою № 144877137 від 12.11.2018 року.

Після смерті ОСОБА_2 , державним нотаріусом Кагарлицької районної державної нотаріальної контори, 02.03.2011 року було:

- Видано свідоцтво про право на спадщину, відповідно до якого ОСОБА_3 успадкувала 1/2 частину Житлового будинку з відповідними будівлями та спорудами, по АДРЕСА_1 , а саме:

- будинок ракушняк, обкладений цеглою, розмір жилої площі - 59,4 кв.м. загальна площа - 85,7 кв.м.;

- до будинку примикає: погріб Е, сарай Б, сарай В, сарай Г, убиральня Д, сарай в 1, криниця І1, огорожа h1, ворота h2, огорожа h3, вимощення t.

- самочинно побудовано: прибудову "а1", прибудову "а2", сарай "в1", та переобладнано кімнату 1-6 у житлову. Вартість самочинного будівництва - 7517 грн.

Загальна вартість майна складає 186119,00 грн.

- Видано свідоцтво про право власності, відповідно до якого ОСОБА_3 була виділена 1/2 частка у праві спільної сумісної власності на майно, набуте подружжям під час шлюбу на Житловий будинок з відповідними будівлями та спорудами, по АДРЕСА_1 , а саме:

-будинок ракушняк, обкладений цеглою, розмір жилої площі - 59,4 кв.м, загальна площа - 85,7 кв.м.;

- до будинку примикає: погріб Е, сарай Б, сарай В, сарай Г, убиральня Д, сарай в 1, криниця І1, огорожа h1, ворота h2, огорожа h3, вимощення t.

- самочинно побудовано: прибудову "а1", прибудову "а2", сарай "в1", та переобладнано кімнату 1-6 у житлову. Вартість самочинного будівництва - 7517 грн.

Загальна вартість майна складає 186119,00 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_4 р. у віці 65 років, померла мати Позивача - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 08.09.2016р., яке видане Кагарлицьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області серії 1-0 №382131, про що складено відповідний актовий запис № 139.

Звернувшись із письмовою заявою до нотаріальної контори про видачу свідоцтва про право на спадщину, приватний нотаріус Кагарлицького районного нотаріального округу Київської області Воловенко Р.П., листом від 07.03.2017 року N 217/02-14 повідомила, що видати свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 , що належав померлій ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 неможливо в зв`язку з відсутністю реєстрації права власності на її ім`я та неможливісті проведення реєстрації через наявність не введених в експлуатацію побудов, а тому пропонувала Позивачу звернутися до райсуду з позовом про визнання права власності на вказаний житловий будинок в судовому порядку.

В свою чергу, відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна моя пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму ВСУ "Про судову практику у справах про спадкування" N 7 від 30.05.2008 року, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Стаття 328 ЦК України передбачає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно із ст.ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Таким чином, Позивач, - спадкоємець за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , спадщину прийняв відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, що вбачається із листа нотаріальної контори від 07.03.2017 року № 217/02-14.

На сьогодні провести державну реєстрацію самочинно побудованих будівель неможливо, оскільки відсутні документи, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2, 5 статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 4 постанови від 30 березня 2012 року № 6 "Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)" під наданням земельної ділянки слід розуміти рішення компетентного органу влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність або надання у користування, або передачу права користування земельною ділянкою на підставі цивільно-правових договорів із фізичною чи юридичною особою.

В свою чергу, згідно виписки з наказу № 169-К по Кагарлицькому цукровому цукрокомбінату від 12.12.1979 року, ОСОБА_2 було виділено 0,06 га земельної ділянки, для будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 .

Крім того, 16.04.1980 року між ОСОБА_2 та виконкомом Кагарлицької міської ради народних депутатів було укладено договір про безстрокове користування земельною ділянкою площею 600 кв.м. АДРЕСА_1 , для будівництва житлового будинку.

Згодом після прийняття спадщини ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_2 , останній рішенням Кагарлицької міської ради від 19.10.2015 року було надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) у власність загальною площею 0,20 га, з них: 0.10 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та 0.10 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 .

Також слід зазначити, що рішенням Кагарлицької міської ради від 29.05.2003 року № 65, ОСОБА_2 було надано дозвіл на переобладнання самочинного будівництва.

Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду.

Померлий ОСОБА_2 , здійснивши самочинне будівництво прибудови "а1", прибудови "а2" та сарай "в1" не набув на нього права власності.

Відповідно до п. 6 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 6 "Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)" право власності на самочинно збудовані житлові будинки, будівлі, споруди, інше майно не набувають як особи, які здійснили це будівництво, так і їхні спадкоємці. Права спадкоємців щодо самочинно збудованого майна визначаються судом відповідно до положень ст. 1218 ЦК України та з урахуванням роз`яснень, наданих у п. 7 ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування".

За змістом зазначених роз`яснень спадкоємець не позбавлений права звернутись із позовними вимогами про визнання права власності на об`єкти самочинного будівництва в порядку спадкування.

Це узгоджується із частинами 3, 5 ст. 376 ЦК України і нормами про поняття спадкування та склад спадщини (статті 1216,1218 ЦК України).

Якщо право звернутися з вимогою про визнання права власності на об`єкти самочинного будівництва відповідно до чинного законодавства (частин 3, 5 ст. 376 ЦК України) належало спадкодавцеві, воно також належить спадкоємцеві, який прийняв спадщину.

Право вимагати визнання права власності на самочинно збудоване майно відповідно до частин з, 5 ст. 376 ЦК України є суб`єктивним цивільним правом, яке переходить у порядку спадкування відповідно до норм статей 1216,1218 ЦК України.

Право власності на об`єкти самочинного будівництва може бути визнано за спадкоємцем, шо має право вимагати визнання такого права, виключно за умови наявності документів про право власності на землю або про право користування земельною ділянкою, шо видані на ім`я спадкодавця або спадкоємця.

Враховуючи що як ОСОБА_2 , так і ОСОБА_3 виділялась земельна ділянка, на якій наразі перебуває частина самочинного будівництва, що являється обов`язковою умовою для визнання за нею права власності на об`єкти самочинного будівництва, тому з урахуванням роз`яснень, що викладені у п. 7 ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за позивачем може бути визнано право власності на частину самочинного будівництва.

Щодо належності відповідача.

1 березня 2013 року на засіданні пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ було обговорено та взято до відома інформацію про узагальнення судової практики розгляду цивільних справ про спадкування.

У зв`язку із цим, Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ, надав витяг із зазначеного вище узагальнення, що було оформлено листом від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" (далі - Лист № 24-753/0/4-13).

В п. 33 Листа № 24-753/0/4-13 зазначено, що за відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, - відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Враховуючи, що окрім Позивача немає більше спадкоємців, які прийняли спадщину, тому належним Відповідачем у даній справі є саме Кагарлицька міська рада.

Згідно ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободі та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільн інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 16 ЦПК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконанн обов`язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

Враховуючи вищевикладене, керуючись Постановою Пленуму Верховного суду України №6 від 30.05.2007 р. «Про судову практику у справах про спадкування», Постановою Пленуму Верховного суду України №20 від 22.12.1995 р. «Про судову практику у справах за позовами про захист права власності», Постановою Пленуму Верховного суду України №7 від 04.10.1991 р. «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право власності громадян на жилий будинок», ст. ст. 328, 392, 1223, 1261, 1267, 1270, 1272 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 174 - 175, п. 2 ч. 1 ст. 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Кагарлицької міської ради Київської області про визнання права власності на спадкове майно та частину самочинного будівництва, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженкою село Шубівка Кагарлицького району Київської області, громадянкою України, паспорт громадянки України серії НОМЕР_1 , виданий 28 березня 2007 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , а саме на:

- житловий будинок, загальною площею - 85,7 кв.м., у тому числі самочинно добудовані прибудову "а1", загальною площею - 5,7 кв.м. та прибудову "а2", загальною площею - 6,6 кв.м.;

- погріб з шийкою Е, загальною площею - 19,8 кв.м.;

- сарай Б, загальною площею - 20,6 кв.м.;

- сарай В, загальною площею - 43,5 кв.м.;

- сарай "в1 "загальною площею - 15,4 кв.м. (самочинно збудований);

- сарай Г, загальною площею -9,8 кв.м.;

- убиральню Д, загальною площею - 1,5 кв.м.;

- криницю І1, огорожа h1, ворота h2, огорожа h3, вимощення t, -

- в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про смерть серії НОМЕР_6 , яке видане 05 травня 2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кагарлицького районного управління юстиції у Київській області, та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтво про смерть серії НОМЕР_7 , видане 08 вересня 2016 року Кагарлицьким районниим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку на підставі ч. 1 ст. 352 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Згідно ч. 1 ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Згідно п. 15.5) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються на надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У разі порушення порядку подання апеляційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з моменту проголошення до Київського Апеляційного суду через Кагарлицький районний суд Київської області, а учасниками процесу, які не були присутні під час проголошення рішення, - протягом тридцяти днів з моменту отримання копії рішення.

Суддя: Закаблук О.В.