Ухвала суду № 86741204, 02.10.2018, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

02.10.2018

Справа №761/28897/18

Провадження №1-кп/359/573/2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К РА Ї Н И

2 жовтня 2018 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі колегії суддів:

судді - доповідача Вознюка С.М., суддів Яковлєвої Л.В., Чирки С.С.,

при секретарі Пугач Д.О.,

за участю прокурора Раюшина В.Ю., обвинуваченої ОСОБА_1 , та її захисників - адвокатів Вєтрова С.О. та Данько Р.М.,

в підготовчому відкритому судовому засіданні в кримінальному провадженні №12018100100007449, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.07.2018 року, що надійшло до суду з Верховного Суду за підсудністю, з обвинувальним актом, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, українки, громадянки України, без базової освіти, тимчасово не працюючої, маючої на утриманні дитину 2011 року народження, зареєстрованої в АДРЕСА_1 , та проживаючої в АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

по обвинуваченню у скоєнні нею кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України,

розглянувши заявлені клопотання, -

в с т а н о в и в :

В провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 по обвинуваченню її у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України.

Відповідно до ст. 314 КПК України після отримання обвинувального акта, суд не пізніше п`яти днів з дня його надходження призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження. Підготовче судове засідання відбувається за участю прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду. Після виконання вимог, передбачених статтями 342-345 цього Кодексу, головуючий з`ясовує в учасників судового провадження їх думку щодо можливості призначення судового розгляду.

Ухвалою колегії суддів від 25.09.2018 року було призначено підготовче судове засідання у вказаному кримінальному провадженні.

У підготовчому судовому засіданні прокурор вважав за можливе призначити дане кримінальне провадження до судового розгляду, оскільки обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акта немає, і провадження підсудне цьому суду.

Захисники обвинуваченої - адвокати Вєтров С.О. та Данько Р.М. не заперечували проти призначення обвинувального акту до судового розгляду.

Обвинувачена ОСОБА_1 підтримала позицію своїх захисників.

Суд, заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт та долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, приходить до наступного висновку.

Кримінальне провадження відповідно до ст. ст. 32, 33 КПК України підсудне Бориспільському міськрайонному суду Київської області.

Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п.п. 4-8, 10 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України або зупинення провадження, не має.

Обвинувальний акт складений у відповідності до вимог ст. 291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримано вимог процесуального закону, підстави для його повернення відсутні.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.

Зазначене судове засідання, з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження, слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, відсутні.

Коло осіб, що беруть участь у судовому засіданні, на даній стадії є наступним: прокурор, обвинувачена, її захисники, свідки обвинувачення та захисту.

Захисник обвинуваченої адвокат Данько Р.М. в судовому засіданні заявив клопотання про здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , оскільки відповідно до реєстру матеріалів досудового розслідування № 120181001800007449, під час досудового слідства за кримінальним провадженням вказані особи були допитані в якості свідків, проводили та приймали участь у слідчих діях.

Обвинувачена клопотання захисника підтримала.

Прокурор не заперечував щодо виклику вказаних осіб.

Таким чином, враховуючи думку учасників судового провадження, суд вважає, що на даній стадії судового розгляду кримінального провадження буде доцільно визначити додатково склад учасників судового провадження, заявлених стороною захисту, а саме: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16

Також, захисником обвинуваченої адвокатом Даньком Р.М. в судовому засіданні було заявлено клопотання про зміну умов застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 . У своєму клопотанні захисник просив змінити обвинуваченій, умови домашнього арешту, з цілодобового на домашній арешт у визначений проміжок часу: з 22-00 годин до-06-00 годин наступної доби. В обґрунтування клопотання зазначив, що прокурором в судовому засіданні не доведено наявність ризиків відповідно статті 177 КПК України, не надано жодного доказу, які підтверджують обставину наявності підстав та ризиків передбачених ст. 177 КПК України. Також прокурором не доведено наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, не доведено недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, на які посилається прокурор. Окрім того ОСОБА_17 має стійкі соціальні зв`язки, родину, постійне зареєстроване місце мешкання, сім`ю, має хронічні захворювання: сахарний діабет 2 типу, стадія сібкомпенсації. Діабетичну периферичну полінейропатію. Метаболічну кардіоміопатію, гіпертонічну хворобу 2 ст, 1-2 степені, ГЛЖ по ЭКОС, дегенеративні зміниметрального клапану, ризик високий СН по збереженої ФВ ЛЖ ФК 1 по NYHA. Церебро-астентичний синдром, остеохондроз шийного відділу хребта. Ожиріння 3 ст. (ИМТ 48.2). Гиперплазія лівого надпочечника, ХБП; стадія, діабетична нефропатія 4 ст. по Могенсону. Вторичний гиперпаратиреоз. Також остання потребує постійного огляду у лікарів та відвідування медичних закладів. За час застосування до обвинуваченої ОСОБА_18 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, останньою не допущено порушень домашнього арешту.

Обвинувачена в судовому засіданні клопотання захисника щодо зміни умов застосування запобіжного заходу підтримала.

Прокурор щодо заявленого захисником клопотання заперечив та вказав, що є необхідність продовжити строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту з відповідними обов`язками, застосованого згідно ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14 травня 2018 року та продовженого 8 серпня 2018 року ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження щодо зміни умов застосування запобіжного заходу, суд приходить до висновку про доцільність продовження дії обраного раніше запобіжного заходу відносно обвинуваченої, у в`язку з чим в задоволенні клопотання захисника слід відмовити.

Так, підстав для його зміни судом не встановлено, оскільки тяжкість злочину не змінилась, як не змінились і обставини, визначені ст. 178 КПК України, при яких відносно ОСОБА_1 , було обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Суд не відхиляє доводів сторони захисту на користь обвинуваченої, але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченою процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальних ризиків, незаконного впливу на свідків, які ще не допитані у судовому засіданні.

Суд вважає, що відповідно до ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; поведінка учасників кримінального провадження; спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

Конституційний Суд України вважає, що запобіжні заходи (домашній арешт та тримання під вартою), які обмежують гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, можуть бути застосовані судом на новій процесуальній стадії судового провадження, зокрема під час підготовчого судового засідання, лише за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставі та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до підпункту «с» пункту 1 та пункту 3статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення. Кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «c» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання.

Зі змісту ст. 1 Конвенції вбачається, що держава гарантує кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції.

Відповідно до положень ст.ст. 5,18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення. Обмеження, дозволені згідно з цією Конвенцією щодо зазначених прав і свобод, не застосовуються для інших цілей ніж ті, для яких вони встановлені.

Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості, мають більшу вагу ніж правила про повагу до свободи особи. (справа ЄСПЛ «Лабіта проти Італії», «Рохліна проти РФ»).

Крім того, з обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_1 обвинувачуються, у вчиненні особливо тяжкого злочину.

Згідно із ст. 29 Конституції та ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод обмеження права людини на свободу й особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Ніхто не може бути заарештований або триматися під домашнім арештом інакше, як за вмотивованим рішенням суду і на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у виді домашнього арешту або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді домашнього арешту, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Таким чином, суд, враховуючи, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, який відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від дев`яти років до дванадцяти років з конфіскацією майна та враховуючи всі обставини, ризики, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини та вимоги національного законодавства України, які встановлюють зобов`язання забезпечувати дотримання його матеріально-правових і процесуальних норм, суд дійшов висновку про необхідність продовжити дію запобіжного заходу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді цілодобового домашнього арешту на 60 діб, тобто до 24.00 год. 30.11.2018 року.

Крім того, захисник обвинуваченої адвокат Данько Р.М. в судовому засіданні заявив клопотання про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14 червня 2018 року (справа № 761/22031/18), з метою збереження речових доказів, на речі вилучені 12.06.2018 року у ОСОБА_1 , (синій гаманець з грошовими коштами у сумі 21000 гривень; дві банківські картки «Приват банк» НОМЕР_1 та НОМЕР_2 - НОМЕР_3 ; 3 мобільні телефони, 1-й «Самсунг» ІМЕІ 1: НОМЕР_4 та ІМЕІ 2: НОМЕР_5 , з сім-картою НОМЕР_6 , 2-й «Нокія» JMEI: НОМЕР_7 , з сім-картоюНОМЕР_12, 3-й«Самсунг» ІМЕІ 1: НОМЕР_8 та ІМЕІ 2: НОМЕР_9 , з номером телефону НОМЕР_10 та НОМЕР_11 ), оскільки в ході проведення досудового розслідування кримінального провадження № 120181001800007449 від 09.07.2018 року, не встановлено, що арештовані грошові кошти в розмірі 21000 гривень, банківські картки, та три мобільні телефони - є процесуальним доказом наявності події злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України та винуватості ОСОБА_19 у його вчиненні. Зазначив, що відповідно до обвинувального акту у кримінальному провадженні № 120181001800007449 від 09.07.2018 року, скерованого прокурором до суду, вбачається, що орган досудового розслідування та державне обвинувачення кваліфікують та формулюють дії ОСОБА_19 за ч. 3 ст. 307 КК України, лише з підстав того, що обвинувачена мала при собі велику кількість наркотичного засобу у розфасованому стані. Однак, факту збуту ОСОБА_1 наркотичного засобу, або інші обставини, що можуть вказати на дії обвинуваченої у причетності до збуту наркотичного засобу не встановлено, як і не встановлено доказів на підтвердження того, що арештоване майно було одержано злочинним шляхом, внаслідок вчинення кримінального правопорушення, чи є знаряддям злочину, а також не зазначено та належним чином не обґрунтовано, яким чином грошові кошти в розмірі 21000 гривень, банківські картки та мобільні телефони, мають відношення до кримінального провадження, які саме сліди вчинення злочину могли залишитися на них, а також яким чином вилучені у ОСОБА_20 речі можуть бути використані, як доказ у кримінальному провадженні. Вважає, що наведені обставини свідчать про відсутність підстав для накладення арешту саме з метою забезпечення збереження речового доказу, тобто арешт накладено необґрунтовано, та в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба. Тому, просив скасувати арешт вищевказаного майна, який був накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14 червня 2018 року.

Обвинувачена ОСОБА_1 підтримала клопотання свого захисника щодо скасування арешту майна.

Прокурор в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання, оскільки відсутні підстави для скасування арешту майна.

Заслухавши учасників провадження, ознайомившись із матеріалами клопотання, колегія суддів вважає, що в даному випадку підстави для задоволення клопотання про скасування арешту відсутні з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів.

Згідно з ч. 3.ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Частиною 2 встановлено, що документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Частиною 1 ст.174 КПК України передбачено, що арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Звертаючись з клопотанням захисник звертає увагу на те, що доказів на підтвердження того, що арештоване майно було одержано злочинним шляхом, внаслідок вчинення кримінального правопорушення, чи є знаряддям злочину не встановлено, а також не зазначено та належним чином не обґрунтовано, яким чином грошові кошти в розмірі 21000 гривень, банківські картки та мобільні телефони, мають відношення до кримінального провадження, які саме сліди вчинення злочину могли залишитися на них, а також яким чином вилучені у ОСОБА_20 речі можуть бути використані, як доказ у кримінальному провадженні.

У той же час, як у клопотанні про скасування арешту майна так і в судовому засіданні захисником не доведено, що арешт накладено необґрунтовано, а так само, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, як того вимагають положення ч. 1 ст. 174 КПК України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що на даній стадії судового розгляду кримінального провадження у задоволенні клопотання слід відмовити, оскільки в судовому засіданні не встановлено беззаперечних обставин, які б свідчили про те, що у подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Керуючись ст. ст.2, 9, 170, 171, 173, 174, 309 КПК України слідчий суддя -

п о с т а н о в и в :

Закінчити підготовче судове засідання в кримінальному провадженні.

Призначити кримінальне провадження №12018100100007449, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.07.2018 року, з обвинувальним актом відносно ОСОБА_1 по обвинуваченню у скоєння злочину, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України, - до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Розгляд кримінального провадження здійснювати колегіально в складі трьох професійних суддів.

Судовий розгляд здійснювати за участю прокурора, обвинуваченої, її захисників, свідків обвинувачення та захисту.

Визначити додатково склад учасників судового провадження, заявлених стороною захисту, а саме: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 .

У задоволенні клопотання адвоката Данька Романа Михайловича про скасування арешту майна, вилученого у ОСОБА_1 , - відмовити.

У задоволенні клопотання адвоката Данька Романа Михайловича про зміну запобіжного заходу, - відмовити.

Продовжити дію запобіжного заходу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді цілодобового домашнього арешту на 60 діб, тобто до 24.00 год. 30.11.2018 року.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду оголошено 04.10.2018 року.

Суддя - доповідач: С.М.Вознюк

Судді: Л.В.Яковлєва

С.С.Чирка