Рішення № 86740208, 19.11.2019, Великобурлуцький районний суд Харківської області

Єдиний унікальний номер № 616/865/18

Провадження № 2-а/616/2/19

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

„19" листопада 2019 року Великобурлуцький районний суд

Харківської області

в складі головуючого - судді РИКОВА М.І.

за участю секретаря КАПЛЕНКО А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Великий Бурлук справу за позовом ОСОБА_1 до Летичівського відділу поліції Головного управління національної поліції в Хмельницькій області, інспектора СРПП № 2 Летичівського ВП ГУНП в Хмельницькій області лейтенанта поліції Придимайла Ігоря Степановича про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Летичівського відділу поліції Головного управління національної поліції в Хмельницькій області, інспектора СРПП № 2 Летичівського ВП ГУНП в Хмельницькій області лейтенанта поліції Придимайла Ігоря Степановича про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови в якій позивач просить: -визнати дії відповідача інспектора СРПП № 2 Летичівського ВП ГУНП в Хмельницькій області лейтенанта поліції Придимайла І.С. щодо винесення постанови серії ДПО18 № 800238 від 03 жовтня 2018 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, згідно якої до позивача застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн 00 к. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП - протиправними; - визнати протиправною та скасувати постанову серії ДПО18 № 800238 від 03 жовтня 2018 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, згідно якої до позивача застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн 00 к. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП; - закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування адміністративного позову ОСОБА_1 зазначив, що 03 жовтня 2018 року інспектором СРПП № 2 Летичівського ВП ГУНП в Хмельницькій області лейтенантом поліції Придимайлом І.С. була винесена постанову серії ДПО18 № 800238 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП, згідно з якою до нього застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн 00 к., з якої вбачається, що він 03.10.2018 року о 09 год. 10 хв. на автомобільній дорозі М-12 320-го км. керував автомобілем, не маючи при собі поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Також ОСОБА_1 зазначив, що він 03.10.2018 року о 09 год. 10 хв. за адресою: 320-й кілометр автодороги М-12 «Стрий - Знамянка», дійсно рухався на транспортному засобі SCANIA Р114, державний номерний знак НОМЕР_1 , з причепом KRONE SDP 24, державний номерний знак НОМЕР_2 , та був зупинений відповідачем без роз`яснення причин зупинки. Після зупинки інспектор СРПП № 2 Летичівського ВП ГУНП в Хмельницькій області лейтенант поліції Придимайло І . С. почав перевірку документів, в тому числі вимагав пред`явити поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який він надавати у розпорядження відповідача для перевірки відмовився, оскільки така вимога не відповідала п.21.2 ст.21 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Інспектор СРПП № 2 Летичівського ВП ГУНП в Хмельницькій області лейтенант поліції Придимайло І . С. у відповідь на відмову ОСОБА_1 надавати йому поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів констатував вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, та виніс за результатами розгляду справи постанову серії ДПО18 № 800238, якою відносно нього накладено адміністративне стягнення у розмірі 425 грн 00 к.

Позивач вважає незаконною винесену постанову, посилаючись на те, що відповідач не мав права під час перевірки документів вимагати у нього пред`явити до перевірки поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідач інспектор СРПП № 2 Летичівського ВП ГУНП в Хмельницькій області лейтенант поліції Придимайло І.С. не погодившись із адміністративним позовом подав заперечення в якому зазначив, що ним 03.10.2018 року о 09 год. 10 хв. на автошляху «Стрий - Знам`янка» на 320 км., під час нагляду за дорожнім рухом, було зупинено автомобіль SCANIA Р114, державний номерний знак НОМЕР_1 , з причепом KRONE SDP 24, державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , за те, що керував транспортним засобом з порушенням правил керування ременем безпеки.

На вимогу про надання для перевірки документів зазначених в п.2.1 ПДР України, в тому числі полісу (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, під час перевірки було встановлено порушення правил дорожнього руху, а саме: ОСОБА_1 керував транспортним засобом без полісу на транспортний засіб, чим останній порушив п.п.2.1 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.126 КУпАП. За вказаним фактом ним винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ДПО18 № 800238, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн 00 к.

Просив постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ДПО18 № 800238 від 03.10.2018 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн 00 к. залишити без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 без задоволення.

Розгляд адміністративного позову просив здійснювати у його відсутність, про що зазначив у запереченні на адміністративний позов за вих. № 7156/119/01-2019 від 22.10.2019 року (а.с.152-157).

Ухвалою Великобурлуцького районного суду Харківської області від 31 жовтня 2019 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

У судове засідання позивач не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, на адресу суду надав клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с.88-89).

Відповідач Летичівський відділ поліції Головного управління національної поліції в Хмельницькій області будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, судову повістку отримано 04 листопада 2019 року (а.с.160), в судове засідання не з`явився.

Відповідач інспектор СРПП № 2 Летичівського ВП ГУНП в Хмельницькій області лейтенант поліції Придимайло І.С. будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, судову повістку отримано 04 листопада 2019 року (а.с.160), в судове засідання не з`явився.

Згідно з ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось

Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Так, 03.10.2018 року інспектором СРПП № 2 Летичівського ВП ГУНП в Хмельницькій області лейтенантом поліції Придимайлом І.С. була винесена постанова серії ДПО18 № 800238 про накладення адміністративного стягнення по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху з накладенням штрафу в сумі 425 грн 00 к.

Як вбачається із зазначеної постанови, водій ОСОБА_1 03.10.2018 року о 09 год. 10 хв. на автомобільній дорозі М-12 320 км. керував автомобілем, не маючи при собі поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП (а.с.12).

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст.2 цього Кодексу передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно п.1 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

У п.1 ч.1 ст.19 згаданого Кодексу України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження

Згідно з п.8 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно з частиною 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасникам дорожнього руху ставиться в обов`язок знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Статтею 31 Закону України «Про Національну поліцію» зазначено, що поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Згідно ч.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначається Правилами дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (із змінами та доповненнями).

Згідно п.1.1. ПДР, ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

У п.1.9. ПДР визначено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Як встановлено у п.2.4 «а» ПДР України на вимогу працівника міліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в п.2.1. У зв`язку з прийняттям Закону України «Про національну поліцію» повноваження працівників міліції передані поліцейським.

У п.2.1 «ґ» ПДР України передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

Відповідно п.21.2 ст.21 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - який є спеціальним законом який передбачає два випадки для перевірки полісу страхування:

- при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху;

- оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод.

Згідно ч.1 ст.126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка") тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1)письмовими, речовими і електронними доказами; 2)висновками експертів; 3) показаннями свідків.

В ст.90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1)залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Суд зазначає, що постанова про накладення адміністративного стягнення по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує його фіксування, що є доказом вчинення правопорушення.

Відповідно до статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Згідно пункту 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим статтями 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.

При цьому, сама постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки викладення обставин правопорушення, без його фіксації, не може бути належним доказом вчинення порушення.

Так, статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідач в свою чергу не надав суду доказів того, що здійснювалось складання протоколу щодо порушень правил дорожнього руху, чи відбувалось оформлення матеріалів дорожньо-транспортних пригоди, тому вимога поліцейського для пред`явлення позивачем полісу обов`язкового страхування суперечила Закону.

Окрім того, слід зазначити, що в оскаржуваній постанові не зазначено нормативний акт, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, а саме: не зазначено який саме пункт ПДР України порушено ОСОБА_1 .

Інших доказів, які були покладені в основу оскаржуваної постанови, які б свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, відповідачем не надано.

Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, приймаючи оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення діяв не у спосіб, що встановлений чинним законодавством України, при цьому, відповідно до ст.77 КАС України, відповідач не надав доказів правомірності свого рішення.

Згідно до вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення. Також на суд покладається обов`язок сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.

Разом з тим, на час судового розгляду справи особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України.

Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Тому, керуючись приписами наведених норм законодавства, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, враховуючи, що відповідачем не доведено правомірність встановлення адміністративного правопорушення, законність дії щодо складання адміністративного постанови, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова серії ДОП18 № 800238 від 03.10.2018 року є протиправною та підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.126 КУпАП відносно позивача - закриттю.

Вимоги щодо визнання дій відповідача протиправними щодо притягнення позивача до відповідальності задоволенню не підлягають, оскільки ефективним способом захисту є заявлені позивачем вимоги щодо визнання оскаржуваної постанови протиправною та такою, що підлягає скасуванню, а справа закриттю, що відповідає положенням ч.3 ст.286 КАС України, і додаткові вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо притягнення його до адміністративної відповідальності не підлягають задоволенню в даному випадку, оскільки охоплюються вимогами щодо скасування постанови та закриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 77, 94, 139, 241-247, 250-251, 268-272, 286, 295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Летичівського відділу поліції Головного управління національної поліції в Хмельницькій області, інспектора СРПП № 2 Летичівського ВП ГУНП в Хмельницькій області лейтенанта поліції Придимайла Ігоря Степановича про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову серії ДОП18 № 800238 від 03.10.2018 року винесену інспектором СРПП № 2 Летичівського ВП ГУНП в Хмельницькій області лейтенантом поліції Придимайлом І.С. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення в сумі 425 грн 00 к.

Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Великобурлуцький районний суд Харківської області до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт. Великий Бурлук, Великобурлуцький район, Харківська область, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Великобурлуцьким РВ ГУМВС України в Харківській області 11.11.2009 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Летичівський відділ поліції Головного управління національної поліції в Хмельницькій області, (код за ЄДРПОУ 40108824), юридична адреса: смт. Летичів, вул. І.Франка, буд.20, Летичівський район, Хмельницька область.

Відповідач: інспектор СРПП № 2 Летичівського ВП ГУНП в Хмельницькій області лейтенант поліції Придимайло Ігор Степанович, (код за ЄДРПОУ 40108824), юридична адреса: смт. Летичів, вул. І.Франка, буд.20, Летичівський район, Хмельницька область.

Головуючий - Суддя Великобурлуцького районного суду

Харківської області М.І.РИКОВ