Рішення № 86739297, 27.12.2019, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/3589/19

провадження № 2/753/6182/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" грудня 2019 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Коренюк А.М.

при секретарі Козін В.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з акредитації України про визнання незаконними та скасування наказів про оголошення догани та звільнення, поновлення на посаді, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, суд -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Національного агентства з акредитації України про визнання незаконними та скасування двох наказів про оголошення йому догани та наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу. Мотивуючи свої вимоги тим, що 05 лютого 2016 року його було прийнято на посаду головного фахівця з питань запобігання та протидії корупції до Національного агентства з акредитації України відповідно до наказу № 24-К від 05 лютого 2016 року. 09 січня 2018 року наказом Національного агентства з акредитації України № 1АГ від 09 січня 2018 року його призначено відповідальним за організацію і ведення цивільного захисту Національного агентства з акредитації України. Вважає, що покладення на нього додаткових обов`язків відповідно до наказу № 1АГ від 09 січня 2018 року з організації і ведення цивільного захисту Національного агентства з акредитації України, є порушенням його посадової інструкції та п.6 Типового положення про уповноважений підрозділ (особу) з питань запобігання та виявлення корупції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04 вересня 2013 року № 706, яке передбачає, що втручання у діяльність уповноваженого підрозділу під час здійснення ним своїх повноваженнь, а також покладення на уповноважений підрозділ обов`язків, що не надлежать або виходять за межі його повноважень чи обмежують виконання покладених на нього завдань забороняється. 24 квітня 2018 року Національним агентством з акредитації України було видано наказ № 47-К «Про зміну найменування посад» відповідно до якого з 01 травня 2018 року назву його посади змінено на «уповноважений з антикорупційної діяльності», й у зв`язку зі зміною назви посади його посадові обов`язки було оновлено та викладено у посадовій інструкції уповноваженого з антикорупційної діляності Національного агентства з акредитації України, затвердженої головою вказаного агентства. 22 грудня 2018 року відповідно до наказу голови Національного агентства з акредитації України за № 202-к від 22 грудня 2018 року йому було оголошено догану з підстав встановленого факту порушення трудової дисципліни - за неналежне виконання покладених обов`язків щодо організації та ведення цивільного захисту в Національному агентстві з акредитації України відповідно до вимог наказу від 09 січня 2018 року № 1АГ та наказу про доплату до посадового окладу від 18 січня 2018 року № 9-К, як відповідального за організацію і ведення цивільного захисту Національного агентства з акредитації України, з яким його ознайомили під особистий підпис у день його постановлення. 15 січня 2019 року відповідачем видано наказ № 9, яким йому оголошено догану з підстав встановленого факту порушення трудової дисципліни, а саме - за неналежне виконання покладених обов`язків уповноваженого з антикорупційної діяльності, а також наказ № 12-К від 15 січня 2019 року, яким його звільнено з посади уповноваженого з антикорупційної діяльності за систематичне невиконання без поважних причин трудових обов`язків та у зв`язку із невідповідністю діловим та моральним якостям уповноваженого з антикорупційної діяльності, передбачених статтею 64 Закону України «Про запобігання корупції» на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України, положення якого передбачає розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. Так, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення. Вважає, що звільнення на такій підставі є незаконним, оскільки систематичності притягнення його до дисципланіроної відповідальності не було, окрім того роботодавець не врахував положення ч.3 ст. 149 КЗпП України - не дотримався уцілому процедури притягнення його, як працівника, до дисципланірної відповідальності, не врахував відібрані у нього пояснення за наслідками проведеної перевірки за фактом порушення ним посадових обов"язків, якщо таке мало місце тощо, а саме те, що при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Вважає, що жодної інформації щодо наявністі у його діях порушення трудової дисципліни та (або) про виявлення конкретного проступну не встановлено, тим паче, що покладення на нього додаткових обов`язків з організації і ведення цивільного захисту було здійснено із порушенням його посадової інструкції та п.6 Типового положення про уповноважений підрозділ (особу) з питань запобігання та виявлення корупції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04 вересня 2013 року № 706, яке передбачає, що втручання у діяльність уповноваженого підрозділу під час здійснення ним своїх повноваженнь, а також покладення на уповноважений підрозділ обов`язків, що не надлежать або виходять за межі його повноважень чи обмежують виконання покладених на нього завдань, забороняється. Зважаючи на той фактор, що він звертався із доповідними та службовами записками до керівництва агентства у період його роботи - з 2016 - 2019 роки, у яких доповідав про обставини, які у певних аспектах унеможливлювали виконання ним посадових обов`язків, проте останні не реєструвалися канцелярією й без реєстрації передавались до керівництва. Й обставини загостренної конфліктної ситуації з приводу неналежного стану та невжиття деяких заходів щодо запобігання та протидії корупції в установі, які виникли унаслідок дій чи бездіяльності адміністрації відповідача, стали наслідком його незаконного звільнення. Захищаючи порушені трудові права, просить визнати також незаконним та скасувати наказ про його звільнення, поновити його на посаді, й стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу - за період з 16 січня 2019 рокуй по день постановлення судом рішення - 27 грудня 2019 року у сумі 205 401 грн. 38 коп.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 , діючий на підставі ордеру адвоката про надання правової допомоги від 15 грудня 2019 року (а.с.213), позовні вимоги підтримали з тих же підстав у редакції від 26 грудня 2019 року (а.с. 2-11, 224-225) та просили їх задовольнити.

Представник відповідача Сінькова І.О. , діюча на підставі довіреності від 25 листопада 2019 року (а.с.142), позовні вимоги не визнала уцілому та просила відмовити у їх задоволенні за недоведеністю та безпідставністю вимог, важаючи законним звільнення позивача.

Відповідачем надано відзив на позов, із наданими матеріалами особової справи працівника ОСОБА_1 (а.с. 127 - 210), вважаючи, що накладення на позивача дисциплінарних стягнень у вигляді двох доган, звільнення відбулось на законних підставах у відповідності до КЗпП України, оскільки Національним агентством з акредитації України встановлено, що протягом 2018 року та до 15 січня 2019 року ОСОБА_1 не виконувались покладені на нього посадові обов`язки, за які він отримував щомісячно заробітну плату, яка фінансувалася із державного бюджету України.

Вислухавши пояснення сторін, їх доводи та заперечення, з урахуванням відзиву на позов, матеріалів особової справи працівника ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з"ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об"єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають відмові у задоволенні із наступних підстав.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, яким зокрема Цивільний процесуальний кодекс викладений в новій редакції.

Відповідно до п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (ч.1 ст. 279 ЦПК України)

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (ч.5 ст. 279 ЦПК України).

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені (ст. 3 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Трудові права працівника гарантовані Конституцією України та законами, іншими підзаконними актами.

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом (ст. 55 Конституції України).

Судом встановлено, що наказом № 24-К від 05 лютого 2016 року Національного агентства з акредитації України ОСОБА_1 було прийнято на посаду головного фахівця з питань запобігання та протидії корупції Національного агентства з акредитації України з посадовим окладом згідно штатного розпису з терміном випробовування - три місяці (а.с. 145).

У 2001 році було прийнято Закон України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності ", який визначив правові, організаційні та економічні засади акредитації органів з оцінки відповідності в Україні, й у відповідності до цього Закону в 2002 році Міністерство економіки створило Національне агентство з акредитації України. Крім цього, було створено Раду з акредитації, Технічний комітет з акредитації та Комісію з апеляцій. Основними функціями Національного агентства з акредитації є акредитація органів з оцінки відповідності та контроль за відповідністю акредитованих органів вимогам акредитації.

Відповідно до посадової інструкції головного фахівця з питань запобігання та протидії корупції Національного агентства з акредитації України діяльність головного фахівця з питань запобігання та протидії корупції Національного агентства з акредитації України спрямована на забезпечення чіткого та якісного виконання завдань Національного агентства з акредитації України щодо запобігання, виявлення, а в установлених законом випадках - здійснення заходів по припиненню корупційних правопорушень, виявленні порушених прав чи інтересів фізичних та юридичних осіб, інтересів держави, а також в інформаційному забезпеченні здійснення заходів щодо запобігання і протидії корупції (п.1.2).

Головний фахівець з питань запобігання та протидії корупції Національного агентства з акредитації України в установленому порядку призначається на посаду та звільняється з посади головою Національного агентства з акредитації України і безпосередньо підпорядковується йому (п.1.4 посадової інструкції).

Головний фахівець з питань запобігання та протидії корупції Національного агентства з акредитації України несе персональну відповідальність за виконанн завдань і функцій, визначкних Інструкцією, розголошення комерційної таємниці, а також конфіденційної інформації, недотримання правил внутрішнього трудового розпорядку та виконавської дисципліни, недотримання правил і норм охорони праці та протипожежного захисту, недотримання ділової етики та поведінки, ділового стилю у зовнішньому вигляді при виконанні службових обов`язків, завдання шкоди майну НААУ (п.5.1 посадової інструкції).

Наказом Національного агентства з акредитації України № 1АГ від 09 січня 2018 року ОСОБА_1 як головного фахівця з питань запобігання та протидії корупції Національного агентства з акредитації України призначено відповідальним за організацію і ведення цивільного захисту Національного агентства з акредитації України із покладенням на нього таких облов`язків: доопрацювати положення, інструкції щодо виконання вимог техногенної безпеки на об`єктах у сфері цивільного захисту, здійснювати постійний контроль за їх дотриманням, забезпечити навчання персоналу щодо дій у разі виникнення аварійних ситуацій та аварій, організувати заходи стосовно захисту персоналу від шкідливого впливу надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (а.с.164), із яким ОСОБА_1 був ознайомлений під особистий підпис (а.с. 164).

При цьому, будь-яких заперечень, зауважень щодо покладення на ОСОБА_1 додаткових повноважень в графі про ознайомлення його з таким наказом, такий наказ не містить, що вказує на те, що ОСОБА_1 надав свою згоду на покладення на нього додаткових повноважень, за виконня яких він отримував щомісячно доплату до заробітної плати у розмірі 20% від посадового окладу.

Наказом Національного агентства з акредитації України № 9-К від 18 січня 2018 року на підставі п.п. 2.5.3 п. 2.5 розділу 2 Положення про оплату праці Національного агентства з акредитації України, п. 4 додатку 3 до Колективного договору Національного агентства з акредитації України на 2018-2020 роки, призначено ОСОБА_1 , як головному фахівцю з питань запобігання та протидії корупції Національного агентства з акредитації України, доплату у розмірі 20% від посадового окладу за виконання додаткових обов`язків з 15 січня 2018 року (а.с.165).

Із цим наказом ОСОБА_1 також був ознайомлений, що підтверджується його особистим підписом (а.с. 165), який також будь-яких заперечень, зауважень щодо покладення на нього додаткових повноважень в графі про ознайомлення його з таким наказом, не містить, що вказує на те, що ОСОБА_1 надав свою згоду на покладення на нього додаткових повноважень, за виконня яких він отримував щомісячно доплату до заробітної плати у розмірі 20% від посадового окладу.

Як вбачається із пояснень відповідача, ОСОБА_1 був зацікавлений у отриманні додаткових доплат до посадового окладу, цікавився питанням щодо встановлення йому додаткових грошових виплат, жодних заперечень щодо покладення на нього додаткових повноважень не мав.

24 квітня 2018 року Національним агентством з акредитації України було видано наказ № 47-К «Про зміну найменування посад» відповідно до якого з 01 травня 2018 року назву посади, яку обіймав позивач, змінено на «уповноважений з антикорупційної діяльності», й у зв`язку зі зміною назви посади його посадові обов`язки було оновлено та викладено у посадовій інструкції уповноваженого з антикорупційної діляності Національного агентства з акредитації України, затвердженої головою вказаного агентства (а.с. 145, 146-151, 152, 153-157, 158).

Зі змісту протоколу № 126 наради Національного агентства з акредитації України від 24 вересня 2018 року, на якій був присутній і упоноважений з антикорупційної діяльності ОСОБА_1., вбачається, що розглядались звіти про діяльність структурних підрозділів управління планово-організаційного та уповноваженого з антикорупційної діяльності за І півріччя 2018 року, й за результатами заслуховувань уповноваженого з антикорупційної діяльності ОСОБА_1 його роботу визнано незадовільною (а.с. 168 - 169).

При цьому, як вбачається зі змісту такого протоколу, робота інших уповноважених осіб, яка була предметом розгляду, визнана колегіальним органом задовільною, незадовільною визнана лише робота уповноваженого з антикорупційної діяльності ОСОБА_1 (а.с. 168 - 169).

Невиконання ОСОБА_1 наказів Національного агентства з акредитації України щодо затверджених планів - графіків щодо заходів Національного агентства з акредитації України, спрямованих на запобігання та протидію корупції на 2018 рік й, у тому числі внутрішніх, навчань працівників Національного агентства з акредитації України, які визначено проводити постійно, а у деяких випадках - двічі на місяць тощо (а.с 176 - 180),стало наслідкомвизнання роботи ОСОБА_1 , як уповноваженого з антикорупційної діяльності, незадовільною.

Посилання позивача на те, що він проводив бесіди індивідуально із працівниками агенства, й такі індивідуальні бесіди не суперечать затвердженому плану роботи Національного агентства з акредитації України щодо його повноважень, й за проведених індивідуальних бесід, необхідність проведення спільних занять з працівниками агентства, не потребується, - є хибним, оскільки посадова інструкція за посадою позивача передбачає, що його діяльність за посадою, серед іншого, зводится й до інформаційного забезпечення здійснення заходів щодо запобігання і протидії корупції (п.1.2), а також затвердженого плану роботи на 2018 рік - проведення навчань з працівниками Національного агентства з акредитації України з питань запобігання та протидії корупції, надання їм практичних рекомендацій.

Суд, зважаючи на досліджені повноваження позивача за посадою, забезпечені роботодавцем умови його роботи за посадою під час здійснення ним повноважень, вважає, що такому працівнику ніщо фізично не перешкождало дотримуватися виконання просадових повноважень за його посадовою інструцією та проводити згідно затверджених планів - графіків заходів Національного агентства з акредитації України, спрямованих на запобігання та протидію корупції на 2018 рік, й у тому числі, внутрішніх загальних навчань працівників Національного агентства з акредитації України, які визначено проводити постійно, а у деяких випадках - двічі на місяць тощо.

Відповідно, позивач за посадою мав організовувати проведення загальних навчань із працівниками Національного агентства з акредитації України з питань запобігання та протидії корупції, із наданням їм практичних рекомендацій тощо, й зважаючи на його письмові пояснення з приводу проведення службової перевірки щодо недотримання ним посадових особов`язків протягом 2018 року та першої половини січня 2019 року, вбачаються ознаки формального підходу до виконання покладених обов`язків за посадою, що вказує на те, що він не належним чином виконував покладені посадові обов`язки, які встановлені протоколом № 126 наради Національного агентства з акредитації України від 24 вересня 2018 року за період І півріччя 2018 року.

Окрім того, забезпечення спільних навчань персоналу Національного агентства з акредитації України щодо дій у разі виникнення аварійної ситуації та аварій, організацію заходів стосовно захисту персоналу від шкідливого впливу надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру передбачено й покладеними на ОСОБА_1 відповідно до наказу від 09 січня 2018 року № 1АГ обов`язків за організацію і ведення цивільного захисту Національного агентства з акредитації України, а саме: доопрацювати положення, інструкції щодо виконання вимог техногенної безпеки на об`єктах у сфері цивільного захисту, здійснювати постійний контроль за їх дотриманням, забезпечити навчання персоналу щодо дій у разі виникнення аварійних ситуацій та аварій, організувати заходи стосовно захисту персоналу від шкідливого впливу надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (а.с.164), із яким ОСОБА_1 був ознайомлений під особистий підпис (а.с. 164).

Так, відповідно до доповідної записки в.о. першого заступника голови Національного агентства з питань акредитації Марцинчик С.Г. від 04 січня 2019 року про стан виконання плану заходів, встановлено, що вказана посадова особа інформує керівиництво Національного агентства з акредитації України про те, що протягом 2018 року в управлінні з акредитації ларобаторій не проводилися навчання з питань запобігання корупції відповідно до плану заходів від 03 січня 2018 року (за пунктом 16 плану заходів навчання повинні проводитися 2 рази на місяць), також з новопризначеними працівниками не проводилися семінари-навчання з питань запобігання та протидії корупції (пункт 10 Плану заходів від 03 січня 2018 року), із резолюцією для ОСОБА_1 про надання пояснень (а.с.181).

Й, відповідно до доповідної записки заступника голови Національного агентства з питань акредитації Краснюк В.В. від 14 січня 2019 року щодо не проведення навчання встановлено, що вказана посадова особа інформує керівиництво Національного агентства з акредитації України про те, що планом - графіком внутрішніх навчань працівників Національного агентства з акредитації України на ІІ півріччя 2018 року (п.2), затвердженого наказом від 02 серпня 2018 року № 128од було заплановано на вересень 2018 року проведення навчання на тему «Практичні рекомендації щодо додержання працівниками Національного агентства з акредитації України при здійсненні своєї виробничої діяльності вимог антикорупційного законодавства та Кримінального кодексу України (лектор - ОСОБА_1 ), проте навчання проведено не було та ніяких додаткових пропозицій щодо удосконалення плану - графіку внутрішніх навчань від уповноваженого з антикорупційної діяльності Русінова О.О. не надходило, із резолюцією для ОСОБА_1 про надання пояснень (а.с. 175).

11 січня 2019 року ОСОБА_1 надав свої пояснення щодо питань, викладених у службових (доповідних) записках посадових осіб керівного складу Національного агентства з акредитації України, та вказав про те, що план заходів Національного агентства з акредитації України, спрямованих на запобігання та протидію корупції на 2018 рік уцілому виконано, за винятком пунктів 9, 10 - не у повному обсязі у зв`язку із навмисним ігноруванням вимог та прохань про надання інформації щодо кадрових змін, переміщень, призначень, прийняття на роботу нових працівників інспектором з кадрів та керівниками структурних підрозділів, пункти 11, 13 - не виконано у зв`язку із навмисним укриттям та ненаданням інформації з питань фінансово-господарської діяльності, обліку та списання майна, пункт 16 виконувався шляхом надання індивідуальних співбесід та консультацій (а.с 183).

Окрім того, ОСОБА_1 надано звіт про виконану роботу за період з 01 січня по 30 червня 2018 року, у якому не зазначено про виконання ним повноважень згідно наказу Національного агентства з акредитації України № 1АГ від 09 січня 2018 року про покладення на нього обов`язків за організацію і ведення цивільного захисту Національного агентства з акредитації України: доопрацювати положення, інструкції щодо виконання вимог техногенної безпеки на об`єктах у сфері цивільного захисту, здійснювати постійний контроль за їх дотриманням, забезпечити навчання персоналу щодо дій у разі виникнення аварійних ситуацій та аварій, організувати заходи стосовно захисту персоналу від шкідливого впливу надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (а.с. 170, 164).

Зважаючи на встановлені Національним агентством з акредитації України порушення щодо виконання ОСОБА_1 посадових обов`язків згідно наказу Національного агентства з акредитації України № 1АГ від 09 січня 2018 року про покладення на нього обов`язків за організацію і ведення цивільного захисту Національного агентства з акредитації України, за яку він отримував доплату у розмірі 20% від посадового окладу за виконання додаткових обов`язків з 15 січня 2018 року (а.с.165), розпорядженням голови Національного агентства з акредитації України Горицьким В.М. запропоновано ОСОБА_1 надати письмові пояснення щодо забезпечення ним навчання персоналу Національного агентства з акредитації України у 2018 році щодо дій у разі виникнення аварійних ситуацій та аварій, відповідно до наказу № 1АГ від 09 січня 2018 року в термін до 18 грудня 2018 року (а.с. 166).

17 грудня 2018 року ОСОБА_1 надано пояснення на виконня вказаного розпорядження голови Національного агентства з акредитації України, зі змісту яких вбачається, що для самостійного вивчення та подальшого використання в разі виникнення надзвичайних ситуацій для персоналу Національного агентства з акредитації України розроблені та розміщені на мережевному диску (F - Цивільна оборона) наступні документи: інструкція з питань цивільного захисту, пожежної безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях для працівників Національного агентства з акредитації України, методичні рекомендації щодо дій населення в умовах надзвичайних ситуацій, інструкція з питань цивільного захисту пожежної безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях для працівників Національного агентства з акредитації України, затверджена наказом голови Національного агентства з акредитації України № 14аг від 06.2018 р. При цьому зауважив про те, що наказ 1АГ від 09 січня 2018 року був виданий з порушенням Постанови Кабінету Міністрів України № 706 від 04.09.2013 року про те, що втручання у діяльність уповноваженого підрозділу під час здійснення ним своїх повноваженнь, а також покладення на уповноважений підрозділ обов`язків, що не надлежать або виходять за межі його повноважень чи обмежують виконання покладених на нього завдань, забороняється.

Відповідно наявні виявлені роботодавцем позивича - Національним агентством з акредитації України факти неналежного виконання працівником ОСОБА_1 посадових обов`язків, й зазначені у якості підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, що підтверджується змістом таких наказів (а.с. 159, 160).

Так, 22 грудня 2018 року відповідно до наказу голови Національного агентства з акредитації України за № 202-к від 22 грудня 2018 року ОСОБА_1 було оголошено догану з підстав встановленого факту порушення трудової дисципліни - за неналежне виконання покладених обов`язків щодо організації та ведення цивільного захисту в Національному агентстві з акредитації України відповідно до вимог наказу від 09 січня 2018 року № 1АГ та наказу про доплату до посадового окладу від 18 січня 2018 року № 9-К, як відповідального за організацію і ведення цивільного захисту Національного агентства з акредитації України, з яким його ознайомили під особистий підпис у день його постановлення.

Окрім того, провідним фахівцем Національного агентства з акредитації України Козаченком Є.М. надано голові Національного агентства з акредитації України службова записка зі змісту якого вбачається повідомлення про невиконання позивачем, як посадовою особою, службових обов`язків про те, що 08 січня 2019 року уповноважений з антикорупційної діяльності ОСОБА_1 звернувся до нього з вимогою написати фіктивну службову записку про те, що 2018 році з ним ОСОБА_1 проводив бесіди про антикорупційну діяльність, що не відповідає дійсності (а.с.184), на що позивач вказав про те, що викладені працівником Козаченком Є.М. обставини у доповідній записці не відповідають дійсності (а.с.185).

Інспектор з кадрів Національного агентства з акредитації України Орловська А.Б. також звернулась до голови Національного агентства з акредитації України зі службовими записками від 14 січня 2019 року та від 15 січня 2019 року про те, що уповноважений з антикорупційної діяльності ОСОБА_1 під час службового спілкування 22 грудня 2018 року дозволяв собі приниження її та погрожував їй втратою роботи у Національному агентстві з акредитації України (а.с.190, 191).

Провідний фахівець Національного агентства з акредитації України Згуря В.І . звернувся до голови Національного агентства з акредитації України зі службовою запискою від 14 січня 2019 року про те, що уповноваженим з антикорупційної діяльності ОСОБА_1 проведено з ним 2-3 бесіди на антикорупційні теми із застосуванням ОСОБА_1 морально-психологічного тиску з погрозами та неетичною поведінкою (а.с. 192).

15 січня 2019 року Національним агентством з акредитації України видано наказ № 9, яким ОСОБА_1 оголошено догану з підстав встановленого факту порушення трудової дисципліни, а саме - за неналежне виконання ним покладених обов`язків уповноваженого з антикорупційної діяльності Національного агентства з акредитації України на підставі ст.ст. 147-149, 151 КЗпП України, умов колективного договору Національного агентства з акредитації України на 2018-2020 роки (а.с.160).

Позивач був ознайомлений із наказами про притягнення його до дисципланірної відповідальності - оголошення доган від 22 грудня 2018 року та 15 січня 2019 року й на змісті наказів у графі про його ознайомлення із наказами не вносив відомостей про те, що він не погоджується із застосованими роботодавцем заходами дисциплінарної відповідальності - доганами (а.с. 159, 160).

Так, зважаючи на зміст наказів про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності відповідно до наказів від 22 грудня 2018 року та 15 січня 2019 року наявна інформація про підстави притягнення ОСОБА_1 до такої відповідальності, роботодавцем дотримана процедура притягнення такого працівника до дисциплінарної відповідальності, відповідно вважається, що останній притягнутий до дисциплінарної відповідальності на законних на те підставах (а.с. 159, 160).

Звільнений ОСОБА_1 згідно наказу Національного агентства з акредитації України № 12-К від 15 січня 2019 року з посади уповноваженого з антикорупційної діяльності за систематичне невиконання без поважних причин трудових обов`язків та у зв`язку із невідповідністю діловим та моральним якостям уповноваженого з антикорупційної діяльності, передбачених статтею 64 Закону України «Про запобігання корупції» на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України, положення якого передбачає розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення, підстава: пояснення ОСОБА_1 , службові та доповідні записки працівників Національного агентства з акредитації України (а.с. 160).

Так, відповідно до п.3 ч.1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Відповідно до роз`яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 р. N 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", звільнення з цієї підстави може бути здійснене з додержанням передбаченого статтями 148, 149 КЗпП порядку застосування дисциплінарного стягнення. Зокрема, при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинні враховувати, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи не застосовувалося вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувалися при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, та попередня робота працівника.

Відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантії, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення.

Разом з тим правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника.

Невиконання власником або уповноваженим ним органом обов`язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами.

Такої правової позиції дотримується Верховний Суд України, викладеної у постанові від 19 жовтня 2016 року.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд виходить з того, що позивач протягом 2018 року та першої половини січня 2019 року не виконував покладені на нього посадові обов`язки, поважності причин невиконання ним посадових (службових) обов`язків суду не надав, тобто вчинив систематичне невиконня без поважних причин трудових обов`язків, як за основою посадою - уповноваженого з антикорупційної діяльності, так й покладених на нього за його згодою додаткових обов`язків - відповідального за організацію і ведення цивільного захисту Національного агентства з акредитації України, за виконання яких отримував щомісячну доплату до посадового окладу у розмірі 20%, а тому у Національного агентства з акредитації Українибули правові підстави звільнити ОСОБА_1 з посади уповноваженого з антикорупційної діяльності на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України.

Посилання позивача на те, що покладення на нього додаткових обов`язків з організації і ведення цивільного захисту суперечить його посадовій інструкції та п.6 Типового положення про уповноважений підрозділ (особу) з питань запобігання та виявлення корупції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04 вересня 2013 року № 706, яке передбачає, що втручання у діяльність уповноваженого підрозділу під час здійснення ним своїх повноваженнь, а також покладення на уповноважений підрозділ обов`язків, що не належать або виходять за межі його повноважень чи обмежують виконання покладених на нього завдань, забороняється, є необгрутнованим з таких підстав.

Так, покладення на позивача таких додаткових обов`язків було погоджено з ним, як працівником, який не мав жодних зауважень (заперечень) щодо покладення на нього таких обов`язків, які додатково оплачувалися роботодавцем такому працівнику у розмірі 20% від його посадового окладу, й будучи ознайомленим із наказами про покладення на нього таких обов`язків та про надбавку до посадового окладу, щомісяця отримував надбавку до заробітної плати, що ним визнається, водночас не належним чином виконував такі обов`язки, що підтверджується наказами про призначення, про доплату, планами роботи Національного агентства з акредитації України, пояснення ОСОБА_1 .

Суд вважає, що позивач, будучи обізнаним про покладення на нього додаткових обов`язків та, які оплачувались роботодавцем такому працівнику, усвідомлюючи про наявність обставин, які могли унеможливлювати ним уцілому виконувати покладені додаткові обов`язки, у будь-який час міг звернутися до роботодавця із заявою про звільнення його від додаткових обов`язків, проте останній цього не вчинив, натомість матеріали справи містять його посьмові пояснення, звіти, зі змісту яких вбачається неналежне виконання ОСОБА_1 додаткових та основних посадових обов`язків, який протягом 2018 року отримував заробітну плату, яка фінансувалася із державного бюджету.

Окрім того, покладення на позивача, як уповноваженого з антикорупційної діяльності, таких додаткових обов`язків не суперечить його посадовій інструкції та п.6 Типового положення про уповноважений підрозділ (особу) з питань запобігання та виявлення корупції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04 вересня 2013 року № 706, оскільки такі обов`язки покладені на позивача в межах діяльності роботодавця - Національного агентства з акредитації України, тобто належать та не виходять за межі його повноважень, й не обмежують виконання покладених на нього основних завдань.

За таких підстав суд вважає притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності правомірним, за наслідками якого відбулось законне звільнення позивача на підставі п.3 ч.1 ст. 40 КЗпП України - за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених трудовим договором, та як особи, до якої раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення.

При, цьому, як зазначається у цьому рішенні, ознака систематичності притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, наявна.

Так, як вбачається із матеріалів справи, позивач був двічі притягнутий до дисциплінарної відповідальності - оголошення догани: згідно наказу № 20 к голови Національного агентства з акредитації України Горицького В.М. від 22 грудня 2018 року за неналежне виконання посадових обов`язків щодо організації та ведення цивільного захисту в Національному агентстві з акредитації України та згідно наказу № 9 к голови Національного агентства з акредитації України Горицького В.М. від 15 січня 2019 року за неналежне виконання посадових обов`язків уповноваженого з антикорупційної діяльності (а.с.159, 160), - за наявності на те підстав.

Отже, суд виходить з того, що при встановленій доведеності порушення працівником трудової дисципліни, з урахуванням дотриманої роботодавцем процедури відповідно до ст.ст. 148, 149 КЗпП України порядку застосування дисциплінарного стягненнящодо такого працівника - відібраних у нього письмових пояснень з приводу неналежного виконання покладених обов`язків, проведеного службового розслідування й у сукупності зібраних матеріалів, не може бути підставою для визнання звільнення позивача незаконним.

Відповідно, у відповідача були наявні правові підстави для звільнення позивача на підставі п.3 ч.1 ст. 40 КЗпП України - за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором.

За таких підстав таке звільнення є законним.

З огляду на наведене та враховуючи межі судового розгляду, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Інші доводи сторін, які наведені у позові та відзиві на нього, не впливають на висновку суду та не потребують детального обґрунтування, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ("Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст.81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст.43 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є не обґрунтованими, не доведеними та такими, що не підлягають задоволенню, обставини, що обгрунованого доводять позовні вимоги, судом не встановлені.

Так, принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання абао оспорення (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частина 2 ст. 16 ЦК України передбачає способи захисту цивільних прав та інтересів.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду, порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Гарантоване статтею 55 Контитуції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджене порушення було обгрутованим.

Неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб`єктивних прав та обов`язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Отже, здійснюючи передбачене статтею 55 Контитуції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту, а суд, вирішуючи спір, зобов`язаний надати суб`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Так, якщо особа вважає, що її суб`єктивне право у певних правовідносинах не може бути реалізоване належним чином, або на неї протиправно поклали певний обов`язок, така особа має право звертатися за судовим захистом.

В разі відповідного звернення особи суд повинен розглянути питання про наявність порушеного суб`єктивного права заявника у конкретних правовідносинах і на підставі цього вирішити спір.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно, з урахуванням визначених підстав, правові підстави для задоволення цього позову уцілому відсутні.

Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення ч.1, ч.6 ст. 141 ЦПК України й судовий збір й інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покласти на позивача.

Так, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.1 ст. 141 ЦПК України).

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.2 ст. 141 ЦПК України).

На підставі вищевикладеного, п.3 ч.1 ст. 40, 148, 149, 235 КЗпП України, з урахуванням постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 р. N 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", керуючись п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України, керуючись п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України, ст.ст. 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 352, п.2 ч.1 ст. 430 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Національного агентства з акредитації України про визнання незаконними та скасування наказів про оголошення догани та звільнення, поновлення на посаді, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, - відмовити.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п`ятнадцять днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судомому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до ст.355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Однак відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Згідно ч.1 ст.354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Отже, строки оскарження судових рішень в апеляційному порядку складають 30 календарних днів - для рішень і 15 календарних днів - для ухвал, однак апеляційна скарга подається за старими правилами - через суд першої інстанції.

СУДДЯ: