Рішення № 86738963, 31.12.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" грудня 2019 р. справа № 300/2175/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Боршовського Т.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.07.2019 № 0048095413, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі – позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (надалі – відповідач), в якому просить суд: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в наданні позивачу для ознайомлення акту перевірки № 2343/09-19-54-13/2404113795, який став підставою для надіслання податкового повідомлення-рішення від 23.07.2019 № 0048095413; визнати протиправним та скасувати як незаконне податкове повідомлення-рішення від 23.07.2019 № 0048095413.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Головне управління ДФС в Івано-Франківській області протиправно прийняло податкове повідомлення-рішення від 23.07.2019 № 0048095413, яким нараховано штраф за невчасну сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2015-2017 роки. Позивач не погоджується з нарахуванням такого штрафу, оскільки вчасно сплачував податок на нерухоме майно за 2015-2017 роки, що підтверджується відповідними квитанціями. Окрім цього, ОСОБА_1 вказує на ряд процедурних порушень, які допущені представниками контролюючого органу під час проведення камеральної перевірки та складання акту перевірки від 23.07.2019 № 2343/09-19-54-13/2404113795. Так, позивач зазначив, що він не отримував акт перевірки від 23.07.2019 № 2343/09-19-54-13/ НОМЕР_1 , а тому був позбавлений права на ознайомлення з її результатами. Окрім цього, податкове повідомлення-рішення від 23.07.2019 № 0048095413 складено в один день з актом перевірки від 23.07.2019 № 2343/09-19-54-13/ НОМЕР_1 , що є порушенням статті 86 Податкового кодексу України. ОСОБА_1 вважає протиправними дії відповідача щодо відмови в наданні позивачу для ознайомлення на його письмову вимогу акту перевірки № 2343/09-19-54-13/2404113795. Також позивач вказав на те, що податкове повідомлення-рішення від 23.07.2019 № 0048095413 підписане не уповноваженою на це особою – начальником Тисменицького управління Головного управління ДФС в Івано-Франківській області Адамовичем О.В. За вказаних обставин, ОСОБА_1 просить суд визнати протиправним та скасувати таке податкове повідомлення-рішення від 23.07.2019 № 0048095413 та визнати протиправними дії відповідача щодо невручення йому акту перевірки № 2343/09-19-54-13/2404113795.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.11.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

27.11.2019 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 26.11.2019 № 1277/09-19-08-02 на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позову. У відзиву представник відповідача зазначив, що представниками контролюючого органу проведено камеральну перевірку дотримання позивачем правил сплати податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за звітний податковий період з 24.07.2016 по 23.07.2019, за результатами якої складено акт від 23.07.2019 № 2343/09-19-54-13/2404113795. Згідно вказаного акту встановлено, що ОСОБА_1 порушено терміни сплати податкового зобов`язання податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2015-2016 роки, а тому відповідач правомірно прийняв податкове повідомлення-рішення від 23.07.2019 № 0048095413 про застосування штрафних санкцій, яке разом з актом перевірки від 23.07.2019 № 2343/09-19-54-13/2404113795 було надіслано позивачу. Щодо доводів ОСОБА_1 про складання акту перевірки від 23.07.2019 № 2343/09-19-54-13/2404113795 та податкового повідомлення-рішення від 23.07.2019 № 0048095413 в один день, то представник відповідача зазначив, що окремі недоліки, допущені контролюючим органом при винесенні податкового повідомлення-рішення, не впливають на факт доведеності складу такого правопорушення (а.с.54-55).

04.12.2019 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла відповідь ОСОБА_1 на відзив на позовну заяву, в якому позивач повідомив, що не отримував акт перевірки від 23.07.2019 № 2343/09-19-54-13/2404113795, а представник відповідача не надав суду жодних доказів направлення такого акту в одному конверті з податковим повідомленням-рішенням від 23.07.2019 № 0048095413. Також позивач зазначив, що акт перевірки від 23.07.2019 № 2343/09-19-54-13/2404113795 не містить будь-яких розрахунків податкового зобов`язання та строків його сплати, а в другому пункті акту вказано про відповідальність за порушення правил сплати орендної плати за землю, а не податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Окрім цього, розрахунок у податковому повідомленні-рішенні від 23.07.2019 № 0048095413 не співпадає з розрахунками, вказаними у відзиві на позовну заяву. Також за 2015 рік податок на нерухоме майно нарахований на підставі невизначеного документа, що суперечить вимогам Податкового кодексу України, оскільки кожне податкове повідомлення-рішення містить ідентифікуючі ознаки: номер та дату.

Ухвалою від 02.12.2019 суд витребував в Головного управління ДФС в Івано-Франківській області: належним чином засвідчені копії податкового повідомлення-рішення, яким нараховано 29.08.2016 ОСОБА_1 податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за 2015 рік з відповідним розрахунком, та докази направлення такого податкового повідомлення-рішення позивачу; належним чином засвідчені копії податкового повідомлення-рішення, яким нараховано 16.10.2017 ОСОБА_1 податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за 2016 рік з відповідним розрахунком, та докази направлення такого податкового повідомлення-рішення позивачу; витяг з облікової картки ОСОБА_1 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за період з 01.01.2015 року по 23.07.2019 року; обґрунтування щодо права підпису Адамовичем О ОСОБА_2 податкового повідомлення-рішення від 23.07.2019 № 0048095413.

19.12.2019 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшли додаткові пояснення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 19.12.2019 № 1372/09-19-08-02, згідно яких представник відповідача повідомив, що начальник Тисменицького управління Головного управління ДФС в Івано-Франківській області Адамович О.В. мав право підпису податкового повідомлення-рішення від 23.07.2019 № 0048095413 як уповноважена особа відповідно до наказу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 29.12.2017 № 2192 «Про надання повноважень керівникам відокремлених структурних підрозділів ГУ ДФС». Також представник відповідача надав суду витребувані ухвалою від 02.12.2019 документи, окрім копії податкового повідомлення-рішення, яким нараховано 29.08.2016 ОСОБА_1 податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за 2015 рік з відповідним розрахунком, та докази направлення такого податкового повідомлення-рішення позивачу. При цьому, представник відповідача зазначив, що суду надані всі докази, які наявні в Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, у разі надходження інших доказів – такі будуть невідкладно надіслані на адресу суду.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.12.2019 року в порядку статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України замінено Головне управління ДФС в Івано-Франківській області на процесуального правонаступника - Головне управління ДПС в Івано-Франківській області.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено таке.

На підставі підпунктів 19.1.1, 19.1.2 пункту 19.1, підпунктів 2.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України старшим державним ревізором-інспектором відділу адміністрування податків і зборів фізичних осіб Тисменицького управління ГУ ДФС в Івано-Франківській області проведено камеральну перевірку своєчасності сплати ОСОБА_1 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості за звітний податковий період з 24.07.2016 по 23.07.2019.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 23.07.2019 № 2343/09-19-54-13/2404113795 (а.с.57-58). У вказаному акті від 23.07.2019 № 2343/09-19-54-13/2404113795 зазначено, що ОСОБА_1 порушено терміни сплати податкового зобов`язання податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки у строки визначені підпунктом 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 Податкового кодексу України. Відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) орендної плати за землю передбачена пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.

23.07.2019 Головне управління ДФС в Івано-Франківській області прийняло податкове повідомлення-рішення № 0048095413, яким нарахувало ОСОБА_1 штрафні санкції в розмірі 822,97 грн. за порушення строків сплати грошових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачених фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості (а.с.59).

В розрахунку штрафної санкції до податкового повідомлення-рішення від 23.07.2019 № 0048095413 вказано: дата операції 08.12.2017-30.08.2016, документ 15.06.2016 б.н.ТА0000 невизначений документ, кількість днів 466, сума 272,35 грн.; дата операції 29.09.2017-30.08.2016, документ 15.06.2016 б.н.ТА0000 невизначений документ, кількість днів 365, сума 1921,25 грн.; дата операції 08.12.2017-17.10.2017, документ 31.05.2017 б.н.ТА0000 невизначений документ, кількість днів 53, сума 1921,25 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення від 23.07.2019 № 0048095413 направлене позивачу поштовим зв`язком та вручене 26.07.2019, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.60).

31.07.2019 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області зі скаргою, в якій просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.07.2019 № 0048095413 та надати для ознайомлення акт перевірки від 23.07.2019 № 2343/09-19-54-13/2404113795 (а.с.18).

12.08.2019 відповідач листом № 3920/10/09-19-10-01-12 направив позивачу рішення про залишення скарги без розгляду (а.с.19).

17.08.2019 ОСОБА_1 звернувся до ДФС України зі скаргою, в якій просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.07.2019 № 0048095413, надати для ознайомлення акт перевірки від 23.07.2019 № 2343/09-19-54-13/2404113795 та провести перевірку правомірності дій посадових осіб Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (а.с.28).

05.09.2019 ДПС України листом № 164/К/99-00-08-05-04 повідомило позивача про продовження строку розгляду скарги (а.с.24), а листом від 18.10.2019 № 999/К/99-00-08-05-04-14 направило ОСОБА_1 рішення про залишення скарги без розгляду (а.с.29-30).

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови в наданні позивачу для ознайомлення акту перевірки № 2343/09-19-54-13/2404113795 та протиправним податкове повідомлення-рішення від 23.07.2019 № 0048095413, ОСОБА_1 звернувся з цим позовом до суду, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.07.2019 № 0048095413.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регламентовано Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Таким чином, предметом камеральної перевірки може бути своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

В даному випадку, 23.07.2019 старшим державним ревізором-інспектором відділу адміністрування податків і зборів фізичних осіб Тисменицького управління ГУ ДФС в Івано-Франківській області на підставі підпунктів 19.1.1, 19.1.2 пункту 19.1, підпунктів 2.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75 ПК України проведено камеральну перевірку своєчасності сплати ОСОБА_1 податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, за звітний податковий період з 24.07.2016 по 23.07.2019. Тобто, контролюючий орган провів 23.07.2019 камеральну перевірку позивача на предмет своєчасності сплати ОСОБА_1 податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, вважаючи суми такого податкового (грошового) зобов`язання узгодженими. При цьому, під час перевірки контролюючим органом були використані дані, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

За вказаних обставин, доводи ОСОБА_1 про те, що своєчасність сплати податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки не може бути предметом камеральної перевірки, є безпідставними.

Що стосується складання та надсилання акту камеральної перевірки від 23.07.2019 № 2343/09-19-54-13/ НОМЕР_1 , то суд вказує на таке.

Пунктом 86.2 статті 86 ПК України встановлено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

В свою чергу, пунктом 42.2 статті 42 ПК України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

В позовній заяві ОСОБА_1 зазначив, що акт камеральної перевірки від 23.07.2019 № 2343/09-19-54-13/2404113795 не отримував.

Натомість відповідач у відзиві від 26.11.2019 № 1277/09-19-08-02 на позовну заяву вказав, що акт перевірки від 23.07.2019 № 2343/09-19-54-13/2404113795 був надісланий позивачу разом з податковим повідомленням-рішенням від 23.07.2019 № 0048095413, однак жодних доказів такого направлення суду не подано.

Презумпція винуватості, встановлена частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Презумпція винуватості суб`єкта владних повноважень-відповідача означає припущення, що повідомлені позивачем обставини у справі про рішення, дії, бездіяльність відповідача і про порушення права, свободи чи інтересу відповідають дійсності, доки відповідач їх не спростує на основі доказів.

В даному випадку, Головне управління ДФС в Івано-Франківській області не надало суду будь-яких доказів того, що акт перевірки від 23.07.2019 № 2343/09-19-54-13/2404113795 був надісланий на адресу ОСОБА_1 одночасно з податковим повідомленням-рішенням від 23.07.2019 № 0048095413.

Суд звертає увагу на те, що підпунктом 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України встановлено право платника податків бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.

Також судом, в розрізі дослідження обставин щодо вручення позивачу акту перевірки, було надано оцінку похідним доказам щодо вказаної обставини, які оцінені судом в сукупності, а саме в розрізі подальшого забезпечення права позивача як платника податку на ознайомлення зі змістом акту камеральної перевірки від 23.07.2019 № 2343/09-19-54-13/ НОМЕР_1 .

Так, з огляду на зміст скарги позивача від 30.07.2019 на неправомірні дії посадових осіб Тисменицького управління ГУ ДФС в Івано-Франківській області, яка отримана відповідачем 31.07.2019, ОСОБА_1 повідомив контролюючий орган про неотримання акту перевірки від 23.07.2019 № 2343/09-19-54-13/2404113795 та просив Головне управління ДФС в Івано-Франківській області надати йому для ознайомлення такий акт перевірки від 23.07.2019 № 2343/09-19-54-13/2404113795 (а.с.18). Суду не подано доказів того, що на вказаний запит позивачу було надано копію акту перевірки. Право на подання таких доказів суду першої інстанції відповідачу забезпечено.

Таким чином, з метою реалізації гарантованого йому підпунктом 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України права на ознайомлення та отримання актів перевірок, ОСОБА_1 звернувся до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області зі скаргою від 30.07.2019, однак акту перевірки від 23.07.2019 № 2343/09-19-54-13/2404113795 так і не отримав. В підтвердження зазначених обставин позивач вказав на перелік додатків до листа № 3920/10/09-19-10-01-12 від 12.08.2019, яким відповідач направив позивачу рішення про залишення скарги без розгляду, в якому відсутній акту перевірки від 23.07.2019 № 2343/09-19-54-13/ НОМЕР_1 (а.с.19).

Факт ненадання ОСОБА_1 такого акту перевірки підтверджується також скаргою від 17.08.2019 на неправомірні дії посадових осіб Тисменицького управління ГУ ДФС в Івано-Франківській області та бездіяльність посадових осіб ГУ ДФС в Івано-Франківській області, в якій позивач просив надати йому для ознайомлення акт перевірки від 23.07.2019 № 2343/09-19-54-13/2404113795, та відповіддю на неї (а.с.28). З огляду на зміст листа ДПС України від 18.10.2019 № 999/К/99-00-08-05-04-14, яким направлено ОСОБА_1 рішення про залишення скарги без розгляду, акт перевірки від 23.07.2019 № 2343/09-19-54-13/2404113795 позивачу знову ж таки не було надано (а.с.29-30).

Вказані вище обставини, з огляду на відсутність доказів вручення позивачу акту камеральної перевірки від 23.07.2019 № 2343/09-19-54-13/2404113795 як після його складення, так і після подання позивачем скарг на дії посадових осіб контролюючого органу, на переконання суду свідчать про протиправність дій контролюючого органу. Так, дії Головного управління ДФС в Івано-Франківській області щодо ненадання ОСОБА_1 для ознайомлення акту перевірки від 23.07.2019 № 2343/09-19-54-13/2404113795 є протиправними, оскільки порушують гарантоване підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України право позивача як платника податків на ознайомлення та отримання актів перевірок у встановлені законом порядок та строк.

Відповідно до пункту 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Тобто пункт 86.8 статті 86 ПК України виключає можливість прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення раніше дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки. Вказана норма спрямована на забезпечення права платника податків на участь у прийнятті рішення, шляхом ознайомлення з актом перевірки та подання своїх заперечень до нього.

В даному випадку, податкове повідомленням-рішенням від 23.07.2019 № 0048095413 прийнято відповідачем того ж дня, коли був складений акт перевірки від 23.07.2019 № 2343/09-19-54-13/2404113795, тобто з порушенням пункту 86.8 статті 86 ПК України та свідчить про недобросовісність дій посадових осіб при здійсненні наданих їм законом, підзаконними нормативно-правовими та локальними актами повноважень. Окрім цього, таке порушення строку прийняття податкового повідомлення-рішення, на думку суду, не може бути визнано судом таким, що не заслуговує на увагу. На перший погляд такі «незначні» процедурні порушення як зазначає відповідач, насправді порушують основоположні засади принципу «належного врядування» як складового принципу верховенства права, гарантованого статтею 8 Конституції України, при прийнятті органом влади своїх рішень.

Так, як встановлено судом вище, прийняття контролюючим органом в один день акту перевірки та податкового повідомлення-рішення порушує право позивача на участь в прийнятті рішення, а саме право на ознайомлення з актом перевірки та надання своїх заперечень до нього; податкове повідомлення-рішення має бути прийнятим в розумний строк: тобто в строк, який встановлений пунктом 86.8 статті 86 ПК України, з врахуванням права платника податків на подання заперечень на акт перевірки та/або додаткових документів.

За наведеного, суд не може погодитися з доводами відповідача у відзиві на позову про те, що такі «окремі недоліки», допущені контролюючим органом при прийнятті податкового повідомлення-рішення, не впливають на факт доведеності складу такого правопорушення. Визнання таких порушень судом як «незначних» суперечитиме вказаним вище основоположним принципам права, оскільки такі порушення, на переконання суду, є суттєвими, тобто такими, що створили перешкоди в реалізації позивачем як платником податків своїх прав. При таких обставинах справи, коли не було забезпечено жодне процедурне право позивача до прийняття податкового повідомлення-рішення, будь-який висновок контролюючого органу щодо дотримання норм податкового закону, наведений у рішенні, не може вважатися законним. Протилежний висновок, на переконання суду, надавав би легітимність таким процедурним порушенням контролюючого органу, що суперечитиме як приписам частини 2 статті 19 Конституції України, статті 21 Податкового кодексу України щодо забезпечення контролюючим органом, його посадовими особами при реалізації своїх повноважень виключно правомірності своїх рішень та дій, так і статті 8 Конституції України, і передбаченим статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням судочинства. Суд міг би при оцінці пропорційності прийнятого податкового повідомлення-рішення, зважити на такі порушення, лише за умов, якщо б контролюючим органом після прийняття податкового повідомлення-рішення були вчиненні дії щодо виправлення допущених процедурних порушень та забезпечено повноцінний розгляд всіх зауважень платника податків в процедурі адміністративного оскарження, а також якщо б судом було встановлено факт вчинення позивачем податкового правопорушення, вказаного в оскарженому податковому повідомленні-рішенні. Однак судом було встановлено, що відповідачем не вчинено жодних дій по виправленню допущених порушень, зокрема, так і не було направлено позивачу акт перевірки, а процедура адміністративного оскарження не здійснювалася по суті скарги. Щодо правомірності висновку контролюючого органу щодо самого правопорушення податкового закону позивачем, то такий висновок буде зроблено судом нижче. Однак, з огляду на вищевказане, він не впливає на висновок суду щодо того, що податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем протиправно.

Отже, суд дійшов висновку про те, що вказані процедурні порушення при прийнятті податкового повідомлення-рішення від 23.07.2019 № 0048095413, є достатніми для висновку про протиправність вказаного податкового повідомлення-рішення. Однак все ж таки суд надав оцінку правомірності податкового повідомлення-рішення від 23.07.2019 № 0048095413 й в частині висновків щодо порушення податкового законодавства. Отже, суд вказує на таке.

23.07.2019 Головне управління ДФС в Івано-Франківській області прийняло податкове повідомлення-рішення № 0048095413, яким нараховано ОСОБА_1 штрафні санкції в розмірі 822,97 грн. за порушення строку сплати грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості (а.с.59). Вказане податкове повідомлення-рішення від 23.07.2019 № 0048095413 підписане уповноваженою особою Головного управління ДФС в Івано-Франківській області Адамовичем О.В.

Ухвалою від 02.12.2019 суд витребував в Головного управління ДФС в Івано-Франківській області обґрунтування щодо права ОСОБА_3 як уповноваженої особи підписувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 23.07.2019 № 0048095413.

На виконання вказаної ухвали суду від 02.12.2019 представник відповідача надав додаткові пояснення від 19.12.2019 № 1372/09-19-08-02, в яких зазначив, що начальник Тисменицького управління Головного управління ДФС в Івано-Франківській області Адамович О.В. мав право підпису податкового повідомлення-рішення від 23.07.2019 № 0048095413 як уповноважена особа відповідно до наказу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 29.12.2017 № 2192 «Про надання повноважень керівникам відокремлених структурних підрозділів ГУ ДФС».

Згідно копії наказу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 29.12.2017 № 2192 «Про надання повноважень керівникам відокремлених структурних підрозділів ГУ ДФС» уповноважено керівників відокремлених структурних підрозділів Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, в тому числі ОСОБА_3 – начальника Тисменицького управління ГУ ДФС в Івано-Франківській області, на винесення податкових повідомлень-рішень, рішень про визначення податкових зобов`язань згідно з вимогами Податкового кодексу України.

Таким чином, суд погоджується з доводами відповідача про те, що начальник Тисменицького управління Головного управління ДФС в Івано-Франківській області Адамович О.В. мав право підписувати податкове повідомлення-рішення від 23.07.2019 № 0048095413 як уповноважена особа, що в свою чергу, спростовує доводи позивача щодо цієї обставини.

Податковим повідомленням-рішенням від 23.07.2019 № 0048095413 нараховано ОСОБА_1 штрафні санкції в розмірі 822,97 грн. за порушення строку сплати грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості.

Платники, об`єкт та база оподаткування, ставка, порядок обчислення та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, регламентовано статтею 266 ПК України.

Так, згідно з пунктом 266.1 статті 266 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статі 266 ПК України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку одного об`єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;

б) за наявності у власності платника податку більше одного об`єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;

в) за наявності у власності платника податку об`єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпункту "в" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;

г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів "б" і "в" цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об`єктів житлової нерухомості;

ґ) за наявності у власності платника податку об`єкта (об`єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів "а"-"г" цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об`єкт житлової нерухомості (його частку).

Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Податок сплачується за місцем розташування об`єкта/об`єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

Фізичні особи можуть сплачувати податок у сільській та селищній місцевості через каси сільських (селищних) рад або рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про прийняття податків (підпункт 266.9.1 пункту 266.9 статті 266 ПК України).

Відповідно до підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 ПК України податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується: фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Статтею 126 Податкового кодексу України передбачено правові наслідки порушення сплати податкових зобов`язань. Так, дана Стаття говорить про те, що в разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

У разі порушення платником податків строку сплати до бюджету узгодженого грошового зобов`язання, передбаченого абзацом другим підпункту 222.1.2 пункту 222.1 статті 222 цього Кодексу, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 20 відсотків суми такого грошового зобов`язання. У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) фізичній особі податкове/податкові повідомлення-рішення з податку на майно у строки, встановлені відповідними нормами цього Кодексу, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання.

Аналогічна норма пункту 126.3 статті 126 Податкового кодексу України передбачена підпунктом 266.10.2 пункту 266.10 статті 266 цього ж Кодексу, в якій заначено таке: в разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 цієї статті, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання.

За даними камеральної перевірки контролюючим органом встановлено порушення ОСОБА_1 строків сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, передбачених підпунктом 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 ПК України, внаслідок чого відповідно до статті 126 цього Кодексу зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20%, що складає 822,07 грн.

Судом встановлено з витягу з облікової картки платника податків ОСОБА_1 , що за 2015 рік йому нараховано 29.08.2016 року 2193,63 грн., фактично сплачено 1921,26 грн. суми податкового боргу 29.08.2017 року, за 2016 рік нараховано 16.10.2017 року 1921,26 грн., фактично сплачено 2193,63 грн. суми податкового боргу 08.12.2017 року (а.с.62). При цьому, суд звертає увагу на те, що в графі опис операції щодо нарахування податкових зобов`язань за 2015 рік вказано як підстава для нарахування податку на нерухоме майно - невизначений документ № б.н. від 15.06.2016 року.

Відповідач нарахував позивачу штраф у розмірі 20% від погашеної суми податкового боргу, а саме 822,97 грн.

В розрахунку штрафної санкції до податкового повідомлення-рішення від 23.07.2019 № 0048095413 вказано: дата операції 08.12.2017-30.08.2016, документ 15.06.2016 б.н.ТА0000 невизначений документ, кількість днів 466, сума 272,35 грн.; дата операції 29.09.2017-30.08.2016, документ 15.06.2016 б.н.ТА0000 невизначений документ, кількість днів 365, сума 1921,25 грн.; дата операції 08.12.2017-17.10.2017, документ 31.05.2017 б.н.ТА0000 невизначений документ, кількість днів 53, сума 1921,25 грн.

Позивач зазначив, що не отримував податкового повідомлення-рішення про нарахування податку на нерухомість за 2015 рік № б.н. від 15.06.2016 на суму 2193,63 грн., яке вказано контролюючим органом.

При цьому, суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 звертався 22.08.2016 до Яремчанського відділення Надвірнянської ОДПІ ДФС в Івано-Франківській області з листом, в якому повідомляв про те, що не отримував податкового повідомлення-рішення відповідно до підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України та просив контролюючий орган направити позивачу таке податкове повідомлення-рішення.

Згідно витягу з облікової картки ОСОБА_1 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за період з 01.01.2015 року по 23.07.2019 року, суд встановив, що 13.10.2015 позивачем було сплачено 1645,22 грн. Вказана сума обліковувала як переплата. 29.10.2015 ОСОБА_1 нараховано податок на нерухомість фізичних осіб невизначеним документом № б.н. від 30.06.2015, термін сплати 29.10.2015.

31.10.2015 зменшено переплату позивача на суму 1645,22 грн., жодної недоїмки за ОСОБА_1 станом на 29.08.2016 року не обліковувалося.

Ухвалою від 02.12.2019 суд витребував в Головного управління ДФС в Івано-Франківській області належним чином засвідчену копію податкового повідомлення-рішення, яким нараховано 29.08.2016 ОСОБА_1 податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за 2015 рік з відповідним розрахунком, докази направлення такого податкового повідомлення-рішення позивачу. Однак відповідач такі документи суду не надав.

Судом також встановлено, що 31.05.2017 Головне управління ДФС в Івано-Франківській області прийняло податкове повідомлення-рішення № 156125-13, яким нарахувало ОСОБА_1 податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за 2016 рік в розмірі 1921,26 грн.

Позивач сплатив вказане податкове зобов`язання в розмірі 1921,26 грн., що підтверджується копією квитанції № 64.126.1/5504341 від 28.08.2017. Зарахування зазначеної суми 29.08.2017 підтверджується також витягом з облікової картки ОСОБА_1 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості.

31.05.2018 Головне управління ДФС в Івано-Франківській області прийняло податкове повідомлення-рішення № 0065543-5302-0918, яким нарахувало ОСОБА_1 податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за 2017 рік в розмірі 2083,83 грн., термін сплати 14.11.2018.

Позивач сплатив вказане податкове зобов`язання в розмірі 2083,83 грн., що підтверджується копією квитанції № 238.20.1/19787447 від 28.09.2018. Зарахування зазначеної суми 28.09.2018 підтверджується також витягом з облікової картки ОСОБА_1 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості.

Таким чином, як встановлено судом, прострочення сплати позивачем податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки с спірному податковому періоді, як можна бачити з витягу з облікової картки ОСОБА_1 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2015-2018 роки, виникло через те, що відповідачем зараховано сплачені позивачем суми податку за 2016 рік в розмірі 1921,26 грн. в рахунок боргу за минулий податковий період – 2015 рік, а сплачену суму податку за 2017 рік в розмірі 2083,83 грн. – в рахунок боргу за 2016 рік. Тобто відповідачем здійснено зарахування сплачених позивачем сум податку за 2016 та частково 2017 рік в рахунок погашення боргу за 2015 рік, який виник на підставі, як встановлено судом вище, невизначеного документу № б.н. від 15.06.2016 року за відсутності доказів прийняття та направлення позивачу такого податкового повідомлення-рішення.

З огляду на вказані обставини, суд встановив, що позивач вчасно сплачував податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за 2016-2017 роки, за не доведення суду факту вручення позивачу податкового повідомлення-рішення про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2015 рік, що звільняє платника податку від відповідальності за несплату податку за такий податковий період.

Отже, в Головного управління ДФС в Івано-Франківській області не було також і встановлених законом підстав для нарахування позивачу податковим повідомленням-рішенням від 23.07.2019 № 0048095413 штрафних санкції в розмірі 822,97 грн. за порушення строку сплати грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Підсумовуючи, судом вказує на те, що дії відповідача щодо не ненадання позивачу акту перевірки та прийняте податкове повідомлення-рішення не вчинені на підставі закону; є недобросовісними; не забезпечили право позивача на участь в прийнятті рішення; вчинені з порушенням розумного строку; податкове повідомлення-рішення є необгрунтованим.

Таким чином, суд дійшов висновку позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області з метою ефективного захисту порушеного права належить задовольнити у спосіб: визнати протиправними дії Головного управління ДФС в Івано-Франківській області щодо незабезпечення права ОСОБА_1 на отримання та ознайомлення з актом перевірки від 23.07.2019 № 2343/09-19-54-13/2404113795; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 23.07.2019 № 0048095413.

Щодо розподілу судових витрат у справі.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

В підтвердження судових витрат у справі позивачем подано квитанцію № 0.0.1514622613.1 від 06.11.2019 про сплату судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 768,40 грн.

З огляду на задоволення позову, позивачу належить відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківській області 768,40 грн. судових витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви до суду.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління ДФС в Івано-Франківській області щодо незабезпечення права ОСОБА_1 на отримання та ознайомлення з актом перевірки від 23.07.2019 № 2343/09-19-54-13/2404113795.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 23.07.2019 № 0048095413.

Cтягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код – 43142559, вулиця Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок судових витрат по сплаті судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, ідентифікаційний код – 43142559, вулиця Незалежності, 20, місто Івано-Франківськ, 76018.

Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.