Рішення № 86738916, 24.12.2019, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

додаткове

24.12.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/103/19

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П. А. , секретар судового засідання Кучма І. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро", вул. Промислова, буд.20,м. Обухів, Київська область,08702

до відповідача: Фермерського господарства "Персей Агро" вул. Калуське шосе, б.2А, с.Угринів, Тисменицький район, Івано-Франківська область,77423

про стягнення заборгованості в сумі 2 309 096, 39 грн.

представники сторін не з"явились

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 16.04.2019 (суддя Фрич М.М.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" до Фермерського господарства "Персей Агро" про стягнення заборгованості та штрафних санкцій в сумі 2 309 096,39 грн задоволено та вирішено стягнути з Фермерського господарства "Персей Агро" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" заборгованість та штрафні санкції в сумі 2 309 096,39 грн, а саме: 1 678 249,36 грн - основного боргу, 3 365,69 грн - відсотків за користування товарним кредитом, 127 454,99 грн - пені, 127 454,99 грн - 36% річних, 36 921,49 грн - індексу інфляції, 335 649,87 грн - штрафу, 12 164,25 грн - витрат на професійну правничу допомогу та судовий збір в розмірі 34 636,45 грн.

22.04.2019 від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення (вх. № 7674/19), відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 56 636,45 грн. Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 25.04.2019 (суддя Шкіндер П.А.) заяву про ухвалення додаткового рішення (вх. № 7674/19 від 22.04.2019) призначено до розгляду в судовому засіданні на 14.05.2019.

02.05.2019 до суду надійшла вимога Західного апеляційного господарського суду про направлення справи до суду вищої інстанції. Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від07.05.2019 провадження у справі було зупинено до перегляду ухвали в порядку апеляційного провадження.

14.05.2019 відповідач подав суду заперечення до заяви про ухвалення додаткового рішення ( вх. 8140/19).

Західний апеляційний господарський суд ухвалою від 06.12.2019 затвердив мирову угоду у справі №909/103/19 від 17.07.2019, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю «Спектр-Агро» та Фермерським господарством «Персей Агро» в редакції, запропонованій сторонами, визнано нечинним рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.04.2019 у справі № 909/103/19, провадження у справі закрито.

06.12.2019 судом одержарно клопотання ТОВ "Спектр-Агро" про поновлення провадження у справі. Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 11.12.2019 провадження у справі поновлено, розгляд призначено на 24.12.2019.

Сторони не скористались своїм правом на участь у судовому засіданні.

Розглянувши у судовому засіданні заяву позивача в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України, господарський суд дійшов наступних висновків.

В силу приписів ч.3 ст. 123 ГПКУ до судових витрат належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 124 ГПКУ разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Попередньо сума таких витрат визначена позивачем у розмірі 103437,15грн..

Як визначено у ч. 1 ст. 126 ГПКУ, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПКУ за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому, як визначено у ч. 3 ст. 126 ГПКУ для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В силу приписів ч. 4 ст. 126 ГПКУ розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст.126 ГПКУ, відповідно до ч. 5 цієї норми, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому, як визначено ч. 6 ст. 126 ГПКУ, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, вимоги позивача щодо відшкодування витрат на професійну правову допомогу підтверджуються: договором про надання правової (правничої) допомоги від 21.01.2019 року, довіреністю від 01.10.2018 року, що видана адвокату Білецькій Н.С., копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №3422/10 від 20.09.2007. Заявою (вх.№ 7674/19 від 22.04.2019 року) позивач доповнив вказаний перелік доказів актом здачі-приймання наданих правових послуг за договором надання правової (правничої) допомоги від №4 від 16.04.2019 року, відповідно до якого вартість наданих правових послуг складає 56636, 45 грн.

Відповідно до Акта №4 від 16.04.2019 здачі-приймання наданої правової (правничої) допомоги за договором про надання правової допомоги від 21.01.2019 виконавцем виконано такі роботи:

- участь у судовому розгляді справи ( написання відповіді на відзив , клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, інших процесуальних документів , участь у першому судовому засіданні - (судовий розгляд - перша інстанція) - 16,000грн.

- участь у другому та наступних судових засіданнях ( засідання) -6000грн.

- оплата професійної правничої допомоги за прийняття рішення на користь клієнта

1,5% від суми задоволених судом вимог замовника - 56636,45грн.

Всього відповідно до акту надано послуг на суму 56636,45 грн.

Господарський суд враховує, що за змістом п. 1 ч. 2 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України).

Відповідний правовий висновок щодо застосування наведеної вище норми процесуального законодавства містить постанова Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі 922/445/19.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України господарський суд враховує при розгляді питання щодо судових витрат на надання професійної правничої допомоги правові висновки Об`єднаної палати Верховного Суду, наведені вище.

Крім того, господарський суд враховує правову позицію Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, що викладена у п. 6.1. постанови від 03.10.2019 по справі № 922/445/19, відповідно до якої вказано:

"...Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи."

Оскільки відповідачем не заявлено про неспівмірність витрат та не надано, відповідно, доказів, у господарського суду відсутні правові підстави зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами на підставі ч.ч. 4-5 ст. 126 ГПКУ.

Суд зазначає, що у додатку №1 до договору про надання правової (правничої допомоги від 21.01.2019 розмір та порядок оплати праці адвоката) та акті №4 від 16.04.2019 здачі-приймання наданої правової (правничої) допомоги у п.2 - участь у другому та наступних судових засіданнях, позивачем не конкретизовано, у яких саме засіданнях приймав участь адвокат, враховуючи що п. 1 зазначеного акту у якому вартість судового розгляду справи у першій інстанції становить -16000,00грн.

Суд звертає увагу, що відповідно до протоколів судового засідання адвокат Білецька Н.С. була присутня у судових засіданнях 05.03.2019, 27.03.2019, 16.04.2019, в той час як сумарна кількість судових засідань у акті №4 становить чотири судових засідання.( п.1 та.п.2 акту №4).

Крім того, п. 3 акту №4 від 16.04.2019р. встановлена оплата професійної правничої допомоги за прийняття рішення на користь клієнта - 1,5% від суми задоволених судом вимог замовника - 34636,45грн..

Суд відмовляє у задоволенні вимоги про стягнення відсоткової ставки від суми задоволених судом вимог заявника, так як, що за своїм змістом і правовою природою така винагорода не є ціною договору (платою за надані послуги) у розумінні статей 632, 903 Цивільного кодексу України та статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а є платою за сам результат, досягнення якого відповідно до умов договору не ставиться в залежність від фактично наданих послуг.

Аналогічна правова позиція була викладена у постановах Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 462/9002/14-ц, від 3 липня 2019 року у справі № 757/20995/15-ц, від 22 травня 2018 року у справі № 826/8107/16, від 10 липня 2019 року у справі № 912/2391/16.

Водночас, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПКУ господарський суд з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені, зокрема у ч. 5 ст. 129 ГПКУ, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПКУ під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Отже, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача: витрати на правову допомогу у розмірі 16000грн є обґрунтованими та покладаються на відповідача, в частині стягнення 40636,45грн. -залишити з позивачем..

З огляду на викладене, господарський суд, на підставі ч. 5 ст. 129 ГПКУ, при розподілі судових витрат на професійну правничу допомогу, покладає витрати в розмірі 56 636,45грн на відповідача.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 221, 233, 236-241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Стягнути з Фермерського господарства "Персей Агро" /77423, Івано-Франківська область, Тисменицький район, с. Угринів, вул. Калуське шосе, буд.2а, код ЄДРПОУ 34217403/ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" /08702, Київська область, м. Обухів, вул. Промислова, 20, код ЄДРПОУ 36348550/ витрати на професійну правову допомогу в розмірі 16000грн.

В частині стягнення 40636,45грн. - відмовити.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено - 30.12.2019.

Суддя Шкіндер П.А.