Ухвала суду № 86735902, 26.12.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/66771/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Волкова С.Я. при секретарі Шаповалову А.В., за участю прокурорів Музики М.С., Марушія О.А, захисника Маньківського В.А., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора військової прокуратури Київського гарнізону Музики Микити Сергійовича про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

ВСТАНОВИВ:

26.12.2019 р. прокурор військової прокуратури Київського гарнізону Музика М.С. звернувся до суді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на те, що Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, за процесуального керівництва військової прокуратури Київського гарнізону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018110330000034 від 05.07.2018 р. за підозрою ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1, 2 ст. 361-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у другій половині 2018 р. ОСОБА_1 з метою власного збагачення вирішив вчинити протиправну дію, а саме: зібрати та надати за грошову винагороду зацікавленим особам конфіденційну інформацію, що зберігається та оброблюється в електронних інформаційних системах, та є інформацією з обмеженим доступом. Для досягнення вказаної мети ОСОБА_1 вирішив вчинити ряд послідовних протиправних дій, спрямованих на незаконне збирання, зберігання та поширення конфіденційної інформації про осіб, а також іншої інформації, яка могла б цікавити потенційних замовників збирання такої інформації. Розуміючи, що зазначені відомості є інформацією з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислюваних машинах (комп`ютерах) та автоматизованих системах, створена та захищена відповідно до чинного законодавства та може використовуватися лише у службовій діяльності та у порядку, передбаченому законом, а також, враховуючи ту обставину, що доступ до окремих баз даних, в яких зберігається інформація з обмеженим доступом, ОСОБА_1 не мав, останній вирішив підшукати та залучити до вчинення злочину інших осіб, які в силу виконання ними службових обов`язків мали б доступ до такої інформації та могли б зібрати та передати її за грошову винагороду. Так, ОСОБА_1 , продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, у невстановлений досудовим розслідуванням час створив у мобільному додатку - месенджері «Telegram» обліковий запис «ІНФОРМАЦІЯ_12» (псевдонім ІНФОРМАЦІЯ_13, прив`язаний до номеру мобільного телефона НОМЕР_1 ), після чого розмістив у загальнодоступних чатах, що створюються та підтримуються за допомогою мобільного додатку - месенджера «Telegram», оголошення про здійснення пошуку та збирання інформації з обмеженим доступом про фізичних осіб, підшукавши, тим самим замовників, від яких отримуватиме грошові кошти (безпосередньо або із залученням третіх осіб), та розподілив їх між собою та іншими учасниками вказаної протиправної діяльності. У подальшому ОСОБА_1 у невстановлений досудовим розслідуванням час, місці та спосіб залучив до своєї протиправної діяльності колишнього військовослужбовця Державної прикордонної служби України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_2 в силу раніше набутих знайомств під час проходження військової служби серед військовослужбовців Державної прикордонної служби України у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці запропонував заступнику начальника прикордонного відділу прикордонного контролю штабу Ізмаїльського прикордонного загону ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , здійснювати збір конфіденційної інформації на пропозицію останнього, зацікавивши його вигідністю такої незаконної діяльності. Вищевказані відомості мали бути отримані ОСОБА_3 з використанням доступу до бази даних АПК «Гарт-1», який останній мав у зв`язку із службовою діяльністю. За надання послуг із збирання інформації про певних осіб ОСОБА_1 встановив наступну плату за блок конфіденційної інформації з державного реєстру, пошукової або іншої системи щодо однієї особи:

конфіденційна інформація щодо однієї особи та інформація про факти перетину нею державного кордону, яка є інформацією з обмеженим доступом, зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах) та автоматизованих системах, створена та захищена відповідно до чинного законодавства з бази даних «Аркан» або АПК «Гарт-1» - приблизно 80 доларів США,

конфіденційна інформація щодо однієї особи та інформація про наявне обмеження у такої особи в перетині державного кордону, яка є інформацією з обмеженим доступом, зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах) та автоматизованих системах, створена та захищена відповідно до чинного законодавства з підсистеми «Ризик» ІТС АПК «Гарт-1» - приблизно 150 доларів США.

Так, 22.01.2019 р. о 17:04 год. ОСОБА_1 за допомогою мобільного додатку - месенджера «Telegram» від ОСОБА_4 , який діяв під контролем правоохоронних органів, отримав замовлення щодо отримання конфіденційної інформації про факти перетину державного кордону України стосовно громадян України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5 . У подальшому ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний задум, діючи умисно, з корисливих мотивів, розуміючи, що не має відповідних законних підстав для збирання, зберігання та поширення конфіденційної інформації, з 22.02.2019 р. по 24.01.2019 р. у невстановлених досудовим розслідуванням місці та спосіб отримав з бази даних «Аркан» інформацію про факти перетину ОСОБА_5 та ОСОБА_6 державного кордону України. Надалі ОСОБА_1 23.01.2019 р. о 18:10 год. за допомогою мобільного додатку - месенджера «Telegram» проінформував ОСОБА_4 про те, що протягом двох годин він матиме доступ до запитуваної інформації, після чого того ж дня о 21:00 год. проінформував останнього про її наявність. У свою чергу ОСОБА_4 24.01.2019 р. о 14:48 год., діючи відповідно до раніше досягнутих домовленостей, використовуючи термінал «ПриватБанк» (TS200861), який розташований в приміщенні ТЦ «Метрополіс» за адресою: м. Київ, вул. Маршала Малиновського, 12, перерахував грошові кошти у розмірі 4500 грн. із розрахунку по 80 доларів США за блок інформації стосовно кожної особи у гривневому еквіваленті на раніше зазначений ОСОБА_1 банківський рахунок, відкритий у ПАТ «КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_7 , яка є співмешканкою ОСОБА_1 , до якого випущено банківську картку № НОМЕР_2 , та яка перебувала у користуванні ОСОБА_1 , в рахунок сплати за надання останнім вищевказаної конфіденційної інформації. ОСОБА_1 , продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, зібрану на замовлення ОСОБА_4 інформацію з обмеженим доступом стосовно факту перетину державного кордону України ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з 22.01.2019 р. по 24.01.2019 р. зберіг в своєму мобільному терміналі два файли «Відомості_про_осіб_які перетнути» загальним об`ємом 8641 байт та «Відомості_про_осіб_які_перетнули1» загальним об`ємом 43222 байт після чого 24.01.2019 р. о 14:57 год. за допомогою мобільного додатку - месенджера «Telegram» передав їх ОСОБА_4 , тим самим збув її. Вказаними діями ОСОБА_1 , який діяв без передбаченого законом дозволу, незаконно зібрав та зберіг інформацію, яка зберігається та обробляється у автоматизованій системі, після чого, заздалегідь розуміючи, що не має права на розповсюдження конфіденційної інформації, зібраної раніше за допомогою бази даних «Аркан», діючи умисно, з корисливих мотивів, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, передав інформацію з обмеженим доступом стосовно факту перетину державного кордону України ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , чим здійснив несанкціонований збут інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах) та автоматизованих системах, комп`ютерних мережах або на носіях такої інформації, створеної та захищеної відповідно до чинного законодавства. Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у несанкціонованому збуті інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах) та автоматизованих системах, створеної та захищеної відповідно до чинного законодавства, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 361-2 КК України.

У клопотанні також зазначено, що, зважаючи на те, що жодної відповідальності за вчинене раніше кримінальне правопорушення ОСОБА_1 не поніс, а про його протиправні дії не стало відомо особам, відповідальним за збереження інформації, що міститься в інформаційних системах України, останній отримав хибне уявлення про безкарність своїх протиправних дій. Тому ОСОБА_1 , оцінивши прибутковість своїх протиправність дій та легкість, з якою було вчинене кримінальне правопорушення, вирішив повторно вчинити злочин та здійснювати злочинну діяльність на систематичній основі. 19.02.2019 р. о 09:47 год. ОСОБА_1 за допомогою мобільного додатку - месенджера «Telegram» від ОСОБА_4 , який діяв під контролем правоохоронних органів, отримав замовлення щодо отримання конфіденційної інформації про факти перетину державного кордону України стосовно громадянина України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Надалі ОСОБА_1 , реалізовуючи свій злочинний задум, діючи умисно, з корисливих мотивів, розуміючи, що не має відповідних законних підстав для збирання, зберігання та поширення конфіденційної інформації, усвідомлюючи, що не має доступу до підсистеми «Ризик» ІТС АПК «Гарт-1», в якій зберігається такого роду інформація з обмеженим доступом, з 19.02.2019 р. по 23.02.2019 р. у невстановленому досудовим розслідуванням місці та спосіб, звернувся до колишнього військовослужбовця Державної прикордонної служби України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою отримання вказаної інформації, який, в свою чергу, у той же час у невстановлений досудовим розслідуванням місці та спосіб звернувся до заступника начальника прикордонного відділу прикордонного контролю штабу Ізмаїльського прикордонного загону ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який здійснив збір конфіденційної інформації за грошову винагороду на пропозицію ОСОБА_2 з використанням доступу до бази даних АПК «Гарт-1», який останній мав у зв`язку із службовим становищем. Так, ОСОБА_1 21.02.2019 р. о 21:39 год. за допомогою мобільного додатку - меседжера «Telegram» зв`язався із ОСОБА_4 з метою переконатися в актуальності надання запитуваної інфорації, на що отримав підтверджуюче повідомлення. В свою чергу ОСОБА_4 22.02.2019 р. о 15:00 год., діючи відповідно до раніше досягнутих домовленостей, використовуючи термінал «ПриватБанк» (TS211599), який розташований у вестибюлі станції метро «Оболонь» КП «Київський метрополітен», перерахував грошові кошти у розмірі 4100 грн. із розрахунку 150 доларів США за блок інформації стосовно однієї особи у гривневому еквіваленті на раніше зазначений ОСОБА_1 банківський рахунок, відкритий у ПАТ «КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_7 , до якого випущено банківську картку № НОМЕР_2 , та яка перебувала у користуванні ОСОБА_1 , в рахунок сплати за надання останнім вищевказаної конфіденційної інформації. Після чого ОСОБА_1 23.02.2019 р. о 08:55 год. з банківського рахунку, який перебував у його користуванні, відкритий у ПАТ «КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_7 , на який випущено банківську картку № НОМЕР_2 , перерахував грошові кошти у розмірі 1356,78 грн. на банківський рахунок, відкритий у ПАТ «КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_2 , на який випущено банківську картку № НОМЕР_3 , в рахунок сплати за отримання конфіденційної інформації з бази даних АПК «Гарт-1» стосовно наявності обмеження в перетині державного кордону у ОСОБА_8 . У той же день ОСОБА_2 о 09:31 год., діючи відповідно до раніше досягнутих домовленостей, з власного рахунку, відкритого на його ім`я у ПАТ «КБ «ПриватБанк», на який випущено банківську картку № НОМЕР_3 , перерахував грошові кошти у розмірі 300 грн. на банківський рахунок, відкритий у ПАТ «КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_3 , на який вікрито банківську карту № НОМЕР_4 , в рахунок сплати за отримання вищевказаної конфіденційної інформації. Так, погодившись на пропозицію ОСОБА_2 , 23.02.2019 р . у період часу з 07:59 год. по 08:14 год. ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем проходження служби у Ізмаїльському прикордонному загоні Державної прикордонної служби України за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Музиченка Гаврила, 31, використовуючи наданий йому доступ до ІТС «Гарт-1/П» з логіном «ІНФОРМАЦІЯ_16», заздалегідь розуміючи, що він не діє в інтересах національної безпеки, економічного добробуту, прав людини, розвідки, контррозвідувального забезпечення охорони державного кордону України, оперативно-розшукової діяльності, не приймає участі у боротьбі з організованою злочинністю або протидії незаконній міграції, розуміючи, що не має відповідних передбачених законом підстав для збирання конфіденційної інформації про особу, за допомогою персонального комп`ютера з ІР адресою «ІНФОРМАЦІЯ_17», маючи на меті незаконне збирання конфіденційної інформації стосовно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , діючи умисно, з корисливих мотивів, протиправно, сформував у вказаній базі даних низьку пошукових запитів за наступними критеріями: Запит № 1 о 07:59:52: ПІБ особи (укр) починається з ОСОБА_9 та Дата перетину = 23-02-2014 та Дата перетину - 24-02-2019 та Дата народження = ІНФОРМАЦІЯ_18, Запит № 2 о 08:11:35: ПІБ особи (укр) починається з ОСОБА_9 та Дата перетину = 23-02-2018 та Дата перетину - 24-02-2019 та Дата народження = ІНФОРМАЦІЯ_18, Запит № 3 о 08:14:38: ПІБ особи (укр) починається з ОСОБА_9 та Дата перетину = 23-02-2018 та Дата перетину - 24-02-2019 та Дата народження = ІНФОРМАЦІЯ_18. Вказані дії надали ОСОБА_3 змогу отримати з бази даних «2.1. «Особи, які перетнули державний кордон України» за допомогою «Гарт-1/П» конфіденційну інформацію щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , а саме: відомості стосовно наявності обмеження у останнього в перетині державного кордону України. У подальшому ОСОБА_3 23.02.2019 р . , у невстановлений досудовим розслідуванням місці та спосіб передав незаконно зібрану ним конфіденційну інформацію стосовно ОСОБА_8 ОСОБА_2 , який в той же час, у невстановлений досудовим розслідуванням місці та спосіб передав вказану інформацію ОСОБА_1 . Зібрану на замовлення ОСОБА_4 інформацію з обмеженим доступом стосовно наявності обмеження в перетині державного кордону України у ОСОБА_8 ОСОБА_1 , продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, діючи повторно, з корисливих мотивів, 23.02.2019 р. зберіг на своєму мобільному терміналі у виді текстового повідомлення та у виді фотознімку екрану монітора з автоматизованого робочого місця із вказаною інформацією, після чого 23.02.2019 р. о 08:38 год. за допомогою мобільного додатку - месенджера «Telegram» передав її ОСОБА_4 , тим самим збув її.

У клопотанні зазначено, що 10.04.2019 р. о 14:25 год. ОСОБА_1 за допомогою мобільного додатку - месенджера«Telegram» від ОСОБА_4 , який діяв під контролем правоохоронних органів, отримав замовлення щодо отримання конфіденційної інформації про особу, у якої наявне обмеження в перетині державного кордону України, а саме стосовно громадянина Російської Федерації ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . У подальшому, ОСОБА_1 , реалізовуючи свій злочинний задум, діючи повторно, з корисливих намірів, розуміючи, що не має відповідних законних підстав для збирання, зберігання та поширення конфіденційної інформації, усвідомлюючи, що не має доступу до підсистеми «Ризик» ІТС АПК «Гарт-1», в якій зберігається такого роду інформація з обмеженим доступом, з 10.04.2019 р. по 11.04.2019 р. у невстановлений досудовим розслідуванням місці та спосіб, звернувся до колишнього військовослужбовця Державної прикордонної служби України ОСОБА_2 з метою отримання вказаної інформації, який у той же час, у невстановлений досудовим розслідуванням місці та час, звернуся до заступника начальника прикордонного відділу прикордонного контролю штабу Ізмаїльського прикордонного загону ОСОБА_3 , який здійснив збір конфіденційної інформації за грошову винагороду на пропозицію ОСОБА_2 з використанням доступу до бази даних АПК «Гарт-1», який останній мав у зв`язку із службовим становищем. Так, ОСОБА_1 , 10.04.2019 р. о 18:10 год. за допомогою мобільного додатку - месенджера «Telegram» проінформував ОСОБА_4 про готовність надати запитувану останнім інформацію після перерахування ним грошових коштів за вказану інформацію. Після чого, ОСОБА_1 10.04.2019 р. о 22:48 год. з банківського рахунку, який перебував у його користуванні, відкритий у ПАТ «КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_11 , на який випущено банківську карту № НОМЕР_2 , перерахував грошові кошти у розмірі 1341,71 грн. (з урахуванням комісії банку) на банківський рахунок, відкритий у ПАТ «КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_2 ,на який випущено банківську картку № НОМЕР_3 , в рахунок сплати за отримання конфіденційної інформації з бази даних АПК «Гарт-1» стосовно наявності обмеження в перетині державного кордону у ОСОБА_10 . Надалі ОСОБА_2 11.04.2019 р. о 07:18 год., діючи відповідно до раніше досягнутих домовленостей, з власного рахунку, відкритого на його ім`я у ПАТ «КБ «ПриватБанк», на який випущено банківську картку№ НОМЕР_3 , перерахував грошові кошти у розмірі 300 грн. на банківський рахунок, відкритий у ПАТ «КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_3 , на який відкрито банківську картку № НОМЕР_4 , в рахунок сплати за отримання вищевказаної конфіденційної інформації. В свою чергу ОСОБА_4 , 11.04.2019 р. о 16:00 год., діючи відповідно до раніше досягнутих домовленостей, використовуючи термінал «ПриватБанк» (TS202070), який розташовується у вестибюлі станції метро «Оболонь» КП «Київський метрополітен», перерахував грошові кошти у розмірі 4050 грн. із розрахунку 150 доларів США за блок інформації стосовно однієї особи у гривневому еквіваленті, на раніше зазначений ОСОБА_1 банківський рахунок, відкритий у ПАТ «КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_11 , до якого випущено банківську картку № НОМЕР_2 , та яка перебувала у користуванні ОСОБА_1 , в рахунок сплати за надання останнім вищевказаної конфіденційної інформації. Так, погодившись на пропозицію ОСОБА_2 , 10.04.2019 р., о 15:21 год. ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем проходження служби у Ізмаїльському прикордонного загоні Державної прикордонної служби України за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Музиченка Гаврила, 31, використовуючи наданий йому доступ до ІТС «Гарт-1/П» за логіном «CHOP188», заздалегідь розуміючи, що він не діє в інтересах національної безпеки, економічного добробуту, прав людини, розвідки, контррозвідувального забезпечення охорони державного кордону України, оперативно-розшукової діяльності, не приймає участі у боротьбі з організованою злочинністю або протидії незаконній міграції, розуміючи, що не має відповідних передбачених законом підстав для збирання конфіденційної інформації про особу, за допомогою персонального комп`ютера з ІР адресою «ІНФОРМАЦІЯ_19», маючи на меті незаконне збирання конфіденційної інформації стосовно ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , діючи повторно з корисливих мотивів, протиправно, сформував у вказаній базі даних пошуковий запит за наступними критеріями: Запит № 1о 15:21:01: ПІБ особи (рос) починається з ОСОБА_12 та Дата перетину >= 10-04-2014 та Дата перетину < 11-04-2019 та Дата народження = ІНФОРМАЦІЯ_20. Вказані дії надали ОСОБА_3 змогу отримати з бази даних «2.1. «Особи, які перетнули державний кордон України» за допомогою ІТС «Гарт-1/П» конфіденційну інформацію щодо ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , а саме: відомості стосовно наявності обмеження в останнього в перетині державного кордону України. У подальшому, ОСОБА_3 з 10.04.2019 р. по 11.04.2019 р. у невстановлений досудовим розслідуванням місці та спосіб, передав незаконно зібрану ним конфіденційну інформацію стосовно ОСОБА_10 ОСОБА_2 , який, в той же час, у невстановлений досудовим розслідуванням місці та спосіб, передав вказану інформацію ОСОБА_1 ОСОБА_1 , продовжуючи реалізуючи свій злочинний умисел, діючи повторно з корисливих мотивів, у період часу з 10.04.2019 р. по 11.04.2019 р. зібрану на замовлення ОСОБА_4 інформацію з обмеженим доступом стосовно наявності обмеження в перетині державного кордону України у ОСОБА_10 зберіг в своєму мобільному терміналі у виді текстового повідомлення та у виді фотознімку рукописного тексту із вказаною конфіденційною інформацією, після чого 11.04.2019 р. о 16:05 год. за допомогою мобільного додатку - месенджера «Telegram» передав їх ОСОБА_4 , тим самим збув її.

У клопотанні також зазначено, що 13.05.2019 р. о 17:39 год. ОСОБА_1 за допомогою мобільного додатку - месенджера «Telegram» від ОСОБА_4 , який діяв під контролем правоохоронних органів, отримав замовлення щодо отримання конфіденційної інформації про факти перетину державного кордону України стосовно громадян України ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , та ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_10 . Реалізуючи свій злочинний умисел, 13.05.2019 р. о 17:44 год., ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем проходження служби у Головному управлінні Національної поліції в Харківській області, за адресою: м. Харків, вул. Весніна, 14, використовуючи наданий йому доступ до бази даних «Аркан» за логіном «ІНФОРМАЦІЯ_14», заздалегідь розуміючи, що не має відповідних передбачених законом підстав для збирання конфіденційної інформації про особу, маючи на меті незаконне збирання конфіденційної інформації стосовно ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , діючи повторно, з корисливих мотивів, протиправно, сформував у вказаній базі даних пошукові запити в ресурсі «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон» за наступними умовами: запит № 1 - «умова «Дата, час перетину кордону» в проміжку між «01.01.2018 00:00» та «13.05.2019 00:00»; ПІБ особи (російською)» дорівнює « ОСОБА_15 »; «Дата народження» дорівнює «ІНФОРМАЦІЯ_21»; «Стать» дорівнює «Чоловіча»; «Громадянство (держава)» дорівнює «Україна», запит № 2 - «умова «Дата, час перетину кордону» в проміжку між «01.01.2018 00:00» та «13.05.2019 00:00»;«ПІБ особи (російською)» дорівнює « ОСОБА_16 »; «Дата народження» дорівнює «ІНФОРМАЦІЯ_21»; «Стать» дорівнює «Чоловіча»; «Громадянство (держава)» дорівнює «Україна», запит № 3 - «умова «Дата, час перетину кордону» в проміжку між «01.01.2018 00:00» та «13.05.2019 00:00»; «ПІБ особи (російською)» починається з «ГАБЕР»; «Дата народження» дорівнює «ІНФОРМАЦІЯ_21»; «Стать» дорівнює «Чоловіча»; «Громадянство (держава)» дорівнює «Україна». Вказані дії надали ОСОБА_1 змогу отримати з бази даних «Аркан» інформацію з обмеженим доступом стосовно фактів перетину державного кордону України ОСОБА_13 . Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, 13.05.2019 р. з 17:46 год. по 17:47 год. ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем проходження служби у Головному управлінні Національної поліції в Харківській області за адресою: м. Харків, вул. Весніна, 14, використовуючи наданий йому доступ до бази даних «Аркан» за логіном «ІНФОРМАЦІЯ_14», заздалегідь розуміючи, що не має відповідних передбачених законом підстав для збирання конфіденційної інформації про особу, маючи на меті незаконне збирання конфіденційної інформації стосовно ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , діючи повторно з корисливих мотивів, протиправно, сформував у вказаній базі даних пошукові запити в ресурсі «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон» за наступними умовами: запит № 1 - «умова «Дата, час перетину кордону» в проміжку між «01.01.2018 00:00» та «13.05.2019 00:00»; «ПІБ особи (російською)» починаєтьсяз « ОСОБА_17 »; «Дата народження» дорівнює «ІНФОРМАЦІЯ_15»; «Стать» дорівнює «Чоловіча»; «Громадянство (держава)» дорівнює «Україна» запит № 2 - «умова «Дата, час перетину кордону» в проміжку між «01.01.2018 00:00» та «13.05.2019 00:00»; «ПІБ особи (російською)» починається з « ОСОБА_17 »; «Дата народження» дорівнює «ІНФОРМАЦІЯ_15»; «Стать» дорівнює «Чоловіча»; «Громадянство (держава)» дорівнює «Україна». Вказані дії надали ОСОБА_1 змогу отримати з бази даних «Аркан» інформацію з обмеженим доступом стосовно фактів перетину державного кордону України ОСОБА_14 . У подальшому з 13.05.2019 р. по 14.05.2019 р., більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 , заздалегідь розуміючи, що не має права на збереження конфіденційної інформації, зібраної ним раніше за допомогою бази даних «Аркан», діючи умисно, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, зберіг отриману конфіденційну інформацію стосовно ОСОБА_13 та ОСОБА_14 на власний мобільний термінал. Надалі 13.05.2019 р. о 17:47 год. ОСОБА_1 за допомогою мобільного додатку - месенджера «Telegram» проінформував ОСОБА_4 про готовність надати запитувану останнім інформацію після перерахування ним грошових коштів за вказану інформацію. В свою чергу ОСОБА_4 14.05.2019 р. о 12:50 год., діючи відповідно до раніше досягнутих домовленостей, використовуючи термінал «ПриватБанк» (TS211599), який розташовується у вестибюлі станції метро «Оболонь» КП «Київський метрополітен», перерахував грошові кошти у розмірі 3700 грн., із розрахунку по 70 доларів США за блок інформації стосовної кожної особи у гривневому еквіваленті на раніше зазначений ОСОБА_1 банківський рахунок, відкритий у ПАТ «КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_11 , до якого випущено банківську картку № НОМЕР_2 , та яка перебувала у користуванні ОСОБА_1 , в рахунок сплати за надання останнім вищевказаної конфіденційної інформації. ОСОБА_1 продовжуючи реалізуючи свій злочинний умисел, діючи повторно з корисливих мотивів, з 13.05.2019 р. по 14.05.2019 р. зібрану на замовлення ОСОБА_4 інформацію з обмеженим доступом стосовно фактів перетину державного кордону України ОСОБА_18 та ОСОБА_14 зберіг в своєму мобільному терміналі два файли «на 14.05 второй 91» загальним об`ємом 13 343 байт та «на 14.05 первый» загальним об`ємом 105 308 байт, після чого, 14.05.2019 р. о 12:57 год. за допомогою мобільного додатку - месенджера «Telegram» передав їх ОСОБА_4 , тим самим збув її.

У клопотанні зазначено, що 21.12.2019 р. о 19:00 год. ОСОБА_1 за допомогою мобільного додатку - месенджера «Telegram» від ОСОБА_4 , який діяв під контролем правоохоронних органів, отримав замовлення щодо отримання конфіденційної інформації про факт перебування особи в розшуку на території України, а саме: стосовно громадянки України ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_11 . Реалізуючи свій злочинний умисел, 24.12.2019 р. о 14:22 год. ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем проходження служби у Головному управлінні Національної поліції в Харківській області, за адресою: м. Харків, вул. Весніна, 14, використовуючи базу даних «АРМОР», заздалегідь розуміючи, що не має відповідних передбачених законом підстав для збирання конфіденційної інформації про особу, маючи на меті незаконне збирання конфіденційної інформації стосовно ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , діючи повторно з корисливих мотивів, протиправно, сформував у вказаній базі даних пошукові запити щодо наявної інформації стосовно перебування у розшуку зазначеної особи. Вказані дії надали ОСОБА_1 змогу отримати з бази даних «АРМОР» інформацію з обмеженим доступом стосовно відомостей про наявність перебування особи в розшуку на території України та притягнення ОСОБА_19 до кримінальної відповідальності. У подальшому з 24.12.2019 р., більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 , заздалегідь розуміючи, що не має права на збереження конфіденційної інформації, зібраної ним раніше за допомогою бази даних «АРМОР», діючи умисно, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, зберіг отриману конфіденційну інформацію стосовно ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , на власний мобільний термінал. Надалі 24.12.2019 р. о 13:50 год. ОСОБА_1 , за допомогою мобільного додатку - месенджера «Telegram» проінформував ОСОБА_4 про картковий рахунок на який необхідно скинути кошти, а саме: НОМЕР_5 , відкритий у АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_20 . В свою чергу ОСОБА_4 , 24.12.2019 р. приблизно о 14:19 год., діючи відповідно до раніше досягнутих домовленостей, використовуючи термінал «ПриватБанк», перерахував грошові кошти у розмірі 1300 грн. із розрахунку 50 доларів США за блок інформації стосовної особи у гривневому еквіваленті, на раніше зазначений ОСОБА_1 банківський рахунок, відкритий у ПАТ «КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_20 , до якого випущено банківську картку № НОМЕР_5 , в рахунок сплати за надання останнім вищевказаної інформації з обмеженим доступом. ОСОБА_1 продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, діючи повторно з корисливих мотивів, 24.12.2019 р. зібрану на замовлення ОСОБА_4 інформацію з обмеженим доступом, а саме: відомостей про наявність перебування ОСОБА_19 в розшуку на території України та притягнення останньої до кримінальної відповідальності, зберіг в своєму мобільному терміналі інформацію у виді текстового повідомлення, який скопійований із бази даних «АРМОР», після чого 24.12.2019 р. приблизно о 14:22 год. за допомогою мобільного додатку - месенджера «Telegram» передав їх ОСОБА_4 , тим самим збув її. Таким чином ОСОБА_1 , який діяв без передбаченого законом дозволу, інформація щодо яких зберігається та оброблюється у автоматизованій підсистемі «Ризик» ІТС АПК «Гарт-1», базі даних «Аркан» та у базі даних «АРМОР», незаконно зібрав, зберіг та збув інформацію з обмеженим доступом - конфіденційну інформацію стосовно ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_19 . Вказаними злочинними діями ОСОБА_1 , заздалегідь розуміючи, що не має права на розповсюдження конфіденційної інформації, зібраної ним раніше за допомогою підсистеми «Ризик» ІТС АПК «Гарт-1», бази даних «Аркан», бази даних «АРМОР», діючи умисно, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, передав вищевказану інформацію з обмеженим доступом щодо раніше зазначених осіб, чим здійснив несанкціонований збут інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах), автоматизованих системах, комп`ютерних мережах або на носіях такої інформації, створеної та захищеної відповідно до чинного законодавства.

Таким чином, як зазначено в клопотанні, ОСОБА_1 підозрюється у несанкціонованому збуті інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах) та автоматизованих системах, створеної та захищеної відповідно до чинного законодавства, вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 361-2 КК України.

Згідно ст. 12 КК України кримінальні правопорушення, у яких підозрюється ОСОБА_1 , а саме: ч. 1, 2 ст. 361-2 КК України, є злочинами середньої тяжкості, за вчинення яких передбачено покарання у виді, у тому числі, позбавлення волі на строк від двох до п`яти років. Метою застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 згідно ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив його задовольнити.

В судовому засіданні підозрюваний, його та захисник заперечували проти задоволення клопотання.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання, вислухавши пояснення учасників провадження, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступних висновків.

25.12.2019 р. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 361-2 КК України.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Слідчий суддя, перевіряючи обґрунтованість підозри, вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами, а саме: матеріалами виконаного доручення від 11.07.2018 р. № 53/1001; протоколами допиту свідка ОСОБА_4 від 09.01.2019 р., 24.01.2019 р., 23.02.2019 р., 04.04.2019 р., 14.05.2019 р.; протоколами застосування заздалегідь ідентифікованих засобів (грошових коштів) від 24.01.2019 р., 22.02.2019 р., 11.04.2019 р., 14.05.2019 р.; матеріалами виконаного доручення від 29.05.2019 р. № 53/831; протоколами допиту свідка ОСОБА_21 від 19.11.2019 р.; відповідю Адміністрації ДПС від 15.11.2019 р. № 53/1291; протоколом тимчасового доступу до речей і документів з додатками від 24.10.2019 р.; відповідю Адміністрації ДПС від 27.09.2019 р. № 52/212дск із додатками; матеріалами за результатами проведених негласних слідчих (розшукових) дій; іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Слідчий суддя, приймаючи рішення, виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні прокурора, та доданих матеріалах, та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то, з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, інкримінованих йому стороною обвинувачення.

Аналіз представлених доказів об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ від 28.10.1994 р. у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства», рішення від 30.08.1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»).

Відтак, на даний час у кримінальному провадженні існують обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зав`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Слідчий суддя, вирішуючи питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, враховує не тільки положення, які передбачені КПК України, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, за якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клоот проти Бельгії» серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.

Згідно рішення ЄСПЛ від 11.07.2006 р. у справі «Бойченко проти Молдови» одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу. Згідно рішення від 01.06.2006 р. у справі «Мамедова проти Росії» посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Стороною обвинувачення в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, в противагу чому сторона захисту не навела будь-яких аргументів, які б спростовували доводи, зокрема, ризиків передбачених: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду: враховуючи, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, існує ризик, що підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_1 , користуючись займаною посадою, налагодженими зв`язками та здобутими знайомствами, може особисто або опосередковано негативно впливати на хід досудового слідства, через прохання, погрози або іншим шляхом; 3) незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки наявні підстави вважати, що підозрюваний в подальшому може як у спосіб погроз, підкупу, психологічного впливу, так і в інший спосіб незаконно впливати на осіб, які вже були допитані в якості свідків у кримінальному провадженні, так і на тих осіб, які встановлюються, яким відомо або можливо відомо про протиправні дії ОСОБА_1 , або які могли діяти спільно з останнім; 4) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується: враховуючи, що злочинна діяльність ОСОБА_1 пов`язана із збутом невизначеному колу осіб інформації, що міститься у інформаційно-телекомунікаційних системах, мала системний, тривалий характер.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя також враховує тяжкість злочину, займану ОСОБА_1 посаду, характер вчиненого кримінального правопорушення, дані, які характеризують останнього, вік та стан здоров`я підозрюваного, його соціальні зв`язки, сімейний стан, майновий стан, та враховує те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та приходить висновку, що докази та обставини, на які посилається сторона обвинувачення у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді дійти висновку про наявність ризиків, які наведені вище, а для їх запобігання, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні, вважає недостатнім застосування більш м`якого запобіжного заходу. Застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у виді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, а відтак приходить до висновку про задоволення клопотання, та не приймає доводи сторони захисту з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали вище.

Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованих злочинів і правильності кваліфікації його дій слідчим суддею під час розгляду клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.

Між тим, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваній розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

Так, згідно пункту 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод звільнення може бути обумовлено наданням гарантій явки в суд, й судова практика Європейського суду з прав людини встановлює, що не відповідає пункту 3 ст. 5 Конвенції встановлення розміру застави, виключно в залежності від інкримінованої шкоди. Гарантія має мету не відшкодування шкоди, а забезпечення присутності обвинуваченого в залі судового засідання. Тому її розмір повинен відповідати перспективі втрати застави чи обернення на неї стягнення у разі не явки обвинуваченого до суду, й повинен утримувати обвинуваченого в межах належної процесуальної поведінки.

При визначенні ОСОБА_1 альтернативного запобіжного заходу у виді застави, слідчий суддя поряд з положеннями ст.ст. 182,183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, що узгоджується з рішеннями ЄСПЛ від 26.01.1993 р. у справі «В. проти Швейцарії», у рішенні від 08.01.2009 р. у справі «Мангурас проти Іспанії».

Враховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень, їх корисливий мотив, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушень, у яких він підозрюється, слідчий суддя вважає, що застава у межах відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України здатна забезпечити виконання ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, покладених на нього обов`язків, а тому приходить до висновку, про необхідність визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави, розмір якої визначити у 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 576 300 (п`ятсот сімдесят шість тисяч триста) гривень, що зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків з урахуванням вказаних обставин, таким чином застава яку просить прокурор, на думку слідчого судді, не є надмірно обтяжливою, та такою, що не виправдує мету застосування запобіжного заходу.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 24 лютого 2020 р., включно, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018110330000034 від 05.07.2018 р.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави, розмір якої визначити у 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 576 300 (п`ятсот сімдесят шість тисяч триста) гривень, зобов`язавши підозрювану ОСОБА_1 , виконувати процесуальні обов`язки, визначені частиною п`ятою ст. 194 КПК України, в разі внесення застави, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- не відлучатись із м. Харкова без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- утримуватись від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Носити електронний засіб контролю.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві:

Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві

ЄДРПОУ: 26268059

МФО: 820172

Банк: Державна казначейська служба України, м. Київ

р/р № 37318005112089.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Термін дії обов`язки, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 24.02.2020 р., включно, але не більше строків досудового розслідування.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки піозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя С.Я. Волкова