Постанова № 86733860, 23.12.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2019 р. справа № 809/957/16

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Григорука О.Б.,

при секретарі Королевич О.В.,

за участю: позивача представника позивача – Лаврука В.В., відповідача - Григоровича П.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.08.2016 в справі №809/957/16 за позовом Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 50930,01 грн., -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 02.12.2019 звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.08.2016 в справі №809/957/16 за позовом Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 50930,01 грн. у зв`язку із скасуванням рішення, що стало підставою для стягнення податкового боргу.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.12.2019 відкрито провадження за нововиявленими обставинами в адміністративній справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.08.2016 в справі №809/957/16.

Заявник в судовому засіданні вимоги підтримав з підстав, викладених у заяві про перегляд за нововиявленими обставинами постанови суду.

Представник позивача щодо задоволення заяви заперечив.

Розглянувши подану заяву, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, судом встановлено наступне.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.08.2016 в справі №809/957/16, яка набрала законної сили за результатом перегляду судом апеляційної інстанції, задоволено позов Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, стягнуто з ОСОБА_1 в дохід бюджету податковий борг в сумі 50930,01 грн. з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів на суму 35014,37 грн., яка виникла внаслідок несплати 22983,28 грн. основного платежу, штрафних санкцій у розмірі 5745,82 грн. нарахованих податковою інспекцією згідно податкового повідомлення-рішення від 12.01.2015 №0000161701 та пені у розмірі 6285,27 грн. та з мита на товари, які ввозяться (пересилаються) громадянами на суму 15915,64 грн., яка виникла внаслідок несплати 10446,95 грн. основного платежу, штрафних санкцій у розмірі 2611,74 грн. нарахованих податковою інспекцією згідно податкового повідомлення-рішення від 12.01.2015 №0000171701 та пені у розмірі 2856,95 грн. (а.с.40-44, 87-91).

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.10.2019 в справі 809/361/15 постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2015 скасовано та залишено в силі постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.05.2015, якою визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області від 12.01.2015 року за №№0000161701, 0000171701 (а.с.103-108).

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до підпункту 16.1.3, пункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України, платники податків зобов`язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У відповідності до пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України, податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Також, підпунктом 129.1.1 статті 129 Податкового кодексу України передбачено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Підставою для прийняття постанови суду від 30.08.2016 в справі №809/957/16, стало те, що відповідно до постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2015 у справі №809/361/15, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про скасування податкових повідомлень-рішень від 12.01.2015 №0000161701 та №0000171701 відмовлено. Вказана постанова суду від 15.10.2015 набрала законної сили з моменту проголошення (а.с.40-44).

Відповідно до частини 1 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Нововиявлена обставина - це юридичний факт, що має істотне значення для вирішення даної конкретної справи, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом та через об`єктивні причини не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду. Водночас, якби цей факт був відомий суду до вирішення справи, він обов`язково вплинув би на остаточні висновки суду таким чином, що суд, вірогідно, виніс би інше рішення.

"Істотність" обставин означає те, що якби суд її міг урахувати при вирішенні справи, то це тією чи іншою мірою вплинуло б на результат вирішення. Ознаку "не були і не могли бути відомі особи" потрібно розглядати як сукупність двох необхідних умов. Тобто, для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за добросовісного ставлення до справи, тоді ця підстава для перегляду відсутня.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 18.11.2004 "Праведная проти Росії", процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку за нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною сутністю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу рішення.

Згідно пункту 3 частини 2 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Як встановлено, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є те, що за результатом оскарження податкових повідомлень-рішень №№0000161701, 0000171701 від 12.01.2015, які стали підставою для прийняття судового рішення у даній справі №809/957/16 про стягнення податкового боргу в розмірі 50930,01 грн., постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.10.2019 в справі №809/361/15 постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2015 скасовано та залишено в силі постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.05.2015, якою визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області від 12.01.2015 за №№0000161701, 0000171701.

Таким чином, нарахований податковим органом борг відповідача зі сплати податків та зборів на загальну суму 50930,01 грн. не підтверджено матеріалами справи та спростовується судовим рішенням в адміністративній справі №809/361/15, а тому підстав для задоволення позовних вимог немає.

Згідно частини 4 статті 368 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може: відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та встановлені факти, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.08.2016 в справі №809/957/16 підлягає задоволенню, а постанова Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.08.2016 в справі №809/957/16 - скасуванню з прийняттям нової постанови по справі, якою у задоволені адміністративного позову слід відмовити.

Приписами частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки постановою суду задоволено заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, то сплачений заявником судовий збір у сумі 2067 грн. підлягає стягненню з Головного управління ДФС в Івано-Франківській області за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.08.2016 в справі №809/957/16 за позовом Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 50930,01 грн., - задовольнити.

Скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.08.2016 в справі №809/957/16 та прийняти нову постанову по справі, якою в задоволенні позову Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 50930,01 грн. – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (код 39394463, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 2067 (дві тисячі шістдесят сім) грн. 00 коп.

Постанова може бути оскарженою в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297, частини 2 статті 369, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.

Учасник справи, якому повну постанову суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повної постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Григорук О.Б.

Постанова складена в повному обсязі 30.12.2019.