Ухвала суду № 86733644, 24.12.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/1873/18

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

24 грудня 2019 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого – судді Бенца К.К.,

при секретарі – Яцишин А.П.

за участю представника Управління Державної казначейської служби України в Ужгородському районі Закарпатської області – Дюдя О.Р.

представника Ужгородського районного відділу Державної виконавчої служби ГТУЮ в Закарпатській області – Белякова М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі уповноваженого представника ОСОБА_2 . до Ужгородського районного відділу Державної виконавчої служби ГТУЮ в Закарпатській області, Управління Державної казначейської служби України в Ужгородському районі Закарпатської області про відшкодування шкоди завданої неправомірними рішеннями, діями та бездіяльністю посадової особи Ужгородського РВ ДВС ГТУЮ в Закарпатській області,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 в особі уповноваженого представника ОСОБА_2 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до Ужгородського районного відділу Державної виконавчої служби ГТУЮ в Закарпатській області, Управління Державної казначейської служби України в Ужгородському районі Закарпатської області про відшкодування шкоди завданої неправомірними рішеннями, діями та бездіяльністю посадової особи Ужгородського РВ ДВС ГТУЮ в Закарпатській області.

В судові засідання призначені на 03.07.2019 року о 15 год. 30 хв., 21.10.2019 р. о 10 год. 00 хв., 23.12.2019 року о 15 год. 00 хв. позивач та представник позивача не з`явилися, про причини неявки не повідомляли, хоча належним чином були повідомлені про час та місце слухання справи,зокрема про судове засідання на 03.07.2019 року о 15 год. 30 хв. представник позивача повідомлений, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення № 8800024506601, на інші судові засідання повідомлялись , проте повернулись на адресу суду судові виклики № 8800024809043, № 8800024809035 з відміткою Укрпошти « інші причини , що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення» та № НОМЕР_1 , № 8800021634200 “за закінченням терміну зберігання”.

Заяв про зміну місця знаходження, проживання під час провадження справи від позивача та представника позивача не надходило, а відтак судові виклики надсилались за адресою позивача і представника позивача зазначеної в позовній заяві.

В судовому засіданні представник Управління Державної казначейської служби України в Ужгородському районі Закарпатської області Дюдя О.Р. заявила клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з повторною неявкою в судові засідання позивача та його представника, також просила врахувати практику Верховного суду, викладену у постанові від 22.05.2019 року у справі № 310 /12817/13. Пояснила, що позивач будучи обізнаним про неможливість явки свого представника не скористався можливістю подати відповідну заяву про розгляд справи за його відсутністю при подачі заяви, або під час призначення справи вперше до судового розгляду.

В судовому засіданні представник Ужгородського районного відділу Державної виконавчої служби ГТУЮ в Закарпатській області – Беляков М.І. підтримав клопотання представника Управління Державної казначейської служби України в Ужгородському районі Закарпатської області.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Позивач ОСОБА_1 про час та місце слухання справи на 03.07.2019 року о 15 год. 30 год. 00 хв. була належним чином повідомлена, що стверджується зворотнім повідомленням, яке повернулося на адресу суду з відміткою Укрпошти причина повернення “за закінченням терміну зберігання” за №8800024506563, на 21.10.2019 року о 10 год. 00 хв. була належним чином повідомлена, що стверджується зворотнім повідомленням, яке повернулося на адресу суду з відміткою Укрпошти причина повернення « інші причини , що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення» за №8800024809043 та на 23.12.2019 року о 15 год. 00 хв. була належним чином повідомлена, що стверджується зворотнім повідомленням, яке повернулося на адресу суду з відміткою Укрпошти причина повернення “за закінченням терміну зберігання” за №8800021634200.

Представник позивача ОСОБА_2 про час та місце слухання справи на 03.07.2019 року о 15 год. 30 хв. повідомлений, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення № 8800024506601,на 21.10.2019 року о 10 год. 00 хв. був належним чином повідомлений, що стверджується зворотнім повідомленням, яке повернулося на адресу суду з відміткою Укрпошти причина повернення « інші причини , що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення» за №8800024809035 та на 23.12.2019 року о 15 год. 00 хв. був належним чином повідомлений, що стверджується зворотнім повідомленням, яке повернулося на адресу суду з відміткою Укрпошти причина повернення “за закінченням терміну зберігання” за №8800021634218, наявним в матеріалах справи.

Відповідно до ч.5 ст. 130 ЦПК УКраїни вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

Заяв про розгляд справи у відсутності представника позивача до суду не надходило.

Згідно із ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до ст. 4 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, серед іншого, розумність строків розгляду справи судом (п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Через неодноразову неявку представника позивача , позивача у судове засідання – порушуються передбачені ЦПК України, строки розгляду цивільної справи.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з нормами статті 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

У рішенні Європейського Суду від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони вживають заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Рішенням Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобовязана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обовязки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обовязок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання. Одним із таких прикладів, коли поведінка заявників стала однією з причин затягування розгляду справи, є рішення Європейського суду з прав людини «Чікоста і Віола проти Італії».

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Наведене свідчить про недобросовісність здійснення позивачем ( представником позивача) своїх процесуальних прав.

Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його незявлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи.Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Зважаючи на викладене, виходячи з вимог п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, яка визначає наслідки повторної неявки позивача ( представника) , від позивача не надійшла до суду заява про розгляд справи у його відсутності, зважаючи на норми Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду, суд приходить до висновку, що є всі підстави для залишення позовної заяви ОСОБА_1 в особі уповноваженого представника ОСОБА_2 до Ужгородського районного відділу Державної виконавчої служби ГТУЮ в Закарпатській області, Управління Державної казначейської служби України в Ужгородському районі Закарпатської області про відшкодування шкоди завданої неправомірними рішеннями, діями та бездіяльністю посадової особи Ужгородського РВ ДВС ГТУЮ в Закарпатській області - без розгляду у зв`язку із повторною неявкою представника позивача, позивача на розгляд справи.

У зв`язку з наведеним, залишення позову без розгляду, як це передбачено законом, а саме пунктом 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Суд роз`яснює позивачу, що відповідно ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Разом з тим, Суддя враховує висновки колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду викладені у постанові від 22.05.2019 року у справі № 310/12817/13, що переконали суддю у задоволенні клопотання.

Керуючись ст.ст. 257 ч.1 п.3, 353 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 в особі уповноваженого представника ОСОБА_2 до Ужгородського районного відділу Державної виконавчої служби ГТУЮ в Закарпатській області, Управління Державної казначейської служби України в Ужгородському районі Закарпатської області про відшкодування шкоди завданої неправомірними рішеннями, діями та бездіяльністю посадової особи Ужгородського РВ ДВС ГТУЮ в Закарпатській області – залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляють права повторного звернення до суду з позовом в порядку, встановленому законом.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Відповідно до ст.355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Дата складання повного тексту ухвали 24.12.2019 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенца