Ухвала суду № 86730175, 28.12.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7840/19

УХВАЛА

28 грудня 2019 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України про визнання протиправними та скасування наказів,-

ВСТАНОВИВ:

23.12.2019 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України про визнання протиправними та скасування наказів.

28.12.2019 року за вх. №49979/19 позивачем подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом:

- зупинення дії наказу від 04.12.2019 року №331 т.в.о. Голови Державної екологічної інспекції України Фірсова Є. «Про порушення дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 » до набрання законної сили рішення суду у даній справі;

- зупинення дії наказу від 18.12.2019 року №346 т.в.о. Голови Державної екологічної інспекції України Фірсова Є. «Про порушення дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 » до набрання законної сили рішення суду у даній справі;

- зупинення дії наказу від 18.12.2019 року№427-о т.в.о. Голови Державної екологічної інспекції України Фірсова Є. «Про відсторонення ОСОБА_1 від виконання посадових обов`язків» до набрання законної сили судовим рішенням по справі.

В обґрунтування заяви позивач зазначає, що вразі не зупинення дії наказів від 04.12.2019 року №331, від 18.12.2019 року №346 призведе до порушення прав позивача, гарантованих йому Конституцією України, Законом України «Про державну службу» і Порядком здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1039 від 04 грудня 2019 р. про що, зокрема позивач зазначає в позовній заяві в якості обґрунтування позовних вимог. Крім того, на підставі наказів «Про порушення дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 » позивача відсторонено від виконання обов`язків начальника Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу з 18.12.2019 року на час здійснення відповідних дисциплінарних проваджень. Тобто, оскаржувані накази вже мають негативні наслідки у вигляді відсторонення позивача від посади, відсутності у нього права на отримання на теперішній час грошового забезпечення у вигляді заробітної плати та порушення його усталеного способу життя, розповсюдження в засобах масової інформації заздалегідь неправдивої інформації, яка впливає на ділову репутацію позивача та може суттєво нашкодити в майбутньому, сформувавши невірне уявлення стосовно особистості позивача.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи. Згідно з ч.1 ст. 154 КАС України суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. Суд, оцінивши повідомлені позивачами в заяві про забезпечення позову обставини, та докази, подані на їх обґрунтування, не вважає за необхідне викликати позивачів для надання пояснень, а тому така заява розглядається в порядку письмового провадження.

Суд, оцінюючи наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, встановив наступне.

У відповідності до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом частини 2 статті 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може суттєво утруднити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до абзацу другого пункту 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача у справі.

Частина 1 ст. 154 КАС України передбачає, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 2 статті 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути пропорційними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття забезпечення позову для заінтересованих осіб. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина 6 статті 154 КАС України).

При розгляді заяви про забезпечення позову суд повинен пересвідчитись, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. Заходи забезпечення мають бути вжиті в межах позовних вимог та бути пропорційними з позовними вимогами.

Пропорційність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Водночас, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується якщо невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Під час розгляду заяви про забезпечення позову суд встановив, що предметом спору є встановлення правомірності дій відповідача, що стали підставою для прийняття спірних наказів т.в.о. Голови Державної екологічної інспекції України Фірсова Є., а саме: від 04.12.2019 року №331 «Про порушення дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 »; наказу від 18.12.2019 року №346 «Про порушення дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 »; наказу від 18.12.2019 року №427-о «Про відсторонення ОСОБА_1 від виконання посадових обов`язків».

Вирішуючи питання щодо доцільності вжиття заходів забезпечення позову у даному випадку, суд враховує, що у позивача відсутня можливість ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи, право бути обізнаним про підстав порушення провадження та право надати пояснення стосовно обставин, які стали підставою порушеного провадження.

Крім того, позивач зазначає, що на дату прийняття оскаржуваного наказу №331 від 04.12.2019 року відповідний Порядок здійснення дисциплінарного провадження, яким обґрунтовано оскаржуваний наказ - не був чинним.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що вказані позивачем обставини потребують повного та всебічного дослідження в ході судового розгляду справи, а тому при вирішення питання щодо вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд оцінив, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти, а тому дійшов висновку, що вжиття вказаних заходів буде мати наслідком виключно збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Європейську Конвенцію "Про захист прав людини і основоположних свобод" та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював особливу важливість принципу рівності сторін, як складової концепції справедливого судового розгляду та який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (рішення у справах "Кресс проти Франції" (Kress v. France), "Ф.С.Б. проти Італії" (F.C.B. v. Italy), "Т. проти Італії" (Т. v. Italy) та "Кайя проти Австрії" (Kaya v. Austria).

Отже, сфера застосування Рекомендації поширюється на питання тимчасового захисту стосовно «регуляторних адміністративних актів».

Співмірність вжиття заходів забезпечення позову відображено у практиці Європейського Суду з Прав Людини у своїй судовій практиці визнає можливість застосування попереднього заходу, такого як судова заборона (справа Verlagsgruppe News Gmbh проти Австрії” та «Libert проти Бельгії»).

У справі «Мікалефф проти Мальти» Суд визнав можливість застосування статті 6 до попередніх заходів та зазначив, що має бути розглянутий характер попереднього заходу, його предмет, завдання та вплив на конкретне право.

Проміжне рішення може бути еквівалентне попередній або забезпечувальним заходам і процедурам. Такий принцип застосовується і у визначені застосування статті 6 (справа «Меркіка та інші пороти Мальти».

Поряд з цим, суд бере до уваги той факт, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, відтак вказану заяву слід задовольнити.

Керуючись статтями 154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі №420/7840/19 за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України про визнання протиправними та скасування наказів – задовольнити.

Зупинити дію наказу від 04.12.2019 року №331 т.в.о. Голови Державної екологічної інспекції України Фірсова Є. «Про порушення дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 » до набрання законної сили рішення суду у даній справі.

Зупинити дію наказу від 18.12.2019 року №346 т.в.о. Голови Державної екологічної інспекції України Фірсова Є. «Про порушення дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 » до набрання законної сили рішення суду у даній справі.

Зупинити дію наказу від 18.12.2019 року№427-о т.в.о. Голови Державної екологічної інспекції України Фірсова Є. «Про відсторонення ОСОБА_1 від виконання посадових обов`язків» до набрання законної сили рішення суду у даній справі.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та в строки встановлені ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням особливостей, встановлених п. 15.5 Розділу VII Перехідних Положень КАС України.

Ухвала набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 256 КАС України.

Суддя Л.М. Токмілова