Ухвала суду № 86730087, 28.12.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7256/19

УХВАЛА

28 грудня 2019 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Радчук А.А., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної міграційної служби України від 17.08.2018 року № 300-18, яким ОСОБА_1 відмовлено у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;

- зобов`язати Державну міграційну службу України прийняти рішення про визнання ОСОБА_1 біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 09.12.2019 року зазначений адміністративний позов був залишений без руху, а позивачу було надано строк на усунення недоліків. Недоліки позовної заяви необхідно було усунути, серед іншого, шляхом надання заяви про поновлення пропущеного строку для звернення до суду з даним адміністративним позовом.

До суду від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків, в якому він просив поновити строк звернення до суду.

В обґрунтування підстав для поновлення строку звернення до суду позивач зазначив, що Позивачем було надано клопотання на виконання Ухвали від 04 листопада 2019 року по справі №420/6370/19 з поясненням причин пропуску звернення до суду, але 25 листопада 2019 року судом було винесено Ухвалу про повернення позовної заяви. Судом не було враховано того факту, що 21.10.2019 року позивач звернувся до Громадської організації «Десяте квітня», яка є виконавчим партнером Управління Верховного комісара ООН у справах біженців та уклав договір на надання правової допомоги з адвокатом Маркочевою Наталією Вікторівною. Позивач хотів розібратися, що відбувається з його зверненням за міжнародним захистом в Україні. У зв`язку з чим, адвокат Маркочева Н.В. 24.10.2019 року звернулася до Головного управління ДМС України в Одеській області та ознайомилася з матеріалами особової справи позивача. В ході ознайомлення було встановлено, що 18 вересня 2018 року Повідомлення № 637 про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту помилково було отримано наручно іншою особою. Так, на повідомленні № 637 від 03 вересня 2018 року про відмову у визнанні біженцем, або особою яка потребує додаткового захисту стоїть підпис Алхандилус. Даний факт полимкового вручення вказаного повідомлення іншій особі, також був визнаний і Заступником Начальник Головного управління начальником управління Максименко А.В. На свою адресу Позивач не отримував особисто повідомлення № 637, в зв`язку з тим, що повідомлення вже було отримано іншою особою. Позивачем було додано до першого звернення дане повідомлення № 637 на якому зазначений інший підпис, а саме отримав « Алхандилус». Судом не було враховано даного факту, та повернуто позовну заяву Позивачу.

Довгий час Позивач не звертався до Головного управління ДМС України в Одеській області, зволікання пов`язане було з тяжким психоемоційний стан, який виник в наслідок загибелі братів, він тривалий час не звертався до Головного управління ДМС в Одеській області.

При зверненні до ГУ ДМС України Позивач був оштрафований в зв`язку з тим, що своєчасно не продовжував строк дії довідки про звернення за захистом. Під час повторного звернення разом з позовною з заявою позивач надав клопотання про поновлення строку на звернення до суду.

Позивач є громадянином Сирії, не володіє в повній мірі ані державною мовою, ані знаннями щодо своїх процесуальних прав і обов`язків. Враховуючи вищезазначене, Позивач не мав змоги своєчасно реалізувати своє законне право на звернення до Одеського окружного адміністративного суду в з поважних причин, адже не володіння державною мовою та не знання в повній мірі своїх процесуальних прав і обов`язків ускладнило своєчасне подання позовної заяви.

З наведених підстав позивач вважає, що ним було пропущено строк для звернення до суду з даним позовом з поважних причин, у зв`язку з чим позивач просить поновити пропущений строк звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Розглянувши клопотання щодо поновлення строку звернення до суду, вивчивши матеріали адміністративного позову в частині, що стосуються клопотання про поновлення строку для звернення до адміністративного суду з даним адміністративним позовом суд дійшов висновку, що у його задоволенні слід відмовити з наступних підстав.

Частинами 1 та 2 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 12 Закону України “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту” рішення про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, протягом п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення про відмову можуть бути оскаржені в установленому законом порядку до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, а також до суду у строки, встановлені цим Законом.

Рішення, що приймаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, щодо визнання іноземця або особи без громадянства біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, а також рішення про втрату чи позбавлення статусу біженця або додаткового захисту, про скасування рішення про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, можуть бути оскаржені в установленому законом порядку та в установлені цим Законом строки до суду

Аналіз вказаних положень свідчить про те, що Законом встановлено спеціальний строк звернення до суду тривалістю п`ять робочих днів.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, рішенням ДМС України від 17.08.2018 року №300-18 позивачу відмовлено у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, про що Управлінням з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції ГУДМС в Одеській області видано повідомлення від 03 вересня 2018 року №637.

При цьому до адміністративного суду з даною позовною заявою позивач звернувся лише 03.12.2019 року.

Разом з цим як вбачається з позовної заяви та доданої до неї документів, повідомлення про відмову №637 представник позивача отримав 24.10.2019 року.

Як вбачається з відомостей комп`ютерної програми Одеського окружного адміністративного суду “Діловодство спеціалізованого суду”, 29.10.2019 року, (на третій робочий день після отримання представником позивача зазначеного повідомлення), позивач звернувся до суду з позовом до Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування рішення Державної міграційної служби України від 17.08.2018 року № 300-18, яким ОСОБА_1 відмовлено у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, зобов`язання Державну міграційну службу України прийняти рішення про визнання ОСОБА_1 біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту (справа № 420/6370/19).

Ухвалою суду від 25.11.2019 року зазначений позов було повернуто позивачу.

Копія ухвали від 25.11.2019 року разом з матеріалами позовної заяви була вручена представнику позивача 27.11.2019 року.

03.12.2019 року (на 4 робочий день після отримання ухвали суду від 25.11.2019 року) позивач повторно звернувся до суду з даним позовом.

Таким чином судом встановлено, що позивач звернувся до суду на 7-й робочий день з дня отримання повідомлення про відмову №637, тобто з пропущенням строку, передбаченого ч. 1 ст. 12 Закону України “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту”.

На підтвердження обставин, зазначених в обґрунтування підстав поважності пропуску строку звернення до суду позивач не надав жодних доказів.

В зв`язку з цим, зазначені позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду, за відсутності відповідних доказів, суддя визнає неповажними.

Суддя звертає увагу позивача що поважні причини - це обставини, що діють на волю суб`єкта, з яким законодавець пов`язує звільнення цього суб`єкта від виконання покладених на нього обов`язків або від визначених законодавством негативних наслідків його поведінки. Поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для особи на вчинення цих дій.

Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 р. у справі “Пономарьов проти України”).

Суддя зазначає, що дотримання строків звернення до суду з позовом є однією з обовязкових передумов ефективності адміністративних проваджень щодо строку розгляду адміністративних справ, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі. Провадження в адміністративних судах, як спосіб захисту цих прав, базується на процесуальних принципах та забезпечується чітко регламентованими строками. Дотримання цих строків впливає на права та обов`язки учасників адміністративних правовідносин, спонукаючи їх до своєчасного здійснення наданих їм прав чи виконання покладених на них обовязків.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа “Стаббігс та інші проти Великобританії”, справа “Девеер проти Бельгії”, справа “Голдер проти Сполученого Королівства”).

Показовою в питанні застосування строку позовної давності в контексті ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є справа “Gradescolo S.R.L. проти Молдови”. У цій справі Суд послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обовязком для країн, які підписали Конвенцію. Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно повязано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.

Згідно з ч.2 ст.123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

За таких обставин, суддя прийшов до висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії необхідно повернути позивачеві.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 122, 123, 169, 171, 243, 248, 294, 295 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії – повернути без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст.ст. 293-295 КАС України.

Суддя А.А. Радчук