Рішення № 86729942, 17.12.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.001331

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Павлішевського М.В.,

з участю позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Цимбора І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі – відповідач, ГУ ПФУ у Львівській області), в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо неналежного виконання судового рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 23.05.2014 у справі №466/2434/14-а в частині не вірно проведеного перерахунку пенсії та визначення боргу з застосуванням протизаконних норм, що не відповідають чинному законодавству України;

- зобов`язати відповідача належним чином виконати постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 23.05.2014 у справі №466/2434/14-а щодо проведення перерахунку і виплати пенсії позивачу з 11.10.2013, враховуючи при перерахунку пенсії та боргу, норму 89%, дату набрання законної сили постанови суду – 23.09.2014;

Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 є пенсіонером Збройних Сил України та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка призначена в розмірі 89 % від суми грошового забезпечення. Вказує, що відповідачем на виконання постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 23.05.2017 у справі №466/2434/14-а протиправно здійснено перерахунок пенсії з 11.10.2013 виходячи із 70% грошового забезпечення. Вважає, що при перерахунку раніше призначених пенсій не може допускатись звуження змісту та обсягу досягнутих громадянами прав, свобод, соціальних гарантій, у зв`язку з чим звернувся до суду. Додатково зазначив, що порушення його прав також зумовило неправильне зазначення дати набрання законної сили постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 23.05.2017 у справі №466/2434/14-а.

Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Вказав, що на виконання постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 23.05.2017 у справі №466/2434/14-а ГУ ПФУ у Львівській області з урахуванням довідок, виданих Львівським обласним військовим комісаріатом 18.09.2017, проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 11.10.2013. Оскільки довідки, необхідні для перерахунку пенсії, видавалися на виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 20.02.2017 у справі № 466/8226/16-а, то ГУ ПФУ виходило із дати набрання законної сили саме цього судового рішення, тобто 13.09.2018. Тому при проведенні перерахунку пенсії застосовано норми законодавства, чинні на момент проведення такого перерахунку на вказану дату, якими передбачено, що максимальний розмір пенсії за вислугу років, обчислений відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Вважає проведений з 11.10.2013 на виконання постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 23.05.2017 у справі №466/2434/14-а перерахунок пенсії позивачу законним. Додатково зазначив, що доплата за період з 13.09.2018 (набрання законної сили рішення суду) по 31.12.2018 у сумі 11 258 грн 97 к. виплачена ОСОБА_1 . Доплату за період з 10.10.2013 по 12.09.2018 становить 174 470 грн 90 к. буде виплачено в Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2019 №649.

Ухвалою від 25.03.2019 позовна заява залишалася без руху, позивачу надавався строк на усунення недоліків. Вимоги ухвали позивачем виконано.

Ухвалою від 08.04.2019 відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого засідання.

Відповідачем 08.05.2019 (вх.№15715) подано відзив на позовну заяву.

Ухвалою від 23.05.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивачем 23.07.2019 (вх.№26025) подано заяву про зміну обставин справи.

Відповідачем 20.08.2019 подано клопотання про зупинення провадження у справі (вх.№29949) та пояснення на заяву позивача про уточнення позовних вимог (вх.№29951).

Ухвалою від 20.08.2019 провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі №240/5401/18.

Ухвалою від 27.11.2019 провадження у справі поновлено.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 є пенсіонером Збройних Сил України, пенсія якому призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в розмірі 89 % від суми грошового забезпечення.

Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 23.05.2014 у справі №466/2434/14-а, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2014, визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ у Львівській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 11.10.2013; зобов`язано ГУ ПФУ у Львівській області провести перерахунок і виплату пенсії з 11.10.2013 ОСОБА_1 відповідно до вимог ч. 3 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та на підставі постанов Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294, від 18.10.2010 №969, від 22.02.2010 №889 і наказів Міністра оборони України від 15.11.2010 №595, від 26.02.2013 №145, телеграм МО України НР 248/3/9/1/332 від 25.04.2013, від 12.02.2014; допущено негайне виконання в частині стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області у користь ОСОБА_1 суми підвищеної пенсії за один місяць.

Відповідно до вимог частини п`ятої статті 254 КАС України (чинного до 15.12.2017) постанова Шевченківського районного суду м. Львова від 23.05.2014 у справі №466/2434/14-а набрала законної сили 23.09.2014.

Саме така дата набрання судовим рішенням законної сили вказана у виконавчому листі, виданому 14.10.2014 Шевченківським районним судом м. Львова у справі №466/2434/14-а.

Невиконання відповідачем постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 23.05.2014 у справі №466/2434/14-а зумовило звернення ОСОБА_1 до Львівського окружного адміністративного суду з двома позовами до Львівського обласного військового комісаріату, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ГУ ПФУ у Львівській області.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20.02.2017 у справі № 466/8226/16-а, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2017, зобов`язано Львівський обласний військовий комісаріат підготувати і направити до ГУ ПФУ у Львівській області довідку про матеріальне забезпечення на ОСОБА_1 для перерахунку і виплати йому пенсії з 11.10.2013.

У зв`язку з неналежним виконанням Львівським обласним військовим комісаріатом постанови Львівського окружного адміністративного суду від 20.02.2017 у справі № 466/8226/16-а щодо відображення у довідці розміру виплат, ОСОБА_1 повторно звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з відповідним позовом.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22.03.2018 у справі №813/4300/17, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2018, зобов`язано Львівський обласний військовий комісаріат підготувати і направити на адресу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідку про матеріальне забезпечення на ОСОБА_1 , яка поряд з іншими передбаченими законами грошовими виплатами, повинна включати :

- щомісячну додаткову грошову винагороду за період листопад, грудень 2013 року в розмірі по 40% місячного грошового забезпечення, за період з 01.2014 року по теперішній час в розмірі по 60% місячного грошового забезпечення;

- надбавку за виконання особливо важливих завдань-в розмірі 50% посадового окладу;

- премію - в розмірі 90% посадового окладу щомісячно, починаючи з 11.10.2013 по 11.2015 року в розмірі 400% посадового окладу щомісячно з 12.2015 року по 11.2017 року, для перерахунку і виплати йому пенсії з 11.10.2013.

На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.03.2018 у справі №813/4300/17 Львівським обласним військовим комісаріатом 18.09.2018 видано довідки: №8556, №8556/1; №8556/2; №8556/3.

На підставі вказаних довідок ГУ ПФУ у Львівській області у 27.12.2018 провело перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з жовтня 2013 року по вересень 2018 року.

Вказане визнається сторонами і підтверджується Розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою № ХВ 57167 за Дорученням № Д ХВ57167/59 (а.с.11-13).

Відповідач виплатив доплату до пенсії з вересня 2018 по грудень 2018 на загальну суму 11 258 грн 97 к., що визнається сторонами і підтверджується Розрахунком за пенсійною справою № ХВ 57167 за Дорученням № Д ХВ57167/61 (а.с.10).

Заборгованість за листопад 2013 року - серпень 2018 року була внесена до Реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремо бюджетною програмою в порядку, визначеному постановою Кабінету міністрів України від 22.08.2019 №649.

Проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 і часткова виплата доплати до пенсії здійснена відповідачем на виконання постанови Шевченківського районного суду м. Львова, яке набрало законної сили 23.09.2014.

Виконання відповідачем постанови Шевченківського районного суду м. Львова, яка набрала законної сили 23.09.2014, у грудні 2018 року, тобто через чотири роки, призвело до того, що перерахунок пенсії ОСОБА_1 був здійснений на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі – Постанова №103), в результаті якого основний розмір пенсії обраховано у розмірі 70% грошового забезпечення, а не 89%. Вказане підтверджується повідомленням про перерахунок пенсії у пенсійній справі №ХВ57167 від 28.12.2019.

Застосування неправильного відсоткового значення для обрахунку основного розміру пенсії, за перерахунком якого ОСОБА_1 звертався до Шевченківського районного суду м. Львова у 2014 році і було проведено лише у грудні 2018 року, стало підставою звернення до суду з даним позовом.

В подальшому, під час перебування даного спору в суді, відповідач здійснив з 01.06.2019 перерахунок пенсії ОСОБА_1 , що зумовило звернення останнього до суду 23.07.2019 з заявою (вх.№26025) про зміну обставин справи.

З наявного у матеріалах справи Перерахунку пенсії по пенсійній справі № ХВ 57167, такий проведено з 01.06.2019 на підставі розпорядження про перерахунок від 30.05.2019.

Як підставу для проведення вказаного перерахунку відповідачем на вимогу суду подано копію листа № 3063/02-12 за підписом заступника Голови УПФ України, наданого за запит ГУ ПФУ у Львівській області від 30.11.2018 №24767/03.29-12.

Зміст вказаного листа полягає у тому, що під час виконання судового рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 23.05.2014 у справі №466/2434/14-а підстав для врахування довідок виданих Львівським обласним військовим комісаріатом від 18.09.2018: №8556, №8556/1; №8556/2; №8556/3 не має, оскільки в таких довідках зазначені суми грошового забезпечення, які відповідно до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та пункту 7 постанови КМУ від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років , призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей», не враховуються для визначення пенсії.

Фактично лист № 3063/02-12 за підписом заступника Голови УПФ України нівелював судові рішення, зокрема рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 23.05.2014 у справі №466/2434/14-а, які були спрямовані на захист права ОСОБА_1 на отримання пенсії у розмірі, передбаченому чинним законодавством.

Розпорядження про перерахунок від 30.05.2019 відсутнє в матеріалах пенсійної справи ОСОБА_1 № ХВ 57167, оригінал якої оглянуто в судовому засіданні.

Проведення ГУ ПФУ у Львівській області з 01.06.2019 перерахунку пенсії позивачу здійснено без урахування довідок Львівського обласного військового комісаріату від 18.09.2018: №8556, №8556/1; №8556/2; №8556/3 та виходячи із 70% грошового забезпечення основного розміру пенсій.

Не погодившись з такими діями ГУ ПФУ у Львівській області щодо перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні спору суд керувався наступним.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, в органах внутрішніх справ, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).

Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Згідно із частиною четвертою статті 63 Закону №2262-XII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (далі - Порядок №45) встановлено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-XII, у зв`язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

На підставі зазначеного в пункті 1 цього Порядку рішення Кабінету Міністрів України Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв`язку, Адміністрація Держприкордонслужби, ДПтС, ДСНС (далі – державні органи) повідомляють у п`ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям.

Пенсійний фонд України повідомляє у п`ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі – головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі – списки).

Головні управління Пенсійного фонду України складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії (п. 2 Порядку).

На підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 (далі – довідка) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Довідки видаються на осіб, які звільнені із служби:

- у Національній гвардії України – державним органом, у якому вони перебували на пенсійному обліку до 1 січня 2007 року;

- у штабах і військах Цивільної оборони України, що ліквідовані, органах та підрозділах служби цивільного захисту та Держтехногенбезпеки – ДСНС;

- у розвідувальних підрозділах органів державної безпеки колишнього Союзу РСР та Служби безпеки України, що ліквідовані, - Службою зовнішньої розвідки за відповідними посадами у такому державному органі на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Особам, що відряджалися для виконання службових обов`язків до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств та були звільнені із служби у зв`язку з виходом на пенсію безпосередньо з посад, на яких вони перебували, перерахунок пенсій провадиться на підставі довідок про розмір грошового забезпечення, виданих зазначеними органами, установами, організаціями і підприємствами.

У разі ліквідації таких органів, установ, організацій чи підприємств довідки видаються правонаступниками, а у разі їх відсутності або перейменування (відсутності) посад – у порядку, встановленому Мінсоцполітики.

Зазначені довідки надсилаються до державних органів, у яких особи проходили службу до відрядження, а їх уповноважені органи подають довідки у п`ятиденний строк головним управлінням Пенсійного фонду України (п. 3 Порядку).

Таким чином, Порядком №45 передбачено, що перерахунок пенсії здійснюється виключно на підставі довідки, що видана державним органом, з якого особа була звільнена зі служби.

Ураховуючи викладене, перерахунок відповідачем у грудні 2018 року пенсії ОСОБА_1 на підставі виданих Львівським обласним військовим комісаріатом довідок від 18.09.2018: №8556, №8556/1; №8556/2; №8556/3 відповідав вимогам Порядку №45.

Такий перерахунок відповідач здійснив на виконання постанови Шевченківського районного суду м. Львова, яка набрала законної сили 23.09.2014.

Твердження ГУ ПФУ у Львівській області про те, що судове рішення, на підставі якого здійснено перерахунок пенсії позивачу, набрало законної сили 13.09.2018 судом до уваги не береться з огляду на таке.

13.09.2018 це дата набрання законної сили рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.03.2018 у справі №813/4300/17, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2018.

Підміна відповідачем дати набрання законної сили двох різних судових рішень, обидва з яких були спрямовані на захист права позивач на належний розмір пенсії, призвела до затримки виконання першого з них, тобто постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 23.05.2014 у справі №466/2434/14-а.

Виконання відповідачем постанови Шевченківського районного суду м. Львова, яка набрала законної сили 23.09.2014, у грудні 2018 року співпало в часі з проведенням перерахунку пенсії відповідно до Постанови №103.

В результаті чого основний розмір пенсії ОСОБА_1 обраховано у розмірі 70% грошового забезпечення, а не 89%.

Саме застосування неправильного відсоткового значення при обрахунку основного розміру пенсії зумовило звернення позивача з даним позовом.

Пунктом 1 Постанови №103 передбачено перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом №2262-XII до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, та деяких інших осіб».

Відповідно до частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ (у редакції, чинній на час звільнення позивача зі служби та призначення йому пенсії) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» від 04.07.2002 №51-IV у частині другій статті 13 Закону №2262-ХІІ цифри « 85», « 95» і « 90» замінено відповідно цифрами « 90», « 100» і « 95», а слова і цифри «до категорій 2 і 3» замінено словами і цифрою «до категорії 2».

В подальшому Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців» від 04.04.2006 №3591-IV частину другу статті 13 Закону №2262-ХІІ викладено в такій редакції: «Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів».

Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI (далі – Закон №3668-VI) внесено зміни до частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

В подальшому Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 року №1166-VII (далі – Закон №1166-VII) внесено зміни у частині другій статті 13 Закону №2262-ХІІ, згідно з якими цифри « 80» замінено цифрами « 70».

Таким чином, внесені Законами № 3668-VІ та № 1166-VІІ зміни до частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ стосуються розміру відсотків грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір пенсій, що вперше призначаються.

Частиною першою статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Ураховуючи викладене, положення статті 13 Закону №2262-ХІІ, якими встановлено розмір пенсії, виходячи з 70 відсотків від грошового забезпечення, можуть застосовуватись лише до правовідносин, що виникли після 01.04.2014, тобто після набрання чинності Закону № 1166-VII, та виключно стосовно призначення пенсії, а не її перерахунку.

Всупереч наведеному, ГУ ПФУ у Львівській області при здійснені перерахунку пенсії позивачу на виконання постанови Шевченківського районного суду м. Львова та на підставі Постанови № 103, застосувало норми в частині визначення відсотку, які регулюють питання саме призначення пенсії.

Верховний Суд в рішенні від 04.02.2019 у справі № 240/5401/18 зазначив, що внесені Законом №3668-VІ та Законом №1166-VII зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону №2262-ХІІ, яка не зазнала змін у зв`язку з прийняттям Закону №3668-VІ та Закону №1166-VII.

Отже, при перерахунку пенсії позивача відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ на підставі Постанови КМУ №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. При перерахунку пенсії змінено може бути лише розмір грошового забезпечення, проте відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Вказане зумовлює висновок про те, що при здійсненні перерахунку пенсії позивачу у відповідача були відсутні підстави для обмеження розміру його пенсії до 70% грошового забезпечення.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

При цьому, згідно з статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.

Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій, такі гарантії не можуть бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Суд зауважує, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 та постановою Верховного Суду від 12.11.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабміну від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб».

При цьому, суд зазначає, що скасування з 05.03.2019 в судовому порядку пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 не впливає на результат розгляду цієї справи, оскільки алгоритм дій державних органів під час проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб», передбачений у постанові Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45, не змінився у зв`язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103.

Спір у даній справі виник з приводу перерахунку розміру пенсії на виконання постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 23.05.2014 у справі №466/2434/14-а, якою зобов`язано ГУ ПФУ у Львівській області провести перерахунок і виплату пенсії з 11.10.2013 ОСОБА_1 відповідно до вимог ч. 3 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та на підставі постанов Кабінету Міністрів України №1294 від 07.11.2007, №969 від 18.10.2010, №889 від 22.02.2010 і наказів Міністра оборони України №595 від 15.11.2010, №145 від 26.02.2013, телеграм МО України НР 248/3/9/1/332 від 25.04.2013, від 12.02.2014.

Вказане судове рішення набрало законної сили 23.09.2014, а тому перерахунок пенсії позивачу за таким судовим рішенням мав бути проведеним на підстав норм, які були чинними станом на дату набрання законної сили рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 23.05.2014 у справі №466/2434/14-а.

Встановлені судом фактичні обставини свідчать про те, що 28.12.2018 перерахунок пенсії ОСОБА_1 та часткова виплата нарахованої суми за період з 13.09.2018 по 31.12.2018 здійснено на підставі постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 23.05.2014 у справі №466/2434/14-а та з урахуванням рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.03.2018 у справі№813/4300/17, на виконання якого Львівським обласним військовим комісаріатом 18.09.2018 видано довідки: №8556, №8556/1; №8556/2; №8556/3.

При цьому, пенсійним органом при здійсненні перерахунку та часткової виплати нарахованої суми за період з 13.09.2018 по 31.12.2018 неправильно визначено дату набрання законної сили рішення суду, на підставі якого проведений перерахунок пенсії: 13.09.2018 замість 23.09.2014.

Помилка щодо дати набрання законної сили судового рішення призвела до того, що постанова Шевченківського районного суду м. Львова від 23.05.2014 у справі №466/2434/14-а виконувалася не у 2014 році, а лише у грудні 2018 року і з застосуванням відповідачем Постанови №103 при проведенні перерахунку пенсії і визначення основного розміру пенсії в розмірі 70 % грошового забезпечення.

Вказане в сукупності призвело до порушення права ОСОБА_1 на отримання пенсії у розмірі, передбаченому чинним пенсійним законодавством.

За таких обставин суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 , проведеного з 11.10.2013 відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 23.05.2017 у справі №466/2434/14-а, виходячи із 70% грошового забезпечення.

Щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.06.2019, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 370 КАС України (в чинній редакції) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Аналогічні за змістом норми містив КАС України в редакції, що діяла на час набрання законної сили рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 23.05.2017 у справі №466/2434/14-а.

З мотивів, викладених вище, суд дійшов висновку, що перерахунок відповідачем у грудні 2018 року пенсії ОСОБА_1 на підставі виданих Львівським обласним військовим комісаріатом довідок від 18.09.2018: №8556, №8556/1; №8556/2; №8556/3 відповідав вимогам Порядку №45.

Такий перерахунок відповідач здійснив на виконання постанови Шевченківського районного суду м. Львова, яка набрала законної сили 23.09.2014, неправильно застосувавши при цьому Постанову №103 та обраховуючи основний розмір пенсії виходячи із 70% грошового забезпечення.

Неправильне застосування відповідачем Постанови №103 не звільняє УПФУ у Львівській області від обов`язку виконання постанови Шевченківського районного суду м. Львова.

Натомість перерахунок з 01.06.2019 розміру пенсії ОСОБА_1 здійснено на підставі Постанови №103 виходячи із 70% грошового забезпечення та без урахування довідок виданих Львівським обласним військовим комісаріатом від 18.09.2018: №8556, №8556/1; №8556/2; №8556/3.

Ураховуючи норми чинного законодавства, наліз яких наведено вище та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що дії ГУ ПФУ у Львівській області щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.06.2019 слід визнати протиправними.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не подано належних доказів на підтвердження правомірності своїх дій та рішень, які є предметом оскарження.

Доводи відповідача про правомірність своїх дій та рішень спростовано наведеним вище аналізом чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Тому такі доводи судом до уваги не беруться.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Даючи оцінку поведінці відповідача, яка зумовила звернення позивача до суду з даним позовом, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо перерахунку та виплати пенсії позивачу, проведеного з 11.10.2013 відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 23.05.2017 у справі №466/2434/14-а, виходячи із 70% грошового забезпечення та щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.06.2019 не відповідають визначеним частиною другою статті 2 КАС України критеріям поведінки відповідача у спірних правовідносинах та порушують право позивача на отримання пенсії, розрахованої із 89% грошового забезпечення, тому такі дії слід визнати протиправними, задовольнивши позовні вимоги в частині оскарження таких дій.

Позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача здійснити з 11.10.2013 перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 23.05.2017 у справі №466/2434/14-а, виходячи із 89% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум, є похідними від першої позовної вимоги, тому також підлягають до задоволення.

Оцінюючи зібрані у справі докази в сукупності та мотиви суду щодо кожної з позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю.

Пунктом 1 частини першої статті 371 КАС України передбачено, що негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 371 КАС України суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті.

Ураховуючи встановлені судом обставини неналежного виконання відповідачем постанови Шевченківського районного суду м. Львова, суд дійшов висновку про звернення до негайного виконання рішення суду в частині виплати ОСОБА_1 пенсії за один місяць, перерахованої відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 23.05.2014 у справі №466/2434/14-а, виходячи із 89% сум грошового забезпечення.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Львівській області і понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору в сумі 768 грн 40 к.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м.Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії, - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 , проведеного з 11.10.2013 відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 23.05.2014 у справі №466/2434/14-а, виходячи із 70% грошового забезпечення.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.06.2019.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) здійснити з 11.10.2013 перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 23.05.2014 у справі №466/2434/14-а, виходячи із 89% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) за рахунок бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 768 грн (сімсот шістдесят вісім гривень) грн 40 к. судових витрат.

Рішення суду в частині виплати ОСОБА_1 пенсії за один місяць, перерахованої відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 23.05.2014 у справі №466/2434/14-а, виходячи із 89% сум грошового забезпечення, звернути до негайного виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.П. Хома