Рішення № 86729891, 17.12.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 грудня 2019 року Справа № 280/1688/19 ПР/280/32/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши за правилами загального, в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом судді Апеляційного суду Запорізької області ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Апеляційного суду Запорізької області (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 162)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Державна судова адміністрація України (01601, м. Київ, вул. Липська, буд.18/5)

про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

15.04.2019 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов судді Апеляційного суду Запорізької області Гончара ОСОБА_2 (далі – позивач) до 1. Апеляційного суду Запорізької області (далі – відповідач 1), 2. Державної судової адміністрації України (далі – відповідач 2), в якому позивач просить суд:

визнати протиправними дії відповідача 1 щодо складання, а відповідача 2 щодо затвердження штатного розпису апеляційного суду Запорізької області на 2019 рік в частині розрахунку посадового окладу судді судової палати з розгляду кримінальних справ ОСОБА_1 в розмірі 76 840 грн. без застосування регіонального коефіцієнту 1,2;

визнати протиправними дії відповідача 1 в частині здійснення нарахування суддівської винагороди судді судової палати з розгляду кримінальних справ ОСОБА_1 в розмірі 76 840 грн. без застосування регіонального коефіцієнту 1,2 при обчисленні базового розміру її посадового окладу;

зобов`язати відповідача 1 здійснити перерахунок суддівської винагороди судді ОСОБА_1 за березень 2019 року виходячи із розміру посадового окладу 92 208 грн. із застосуванням регіонального коефіцієнту 1,2 при обчисленні базового розміру її посадового окладу, здійснивши донарахування в розмірі 23 052 грн. його суддівської винагороди та сплатити суддівську винагороду після утримання податків і зборів.

Крім того, просить допустити негайне виконання рішення.

Ухвалою суду від 16.04.2019 відмовлено у відкритті провадження в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Апеляційного суду Запорізької області щодо складання, а Державної судової адміністрації України щодо затвердження штатного розпису апеляційного суду Запорізької області на 2019 рік в частині розрахунку посадового окладу судді судової палати з розгляду кримінальних справ ОСОБА_1 в розмірі 76 840 грн. без застосування регіонального коефіцієнту 1,2 та про визнання протиправними дії Апеляційного суду Запорізької області в частині здійснення нарахування суддівської винагороди судді судової палати з розгляду кримінальних справ ОСОБА_1 в розмірі 76 840 грн. без застосування регіонального коефіцієнту 1,2 при обчисленні базового розміру її посадового окладу.

Ухвалою суду від 16.04.2019 в частині позовних вимог щодо зобов`язання відповідача 1 здійснити перерахунок суддівської винагороди судді ОСОБА_1 за березень 2019 року виходячи із розміру посадового окладу 92 208 грн. із застосуванням регіонального коефіцієнту 1,2 при обчисленні базового розміру її посадового окладу, здійснивши донарахування в розмірі 23 052 грн. його суддівської винагороди та сплатити суддівську винагороду після утримання податків і зборів, позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 08.05.2019 позовну заяву повернуто позивачу.

Суддею Апеляційного суду Запорізької області Гончаром Олександром Сергійовичем подано апеляційну скаргу на ухвалу суду про повернення позовної заяви.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.08.2019 апеляційну скаргу задоволено, ухвалу від 08.05.2019 по справі №280/1688/19 скасовано та направлено справу до Запорізького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

02.10.2019 матеріали вищезазначеної справи надійшли до Запорізького окружного адміністративного суду.

Ухвалою суду від 04.10.2019 позовну заяву судді Апеляційного суду Запорізької області Гончара ОСОБА_2 залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

21.10.2019, на вимогу ухвали суду від 04.10.2019, позивачем подано уточнену позовну заяву до Апеляйційного суду Запорізької області, третя особа на боці відповідача – Державна судова адміністрація, у відповідності до якої позивач просить суд:

зобов`язати відповідача здійснити перерахунок суддівської винагороди судді ОСОБА_1 за березень-липень 2019 року виходячи із розміру посадового окладу 92 208 грн. із застосуванням регіонального коефіцієнту 1,2 при обчисленні базового розміру його посадового окладу, здійснивши донарахування в розмірі 97 219,26 грн. суддівської винагороди та сплатити суддівську винагороду після утримання податків і зборів;

зобов`язати відповідача здійснити перерахунок компенсації позивачу за час невикористаної в апеляційному суді Запорізької області відпустки в розмірі 51531,37 грн.;

у разі невиконання апеляційним судом Запорізької області даного обов`язку в добровільному порядку, стягнути з апеляційного суду Запорізької області в примусовому порядку на користь позивача несплачену суддівську винагороду за березень-липень 2019 року в розмірі 92208 грн. і 51531,37 грн. компенсації за час невикористаної в апеляційному суді Запорізької області відпустки після утримання податків і зборів;

у відповідності до п.2 ч.1 ст.371 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) допустити негайне виконання даного рішення в межах стягнення суддівської винагороди за один місяць в розмірі 23052 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про протиправність дій відповідача, через які позивачу у березні-липні 2019 року було сплачено суддівську винагороду судді апеляційного суду Запорізької області не у повній відповідності до вимог ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Вказано, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду, що набрало законної сили, встановлено протиправність нарахування апеляційним судом Запорізької області суддівської винагороди позивача без застосування регіонального коефіцієнту 1,2 при обчисленні базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду Запорізької області. Відтак вказано про недорахування позивачу 97219,26 грн. суддівської винагороди, а також компенсації за час невикористаної відпустки у розмірі 51531,37 грн.

11.11.2019 до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх.№46946), у відповідності до якого зазначено, що умовою нарахування регіонального коефіцієнту судді є фактичне здійснення правосуддя, а позивач на час виникнення спірних правовідносин продовжував обіймати посаду судді апеляційного суду Запорізької області, який з початком роботи Запорізького апеляційного суду припинив здійснювати правосуддя, відтак правові підстави для нарахування позивачу регіонального коефіцієнту до посадового окладу відсутні. Також зазначено, що Державною судовою адміністрацією відмовлено у затвердженні штатного розпису на 2019 рік з посадовим окладом суддів, які пройшли кваліфікаційне оцінювання, але з незалежних від них причин не переведені до новоутвореного суду, у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2019 з урахуванням регіонального коефіцієнту 1,2 як для суддів, які здійснюють правосуддя. Відтак позовні вимоги розцінюють безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Справу просить розглянути без участі представника.

Ухвалою суду від 14.11.2019 залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державну судову адміністрацію. Призначено підготовче засідання на 17.12.2019.

18.11.2019 до суду надійшов відзив від Державної судової адміністрації (вх.№48389), в якому зазначено про відсутність правових підстав для нарахування позивачу регіонального коефіцієнту, як судді, що припинив здійснювати правосуддя. З посиланням на норми Закону України «Про судоустрій та статус суддів» зазначено про фінансування суддів згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України. Враховуючи здійснення фактичних видатків на заробітну плату в межах фонду заробітної плати, затвердженого для бюджетних установ у кошторисах, вказано про відстуність правових підстав для нарахування та виплати заробітної плати позивачу у іншому розмірі, який не передбачено Законом України «Про судоустрій та статус суддів». Просить відмовити у задоволенні позову.

09.12.2019 до суду надійшла заява позивача (вх.№51735) про уточнення позовних вимог в частині розміру стягнення на користь позивача. Просить вважати суму, що підлягає стягненню 97219,26 грн. замість раніше помилково зазначених 92208 грн.

Ухвалою суду від 17.12.2019 закінчено підготовче провадження у справі.

На підставі ч. 3 ст. 194 КАС України розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Постановою Верховної ради України № 3433-ІV від 09.02.2006 ОСОБА_1 обрано безстроково на посаду судді Апеляційного суду Запорізької області, в штаті якого позивач перебуває на даний час.

В квітні 2018 року позивач успішно пройшов кваліфікаційне оцінювання і рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 03.08.2018 за №231/пс-18 рекомендований до переведення на посаду судді Запорізького апеляційного суду.

Рішенням Вищої ради правосуддя за №2681/0/15-18 від 21.08.2018 внесено подання Президенту України про переведення на посади суддів Запорізького апеляційного суду позивача та інших суддів апеляційного суду Запорізької області.

Згідно Указів Президента України від 29.12.2017 № 452/2017 “Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах” Апеляційний суд Запорізької області припинив здійснювати правосуддя.

Указом Президента України №297/2018 від 28.09.2018 суддів Апеляційного суду Запорізької області в кількості 17 осіб переведено на посади суддів Запорізького апеляційного суду, позивача даним Указом переведено не було.

З початком діяльності з 05.10.2018 Запорізького апеляційного суду, Апеляційний суд Запорізької області припинив свою діяльність і розпочалась процедура його ліквідації.

В жовтні і листопаді 2018 року відповідно до приписів ч.10 ст.135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” №1402 (далі - Закон №1402) через те, що позивач не здійснював правосуддя передбачені даною статтею доплати до посадового окладу не нараховувались.

Дане положення Закону №1402 повністю повторює ч.10 ст.133 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” № 2453 в редакції Закону №192.

Згідно доданого до позовної заяви розрахунку нараховувалось суддівська винагорода, яка складалася з посадового окладу із застосуванням регіонального коефіцієнту, але без виплати доплат за вислугу років.

Рішенням №11-р/2018 від 04.12.2018 Конституційний Суд України (надалі КСУ) визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення ч10 ст.133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-УІ у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року № 192-VIII, за яким "суддя, який не здійснює правосуддя (крім випадків тимчасової непрацездатності, перебування судді у щорічній оплачуваній відпустці), не має права на отримання доплат до посадового окладу", для цілей застосування окремих положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-УІІІ зі змінами, а саме ч.3 статті 82 щодо нездійснення суддею правосуддя у зв`язку з неприйняттям, з незалежних від судді причин, у встановлені строки рішення про переведення судді на посаду судді до іншого суду того самого або нижчого рівня у випадках реорганізації, ліквідації або припинення роботи суду, в якому такий суддя обіймає посаду судді.

На виконання даного судового рішення з 04.12.2018 Апеляційним судом Запорізької області позивачу нараховано і сплачено суддівську винагороду, яка складалась із посадового окладу із застосуванням регіонального коефіцієнту та доплати за вислугу років

З січня по 02 липня 2019 року відповідачем при нарахуванні позивачу суддівської винагороди до базового розміру посадового окладу, додатково не застосовано регіональний коефіцієнт 1,2.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст.135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 22 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII передбачено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.

Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 1 січня 2017 року отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., NN 41 - 45, ст. 529; 2015 р., NN 18 - 20, ст. 132 із наступними змінами).

Відповідно до ч. 3 ст. 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить: 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Підпунктом 3 п. 24 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII передбачено, зокрема, що з 1 січня 2019 року: б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді, має право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених Законом від 02.06.2016 № 1402-VIII.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи та визнається сторонами, що позивач пройшов кваліфікаційне оцінювання та підтвердив свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді отже, має право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених Законом від 02.06.2016 № 1402-VIII.

Відповідно до ч. 2, п 3 ч. 3 ст. 135 Закону № 1402-VIII суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Відповідно до ч. 4 ст. 135 Закону № 1402 до базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти:

1) 1,1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб;

2) 1,2 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п`ятсот тисяч осіб;

3) 1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб.

Зі змісту наведених приписів ст. 135 Закону № 1402-VIII вбачається, що суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат. При цьому, посадовий оклад судді складається з базового розміру посадового окладу судді та застосованого до нього відповідного регіонального коефіцієнту.

Отже, передбачений ч. 4 ст. 135 Закону № 1402-VIII регіональний коефіцієнт є складовою частиною посадового окладу судді, а не доплатою.

Аналогічних висновків дійшов Верховний суд у Постанові від 31.01.2019 по справі №804/3609/18.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Запорізького оркужного адміністративного суду від 27.05.2019, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.10.2019, по справі №280/602/19 задоволено позовну заяву судді Апеляційного суду Запорізької області Гончара ОСОБА_2 до Апеляційного суду Запорізької області, Державної судової адміністрації України. Зокрема, визнано протиправними дії Апеляційного суду Запорізької області в частині здійснення нарахування суддівської винагороди судді судової палати з розгляду кримінальних справ ОСОБА_1 в розмірі 76 840 грн. без застосування регіонального коефіцієнту 1,2 при обчисленні базового розміру його посадового окладу.

У відповідності до ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відтак питання неправомірності нарахування позивачу суддівської винагороди без застосування регіонального коефіцієнту 1,2 при обчисленні базового розміру його посадового окладу вирішено в ході розгляду адміністративної справи №280/602/19, а тому суд критично розцінює доводи відповідача та третьої особи про відсутність правових підстав для нарахування позивачу регіонального коефіцієнту при нарахуванні суддівської винагороди.

У відповідності до наданого відповідачем розрахунку нарахувань суддівської винагороди за березень-липень 2019 року, позивачу нараховано 486 110,06 грн. суддівської винагороди.

За розрахунком нарахувань суддівської винагороди за вказаний період з застосуванням регіонального коефіцієнту 1,2 розмір суддівської винагороди позивача за спірний період складає 583 329,36 грн.

Відтак, донарахуванню суддівської винагороди за березень-липень 2019 року підлягає 97 219,26 грн.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання відповідача здійснити перерахунок суддівської винагороди судді ОСОБА_1 за березень-липень 2019 року виходячи із розміру посадового окладу 92 208 грн. із застосуванням регіонального коефіцієнту 1,2 при обчисленні базового розміру його посадового окладу, здійснивши донарахування в розмірі 97 219,26 грн. суддівської винагороди та сплатити суддівську винагороду після утримання податків і зборів.

Також, як свідчать матеріали справи, в липні 2019 року позивачу було нараховано 206125,48 грн. компенсації днів невикористаної відпустки при звільнені.

За наданим відповідачем розрахунком компенсації днів невикористаної відпустки при звільненні із застосуванням регіонального коефіцієнту 1,2, сума компенсації мала б скласти 247350,47 грн.

Відтак різниця склала 41225 грн.

Позивач не заперечив проти наданих відповідачем розрахунків, у зв`язку з чим позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача здійснити перерахунок компенсації позивачу за час невикористаної в апеляційному суді Запорізької області відпустки підлягає частковому задоволенню в розмірі 41225 грн.

В свою чергу, позовна вимога про стягнення з апеляційного суду Запорізької області в примусовому порядку на користь позивача несплаченої суддівської винагороди за березень-липень 2019 року і компенсації за час невикористаної в апеляційному суді Запорізької області відпустки після утримання податків і зборів у разі невиконання апеляційним судом Запорізької області даного обов`язку в добровільному порядку, задоволенню не підлягає.

Суд зазначає, що за правилами ст.370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відтак вказана позовна вимога є передчасною та необгрунтованою.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності власних дій та прийнятих рішень, з огляду на що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов судді Апеляційного суду Запорізької області Гончара Олександра Сергійовича задовольнити частково.

2. Зобов`язати Апеляційний суд Запорізької області (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 162; код ЄДРПОУ 02891457) здійснити перерахунок суддівської винагороди судді ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за березень-липень 2019 року виходячи із розміру посадового окладу 92 208 грн., із застосуванням регіонального коефіцієнту 1,2 при обчисленні базового розміру посадового окладу, здійснивши донарахування в розмірі 97 219,26 грн. суддівської винагороди та сплатити суддівську винагороду після утримання податків і зборів.

3. Зобов`язати Апеляційний суд Запорізької області (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 162; код ЄДРПОУ 02891457) здійснити перерахунок та сплатити компенсацію судді ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за час невикористаної в Апеляційному суді Запорізької області відпустки в розмірі 41 225,00 грн.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Рішення суду в частині стягнення з Апеляційного суду Запорізької області (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 162; код ЄДРПОУ 02891457) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) донарахування в розмірі 23 052,00 грн. до суддівської винагороди за один місяць з вирахуванням з вказаної суми належних до сплати податків і зборів підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення складено та підписано 17.12.2019.

Суддя Ю.П. Бойченко