Ухвала суду № 86729840, 27.12.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

27 грудня 2019 року Справа № 160/13370/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

26 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10.05.2019 року №Ф-2271-53/29У про нарахування ОСОБА_1 єдиного внеску у сумі 21 030,90 грн.

Одночасно із позовом представником позивача адвокатом Наконечною Т.М. було подано клопотання про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якого зазначено, що про існування спірної вимоги, яка була прийнята відповідачем 10 травня 2019 року, позивач дізналась у грудні 2019 року при отриманні коштів за оренду пая від орендаря, у зв`язку з чим представник позивача звернувся до Синельниківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області для ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження щодо примусового виконання вимоги Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 10.05.2019 року №Ф-2271-53/29У. Оскільки згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань позивач не є фізичною особою-підприємцем, жодних повідомлень про те, що податковим органом приймалась спірна вимога, позивач не отримувала, ОСОБА_1 просить визнати причини пропуску строку для звернення до суду поважними та поновити строк звернення до суду, так як вона була позбавлена можливості дізнатись про існування вимоги про сплату боргу (недоїмки).

Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків.

Згідно з пунктом 1.3 статті 1 Податкового кодексу України (далі – ПК України), цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Зазначене свідчить про те, що положення ПК України не поширюються на відносини щодо порядку сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, як і відповідальність за порушення такого порядку.

Таким чином, при оскарженні рішення податкового органу, прийнятого в межах Закону України «Про збір та облік внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі Закон № 2464-VI), строк звернення до адміністративного суду, визначений приписами пункту 56.18 статті 56, статті 102 ПК України, не застосовується, про що вказав Верховний Суд у постановах від 31 січня 2019 року у справі №802/983/18-а, від 17 липня 2019 року у справі №0740/1050/18, від 08.08.2019 року у справі №480/106/19.

Відповідно до абзацу 9 частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

Отже, платник податків має право оскаржити рішення податкового органу, прийнятого в межах Закону №2464-VI, в судовому порядку протягом 10 днів з дня надходження відповідного рішення органу ДФС України платнику ЄСВ.

Розглянувши заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, дослідивши додані до заяви письмові докази, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, з огляду на те що позивач не мав можливості вчасно звернутись до суду з причин, які не залежали від його волі, а отже строк звернення до адміністративного суду з даним позовом підлягає поновленню.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду. Підстав для її повернення або відмови у відкритті провадження у справі немає.

Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно з положеннями частини 1, частини 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Частиною 2 статті 262 КАС України визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з частиною 4 статті 262 КАС України, перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.

Розглянувши та проаналізувавши зміст та матеріали позовної заяви, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд встановив, що подані матеріали є достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Суд також звертає увагу, що у прохальній частині позову позивач просить суд зупинити стягнення на підставі Вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-2271-53/29У від 10.05.2019 року до набрання законної сили остаточним рішення прийнятим в адміністративній справі, що розцінюється судом як заява про вжиття заходів забезпечення позову.

Разом з тим, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: 1) найменування суду; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову (ч.1 ст. 152 КАС України).

Відповідно до частини 4 статті 152 КАС України, до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Враховуючи, що позивачем не подано заяви про забезпечення позову з дотриманням вимог статті 152 КАС України, а саме в письмовій формі із зазначенням передбачених КАС України реквізитами та доказами сплати судового збору, суд позбавлений можливості розглянути заяву про забезпечення позову.

Керуючись статтями 150-154, 160, 161, 171, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду - задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги від 10.05.2019 року №Ф-2271-53/29У.

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі №160/13370/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги.

Розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Призначити справу до розгляду у судовому засіданні на 27 січня 2020 року о 14:00 год. у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: м.Дніпро, вул. Академіка Чекмарьова, 5, зала судових засідань 2.

Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею Тулянцева І.В.

Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, які можуть бути направлені на адресу, в тому числі на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (inbox@adm.dp.court.gov.ua), роз`яснивши при цьому про необхідність дотримання вимог статей 162 Кодексу адміністративного судочинства України в частині одночасного направлення копії відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи та можливість пред`явлення зустрічного позову відповідно до пункту 4 статті 177 Кодексу адміністративного судочинства України у строк для подання відзиву.

Запропонувати позивачу протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати до суду відповідь на відзив та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Запропонувати відповідачу подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив.

Роз`яснити учасникам справи про наявність у них процесуальних прав і обов`язків, що передбачені статтями 44, 47 Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: https://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/.

Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, окремо від рішення суду у випадку, передбаченому пунктом 5 частини 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева