Рішення № 86729822, 26.12.2019, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2019 року Справа № 915/1642/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Ковальжи А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Обласного комунального підприємства “Миколаївоблтеплоенерго”, вул. Миколаївська, 5-А, м. Миколаїв, 54034 (код ЄДРПОУ 31319242)

до відповідача Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Миколаївгаз”, вул. Погранична, 159, м. Миколаїв, 54003 (код ЄДРПОУ 05410263)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01601 (код ЄДРПОУ 20077720)

про стягнення майнової шкоди сумі 1 016 839, 93 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Іщенко Н.С., адвокат (довіреність № 39 від 27.11.2019);

від відповідача: Іноземцев Є.С., адвокат (довіреність № 0007Др-184-1218 від 26.12.2018);

від третьої особи: представник не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Обласне комунальне підприємство “Миколаївоблтеплоенерго” звернулось до господарського суду Миколаївської області із позовом до Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Миколаївгаз” про стягнення майнової шкоди у сумі 1 016 839, 93 грн.

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2019 року справу № 915/1642/19 призначено головуючому судді Алексєєву А.П.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 01.07.2019 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 01.08.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 30.08.2019 року.

На підставі розпорядження керівника апарату господарського суду Миколаївської області від 30.08.2019 року № 279 у зв`язку із відпусткою по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку головуючого судді Алексєєва А.П. здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 915/1642/19.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.08.2019 року справу № 915/1642/19 призначено головуючому судді Олейняш Е.М.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 04.09.2019 року прийнято справу № 915/1642/19 до провадження судді Олейняш Е.М. за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання по справі на 03.10.2019 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 03.10.2019 року задоволено клопотання відповідача (вх. № 15425/19 від 03.10.2019 року) про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву. Продовжено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 03.10.2019 року відкладено підготовче засідання на 31.10.2019 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 31.10.2019 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. Відкладено підготовче засідання по справі на 14.11.2019 року. Залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача АТ "НАК "Нафтогаз України".

В судовому засіданні 14.11.2019 судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, якою оголошено перерву у підготовчому засіданні до 04.12.2019 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 04.12.2019 року закрито підготовче провадження у справі № 915/1642/19 та розгляд справи по суті призначено в судовому засіданні на 18.12.2019 року.

В судовому засіданні 18.12.2019 судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, якою оголошено перерву у судовому засіданні до 26.12.2019 року.

Третя особа явку повноважного представника в судове засідання 26.12.2019 року не забезпечила, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується підписом представника на повідомленні про місце, дату і час судового засідання (арк. 246).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Причини неявки представника третьої особи суду не повідомлені.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника третьої особи.

В судовому засіданні 26.12.2019 року судом відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ІІ. ЗАЯВИ ТА КЛОПОТАННЯ У СПРАВІ.

Заяви та клопотання відсутні.

ІІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

1. Правова позиція позивача.

Позивач зазначає, що предметом спору є вимога про відшкодування майнової шкоди.

Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо невиконання відповідачем рішення суду від 31.03.2016 року по справі № 915/721/15, яким вирішено спонукати відповідача здійснити перерахунок обсягу спожитого позивачем та зняти зайво нарахований обсяг газу, внаслідок чого позивачем понесено збитки у вигляді витрат, здійснених на виконання зобов`язання по оплаті зайво нарахованого обсягу на користь НАК «Нафтогаз України».

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено наступне:

- відповідач тривалий час ухиляється від виконання рішення суду. Сторони та НАК «Нафтогаз України» обмінялись значною кількістю листів, з яких вбачається навмисне ухилення від виконання рішення суду з боку відповідача;

- збитками є заборгованість за невідкориговані 776,688 тис.куб.м. в сумі 1 016 839, 93 грн., яку позивач сплатив на виконання умов договору № 2286/15-ТЕ-22 від 22.12.2014 року, укладеного між позивачем та НАК «Нафтогаз України»

- в разі здійснення коригування, передбаченого рішенням господарського суду Миколаївської області у справі № 915/721/15, у ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» утворилася би переплата по договору № 2286/15-ТЕ-22, а у НАК «Нафтогаз України» відповідно обов`язок повернення такої переплати.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 11, 22, 1166 ЦК України та умовами договору.

2. Правова позиція (заперечення) відповідача.

Відповідач просить суд в позові відмовити в повному обсязі. В обґрунтування заперечень відповідач у відзиві на позов (вх. № 16354/19 від 22.10.2019 року) зазначив, що:

- рішення суду від 31.03.2016 року у справі № 915/721/15 не має жодного відношення до спору, предметом якого є відшкодування збитків позивачу, оскільки у справі № 915/721/15 суд посилався на наявність укладеного між сторонами типового договору № Т-ТКЕн-1221088-МГ, але в позові за цією справою позивач посилається на інший договір № 2286/15-ТЕ-22 від 22.12.2014 року, який немає жодного відношення до справи № 915/721/15;

- грошові кошти в сумі 1 016 839, 93 грн. за 776, 688 тис. куб.м. природного газу, відшкодування яких є предметом цього позову, було перераховано позивачем третій особі НАК «Нафтогаз України», а не відповідачеві;

- остаточне погашення заборгованості позивачем на користь третьої особи НАК «Нафтогаз України» вчинено позивачем самостійно після набрання законної сили рішенням у справі № 915/721/15.

Заперечення обґрунтовані положеннями ст. 613 ЦК України, Кодексом ГРС.

3. Правова позиція (заперечення) третьої особи.

В письмових поясненнях (вх. № 18535/19 від 03.12.2019 року) третя особа зазначає, що 22.12.2014 року між позивачем та НАК «Нафтогаз України» було укладено договір № 2286/15-ТЕ-22. Документальне оформлення реалізованого НАК «Нафтогаз України» позивачу природного газу в лютому 2015 року згідно вказаного договору було проведено на загальний обсяг 9 919,681 тис.куб.м., шляхом підписання акту приймання-передачі природного газу.

Рішення суду від 31.03.2016 року по справі № 915/721/15 стосується лише обов`язку відповідача та не покладає будь-якого обов`язку щодо вчинення певних дій на НАК «Нафтогаз України».

ІV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

1. Правовідносини між ОКП “Миколаївоблтеплоенерго” та АТ «НАК «Нафтогаз України».

22.12.2014 року між ПАТ «НАК «Нафтогаз України» (продавець) та ОКП “Миколаївоблтеплоенерго” (покупець) було укладено Договір купівлі-продажу природного газу № 2286/15-ТЕ-22 (арк. 34-36).

Відповідно до п. 11 Договору договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2015 року, а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення.

В подальшому між сторонами було укладено п`ять додаткових угод (арк. 37-41), якими сторони змінювали ціну газу, порядок та умови розрахунків та реквізити сторін.

Договір та додаткові угоди підписані сторонами та скріплені печатками сторін.

Відповідно до п. 1.1 Договору продавець зобов`язується передати у власність покупцю у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього Договору.

Відповідно до п. 3.3 Договору приймання-передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання газу Покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу Покупця.

Відповідно до п. 3.4 Договору не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, Покупець зобов`язується надати Продавцеві підписані та скріплені печатками Покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов`язується повернути Покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріпленим печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Відповідно до п. 4.1 Договору кількість газу, яка продається Покупцеві, визначається за показами комерційних вузлів обліку газу Покупця.

Відповідно до п. 5.2 Договору ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 1 091, 00 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м. природного газу – 1 091, 00 грн., крім того ПДВ - 20% - 218, 20 грн., всього з ПДВ 1 309, 20 грн.

На підставі вищевказаного договору в 2015 році НАК «Нафтогаз України» було поставлено ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» 49 750, 011 тис. куб. м. природного газу на загальну суму 101 589 938, 84 грн., що підтверджується підписаними сторонами та третьою особою тристоронніми актами приймання-передачі природного газу (арк. 42-51).

Оплату за природний газ ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» проведено в повному обсязі, що підтверджується актами звірки взаєморозрахунків, банківськими виписками та платіжними дорученнями (арк. 52-86).

Позивач вказує, що серед цієї заборгованості позивач вимушений був сплатити і за невідкориговані 776, 688 тис. куб. м. природного газу по ціні 1 309, 20 грн. за 1 000 куб. м., що складає 1 016 839, 93 грн. (вказана сума і становить майнову шкоду, заявлену позивачем до стягнення).

Матеріали даної справи також містять документальне оформлення реалізації третьою особою АТ «НАК «Нафтогаз України» позивачу ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» природного газу в лютому 2015 року згідно інших договорів, а саме: від 22.12.2014 року № 2289/15-РО-22, від 22.12.2014 року № 2287/15-БО-22, від 22.12.2014 № 2288/15-КП-22 та від 23.12.2014 року № 120/15-ПР, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу (арк. 184-187).

2. Правовідносин між ОКП “Миколаївоблтеплоенерго” та АТ “Оператор газорозподільної системи “Миколаївгаз”.

30.12.2012 року між ПАТ по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» (газорозподільне підприємство) та ОКП “Миколаївоблтеплоенерго” (замовник) було укладено Типовий договір на розподіл природного газу № Т-ТКЕн-1221088-МГ (арк. 87-88).

Відповідно до п. 2.1 Типового договору за договором газорозподільне підприємство зобов`язується надати замовнику послугу з транспортування природного газу газорозодільними мережами до межі балансової належності об`єктів замовника або його споживачів (далі – пункт призначення) відповідно до актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін. Пункти призначення з переліком комерційних вузлів обліку природного газу та газоспоживаючого обладнання (далі- комерційні вузли обліку) визначаються сторонами у додатку до договору за формою, наведеною у додатку 1 до цього Типового договору.

Відповідно до п. 2.2 Договору замовник зобов`язується сплатити газорозподільному підприємству вартість послуги з транспортування природного газу ГРМ у розмірі, строки та порядку, передбачені умовами договору.

Відповідно до п. 3.6 Договору обсяг протранспортованого прироного газу ГРМ підтверджується підписаним сторонами актом наданих послуг з транспортування природного газу ГРМ (акт наданих послуг), що оформлюється на підставі даних комерційних вузлів обліку, визначених у додатку до договору.

Відповідно до п. 4.2 Договору облік обсягів природного газу, що транспортується на умовах договору, здійснюється згідно Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 року № 618, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 26 січня 2006 року за № 67/11941.

Відповідно до п. 4.5 Договору на підставі результатів вимірювання комерційних вузлів обліку складаються місячні акти наданих послуг.

Договір підписано з протоколом розбіжностей (арк. 89).

3. Судові рішення по справі № 915/721/15.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 31.03.2016 року по справі № 915/721/15 задоволено позов ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» до відповідача ПАТ по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» за участю третьої особи ПАТ «НАК «Нафтогаз» про здійснення перерахунку обсягу спожитого у період з 01.02.2015 по 28.02.2015 газу зняття зайво нарахованого обсягу природного газу у розмірі 776 688 куб. м.

Вирішено спонукати ПАТ по газопостачанню та газифікації “Миколаївгаз” здійснити перерахунок обсягу спожитого ОКП “Миколаївоблтеплоенерго” у період з 01.02.2015 по 28.02.2015 газу та зняти зайво нарахований обсяг газу у розмірі 776688 куб. м. (арк. 9-12).

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на невідповідність актів відповідача про порушення № 0000945 від 09.02.2015 року та № 0000944 від 11.02.2015 року (на підставі яких відповідачем здійснено донарахування обсягу спожитого газу за період з 01.02.2015 року по 28.02.2015 року у розмірі 776 688 куб.м.), вимогам п. 3.12.2., п.3.13 "Правил користування природним газом для юридичних осіб", затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики №1181 від 13.09.2012 року в редакції чинній станом на момент виникнення порушення (далі - Правила № 1181); відсутність встановленого факту непридатності до застосування (несправності) ЗВТ за результатами перевірки технічного стану комерційного вузла обліку газу, що, за твердженням позивача, є підставою для здійснення перерахунку обсягу спожитого газу за період з 01.02.2015 по 28.02.2015 та зняття зайво нарахованого обсягу газу у розмірі 776688 куб.м.

Постановою Одеського апеляційного господарського суд від 07.06.2016 року рішення господарського суду Миколаївської області від 31.03.2016 року по справі № 915/721/15 залишено без змін (арк. 13-18).

24.06.2016 року господарським судом на виконання рішення суду від 31.03.2016 року та постанови від 07.06.2016 року видано відповідний наказ (арк. 222).

Постановою Вищого господарського суду України від 19.10.2016 року рішення господарського суду Миколаївської області від 31.03.2016 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.06.2016 року залишено без змін (арк. 19-21).

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 01.12.2016 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.02.2017 року та постановою Вищого господарського суду України від 26.04.2017 року, роз`яснено резолютивну частину рішення суду від 31.03.2016 та зазначено наступне.

Відповідно до академічного тлумачного словника української мови термін “спонукати” вживається як: викликати у кого-небудь бажання робити що-небудь; змушувати, схиляти, заохочувати до якоїсь дії, певного вчинку.

Згідно того ж словника, термін “зобов`язати” означає: накладати на кого-небудь якісь обов`язки, примушувати когось виконувати що-небудь; примушувати кого-небудь триматися, поводитися певним чином.

Таким чином, вищезазначені поняття є тотожними, тобто такими, що схожі одне з одним за своєю суттю, зовнішніми ознаками, виявом та не виключають одне одного.

Таким чином, пункт 2 резолютивної частини рішення від 31.03.2016: “Спонукати ПАТ по газопостачанню та газифікації “Миколаївгаз” здійснити перерахунок обсягу спожитого ОКП “Миколаївоблтеплоенерго” у період з 01.02.2015 по 28.02.2015 газу та зняти зайво нарахований обсяг газу у розмірі 776688 куб.м.” зазначений в розумінні тотожних термінів “змушувати”, “примушувати”, а тому його можна викласти наступним чином: “Зобов`язати ПАТ по газопостачанню та газифікації “Миколаївгаз” здійснити перерахунок обсягу спожитого ОКП “Миколаївоблтеплоенерго” у період з 01.02.2015 по 28.02.2015 газу та зняти зайво нарахований обсяг газу у розмірі 776688 куб.м.” (арк. 22-26).

20.07.2016 року ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» звернулось до органу ДВС з заявою про відкриття виконавчого провадження по виконанню судового рішення по справі № 915/721/15, додавши до заяви для підписання боржнику акти (технічний акт, акти коригування по договору № 2287/15-БО-22, № 2288/15-КП-22) (арк. 223).

11.05.2017 року заступником начальника відділу Інгульського ВДВС міста Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 51732665 при примусовому виконанні наказу № 915/721/15 від 24.06.2016 року. Підставою закриття виконавчого провадження у постанові зазначено, що рішення не може бути виконано без участі боржника (арк. 225).

4. Судове рішення по справі № 910/8494/18.

ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ «НАК «Нафтогаз України» про стягнення 1 269 116, 25 грн., з яких 1 016 839, 93 грн. переплата та 252 276, 32 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами на підставі ст. 536 Цивільного кодексу України.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач вказував на те, що між ним та відповідачем було укладено Договір поставки природного газу № 2286/15-ТЕ-22 від 22.12.2014 на 2015 рік. Транспортування придбаного за цим Договором газу здійснювалось газорозподільним підприємством - ПАТ по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз». Оформлення обсягів спожитого газу відбувалось шляхом складання трьохсторонніх актів приймання-передачі. Проте, в лютому 2015 року газорозподільним підприємством було безпідставно включено до обсягів спожитого газу зайві куби у розмірі 776,688 тис.куб.м., які були оплачені позивачем на користь відповідача. Рішенням господарського суду Миколаївської області від 31.03.2016 у справі № 915/721/15 вирішено спонукати Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» здійснити перерахунок обсягу спожитого позивачем у період з 01.02.2015 по 28.02.2015 газу та зняти зайво нарахований обсяг газу у розмірі 776688 куб. м. Позивач вважає, що з дати набрання означеним судовим рішенням законної сили у нього існує переплата за Договором у розмірі 1 016 839, 93 грн., яка перебуває у відповідача і яку останній відмовляється повертати. У зв`язку з цим позивач вирішив звернутись до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.11.2018 року по справі № 910/8494/18 у задоволенні позову відмовлено (арк. 226-230).

Рішення суду мотивоване, зокрема тим, що судове рішення по справі № 915/721/15 само по собі не є підставою для виникнення у відповідача обов`язку повернути позивачу переплату, а лише зобов`язує третю особу здійснити перерахунок обсягу спожитого ОКП "Миколаївоблтеплоенерго" у період з 01.02.2015 року по 28.02.2015 року газу та зняти зайво нарахований обсяг газу у розмірі 776688 куб.м.

Таким чином, на підставі рішення суду у справі № 915/721/15, керуючись пунктом 3.14. Правил та пунктами 3.6., 3.7., 3.8. Типового договору № Т-ТКЕн-1221088-МГ, після вирішення спору в суді третя особа повинна була внести зміни до трьохсторонніх актів приймання-передачі природного газу відносно кількості спожитих кубів природного газу, і лише після цього у відповідача виникає обов`язок відкорегувати суму коштів, яку позивач повинен сплатити на його користь за спожитий природний газ.

Проте, матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що третьою особою здійснено перерахунок обсягу спожитого позивачем у період з 01.02.2015 по 28.02.2015 року природного газу та знято зайво нарахований обсяг газу у розмірі 776,688 тис.куб. м., а відтак, у відповідача не виникло обов`язку відкоригувати суму коштів, яку позивач повинен сплатити на його користь за спожитий природний газ.

При цьому, слід зазначити, що рішення господарського суду господарського суду Миколаївської області від 31.03.2016 у справі №915/721/15 стосується перш за все третьої особи і без проведення коригування обсягів спожитого природного газу та його документального засвідчення не покладає на відповідача обов`язку з повернення позивачу переплати.

У зв`язку з цим суд дійшов висновку, що відсутні будь-які правові підстави для стягнення з відповідача переплати у розмірі 1 016 839, 93 грн.

Зазначені обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

V. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Пунктом 8 ст. 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил ст. 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Разом з цим, загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди визначено у ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Слід зауважити, що ст. 1166 ЦК України встановлює загальні правила відшкодування завданої особі недоговірної шкоди так званої "деліктної шкоди". Загальною підставою застосування до правовідносин із завдання шкоди вказаної статті є відсутність договірних відносин між боржником (завдавачем шкоди) та кредитором (потерпілим).

Загальне правило вказаної статті встановлює, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі.

Отже, для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК України необхідно довести такі факти:

а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, яка не відповідає вимогам закону, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії.

б) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права. У правовідносинах, що розглядаються, шкода - це фактично міра відповідальності.

в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

г) остання складова - вина завдавача шкоди, але за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону, обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини (постанова ВС від 12.11.2019 року по справі № 914/2436/18).

Отже, для застосування такого виду цивільно-правової відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) шкоди та її розміру; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому, з урахуванням визначених господарсько-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності судочинства, позивач звільняється від обов`язку доказування вини відповідача у заподіянні шкоди.

Так, ч. 2 ст. 1166 ЦК України передбачено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди, згідно з якою особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона не доведе відсутність своєї вини, зокрема у зв`язку із наявністю вини іншої особи або через дію об`єктивних обставин (аналогічна усталена правова позиція наведена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 08.05.2018 № 922/2026/17, від 21.09.2018 у справі № 910/19960/15, від 15.11.2019 № 907/327/18).

Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд, перш за все, повинен з`ясувати правові підстави покладення на винну особу майнової відповідальності. Водночас господарському суду слід відрізняти обов`язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (стаття 623 ЦК України) від позадоговірної шкоди, тобто від зобов`язання, що виникає внаслідок завдання шкоди (глава 82 ЦК України) (вказана позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.12.2019 року по справі № 910/13258/17, від 22.08.2019 року по справі № 910/1169/17 та від 17.09.2019 року по справі № 910/14469/18).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступних висновків:

- звертаючись до суду із даним позовом про відшкодування майнової шкоди, позивач посилається на невиконання відповідачем судового рішення по справі № 915/721/15;

- при зверненні до суду із позовом по справі № 915/721/15 позивач ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» самостійно обрав спосіб захисту, а саме спонукання відповідача ПАТ по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» здійснити перерахунок обсягу спожитого ОКП “Миколаївоблтеплоенерго” у період з 01.02.2015 по 28.02.2015 газу та зняти зайво нарахований обсяг газу у розмірі 776 688 куб. м.;

- підставою здійснення перерахунку по справі № 915/721/15 визначено невідповідність законодавству актів про порушення, на підставі яких ПАТ по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» здійснено донарахування обсягу спожитого газу за період з 01.02.2015 року по 28.02.2015 року у розмірі 776 688 куб.м.;

- судовим рішенням по справі № 915/721/15 не встановлено, що ПАТ по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» зобов`язаний скласти та підписати акти коригування обсягів постачання природного газу за лютий 2015 року та по якому договору, технічних актів про зняття зайво нарахованих обсягів природного газу. Доказів звернення позивача до суду та прийняття судового рішення про зміну способу та порядку виконання судового рішення по справі № 915/721/15 суду не подано;

- судом по даній справі також встановлено, що між ОКП “Миколаївоблтеплоенерго” та ПАТ по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» було укладено Типовий договір на розподіл природного газу № Т-ТКЕн-1221088-МГ від 30.12.2012. Матеріали даної справи не містять доказів чи відображався донарахований обсяг газу у розмірі 776 688 куб. м. в актах наданих послуг, тобто в рамках вказаного договору № Т-ТКЕн-1221088-МГ, що впливає на встановлення правових підстав покладення на винну особу майнової відповідальності, оскільки слід відрізняти обов`язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ст. 623 ЦК України) від позадоговірної шкоди, тобто від зобов`язання, що виникає внаслідок завдання шкоди (глава 82 ЦК України);

- позивач по даній справі зазначає, що кошти за донарахований природний газ в обсязі 776,688 тис.куб.м. в сумі 1 016 839, 93 грн. позивач сплатив на виконання умов договору № 2286/15-ТЕ-22 від 22.12.2014 року, укладеного між позивачем та НАК «Нафтогаз України». Підставою для оплати природного газу за договором № 2286/15-ТЕ-22 від 22.12.2014 є складені та підписані тристоронні акти приймання-передачі природного газу;

- як вбачається з матеріалів даної справи позивач ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» під час примусового виконання судового рішення по справі № 915/721/15 звертався до третьої особи з вимогою зняти з заборгованості зайво нарахований природний газ та до відповідача з вимогами підписати акти коригування обсягів постачання природного газу по іншим договорам № 2287/15-ТЕ-22 від 22.12.2014 та № 2288/15-ТЕ-22 від 22.12.2014 (арк. 188, 199, 201, 204);

- позивач ОКП «Миколаївоблтеплоенерго», звертаючись до органу ДВС з заявою про відкриття виконавчого провадження по виконанню судового рішення по справі № 915/721/15, також додавало до заяви для підписання боржнику акти (технічний акт, акти коригування по договору № 2287/15-БО-22, № 2288/15-КП-22) (арк. 223).

- в матеріалах даної справи містяться тристоронні акти приймання-передачі природного газу за лютий 2015 року складені згідно інших договорів, а саме: від 22.12.2014 року № 2289/15-РО-22, від 22.12.2014 року № 2287/15-БО-22, від 22.12.2014 № 2288/15-КП-22 та від 23.12.2014 року № 120/15-ПР (арк. 184-187), що унеможливлює встановлення судом у даній справі до якого саме тристороннього акту, по якому договору та чи включено взагалі природний газ в обсязі 776,688 тис.куб.м., що свідчить про недоведеність причинного зв`язку між невиконанням відповідачем судового рішення по справі № 915/721/15 (перерахунок зайво нарахованого обсягу природного газу по актам про порушення) та оплатою позивачем на користь АТ «НАК «Нафтогаз України» грошових коштів саме в рамках договору № 2286/15-ТЕ-22 від 22.12.2014, на підставі якого і відбувся розрахунок майнової шкоди із застосуванням визначеного саме цим договором тарифу на природний газ.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено склад цивільного правопорушення, який є підставою для застосування відповідальності у виді відшкодування майнової шкоди. В позові слід відмовити.

VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір в розмірі 15 252, 60 грн. покласти на позивача.

Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено 28.12.2019 року.

Суддя Е.М. Олейняш