Рішення № 86725531, 23.12.2019, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/10353/19

пр. № 2/759/5029/19

23 грудня 2019 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:

судді Скрипник О.Г..

секретарі Ярошенко Т.М.

представник позивача: ОСОБА_1

представник третьої особи: ОСОБА_10

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради ( КМДА) , третя особа: ОСОБА_4 , про визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2019 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради, третя особа: ОСОБА_4 , про визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання права власності.

В обґрунтування позову позивачі зазначили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їхній батько, ОСОБА_5 , після смерті якого залишилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1 .

Після смерті свого батька позивачі дізналися, що спірна квартира, в якій вони проживають з 1970 року, всупереч вимогам законодавства було приватизована за ОСОБА_5 , в той час як приватизація квартира мала здійснюватися на чотирьох осіб: позивачів, їхню матір, ОСОБА_6 та батька, ОСОБА_5

ІНФОРМАЦІЯ_2 році померла мати позивачів, ОСОБА_6 .

Позивачі вказують, що у разі правильної приватизації квартири, після померлої ОСОБА_6 спадкоємцям померлої - ОСОБА_5 та позивачам, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 мало б належать по 1/3 частині квартири. Оскільки приватизація квартири була проведена з порушенням вимог законодавства, позивачі просять визнати недійсним свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 від 18.04.2005 ЯЯЯ № 197781 в частині 2/3 квартири; визнати за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 право власності на квартиру АДРЕСА_1 , по 1/3 частині за кожною.

Під час розгляду справи позивачі змінили підставу позову.

Свої вимоги обґрунтовували тим, що спірна квартира є кооперативною та членом житлово-будівельного кооперативу «Авіатор» була дружина померлого ОСОБА_5 - ОСОБА_6 , яка померла раніше свого чоловіка - ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 спадщину прийняли: чоловік померлої- ОСОБА_5 та її діти: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Так, як право власності на квартиру було видане ОСОБА_5 , то відповідно позивачам свідоцтво про право на спадщину на квартиру після померлої ОСОБА_6 не видавалося.

В обґрунтування позову, позивачі також посилаються на лист ЖБК «Авіатор» , в якому голова правління зазначила, що після смерті ОСОБА_6 , яка була членом житлово-будівельного кооперативу «Авіатор», її чоловік ОСОБА_5 квартиру покинув та виїхав з квартири за межі Києва, вірогідно з якоюсь жінкою - співмешканкою, яку ніхто ніколи не бачив.

Оскільки ОСОБА_5 не був членом ЖБК «Авіатор», а отже свідоцтво про право власності на квартиру видане на ОСОБА_5 з порушенням вимог закону, позивачі просять визнати недійсним свідоцтво про право власності на квартиру, видане на ім.»я ОСОБА_5 від 18.04.2005 року та визнати за позивачами право власності на квартиру, по 1/3 частині за кожною з них, в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 .

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був належним чином повідомлений, про причини неявки судові не повідомив.

Представник третьої особи просив позов залишити без задоволення, надав відзив на позовну заяву, а також додаткові пояснення.

У додаткових поясненнях на повну заяву представник третьої особи зазначив, що ОСОБА_4 є дружиною ОСОБА_5 та після його смерті спадщину прийняла.

В 1970 році на ім.»я ОСОБА_5 у складі сім`ї: дружини - ОСОБА_6 та дочки - ОСОБА_9 видано ордер на спірну квартиру та в 2005 році на ім.»я ОСОБА_5 було видане свідоцтво про право власності.

Що стосується довідки ЖБК «Авіатор» в якій зазначено, що ОСОБА_6 була членом ЖБК, то вона не відповідає дійсності, оскільки доказів про сплату пайового внеску саме ОСОБА_6 не надано.

Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши письмові докази, суд дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що 19.01.1970 році № 97 виконавчим комітетом Київської міської ради депутатів трудящих на ім.»я ОСОБА_5 у складі сім`ї: дружини - ОСОБА_6 та дочки - ОСОБА_9 видано ордер на квартиру АДРЕСА_1 .

Головним управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради ( Київської міської державної адміністрації) від 18 квітня 2005 року ОСОБА_5 видано свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер. Після його смерті відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1 . Спадщину після померлого ОСОБА_5 прийняли: діти спадкодавця: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та дружина померлого - ОСОБА_4 .

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла ( спадкодавця), до інших осіб ( спадкоємців).

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.

Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом, відповідно до ст. 1267 ЦК України є рівними. Спадкоємці за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, можуть змінити частки у спадщині когось із них. Спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.

Відповідно до ст. 145 ЖК УРСР якщо член житлово -будівельного кооперативу виключений з кооперативу ( крім випадків передбачених пунктами 1,2,4,6,7 статті 147) помер або вибув з нього з інших причин чи переселився в іншу квартиру в будинку того ж кооперативу, члени його сім`ї, які проживали разом з ним, зберігають право користування жилим приміщенням за умови вступу до кооперативу одного з них. Член сім`ї, який виявив бажання вступити до кооперативу замість попереднього члена кооперативу, має перевагу перед іншими особами.

Дружині члена кооперативу, що має право на частину паєнагромадження, надається перевага на вступ до кооперативу перед іншими членами сім`ї. При відсутності дружини, що має право на частину паєнагромадження, а також при відмові її від вступу до кооперативу така перевага надається спадкоємцям члена кооперативу, які проживали разом з ним.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про власність» ( в редакції, що діяла на час створення нерухомого майна) член житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.

З п. 5-1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 вересня 1987 року №9 «Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи» убачається, що судам слід мати на увазі, що згідно ст. 15 Закону України «Про власність» член ЖБК, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування, набуває право власності на квартиру і вправі розпоряджатися нею на власний розсуд.

За змістом ч. 1 ст. 17 Закону України "Про власність" кооперативна квартира набуває статусу спільної сумісної власності лише за умови внесення паю в ЖБК за рахунок спільних коштів члена ЖБК та членів його сім`ї , яким ця квартира надана. Інші особи права власності на пай та квартиру не набувають і можуть претендувати лише на відшкодування членом кооперативу коштів, наданих йому для внесення паю

Статтею 384 ЦК України передбачено, що член житлово-будівельного ( кооперативу) має право володіння і користування, а за згодою кооперативу - і розпоряджатися квартирою, яку він займає в будинку кооперативу, якщо він не викупив її. У разі викупу квартири член житлово-будівельного ( житлового) кооперативу стає її власником. Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності встановлена судом.

Посилання позивачів на те, що членом ЖБК « Авіатор» був не ОСОБА_5 , а його дружина - ОСОБА_6 , не узгоджується з матеріалами справи, оскільки на ОСОБА_6 ордер на житлове приміщення не видавався, доказів про сплату нею пайових внесків на квартиру, матеріали справи також не містять. Довідку ЖБК «Авіатор», в якій зазначено, що членом кооперативу була ОСОБА_6 суд не приймає до уваги, як належний доказ, оскільки в ній не вказано, на підставі якого рішення була прийнята членом ЖБК «Авіатор» ОСОБА_6 , яку суму членських внесків нею було сплачено за квартиру, дату повного внесення пайових внесків.

На підставі досліджених доказів, суд вважає, що у судовому засіданні встановлена правомірність набуття ОСОБА_5 право власності на кооперативну квартиру АДРЕСА_1 , оскільки вказана квартира була надана йому та членам сім`ї в користування на підставі ордеру, а у подальшому у зв`язку з виплатою в повному обсязі пайових внесків, видано свідоцтво про право власності на житло.

За таких підстав суд вважає, що позовні вимоги позивачів щодо визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 , виданого на ім.»я ОСОБА_5 та визнання права власності за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на спірну квартиру , по 1/3 частині за кожною, задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 145 ЖК УРСР, ст.ст. 328, 334, 1216, 1261 ЦК України, ст.ст. 264-268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), третя особа: ОСОБА_4 , про визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання права власності, залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Скрипник О.Г.