Рішення № 86724626, 17.12.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 640/16319/19-а

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2019 року Печерський районний суд м. Києва:

суддя Матійчук Г.О.,

секретар судового засідання Хабеця О.О.,

справа № 640/16319/19-а

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: приватний виконавець Маляр Яна Анатолійович

третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця Маляра Яна Анатолійовича, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», про визнання неправомірним та скасування рішення приватного виконавця,-

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2019 року до Печерського районного суду м. Києва з Окружного адміністративного суду м. Києва надійшла вказана адміністративна справа.

Як вбачається з матеріалів справи позивач не погоджується з постановою приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 20.06.2019 р., винесену у межах виконавчого провадження №59392184 щодо виконання виконавчого листа № 2-2573/11, виданого 28.10.2011 р. Печерським районним судом м. Києва про стягнення з нього на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 120 874,83 грн, судового збору в розмірі 1208,75 грн та 120,00 грн витрат на інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

В обґрунтування позову, позивач зазначає, що постанова про відкриття виконавчого провадження приватного виконавця Маляра Я.А. є неправомірною оскільки порушено строки пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Позивач вказує, що виконавчий лист було видано у 2011 році, неодноразово пред`являвся до виконання та повертався стягувачу без виконання. Востаннє виконавчий документ №2-2573/11 повернутий стягувачу 31.03.2017 року. Враховуючи вимоги Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент видачі виконавчого листа) строк пред`явлення виконавчого листа до виконання становив один рік, тобто кінцевий строк пред`явлення виконавчого листа до виконання - до 31.03.2018 року, а стягувач пред`явив його у червні 2019 року, тобто з порушенням строків.

Приватним виконавцем, при прийнятті такого виконавчого документа до виконання, порушено вимоги законодавства про виконавче провадження, в зв`язку з чим просив визнати неправомірним рішення приватного виконавця та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження.

Ухвалою судді від 15.11.2019 року відкрито провадження у даній адміністративній справі та вирішено розглянути її в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

В силу ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

05.12.2019 року до суду надійшли заперечення відповідача на позов, в яких останній зазначає, що на виконавчий документ № 2-2573/11 розповсюджується вимоги ч.5 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» згідно з якими: у разі повернення виконавчого документа стягувану у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а ч. 1 ст.12 Закон визначено що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років.

З урахуванням п.5 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Щодо суми стягнення зазначив, що ним 06.11.2019 року було винесено постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних якою було внесено зміни в автоматизовану систему виконавчого провадження, з уточненням суми заборгованості.

16.12.2019 року від третьої особи - ТОВ «Вердикт Капітал» надійшов відзив на позов, в якому представник зазначає про помилковість твердження боржника (позивача) з приводу пропущеного строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, посилаючись на п. 5 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 р. № 1404-VIII.

Стягувач пред`явив виконавчий документ до виконання у червні 2019 р., в межах трирічного строку, як передбачено законом.

Відповідно до ст. 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувана про примусове виконання рішення.

Доповнюючи викладене, звертаючись до змісту ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», право вибору пред`явлення виконавчою документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби і приватних виконавців - належить стягувачові.

На підставі наведеного, просили відмовити у задоволені позову.

Суд, розглянувши позов, дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, приходить до наступних висновків.

20.06.2019 року на підставі заяви стягувача та виконавчого листа № 2-2573/11 від 28.10.2011 року приватним виконавцем Маляром Я.А. відкрито виконавче провадження №59392184.

Виконавчий лист звертався до виконання неодноразово.

Передостанній раз перед відкриттям спірного виконавчого провадження (ВП№59392184) вказаний виконавчий лист знаходився на виконанні в Деснянському РВ ДВС ГТУЮ м. Києва (ВП №52584516). Виконавче провадження було відкрито 17.10.2016 року, а закінчено 31.03.2017 року. Виконавчий лист було повернуто стягувачу.

Спеціальним законом, що регулює порядок вчинення виконавчих дій, є чинний на сьогодні Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження».

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» (у чинній редакції) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років.

Як вбачається із матеріалів справи, виконавчий лист № 2-2573/11 неодноразово звертався до виконання.

Законами України «Про виконавче провадження» в редакціях від 21 квітня 1999 року № 606-XIV та від 2 червня 2016 року № 1404-VIII передбачались підстави переривання строків пред`явлення виконавчих документів до виконання.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII, виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень є виконавчими листами, що підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 12 вказаного Закону - виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню наступного дня після його прийняття.

Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: пред`явлення виконавчого документа до виконання; надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

З матеріалів справи вбачається, що строки пред`явлення виконавчого документа протягом 2011-2019 року переривалися, а відтак виконавчий документ подано приватному виконавцю в межах строків передбачених чинним виконавчим законодавством.

Отже приватний виконавець діяв у відповідності до чинного законодавства. Постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 59392184 від 20.06.2019 року є законною, обґрунтованою та такою, що прийнята в межах повноважень та у спосіб визначений Конституцією та законами України, у відповідності до приписів ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до вимог ч. 1, п.4 ч.2 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

З урахуванням встановлених обставин та наведених правових положень, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 139 КАС України повернення судових витрат позивачу, якому відмовлено у задоволенні позову не передбачено.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до приватного виконавця Маляра Яна Анатолійовича, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», про визнання неправомірним та скасування рішення приватного виконавця - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Шостого апеляційного адміністративного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності КАС України в редакції від 15 грудня 2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.О. Матійчук