Рішення № 86723645, 11.12.2019, Оболонський районний суд міста Києва

11.12.2019 Справа № 756/16155/19

Справа № 756/16155/19

Провадження № 2/756/6697/19

У Х В А Л А

11 грудня 2019 року суддя Оболонського районного суду міста Києва Жук М.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 про права на обов`язкову частку у спадщині,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, відповідачем у якій вказала державного нотаріуса Двадцять першої київської державної нотаріальної контори Зубченко Л.С., а також порушила вимогу про визнання за нею обов`язкової частки у спадщині, яка відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Перевіривши позовну заяву й додані до неї матеріали, дійшов висновку про залишення її без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

За змістом п.п. 3-5 ч. 2 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, зміст позовних вимог, спосіб захисту права або інтересів, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

За змістом ст. 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач, тобто особи, матеріально-правовий спір між якими є предметом вирішення в цивільному судочинстві.

Тобто нотаріус, який вчиняє нотаріальні дії з оформлення спадщини, не є стороною спору про спадщину, який може виникнути лише між між спадкоємцями, які її прийняли.

При цьому, державний нотаріус не має статусу юридичної чи фізичної особи, а тому не має цивільно процесуальної правоздатності й відповідно не може бути стороною у справі. Організаційно правові функції із забезпечення діяльності державних нотаріальних контор покладаються законом на відповідні територіальні управління юстиції.

Проте, у порушення указаних вимог закону у позовній заяві ОСОБА_1 не зазначено спадкоємців ОСОБА_2 які прийняли спадщину, їх місце проживання, РНОКПП , відомі засоби зв`язку, не визначено їх процесуальний статус, обґрунтування щодо порушення її прав іншими спадкоємцями, обсяг спірного спадкового майна, частку в цьому майні на яку претендує позивачка, посилання на доказами, якими підтверджуються указані обставини.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Частиною 2 ст. 4 цього Закону визначена ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на день подачі позову до суду, складає від 768 грн. 40 коп. до 9 605 грн.

Як вбачається зі змісту позовної заяви вона має майновий характеру, проте ціни позову в ній не зазначено, а судовий збір оплачений за мінімальною ставкою.

Таким чином, позивачці слід надати докази реальної (ринкової) вартості спірного майна та сплати судового збору враховуючи ставки судового збору за подання фізичною особою позовної заяви майнового змісту, встановлені ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На виконання зазначеної ухвали позивачка повинна подати до суду нову редакцію позовної заяви, з урахуванням вимог про усунення недоліків, викладених в цій ухвалі, копії позовної заяви з копіями додатків, долучених до неї відповідно до кількості учасників справи, а також сплатити судовий збір у належному розмірі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя,

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху та надати позивачці строк на усунення недоліків у термін до 30 січня 2020 року, але не пізніше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У випадку, якщо недоліки позовної заяви у встановлений строк не будуть усунуті, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачеві.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачеві.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя