Ухвала суду № 86723262, 28.12.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/20908/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" грудня 2019 р. м.Київ

Слідчий суддя Дніпровського районного суду м.Києва Іваніна Ю.В., при секретарі Пнюшкову В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Дніпровського районного суду м.Києва, клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у м.Києві Сіренка М.Ю., погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури №4 Боярським П.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12019100040010619 та додані до нього матеріали відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, громадянина України, з повною середньою технічною освітою, не працючого, не одруженого, не військовозобов`язаного, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 17.12.2018 вироком Дарницького районного суду м.Києва за ч.2 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком 2 роки,

підозрюваного в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Боярського П.В.,

захисника адвоката Чопівської С.С.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

28.12.2019 року слідчий СВ Дніпровського УП ГУНП у м.Києві Сіренко М.Ю. звернувся до суду із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12019100040010619 відносно ОСОБА_1 .

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що 26.12.2019, приблизно о 15 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на території закладу дошкільної освіти №680, що розташований за адресою: м.Київ, вул.Гродненська, 11-А.

Знаходячись на території закладу дошкільної освіти №680, що розташований за адресою: м.Київ, вул.Гродненська, 11-А, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна, та він обрав об`єктом свого протиправного посягання чуже майно, а саме дитячий велосипед (велобіг) «Speed racer», який стояв поблизу вхідних дверей закладу дошкільної освіти №680, що розташований за адресою: м.Київ, вул.Гродненська, 11-А, та належить ОСОБА_2 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на повторне, таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 , впевнившись, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, та його дії залишаються таємними, підійшов до входу ЗДО №680 та умисно, повторно, з корисливою метою, таємно заволодів дитячим велосипедом (велобіг) «Speed racer», вартістю 1500 грн., який належить ОСОБА_2 .

Після чого ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник, а викрадениммайном розпорядився на власний розсуд, в результаті чого своїми злочинними діями спричинив потерпілому ОСОБА_2 , матеріальної шкоди на суму 1500 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, а саме таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно.

На думку слідчого, вина ОСОБА_1 в інкримінованому правопорушенні повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню матеріалами: протоколом огляду місця події від 26.12.2019, що проводився за адресою: м.Київ, вул.Новаторів, 41/3; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 від 26.12.2019; протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 26.12.2019; протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 27.12.2019; протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 27.12.2019; протоколом затримання ОСОБА_1 у порядку ст. 208 КПК України; іншими матеріалами кримінального провадження.

Згідно з положенням ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

На підставі викладеного, беручи до уваги ризики, які передбачені ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_1 може: будучи обізнаним з покаранням за вчинений ним злочин - переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки ним вчинено злочин середньої тяжкості, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років; незаконно впливати на свідків та потерпілого у даному кримінальному провадженні з метою примушування їх до зміни своїх показів, що може негативно вплинути на результати досудового розслідування, його повноту та подальший судовий розгляд; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме не з`являтися за викликами до слідчого чи прокурора з метою затягування часу проведення досудового розслідування, що в свою чергу може повпливати на строки проведення досудового розслідування, а також, уникнення кримінальної відповідальності за інкримінований злочин; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки раніше притягувався до кримінальної відповідальності за злочин проти власності, а також свої життєві потреби намагається задовольнити злочинним шляхом.

Тому, враховуючи перелічені ризики, слідчий вважає, що саме такий запобіжний захід, що пов`язаний з ізоляцією від суспільства, може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав, викладених у ньому, і стверджував, що вжиття більш м`яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою для підозрюваного, з огляду на обставини скоєного та ризики, які існують. Просив суд застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_1 проти задоволення клопотання заперечував, просив застосувати до нього інший запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, свою причетність до інкримінованого злочину заперечував.

Захисники підозрюваного - адвокати Чопівська С.С. також заперечувала проти задоволення клопотання слідчого, посилаючись на необгрунтованість підозри, відсутність ризиків, тісні соціальні зв`язки підозрюваног. Просили суд відмовити в задоволенні клопотання слідчого, оскільки воно є необґрунтованим та застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Вислухавши доводи та пояснення підозрюваного та його захисника, доводи прокурора щодо неможливості застосування більш м`якого запобіжного заходу і дослідивши матеріали справи в їх сукупності, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Судом було встановлено, що 26.12.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України (кримінальне провадження №12019100040010619).

Стаття 192 КПК України передбачає право слідчого за погодженням з прокурором звернутися із клопотанням про застосування запобіжного заходу до особи, яку затримано без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Клопотання слідчого, погоджене із прокурором відділу прокуратури міста Києва Боярським П.В., оформлене відповідно до вимог ст.184 Кримінального процесуального кодексу України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження та долучено розпис підозрюваного та захисника щодо вручення їм копії клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, а також копій матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином, слідчим виконані вимоги ч.3 ст.184 КПК України.

Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 26.12.2019 року, ОСОБА_1 був затриманий 26.12.2019 року о 15-30 годині відповідно до ст.208 КПК України без ухвали слідчого судді. Тому, саме вказаний час є моментом затримання ОСОБА_1 у розумінні вимог ст.209 КПК України.

27.12.2019 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

Вирішуючи питання про наявність підстав обрання запобіжного заходу - тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги ст.177 КПК України.

Відповідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

В судовому засіданні, на думку слідчого судді, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, наявними у справі допустимими доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 26.12.2019, що проводився за адресою: м.Київ, вул.Новаторів , 41 /3 ; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 від 26.12.2019; протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 26.12.2019; протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 27.12.2019; протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 27.12.2019; протоколом затримання ОСОБА_1 у порядку ст. 208 КПК України; іншими матеріалами кримінального провадження.

Крім того, в судовому засіданні стороною захисту відповідно до положень ч.5 ст.132 КПК України не було надано суду належних і допустимих доказів, які свідчили б про необґрунтованість пред`явленої підозри.

При цьому слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, однак відповідно до вимог ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Так, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображеній у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає те, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Статтею 176 КПК України передбачено, що одним із запобіжних заходів є тримання під вартою.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст.178 КПК України, слідчий суддя враховує, крім іншого, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винним у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється, репутацію, вік та стан здоров`я, майновий стан підозрюваного, міцність його соціальних зв`язків.

Так, ОСОБА_1 підозрюється у скоєні злочину протии власності, який згідно ст.12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, за який законом передбачено покарання до пяти років позбавлення волі, раніше судимий, офіційно не працевлаштований, законних джерел доходу не має, вчинив злочин в період іспитового строку, встановленого вироком суду.

Вказані вище обставини, а також підвищена суспільна небезпека злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , на думку слідчого судді, дають підстави для висновку, що існують з боку підозрюваного ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме, можливість переховування від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст.178 КПК України, а також доведеність прокурором під час судового розгляду клопотання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, тому клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити та застосувати до останнього запобіжний захід - тримання під вартою.

При цьому наявність характеризуючих даних про особу підозрюваного, на що посилається сторона захисту, як на одну з підстав для відмови у задоволенні клопотання слідчого, на думку слідчого судді не виключають наявність зазначених вище ризиків, а також ризику продовження чи повторення протиправної поведінки.

Крім того, неможливість перебування особи під вартою внаслідок стану здоров`я встановлюється у визначеному законом порядку. Будь-які докази, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 страждає на хвороби, які унеможливлюють перебування його під вартою, слідчому судді не надані.

При вирішенні даного питання судом також враховано положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Крім того, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Також ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_1 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.

Крім того, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги ст.183 КПК України та вважає за необхідне визначити обвинуваченому заставу у розмірі, який буде достатнім для забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків, з урахуванням вимог ст.182 КПК України, а саме 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 38420 гривень та покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Із врахуванням викладеного, суд не знайшов підстав для задоволення клопотання сторонни захисту про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Відповідно до ст.198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Керуючись, ст.ст.3, 176-178, 182-184, 194, 196, 206-208, 309, 372, ч.2 ст.376 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання СВ Дніпровського УП ГУНП у м.Києві Сіренка М.Ю., погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури №4 Боярським П.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12019100040010619 відносно ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням у ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, строком на 60 днів.

Визначити підозрюваному ОСОБА_1 заставу в розмірі 38420 (тридцять вісім чотириста двадцять) гривень 00 копійок.

Роз`яснити, що ОСОБА_1 або заставодавець мають право у будь-який момент протягом строку дії ухвали внести заставу у вказаному розмірі у національній грошовій одиниці на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м.Києва (одержувач - ТУДСАУ в місті Києві, код ЄДРПОУ - 26268059, МФО - 820172, банк одержувач - Державна казначейська служба України м.Київ, розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 ).

У разі внесення вказаної застави на ОСОБА_1 покладаються наступні обов`язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження,

- не відлучатися з міста Києва, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд, залежно від стадії кримінального провадження про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- здати за наявності на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон;

- докласти зусиль до пошуку роботи;

- носити електронний засіб контролю.

Встановити термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, - два місяці з моменту винесення ухвали.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала діє 60 (шістдесят) днів та підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 обчислюється з моменту його фактичного затримання.

В задоволенні клопотання сторонни захисту про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - відмовити.

Виконання ухвали доручити начальнику ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному, його захиснику та направити для виконання до ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому кримінальному правопорушенні.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`яти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя Дніпровського районного суду

м. Києва Ю.В. Іваніна