Ухвала суду № 86723123, 26.12.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №:755/10488/19

Провадження №: 1-кс/755/9784/19

"26" грудня 2019 р.

м. Київ

слідча суддя Дніпровського районного суду м. Києва Бірса О.В., за участю секретаря судового засідання Цімох М.М., прокурора Польщикова І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 Польщикова І.В. про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100040011908 від 29.12.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, установила:

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається

Прокурор у кримінальному провадженні - прокурор Київської місцевої прокуратури № 4 Польщиков І.В. звернувся до слідчого судді, у порядку ст.ст. 294, 295-1 КПК України, з клопотанням про продовження строку досудового розслідування з підстав необхідності закінчення проведення процесуальних та слідчих дій та неможливості їх проведення у межах наявних строків, у силу об`єктивних причин.

Встановлені обставини у ході розслідування цього кримінального провадження органом досудового розслідування та наведені заявником у клопотанні відомості на їх підтвердження щодо доцільності продовження строку досудового розслідування

Київською місцевою прокуратурою №4 міста Києва здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12018100040011908 від 29.12.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, за заявою КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району міста Києва» за фактом самоправних дій щодо квартири АДРЕСА_1 яка належить територіальній громаді міста Києва.

Під час досудового розслідування встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить територіальній громаді міста Києва та закріплена на праві господарського відання за КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району міста Києва» згідно розпорядження Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 13.02.2015 №61 «Про організаційно-правові заходи, пов`язані з виконанням рішення Київради від 09.10.2014 №270/270 «Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва».

Згідно інформації Дніпровської та Дарницької районних державних адміністрацій оформлення документів на приватизацію вказаної квартири не здійснювалось, свідоцтво про право власності на цю квартиру не видавалось.

Листом від 18.02.2019 КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» повідомило, що право власності на вказану квартиру не реєструвалося.

В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна будь-яка інформація відсутня.

Протягом часу з 30.01.1964 по 07.06.2018 у вказаній квартирі була зареєстрована та проживала одна особа - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , колишній наймач житла, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На цей час зареєстровані особи в квартирі відсутні.

Разом з тим встановлено, що у зазначену квартиру проникли особи, які не мають право на житлову площу в цій квартирі згідно Житлового кодексу України, та які фактично обмежують можливість представників КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району міста Києва» на доступ та розпорядження майном.

Під час досудового розслідування встановлено, що фактично квартиру займає ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та його дружина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ..

На час допиту як свідка 27.02.2019 ОСОБА_2 пояснив, що його дружина ОСОБА_3 є родичкою померлої ОСОБА_1 та не прямим спадкоємцем майна, що їй належить. На цей час вказаною квартирою фактично володіє та розпоряджається він із дружиною, зокрема, надають її в оренду своєму родичу ОСОБА_4 та його дружині.

Дев`ятою київською державною нотаріальною конторою від 23.07.2018 відкрито спадкову справу після померлої ОСОБА_1 за заявою ОСОБА_5 , 1948 р.н., як рідного брата померлої. Разом з тим, постановою нотаріуса від 03.10.2018 ОСОБА_5 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_1 , оскільки спадкоємець не може підтвердити свої родинні відносини з померлою.

Більш того, жодних доказів того, що квартира АДРЕСА_1 належала на праві приватної власності померлій ОСОБА_1 спадкоємцем не надано, а слідством не встановлено.

Таким чином, сторонні до квартири особи фактично користуються нею без належних правових підстав, що є порушенням ст. 61 ЖК Української РСР, відповідно до якої користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.

Постановою прокурора у кримінальному провадженні від 06.06.2019 вказана квартира визнана речовим доказом, ухвалою слідчого судді від 15.07.2019 №755/10488/19 на неї накладено арешт шляхом заборони відчуження.

Таким чином, під час досудового розслідування отримано частину необхідної інформації шляхом її витребування від органів державної влади та місцевого самоврядування, допиту як свідка.

На цей час встановлюється місцезнаходження ОСОБА_2 та інших осіб, які самоправно використовують квартиру. Прокурором слідчому неодноразово надавались письмові вказівки.

Таким чином, хоч жодній особі у цьому кримінальному проваджені не повідомлено про підозру, досудове розслідування триває і є необхідність у продовженні його строків, які, згідно вимог п. 3 ч. 1 ст. 219 та ч. 1 ст. 294 КПК України, спливають 29.12.2019, а саме з метою: встановлення місцезнаходження та повторного допиту ОСОБА_2 ; встановлення місцезнаходження та допиту інших осіб, які проживають у квартири та можуть бути причетні до вчинення злочину.

Разом з тим, зазначені вище особи, допит яких на цей час не проведено, можуть бути причетними до вчинення цього злочину, а тому вони свідомо уникають можливості контакту із органами досудового розслідування для проведення із ними відповідних слідчих дій.

Крім того, враховуючи те, що на квартиру в цьому провадженні накладено арешт, без продовження строків досудового розслідування будуть усі підстави для його скасування та розпорядження зазначеним майном особами, які не є дійсними його власниками.

Враховуючи зазначене вище, а також те, що досудове розслідування здійснюється щодо злочину невеликої тяжкості, оптимальним є продовження строку досудового розслідування у цьому проваджені на 6 місяців (до 30.06.2020).

Чинним Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено, що якщо досудове розслідування злочину або кримінального проступку до моменту повідомлення особі про підозру неможливо закінчити у строк, зазначений в абзаці другому частини першої статті 219 цього Кодексу, вказаний строк може бути неодноразово продовжений слідчим суддею за клопотанням прокурора або слідчого, погодженого з прокурором, на строк, встановлений пунктами 1-3 частини другої статті 219 цього Кодексу (ч.1 ст. 294).

У випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу, продовження строку досудового розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, постановленої за відповідним клопотанням прокурора або слідчого.

Приймаючи до уваги зазначене вище, з метою встановлення всіх обставин вищезазначеного кримінального провадження, прокурор просить задовольнити дане клопотання та продовжити на шість місяців строк досудового розслідування кримінального провадження №12018100040011908 від 29.12.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.

Позиція сторін

Прокурор Київської місцевої прокуратури № 4 Польщиков І.В. у судовому засіданні заявлене клопотання підтримав у повному обсязі, просив задовольнити з підстав, вказаних у його мотивувальній частині, зокрема враховуючи необхідність у даному провадженні проведення певних слідчих та процесуальних дій, а саме: встановити місцезнаходження свідка, встановити осіб, які проживають у квартирі та можуть бути причетні до скоєння кримінального правпорушення за викладених у клопотанні обставин, провести їх допит з метою встановлення обставин вчиненого кримінального правопорушення. Також зазначив, що зі слів брата померлої, яка проживала у кв. АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 , останній як законний спадкоємець, оскаржує рішення про відмову визнання права власності на спадкове майно (вказану квартиру).

Мотиви, з яких виходила слідча суддя при постановленні ухвали, і положення закону, яким вона керувалася

Слідча суддя, заслухавши думку прокурора, дослідивши надані ним матеріали та проаналізувавши в системному зв`язку усі наявні на час розгляду клопотання відомості, які мають пряме та опосередковане значення при вирішення порушеного питання, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становить: 1) шість місяців - у кримінальному провадженні щодо кримінального проступку; 2) дванадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо злочину невеликої або середньої тяжкості; 3) вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу, який у ч. 1 ст. 294 КПК України передбачає, що якщо досудове розслідування злочину або кримінального проступку до моменту повідомлення особі про підозру неможливо закінчити у строк, зазначений в абзаці другому частини першої статті 219 цього Кодексу, вказаний строк може бути неодноразово продовжений слідчим суддею за клопотанням прокурора або слідчого, погодженого з прокурором, на строк, встановлений пунктами 1-3 частини другої статті 219 цього Кодексу.

Строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.

Згідно ст. 295-1 КПК України, у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу, продовження строку досудового розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, постановленої за відповідним клопотанням прокурора або слідчого.

У клопотанні про продовження строку досудового розслідування до повідомлення особі про підозру зазначаються: 1) найменування (номер) кримінального провадження; 2) всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведені під час кримінального провадження; 3) обставини, що перешкоджали здійснити інші необхідні процесуальні дії раніше; 4) строк, необхідний для проведення або завершення процесуальних дій; 5) інші відомості, що обґрунтовують необхідність продовження строку досудового розслідування.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими прокурор, слідчий обґрунтовує доводи клопотання. При цьому слідчий, прокурор зобов`язані зазначити у відповідному клопотанні найкоротший строк, достатній для потреб досудового розслідування.

Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про продовження строку досудового розслідування до повідомлення особі про підозру у разі його протиправності та необґрунтованості.

З огляду, на що проаналізувавши у цій справі, у порядку ст. 94 КПК України, відомості наведені у клопотанні, копії документів та інших матеріалів, якими прокурор обґрунтовує дане звернення, слідча суддя уважає, що у світлі посилання на процесуальні дії, проведення або завершення яких потребує додаткового часу та значення результатів цих процесуальних дій для судового розгляду, як і обставини, що перешкоджали здійснити ці процесуальні дії раніше, є доречним дане клопотання задовольнити, як дійсне.

Так, з`ясовано, що додатковий строк необхідний для отримання низки показань від осіб, які ще не допитані, та місцезнаходження яких підлягає подальшому встановленню органом досудового розслідування, та одержаних за їх результатами доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду, досягнення дієвості цього розслідування. Ці дії не могли бути здійснені чи завершені раніше з об`єктивних причин, що в цілому підтверджується представленими у клопотанні матеріалами.

Досліджені під час вирішення цього питання обставини не свідчать про відсутність достатніх підстав вважати, що сталася подія кримінального правопорушення.

У разі продовження строку досудового розслідування його строк не перевищувати загальний строк передбачений ст. 219 КПК України.

Саме клопотання відповідає вимогам ст. 295-1 КПК України та подане уповноваженими на те особами у розумінні положень цієї статті Кодексу.

Порушень вимог Глави 19. Загальні положення досудового розслідування та § 4. Продовження строку досудового розслідування Глави 24. Закінчення досудового розслідування. Продовження строку досудового розслідування, у судовому засіданні, слідчою суддею не виявлено.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Незважаючи на те, що на даний час у кримінальному провадженні виконано вказаний обсяг слідчих дій, однак, на теперішній час жодній особі повідомлення про підозру не вручалось, особу причетну до скоєння кримінального правопорушення на даний час не встановлено. Для встановлення особи, яка скоїла злочин необхідно провести низку слідчих дій, зокрема: встановити місцезнаходження та допитати осіб, які фактично здійснюють користування об`єктом нерухомого майна, що фігурує у цьому кримінальному провадженні.

У цій ситуації, як раз продовження строку розслідування цього кримінального провадження, сприятиме досягнення виконанню завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України та виконанню вимог ст. 9 того ж Кодексу.

Адже Конституційний Суд України в рішенні від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі №1-12/2003 вказав, що поняття «розумний строк досудового слідства» є оціночним, тобто таким, що визначається у кожному конкретному випадку з огляду на сукупність усіх обставин вчинення і розслідування злочину (злочинів). Визначення розумного строку досудового слідства залежить від багатьох факторів, включаючи обсяг і складність справи, кількість слідчих дій, число потерпілих та свідків, необхідність проведення експертиз та отримання висновків тощо.

Обов`язковість урахування цілого ряду конкретних обставин справи при визначенні розумності строку зумовила також необхідність вироблення Європейським судом переліку взаємопов`язаних критеріїв. Згідно з практикою Європейського суду розумність тривалості провадження повинна визначатись з урахуванням відповідних обставин справи та з огляду на такі критерії, як, зокрема, складність справи, поведінка заявника, а також органів влади, пов`язаних зі справою (рішення у справах «Пелісьє і Сассі проти Франції» та «Філіс проти Греції»).

При цьому, слідча суддя приймає до уваги п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» в якому зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.

Враховуючи викладене, слідча суддя дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про те, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню щодо продовження строку досудового розслідування кримінального провадження.

Визначаючи строк, необхідний для проведення та завершення процесуальних дій, слідча суддя, виходячи з норм ст. 28 КПК України, уважає, дійсним строк у 6 місяців.

Такий строк є найкоротшим строком, достатнім для потреб досудового розслідування.

Керуючись ст.ст. 219, 294, 295-1, 369-372, 376 КПК України, слідча суддя постановила:

клопотання - задовольнити.

Строк досудового розслідування кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100040011908 від 29.12.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України,продовжити на шість місяців, а саме до 30.06.2020.

Ухвала слідчої судді, прийнята за результатами розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування, оскарженню не підлягає та є обов`язковою до виконання на всій території України.

Слідча суддя: О. Бірса