Рішення № 86723037, 10.12.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 638/11930/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2019 р. м. Київ

Дніпровський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Савлук Т. В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням,

в с т а н о в и в:

16 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернувся із позовними вимогами до Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 95 886,61 грн., та моральної шкоди в розмірі 10 000,00 грн., які мотивує тим, що 04 червня 2016 року о 18 годині 00 хвилин ОСОБА_2 рухався на автомобілі «ВАЗ 21703» д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Клочковській в м. Харкові зі сторони вул. Новгородської у напрямку вул. О. Яроша, продовжуючи рух, знаходячись біля будинку 190А по вул.. Клочковській , Шевчук грубо порушив вимоги п.п. 10.1, 11.4 Правил дорожнього руху та допустив зіткнення з автомобілем «ВАЗ 2108» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , який рухався в зустрічному напрямку в лівій полосі руху, після чого авто «ВАЗ 21703» д.н.з. НОМЕР_1 у некерованому стані зіткнувся з автомобілем «ХЮНДАЙ СОНАТА» д.н.з. НОМЕР_3 . Внаслідок ДТП ОСОБА_1 згідно Висновку експертизи № 859-А від 28 липня 2016 року заподіяні тяжкі тілесні ушкодження. Вироком Дзерджинським районним судом м. Харкова від 24 листопада 2017 року у справі №638/6819/17, ОСОБА_2 визнано винним та призначено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування шкоди 4340 грн. та моральної шкоди 50 000 грн., а також роз`яснено потерпілому його право на звернення до суду для вирішення цивільного позову до Моторного (транспортного) страхового бюро України. Згідно Висновку судової автотоварознавчої експертизи №6760 від 07 вересня 2016 року сума матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля «ВАЗ-2108» д.н.з. НОМЕР_4 в результаті ДТП від 04 червня 2016 року складає 34 443,57 грн. У період з 04 червня 2016 року по 17 червня 2016 року ОСОБА_1 , згідно відповіді на запит нач. мед. ОСОБА_3 , знаходився на стаціонарному лікуванні в Харківській міській клінічній лікарні швидкої та невідкладної допомоги. Згідно листа від 18 листопада 2016 року №30/5870 головного лікаря Б.С. Федак комунального закладу охорони здоров`я «Обласна клінічна лікарня - центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні з 17 червня 2016 року по 21 липня 2016 року. 20 квітня 2017 року ОСОБА_1 надав Моторному (транспортному) страховому бюро України Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. Страхові виплати Моторним (транспортним) страховим бюро України на користь ОСОБА_1 не були здійсненні.

23 серпня 2018 року ухвалою Дзерджинського районного суду міста Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України передано на розгляд до Дніпровському районному суду міста Києва.

29 січня 2019 року Дніпровський районний суд міста Києва постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

09 листопада 2019 року Моторним (транспортним) страховим бюро України подано відзив на позовну заяву, мотивуючи відзив тим, що позовні вимоги не визнають в повному та просять відмовити з наступних підстав, документи, які підтверджують понесенні витрати на лікування ОСОБА_1 неможливо перевірити через неякісні ксерокопії. У зв`язку з чим вважають, що такі документи на підставі ст. ст. 77, 79 ЦПК України не можуть належними та достовірними доказами у справі. Також Моторне (транспортне) страхове бюро України у відзиві зазначає, що згідно з абз. 4 п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику стало відомо про набрання рішення у такій справі законної сили, а на день подання відзиву від ні позивача чи його представника не надходило звернень з приводу відновлення провадження та продовження розгляду справи, про здійснення регламентованої виплати. Таким чином Моторне (транспортне) страхове бюро України наголошує, що ОСОБА_4 не виконано вимогу закону щодо надання необхідних та належно оформлених документів для прийняття рішення про здійснення регламентованої виплати у зв`язку з чим виплата не може бути здійснена, а заявлений позов є передчасним, оскільки рішення про виплату чи про відмову у виплаті страхового відшкодування не приймалося.

12 листопада 2019 року ОСОБА_4 подав відповідь на відзив, в якому заперечує проти доводів відповідача, мотивуючи тим, що 20 квітня 2017 року ОСОБА_4 звертався до Моторного (транспортного) страхового бюро України з повідомленням та заявою з метою отримання виплат. Окрім того у відзиві зазначено, що представник Моторного (транспортного) страхового бюро України в судове засідання жодного разу не з`явився. В позовній заяві, яка розглядалася в Дзержинському районному суді міста Харкова, справа №638/679/17, в обґрунтування матеріальної шкоди було вказано, що після ДТП автомобіль «ВАЗ-2108» д.н.з. НОМЕР_5 поставлений слідчим на спеціальний майданчик розташованому в м. Харків пров. Ващенковський 28-б. Вартість послуг по зберіганню автомобіля на спеціальному майданчику та послуг евакуатора становила 4 340 грн. Зазначена сума була стягнута на підставі вироку Дзержинського районного суду м. Харкова з ОСОБА_2 .

Згідно вимог ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до ст. 275 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, розглянувши подані позивачем документи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони грунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.

Суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони грунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 24 листопада 2017 року вироком Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України. Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволено частково, стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування шкоди 4 340,00 грн. та моральної шкоди 50 000,00 грн.

За змістом вказаного вироку вбачається, що 04 червня 2016 року о 18 годині ОСОБА_2 рухався на автомобілі «ВАЗ 21703» д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Клочковській в м. Харкові зі сторони вул. Новгородської у напрямку вул. О. Яроша, продовжуючи рух, знаходячись біля будинку 190А по вул . Клочковській , ОСОБА_2 грубо порушив вимоги п.п. 10.1, 11.4 Правил дорожнього руху та допустив зіткнення з автомобілем «ВАЗ 2108» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , який рухався в зустрічному напрямку в лівій полосі руху, після чого авто «ВАЗ 21703» д.н.з. НОМЕР_1 у некерованому стані зіткнувся з автомобілем «ХЮНДАЙ СОНАТА» д.н.з. НОМЕР_3 . Внаслідок ДТП ОСОБА_5 згідно Висновку експертизи № 859-А від 28 липня 2016 року заподіяні тяжкі тілесні ушкодження.

На даний час вирок Дзержинського районного суду м. Харкова від 24 листопада 2017 року не скасована та набрала законної сили.

За нормою частини четвертої ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частиною шостою цієї ж статті визначено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Власником транспортного засобу марки «ВАЗ-2108», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 є ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_6 від 26 лютого 1994 рокую

Відповідно до довіреності від 27 липня 2016 року ОСОБА_6 цією довіреністю уповноважив ОСОБА_1 представляти його інтереси та вести від його імені справи пов`язані з ДТП, яка сталася 04 червня 2016 року за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 190 , за участю належного мені автомобіля марки та моделі ВАЗ-2108, рік випуску - 1987 року, колір - білий, номер шасі (кузова, рами) № НОМЕР_7 , кузов № НОМЕР_8 , реєстраційний номер - НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу - ХАС НОМЕР_9 у судах усіх інстанцій з усіма процесуальними правами та обов`язками; в органах державної виконавчої служби з питань, пов`язаних з виконанням судових та інших рішень, поданням від мого імені виконавчих документів, з правом одержання присуджених йому майна або грошей; у будь-яких інших органах, в тому числі в центральних та місцевих органах виконавчої влади, в органах місцевого самоврядування, їх структурних підрозділах, в правоохоронних органах (органах внутрішніх справ, прокуратури, Національній поліції України, податковій інспекції та міліції), ГУ Міністерстві доходів і зборів, органах Реєстрації актів громадянського стану, органах Міністерства внутрішніх справ, у паспортних відділеннях, архівних установах, податкових органах усіх рівнів, на підприємствах, установах та організаціях незалежно від підпорядкування та форм власності, у будь-яких банківських установах, страхових компаніях, перед страховиками, перед фізичними особами-підприємцями, фізичними особами з правом узгодження та вирішення усіх питань, що його стосуватимуться, подання та підпису від його імені необхідних документів, заяв, скарг, клопотань, отримання виписаних або оформлених на його ім`я або щодо нього документів, рішень, дозволів, актів, повторних документів та дублікатів документів, довідок тощо.

Згідно із даними повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 20 квітня 2017 року, яка сталася 04 червня 2016 року, ОСОБА_5 звернувся до Моторно (транспортного) страхового бюро України з приводу того, що транспортному засобу марки «ВАЗ-2108», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який знаходився під його керуванням, було завдано механічних пошкоджень, завданих внаслідок дій водія автомобіля марки «ВАЗ-21703», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Договір страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів був укладений між ОСОБА_7 та Публічним акціонерним товариством «ХДІ страхування» від 08 серпня 2015 року № АЕ/3240548 щодо автомобіля марки «ВАЗ-2108» з реєстраційним номером НОМЕР_2 .

Згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи №6760 від 07 вересня 2016 року сума матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля «ВАЗ-2108» д.н.з. НОМЕР_2 в результаті ДТП від 04 червня 2016 року, враховуючи розмір ринкової вартості автомобіля на момент пошкодження складає 34 443,57 грн. Ринкова вартість автомобіля «ВАЗ-2108» д.н.з. НОМЕР_2 на момент ДТП від 04 червня 2016 року складає 34 443,57 грн.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду в рамках позадоговірних (деліктних) зобов`язань визначені ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення. Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина. Відсутність хоча б одного з цих же елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.

Шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом.

Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків.

Причинний зв`язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв`язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком.

При цьому в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Відповідно до аналізу загальних підстав відповідальності за завдану майнову шкоду в рамках позадоговірних (деліктних) зобов`язань, закріплених в частині 1 ст.1166 ЦК України, можливо зробити висновок про те, що вказана правова норма містить правило про загальний (генеральний) делікт, відповідно до якого будь-яка шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, повинна бути відшкодована особою, яка її завдала, в повному обсязі.

Отже, загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення), яке поділяється на такі складові: 1) протиправна поведінка особи, б) настання шкоди, в) причинний зв`язок між двома першими елементами, г) вина завдавача шкоди. І лише доведеність сукупності вказаних вище елементів настання деліктної відповідальності може бути правовою підставою для відшкодування шкоди.

Відповідно до положень статті 1192 Цивільного кодексу України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Як роз`яснено у п.14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року за № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», при визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, судам слід враховувати положення статті 1192 ЦК. Наприклад, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Як при відшкодуванні шкоди в натурі, так і при відшкодуванні реальних збитків потерпілий має право вимагати відшкодування упущеної вигоди.

На підтвердження розміру заявлених вимог в частині відшкодування матеріальної шкоди, позивач посилається, як доказ, на висновок експертного дослідження № 6760 від 07 вересня 2016 року.

Згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи №6760 від 07 вересня 2016 року сума матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля «ВАЗ-2108» д.н.з. НОМЕР_4 в результаті ДТП від 04 червня 2016 року, враховуючи розмір ринкової вартості автомобіля на момент пошкодження складає 34 443,57 грн. Ринкова вартість автомобіля «ВАЗ-2108» д.н.з. НОМЕР_2 на момент ДТП від 04 червня 2016 року складає 34 443,57 грн.

Згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи №11475 від 01 листопада 2017 року ринкова вартість працездатних деталей автомобіля "ВАЗ 2108" вказаних в заяві, складає 5137,20 грн.

Як передбачено статтею 1194 ЦК України, в разі, якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування шкоди, завданої особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, ця особа зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

З огляду на вищенаведене, сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди породжує деліктне зобов`язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов`язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така дорожньо-транспортна пригода слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов`язанні ним є страховик.

Разом із тим, зазначені зобов`язання не виключають одне одного. Деліктне зобов`язання - первісне, основне зобов`язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, в результаті якої завдана шкода, буде кваліфікована як страховий випадок. Одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов`язково припиняє деліктне зобов`язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов`язаною. При цьому, потерпілий стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не є, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи, користь страховик зобов`язаний виконати обов`язок зі здійснення страхового відшкодування.

Особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд (частина перша статті 12 ЦК України). Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (частина друга статті 14 ЦК України).

Відповідно до статті 511 ЦК України зобов`язання не створює обов`язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов`язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Згідно з частинами першою та четвертою статті 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.

З огляду на вищенаведене, право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов`язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов`язанні.

Таким чином, потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов`язань, деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.

Потерпілий вправі відмовитися від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в рамках деліктного зобов`язання, не залежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди. В такому випадку особа, яка завдала шкоди і цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором із відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, в розмірах та обсязі згідно з обов`язками страховика як сторони договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування в розмірі, який у повному обсязі відшкодовує завдану шкоду, деліктне зобов`язання між потерпілим і особою, яка завдала шкоди, припиняється згідно зі статтею 599 ЦК України виконанням, проведеним належним чином.

Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України - відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Розмір страхового відшкодування страховик узгоджує з особою, яка має право на отримання відшкодування, проте страховик самостійно приймає рішення про здійснення чи відмову в здійсненні страхового відшкодування (статті 36, 37 Закону № 1961-IV). При цьому розмір страхової виплати (страхового відшкодування) з особою, яка завдала шкоди, страховик за законом узгоджувати не зобов`язаний, хоча цей розмір безпосередньо впливає на обсяг відповідальності особи, яка завдала шкоди, за статтею 1194 ЦК України.

Таким чином, розмір страхової виплати (страхового відшкодування), якщо страховик визначає його меншим страхової суми (ліміту його відповідальності), може бути оспорений особою, яка завдала шкоди, якщо ця особа виконала свій обов`язок перед потерпілим, у тому числі й частково відшкодувала шкоду згідно статті 1194 ЦК України, але вважає, що страховик порушив умови договору, здійснив потерпілому страхову виплату (страхове відшкодування) не в повному обсязі, що призвело до безпідставного збільшення обсягу її (особи, яка завдала шкоди), відповідальності.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням вище викладеного ОСОБА_5 правомірно пред`явив вимоги до Моторного(транспортного) страхового бюро України щодо відшкодування відповідачем різницю між розміром страхового відшкодування та розміром завданої ним шкоди в розмірі 29 306,37 грн.

Судом встановлено та підтверджується наявним в матеріалах справи доказами, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивачеві ОСОБА_5 мали місце ушкодження: 1) голови: закрита черепно-мозкова травма у вигляді забитої рани в лівій завушній області, перелому кісток зведення і основи черепа, крововиливам під тверду мозкову оболонку у формі субдуральних гематом обох гемісфер головного мозку із забієм головного мозку і стволово-базальних структур - в сукупність належить до ТЯЖКИХ ТІЛЕСНИХ УШКОДЖЕНЬ, за критеріями небезпеки для життя. 2) тулуб: закрита травма грудної клітки у вигляді множинних синців грудної клітини, лівобічного гемопневмоторакса; закритої травми живота у формі розриву селезінки внутрішньочеревного крововиливу - в сукупність належить до ТЯЖКИХ ТІЛЕСНИХ УШКОДЖЕНЬ, за критеріями небезпеки для життя. 3) таза: закритий розрив лонного і правого крижово-клубового зчленувань - належить до категорії ушкоджень СЕРЕДНЬОГО СТУПЕНЯ ТЯЖКОСТІ. 4) кінцівок: закритий перелом лівого передпліччя в нижній третині, закритий чрезвертельний перелом лівої стегнової кістки, велика скальпована рана по зовнішній поверхні лівого стегна - у сукупності належать до категорії ушкоджень СЕРЕДНЬОГО СТУПЕНЯ ТЯЖКОСТФ за ознаками тривалості розладу здоров`я, що підтверджується висновком експерта Департаменту охорони здоров`я Харківської обласної державної адміністрації №859-А/16 від 28 липня 2016 року, проведеної в межах кримінального провадження.

Згідно виписки із медичної картки стаціонарного хворого №16484 травматичного відділення №1 Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні в період з 22 по 30 червня 2015 року. (а.с.54)

У відповідності до пункту 24.1. ст. 24 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів. Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров`я.

01 липня 2016 року Комунальним закладом здоров`я «Харківська міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної допомоги» надано відповідь на адвокатський запит з якого вбачається, що ОСОБА_5 перебував в відділенні 04 червня 2016 року по 17 червня 2016 року (а.с. 54)

01 липня 2016 року Комунальним закладом здоров`я «Харківська міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної допомоги» надано відповідь на адвокатський запит, щодо списку медичних препаратів в період лікування 04 червня 2016 року по 17 червня 2016 року. (а.с.55-56)

18 жовтня 2016 року Департаментом охорони здоров`я Харківської обласної Державної адміністрації Харківська обласна рада Комунальним закладом здоров`я «Обласною клінічною лікарнею-центром екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» надано відповідь на адвокатський запит, що ОСОБА_5 знаходився на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділені КЗОЗ «ОКЛ-ЦЕНД та МК» з 17 червня 2016 року по 21 липня 2016 року з діагнозом: ЗЧМТ, забій головного мозку важкого ступеня. Стан після операції тім`яно-потиличної області (04.06.2016г) закритий чрезвертлюговий перелом лівої стегнової кістки зі зміщенням фрагментів, закритий перелом с/н-3 обох кісток лівого передпліччя, закритий перелом бічної маси крижів зліва зі зміщенням фрагментів. Хворий перебував на стаціонарному лікуванні 34 дні. У стаціонарі пацієнт отримавав медикаментозну терапію у вигляді: КСІ 7,5%, L-лизина есцинат, RO-пленка, NaCL, NaCL, Амикацин, Бифидум бактерин, борная кислота, бинт, витамин В6, Витамін С2, Глиятон, Гепарін, Глюкоза, Декасан, Дексалгин, Дренаж пакет, Диаксизоль, инсулиновій шприц, Инфлуган, Емтазилат, Клексан, Квамател, Контривен, Левомак, Лесфаль, Линкомицин, MgSo4 24%, Мерограм, Меронем, Нольпаза, Пеленкт памперсние, перчатки, перчатки з талька, перекись, пеленки, пластир.

Витрати на лікування ОСОБА_8 підтверджено чеками: чек № 119706 від 04 червня 2016 року на суму 1324,79 грн., чек №124788 від 05 червня 2016 року на суму 230,00 грн., чек від 05 червня 2016 на суму 620,33 грн., чек № 1257 від 05 червня 2016 року на суму 126,05 грн., чек № 125702 від 05 червня 2016 року на суму 2 177,04 грн., чек № 125262 на суму 4211,54 грн., чек № 70511 від 06 червня 2016 року на суму 39,49 грн., чек № 125765 від 06 червня 2016 року на суму 371,96 грн., чек №120385 від 07 червня 2016 року на суму 12,20 грн., чек № 55029 від 07 червня 2016 року на суму 2963,93 грн., чек № 125947 від 08 червня 2016 року на суму 2359,31 грн., чек № 29091 від 08 червня 2016 року на суму 260,00 грн., чек № 120798 від 08 червня 2016 року на суму 1134,00 грн., чек № 70869 від 08 червня 2016 року на суму 339,70 грн., чек № 70870 від 08 червня 2016 року на суму 72,60 грн., чек № 86678 від 09 червня 2016 року на суму 2264,40 грн., чек № 126038 на суму 2375,59 грн., чек № 86930 від 10 червня 2016 року на суму 35,18 грн., чек № 9932 від 10 червня 2016 року на суму 276,00 грн., чек від 10 червня 2016 року на суму 290,33 грн., чек № 55245 від 10 червня 2016 року на суму 2181,94 грн., чек № 61088 від 11 червня 2016 року на суму 1191,77 грн., чек № 87212 від 11 червня 2016 року на суму 42,11 грн., чек № 126225 від 11 червня 2016 року на суму 1944,35 грн., чек № 121744 від 12 червня 2016 року на суму 144,00 грн., чек № 121785 від 12 червня 2016 року на суму 1154,40 грн., чек № 126299 від 12 червня 2016 року на суму 2155,08 грн., чек № 61267 на суму 78,01 грн., чек № 55307 від 13 червня 2016 року на суму 2054,08 грн., чек № 61303 від 13 червня 2016 року на суму 1703,79 грн., чек № 55350 від 13 червня 2016 року на суму 48,60 грн., чек від 14 червня 2016 року на суму 132,10 грн., чек № 126480 від 14 червня 2016 року на суму 925,89 грн., чек від 14 червня 2016 року на суму 745,23 грн., чек № 71716 від 14 червня 2016 року на суму 37,35 грн., чек № 55430 на суму 1287,75 грн., чек № 169933 від 15 червня 2016 року на суму 1890 грн., чек № 126668 від 16 червня 2016 року на суму 932,36 грн., товарний чек № б/н від 09 липня 2016 року на суму 548,68 грн., чек № 170203 від 17 червня 2016 року на суму 1956,00 грн., чек № 61990 від 17 червня 2016 року на суму 14,00 грн., чек № 284706 від 18 червня 2016 на суму 788,69 грн., чек № 66803 від 18 червня 2016 року на суму 1043,50 грн., чек № 201073 від 18 червня 2016 року на суму 224,06 грн., чек № 66882 від 19 червня 2016 року на суму 1598,00 грн., чек № 66883 від 19 червня 2016 року на суму 180,00 грн., чек № 66884 від 19 червня 2016 року на суму 00,02 грн., чек №41930 від 20 червня 2016 року на суму 1570,00 грн., чек № 41931 від 20 червня 2016 року на суму 170,00 грн., чек № 41932 від 20 червня 2016 року на суму 7,00 грн., чек № 41933 від 20 червня 2016 року на суму 13,00 грн., чек № 49337 від 21 червня 2016 року на суму 479,00 грн., чек № 47489 від 22 червня 2016 року на суму 716,68 грн., чек № 47678 від 24 червня 2016 року на суму 1512,80 грн., чек № 47679 від 24 червня 2016 року на суму 23,12 грн., чек № 286346 від 24 червня 2016 року на суму 242,11 грн., чек № 49602 від 24 червня 2016 року на суму 55,00 грн., чек № 67471 від 24 червня 2016 року на суму 324,00 грн., чек № 48182 від 29 червня 2016 року на суму 482,00 грн., чек № 68103 від 30 червня 2016 року на суму 132,51 грн., чек № 288460 від 01 липня 2016 року на суму 69,65 грн., чек № 68289 від 02 липня 2016 року на суму 100,00 грн., чек № 68426 від 03 липня 2016 року на суму 14025 грн., чек № 48615 від 04 липня 2016 року на суму 47,00 грн., чек № 50308 від 04 липня 2016 року на суму 920,00 грн., чек № 503010 від 04 липня 2016 року на суму 11,00 грн., чек № 289410 від 04 липня 2016 року на суму 127,90 грн., чек № 68701 від 05 липня 2016 року на суму 23,00 грн., чек № 42756 від 06 липня 2016 року на суму 136,00 грн., чек № 10329 від 07 липня 2016 року на суму 65,36 грн., чек № 68972 від 07 липня 2016 року на суму 57,00 грн., чек № 42849 від 07 липня 2016 року на суму 250,00 грн., чек № 290359 від 07 липня 2016 року на суму 31,00 грн., чек № 42899 від 08 липня 2016 року на суму 44,00 грн., чек № 10683 від 09 липня 2016 року на суму 61,21 грн., чек № 69391 від 12 липня 2016 року на суму 135,00 грн., квитанція № 4666010006500114661466148236 від 17 червня 2016 року на суму 9600 грн. Всього витрати на лікування складають 63905,79 грн. У зв`язки з тим, що оплату за медичні матеріали здійснив ОСОБА_2 в сумі 9600,00 грн., на загальну суму 54 305,79 грн.

З огляду на викладене, з урахуванням положень наведених норм спеціального закону, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з МТСБУ на користь позивача на лікування в розмірі 64560,64 грн.

Також позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з Моторного (транспортного)страхового бюро України моральну шкоду в розмірі 10 000,00 грн.

Відповідно до вимог ст.23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, в тому числі, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Моральна шкода відшкодовується не залежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1168 Цивільного кодексу України передбачено, що моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована або шляхом здійснення щомісячних платежів.

З урахуванням обставин, які наведенні позивачем в частині заявлених позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення моральної шкоди в розмірі 10 000,00 грн. не підлягає задоволенню, оскільки позивач, як потерпіла особа, скористався правом на звернення із вимогою про відшкодування моральної шкоди, за рахунок винуватої особи в порядку ст. 261 Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», яка виплачена страховиком в розмірі 50 000,00 грн., повторне звернення позивача щодо відшкодування моральної шкоди з відповідача привиде до подвійного стягнення що суперечить вимогам ч. 5 ст. 23 ЦК України.

Відповідно до положень ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат, присуджує стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2019,19 грн, які сплачено позивачем при зверненні з цим позовом до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1166, 1187, 1188 ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 2, 4, 12, 76-82, 89, 141, 263-265, 274-279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задовільнити частково.

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 29 306,37 грн., відшкодування на лікування в розмірі 64560,64 грн, та судовий збір в розмірі 2019,19 грн., а всього на загальну суму 95 886,20 грн. (Дев`яносто п`ять тисяч вісімсот вісімдесят шість грн. 20 коп.)

В іншій частині вимог відмовити.

Стягувач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_10 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .

Боржник: Моторне (транспортне) страхове бюро України, код ЄДРПОУ 21647131, юридична адреса: м. Київ, бул. Русанівський, 8

Відповідно до ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017,апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ випробовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Уразі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя: