Рішення № 86722977, 18.12.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/17225/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2019 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Чех Н.А.

за участю секретаря - Кузьменко А.М.,

за участі:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - ОСОБА_2 ,

відповідач - ОСОБА_3 ,

представник відповідача - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

у с т а н о в и в :

Позивач звернулася до суду з вказаною позовною заявою, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , який є її рідним братом та який постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Після його смерті відкрилася спадщина на все належне йому майно, в тому числі на Ѕ частину квартири АДРЕСА_2 . Маючи намір прийняти спадщину, як спадкоємець другої черги, 02.11.2016 року вона звернулася до П`ятої київської державної нотаріальної контори, де їй було відмовлено у зв`язку з пропуском встановленого законодавством шестимісячного строку. Вказаний строк було пропущено нею з поважних причин. Будучи на похороні брата її ввели в оману та сказали, що є заповіт брата на ім`я ОСОБА_3 , яка є донькою його дружини ОСОБА_6 (померла в 2002 році). Після похорон брата вона (позивач) дуже хворіла і не мала можливості звернутися до нотаріальної контори щоб з`ясувати чи є заповіт та подати у відсутності заповіту заяву на прийняття спадщини. В 2015 році перенесла операцію на лівій руці (госпіталізована була з 31.03.2015 року по 14.04.2015 року). Хворіла в період з 01.03.2016 року по 01.11.2016 року та в цей період проходила обстеження та курси амбулаторного лікування у травматолога, кардіолога, гастроентеролога, ревматолога, невролога, окуліста. Проживає вона постійно в у місті Вінниця, а в місто Київ приїжджає тільки в супроводі з кимось зі своїх близьких. Пересування її утруднялося у зв`язку з болями в руках, ногах, хребті, спричинені остеохондрозом та утворенням гриж. Крім того, в указаний період її турбували болі в області серця, підвищення тиску, остеохондроз, виникали проблеми по гастроентерології. 09.12.2016 року була проведена операція на правій руці. Їй (позивачу) внаслідок постійних хвороб, проходження постійних обстежень та курсів лікування, протипоказані навантаження, хвилювання та тривалі поїздки і дані обставини стали причиною пропуску строку на звернення за прийняттям спадщини. Про те, що заповіту не існує дізналася у жовтні 2016 року, коли до неї звернулася ОСОБА_3 з проханням підтвердити, що вона постійно проживала з ОСОБА_5 у його квартирі та доглядала за ним. З метою захисту свого права звернулася до суду з даним позовом та просила суд визначити їй додатковий строк тривалістю два місяці для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини за законом, що залишилася після смерті її брата ОСОБА_5 .

В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги, обгрунтування, зазначенні в позові, та просили позов задовольнити. Представник позивача просив врахувати і те, що законодавець передбачає можливість нотаріусу робити виклик спадкоємців у пресі, однак цього не було зроблено. Пропуск строку звернення до нотаріуса був з поважних причин, що підтверджено медичними документами, які просили суд врахувати при постановленні рішення.

Відповідач та її представник в судовому засіданні заперечували щодо задоволення позовних вимог, просили відмовити в позові. Просили врахувати, що позивач до смерті свого брата не підтримувала з ним спілкування, проживали вони в різних містах, позивач була присутня на похоронах, матеріальної участі в похороні брата не брала. Просили врахувати, що позивачем не надано належних допустимих доказів наявності у неї поважних причин пропуску строку для звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.

Вислухавши пояснення позивача, представника позивача, відповідача, представника відповідача, свідків позивача - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , свідків відповідача - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

ОСОБА_1 подала до суду 13.11.2017 року позов до ОСОБА_3 , Київської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

16.11.2017 року ухвалою суду було відмовлено у відкритті провадження у справі в частині відповідача - Київської міської ради.

Ухвалою суду від 16.11.2017 року позовна заява залишена без руху, з встановленням строку для усунення недоліків.

23.11.2017 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового засідання.

22.01.2018 року в судовому засіданні ухвалено витребувати з П`ятої київської державної нотаріальної контори інформацію, при наявності - спадкову справу до майна померлого ОСОБА_5 . Копія спадкової справи отримана судом 02.04.2018 року.

Сторони надали письмові виступи в дебатах.

Представник відповідача до закінчення судових дебатів подав копії квитанцій про оплату правової допомоги та зробив (подав) заяву з проханням провести засідання після винесення рішення для визначення розміру витрат на правову допомогу та судових витрат.

В суді встановлено та підтверджено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ~ ІНФОРМАЦІЯ_3 , у віці 70 років (т.1 а.с.86)

Встановлено, що ОСОБА_5 згідно Свідоцтва про право власності на житло, виданого 14.01.2003 року Дніпровською районною в місті Києві державною адміністрацією, належить на праві приватної власності Ѕ частина квартири АДРЕСА_2 . Інша Ѕ частина зазначеної квартири відповідно цього Свідоцтва належить на праві приватної власності ОСОБА_3 (т.1 а.с.104), в якій остання зареєстрована згідно довідки Ф-3 від 19.03.2016 року (т.1 а.с.87). ОСОБА_5 був зареєстрований та проживав на час смерті за вказаною адресою, знятий з обліку 01.03.2016 року (т.1 а.с.87, 88).

В суді встановлено, що ОСОБА_3 (відповідач по справі) є донькою ОСОБА_6 , яка перебувала в шлюбі з ОСОБА_5 та яка померла в ІНФОРМАЦІЯ_5

ОСОБА_1 (позивач по справі) є рідною сестрою ОСОБА_5 Дівоче прізвище позивача - « ОСОБА_11 », після укладення шлюбу з ОСОБА_12 01.04.1972 року взяла прізвище чоловіка - ОСОБА_13 (т.1 а.с.125-127).

Мати ОСОБА_5 та ОСОБА_14 є ОСОБА_15 (т.1. а.с.99, 121).

З спадкової справи встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто - через дев`ять місяців після смерті ОСОБА_5 .

З показів свідків сторони позивача встановлено наступне. Свідок ОСОБА_7 - знайомий позивача за період з початку 2016 року до зими 2016 року бачився з позивачем разів 4, вона ходила на милицях. Свідок ОСОБА_16 - дочка позивача показала, що її мати має багато хронічних захворювань, після смерті її брата ОСОБА_5 вона тривалий час не виходила, ходила з паличкою, мала проблеми з серцем, тиском, хвилювання дали на ноги, лікувалася вдома. Відповідача знає - це дочка дружини ОСОБА_5 . На поминках ОСОБА_5 хтось говорив, що останній склав заповіт, на кого саме - не казали.

З показів свідків зі сторони відповідача встановлено наступне. Свідок ОСОБА_9 - чоловік відповідача показав, що він живе з відповідачем однією сім`єю з 2002 року, за всі ці роки бачив позивача один раз на їх весіллі, другий - на похоронах ОСОБА_5 . Останній - його тесть, він називав його батьком, весь час вони за ним доглядали, обслуговували, піклувались, оплачували за квартиру. ОСОБА_5 бував у них, вони - у нього, ОСОБА_1 там жодного разу не бачив. На похоронах ОСОБА_5 позивач була фізично здорова, сама ходила. Свідок ОСОБА_10 показала, що знайома з відповідачем більше 18 років, знає ОСОБА_5 , якого вважала батьком відповідача, з яким бачилась декілька разів на півроку, бувала у нього в квартирі, бачила його в квартирі відповідача, спілкувалися, він казав, що має сестру, яку вона (свідок) вперше побачила на похоронах. За ОСОБА_5 доглядала тільки відповідач.

Відповідно до ст.ст.1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Відповідно до ст.ст. 1221, 1222, 1223 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1272 ЦК України у разі, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України (шість місяців з часу відкриття спадщини), не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Постанова Верховного Суду України №7 "Про судову практику у справах про спадкування" містить роз`яснення, відповідно до якого суд при вирішенні питання про визначення особі додаткового строку досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Позивач по даній справі просить врахувати на підтвердження наявності у неї поважних причин пропуску встановленого законодавством строку для звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини померлого брата наступні докази: медичні документи, покази свідків.

З Виписки історії хвороби №3952 Вінницької обласної психоневрологічної лікарні слідує, що ОСОБА_1 була госпіталізована 31.03.2015 року, виписана 14.04.2015 року, діагноз - двобічний синдром зап`ястного каналу переважно ліворуч, 31.03.2015 року проведена операція - декомпресія карпального каналу ліворуч, після виписки рекомендовано виключити фізичні навантаження на кисть на 1 місяць (а.с. 15 т.1).

У Виписці із медичної карти ОСОБА_1 від 23.11.2016 року повідомляється про те, що ОСОБА_1 хворіє протягом багатьох років, стоїть на диспансерному обліку у кардіолога, травматолога, невролога, окуліста, ендокринолога; регулярно лікується і наглядається вузькими спеціалістами, амбулаторно, періодично - стаціонарно. За період з 01.03.2016 року по 01.11.2016 року ОСОБА_1 проходила обстеження і курси амбулаторного лікування у травматолога, гастроентеролога, ревматолога, невролога, окуліста, дерматолога, кардіолога, пульмонолога. До даної Виписки долучені консультативні висновки вказаних лікарів, виписки із історії хвороб за періоди 2011-2016 роки (а.с.16-38 т.1).

З Виписки історії хвороби №12986 Вінницької обласної психоневрологічної лікарні слідує, що ОСОБА_1 була госпіталізована 08.12.2016 року, виписана 13.12.2016 року, діагноз - правобічний синдром зап`ястного каналу, 09.12.2016 року проведена операція - відкрита декомпресія карпального каналу праворуч, після виписки рекомендовано виключити фізичні навантаження на кисть на 1 місяць (а.с.39 т.1).

З консультативного висновку спеціаліста слідує, що ОСОБА_1 05.08.2016 року була на прийомі у лікаря-консультанта дерматолога (а.с.40 т.1).

Статтями 77, 78, 79, 80 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обгрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до ст.90 ЦПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини. Якщо показання свідка грунтуються на повідомленнях інших осіб, то ці особи повинні бути також допитані. За відсутності можливості допитати особу, яка надала первинне повідомлення, показання з чужих слів не може бути допустимим доказом факту чи обставин, на доведення яких вони надані, якщо показання не підтверджуються іншими доказами, визнаними допустимими згідно з правилами цього Кодексу.

Відповідно до ст.95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Враховуючи зазначені вимоги законодавства, аналізуючи надані позивачем докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачем не доведені та не підлягають задоволенню. З наданих медичних документів не встановлено підтверджень того, що позивач протягом шести місяців - з ІНФОРМАЦІЯ_3 (дата смерті ОСОБА_5 ) по 01.08.2016 року (180 днів) мала хворобу, стан здоров`я, які не могли їй дозволити прибути до нотаріальної контори для подачі заяви про прийняття спадщини померлого брата ОСОБА_5 . Наявність у особи ряду захворювань, самі по собі, без встановлення лікарями обмежень в русі на протязі, в даному випадку, шести місяців, не можуть бути визнані судом такими обставинами, що свідчать про наявність поважних причин не звернення до нотаріуса. Покази свідків сторони позивача також не свідчать про наявність у позивача поважних причин протягом 180 днів можливості з`явитися до нотаріальної контори.

Не може бути враховано як поважну причину і те, що позивач не звернулася до нотаріуса своєчасно у зв`язку з почутим нею на похоронах ОСОБА_5 , що ніби то останній склав на відповідача заповіт.

Судом враховується те, що рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 01.02.2017 року було задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Київської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини померлого брата ОСОБА_5 Апеляційний суд міста Києва рішенням від 26.10.2017 року скасував рішення Дніпровського районного суду від 01.02.2017 року та відмовив ОСОБА_1 в задоволенні її позовних вимог. Постановою Верховного Суду від 22 травня 2019 року рішення Апеляційного суду від 26.10.2017 року залишено без змін. В даній постанові зазначено, що апеляційна інстанція вірно встановила про відсутність належних, допустимих доказів на підтвердження тієї обставини, що через стан свого здоров`я ОСОБА_1 не мала можливості в передбачений законом строк звернутися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. При цьому, враховується те, що обставини (стан здоров`я) неможливості своєчасно ОСОБА_1 звернутися до нотаріальної контори, вказані в зазначених судових рішеннях, є аналогічними тим, що і по даній справі, де відповідачем вже є інша особа - ОСОБА_3 .

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1216, 1217, 1218, 1220, 1221, 1222, 1223, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76-78, 81, 89, 90, 95, 141, 263, 264, 265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд -

В и р і ш и в :

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання повного судового рішення - 27.12.2019 року.

Суддя: