Рішення № 86721237, 28.12.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/17735/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2019 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

під головуванням судді Єршової Л.С.,

за участю секретаря судового засідання Радзімовської Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , яка діє від свого імені та в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» про визнання незаконним та скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу про проведення державної реєстрації права власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , яка діє від свого імені та в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до суду з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни, місцезнаходження: м.Київ, вул. Дмитрівська, 33, оф. 2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», місцезнаходження: м.Київ, вул. Межигірська, 22, у якому з урахуванням заяв про виправлення технічних описок просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А.М. індексний номер 29229104 від 13.04.2016 року, яким проведена реєстрація права власності на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а також скасувати запис про реєстрацію права власності №14140735 від 07.04.2016 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, на думку позивача, реєстрація права власності за ТОВ «Кей-Колект» нотаріусом здійснена з порушенням вимог чинного законодавства. При цьому зазначена квартира була єдиним житлом ОСОБА_1 та в ній зареєстрований її неповнолітній син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси Єршової Л.С. від 26 квітня 2018 року зазначену цивільну справу прийнято судом до провадження та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 29.08.2018 року підготовче провадження по справі було закрито та справу призначено до судового розгляду.

Представником відповідача надано до суду пояснення, в яких він просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що ТОВ «Кей-Колект» направляло позивачу вимогу про усунення порушень за кредитним договором та повідомило про наслідки невиконання вказаної вимоги. На думку представника ТОВ «Кей-Колект», здійснюючи державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки державний реєстратор (нотаріус) діяв у спосіб, що відповідає вимогам Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», перевірив наявність всіх документів, передбачених договором іпотеки, необхідних для переходу у власність іпотекодержателя предмета іпотеки.

У судове засідання сторони не з`явились, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Дослідивши надані учасниками справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23 серпня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є Відкрите акціонерне товариство «УкрСиббанк», правонаступником якого в свою чергу є ПАТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту №11203617000 від 23 серпня 2007 року, відповідно до умов якого банк зобов`язується надати позичальнику кредитні кошти (кредит) в іноземній валюті у доларах США в сумі 95150, що дорівнює еквіваленту 480507,50 грн. за курсом НБУ на день укладення договору, а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредитні кошти та сплатити плату за кредит у порядку та на умовах, зазначених у даному договорі. Надання кредиту здійснюється у наступний термін: 23 серпня 2007 року по 23 серпня 2028 року.

Також 23 серпня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір, відповідно до якого іпотекодавець ( ОСОБА_1 ) передає в іпотеку нерухоме майно, яке належить їй на праві власності: ізольовану квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка в цілому складається з двох жилих кімнат та підсобних приміщень, житловою площею 36,7 кв.м., загальною площею 69,1 кв.м.

Судом встановлено, що зазначена квартира належала ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, р. 3246, від 23.08.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Харитоновою Т.Є.

В квартирі зареєстровані 2 особи – ОСОБА_1 (з 31.07.2009 року) та її неповнолітній син – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (з 11.06.2010 року), що підтверджується довідкою про склад сім`ї та реєстрацію від 31.08.2017 року.

Відповідно до договору факторингу № 2, укладеного 13 лютого 2012 року між Публічним акціонерним товариством ПАТ «УкрСиббанк» і ТОВ «Кей-Колект», та договору відступлення права вимоги за договорами іпотеки, укладеного 13 лютого 2012 року між ПАТ «УкрСиббанк» і ТОВ «Кей-Колект», останнє набуло прав вимоги, у тому числі й за укладеним між ПАТ «УкрСиббанк» і ОСОБА_1 договором іпотеки від 23 серпня 2007 року.

У зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору та існуванням заборгованості, ТОВ «Кей-Колект» звернулося до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А.М. із заявою про державну реєстрацію за собою як іпотекодержателем права власності на зазначене вище житлове приміщення.

07 квітня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою А.М. прийнято рішення провести державну реєстрацію права власності квартири, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 900722751101, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка в цілому складається з двох жилих кімнат та підсобних приміщень, житловою площею 36,7 кв.м., загальною площею 69,1 кв.м., за іпотекодержателем ТОВ «Кей-Колект».

Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13 квітня 2016 року приватним нотаріусом як державним реєстратором 07 квітня грудня 2016 року здійснено реєстрацію права власності на вказане вище нерухоме майно за ТОВ «Кей-Колект» (номер запису про право власності 14140735).

Підставами виникнення права власності вказано договір іпотеки, серія та номер 3250, виданий 23.08.2007, видавник: приватний нотаріус Одеського МНО Харитонова Т.Є., а підставою внесення запису - рішення приватного нотаріуса Кобелєвої А.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Можливість і порядок звернення стягнення на предмет іпотеки передбачені, у тому числі, й статтями 35-37 Закону України «Про іпотеку» № 898-IV (надалі – Закон № 898-IV).

Зокрема, частиною першою статті 35 Закону № 898-IV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

За змістом статті 36 Закону № 898-IV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Частиною третьою статті 37 Закону № 898-IV (у редакції, чинній на момент укладення договорів іпотеки та наступної іпотеки) визначено, що іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов`язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Чинним законодавством передбачений порядок задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки, як шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса (у примусовому порядку), так і позасудове (добровільне) врегулювання згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, зокрема й шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки.

Судом встановлено, що пунктами 2.1.1. та 2.1.2. договору іпотеки, укладеного 23 серпня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 (надалі – договір іпотеки), визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем зобов`язань за кредитним договором іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмету іпотеки в повному обсязі переважно перед іншими кредиторами; у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених цим договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов`язань за кредитним договором, а у разі невиконання іпотекодавцем цієї вимоги – звернути стягнення на предмет іпотеки.

Пунктом 4.1 договору іпотеки визначено, що звернення стягнення здійснюється іпотекодержателем у випадках, зазначених у підпунктах 2.1.1-2.1.2 цього договору іпотеки, або у разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом або у разі ліквідації юридичної особи - іпотекодавця, або у разі порушення іпотекодавцем будь-якого зобов`язання за цим договором, або будь-якого зобов`язання, що забезпечено іпотекою за цим договором.

Як передбачено пунктом 4.2 договору іпотеки, звернення стягнення здійснюється на підставі: рішення суду, виконавчого напису нотаріуса, застереження про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до пункту 4.3 договору іпотеки у випадках, зазначених в підпунктах 2.1.1-2.1.2 цього договору іпотеки іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю повідомлення, оформлене згідно до ст. 35 Закону України «Про іпотеку».

У разі невиконання іпотекодавцем вимог, зазначених у повідомлені, про яке йдеться в пункті 4.3, іпотекодержатель здійснює звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення за рішенням суду та виконавчим написом нотаріуса здійснюється відповідно до законодавства України. Звернення стягнення по застереженню про задоволення вимог іпотекодержателя здійснюється відповідно до розділу 5 цього договору іпотеки та відповідно до ст. 36 Закону України «Про іпотеку» (пункти 4.4, 4.5, 4.6 договору іпотеки).

У пункті 5.1 договору іпотеки визначено, що у разі настання обставин, зазначених в п. 4.1 цього договору іпотеки, Іпотекодержатель насилає рекомендованим листом іпотекодавцю повідомлення про застосування застереження про задоволення вимог іпотекодержателя. В повідомленні, про яке йдеться в п. 5.1, іпотекодержатель зазначає який зі способів задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачені ч. 3 ст. 36 Закону України «Про іпотеку», застосовується іпотекодержателем для задоволення своїх вимог. У разі застосування передачі предмету іпотеки у власність іпотекодержателя як засобу задоволення вимог іпотекодержателя (абз. 3 ч. 3 ст. 36 Закону України «Про іпотеку») право власності переходить до іпотекодержателя з моменту отримання повідомлення, про яке йдеться в п. 5.1 цього договору іпотеки. У разі застосування права іпотекодержателя (абз. 3 ч. 3 ст. 36 Закону України «Про іпотеку») іпотекодержатель реалізує норми ст. 38 Закону України «Про іпотеку» і повідомлення, про яке йдеться в п. 5.1, вважається повідомленням іпотекодавцю про намір укласти договір купівлі-продажу предмету іпотеки (п. 5.1.-5.4 договору іпотеки).

Частиною першою статті 2 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-IV) передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону визначено, що державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Частиною першої статті 10 Закону № 1952-IV визначено, що державним реєстратором є, окрім інших, нотаріус.

Згідно з частиною першої статті 11 Закону № 1952-IV державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

За змістом статті 18 Закону № 1952-IV перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Згідно з пунктом 57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого № 1127 постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 р. № 553), надалі – Порядок, для державної реєстрації права власності та інших речових прав на майно, яке набувається у зв`язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення таких прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.

Відповідно до пункту 61 цього Порядку для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

У наведених правових нормах визначено вичерпний перелік обов`язкових для подання документів та обставин, що мають бути ними підтверджені, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за договором, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, і з огляду на закріплені у статтях 10, 18 Закону № 1952-IV та статті 37 Закону №898-IV порядок державної реєстрації та коло повноважень державного реєстратора у ході її проведення ця особа приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства.

Судом встановлено, що 22.03.2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юніною А.А. на підставі статті 84 Закону України «Про нотаріат» посвідчено, що нею 25 січня 2016 року заяву про вимогу ТОВ «Кей-Колект» передано ОСОБА_1 . При цьому заява про вимогу була передана цінним рекомендованим листом із описом вкладення та зворотнім повідомленням через Державне підприємство «Укрпошта» та повернуто за закінченням терміну зберігання 23.02.2016 року.

В свою чергу, суд не може вважати повернення рекомендованого листа з відміткою «за закінченням встановленого терміну зберігання» належною доставкою поштової кореспонденції отримувачу.

Таким чином, іпотекодержатель ухилився від виконання свого обов`язку, передбаченого як Законом № 898-IV, так і Порядком, щодо надіслання боржнику повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання, що унеможливило встановлення нотаріусом завершення 30-денного строку, сплив якого пов`язується з проведенням ним подальших дій зі звернення стягнення на предмет іпотеки, в тому числі й шляхом набуття права власності, а тому державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за ТОВ «Кей-Колект» проведена всупереч норм чинного законодавства.

Крім того, у пункті 2.2.1 договору іпотеки визначено, що іпотекодержатель зобов`язаний попередити іпотекодавця про відступлення прав за цим договором чи за кредитним договором.

Доказів про повідомлення іпотекодателя про відступлення прав як за кредитним договором, так і за договором іпотеки матеріали справи не містять.

Крім того, з наданих до суду копій документів, на підставі яких було прийнято рішення про державну реєстрацію права власності вбачається, що ТОВ «Кей-Колект» не надало приватному нотаріусу документу, який посвідчує право вимоги за договором іпотеки.

Відповідно до п. 1.1 договору факторингу №2 від 13.02.2012 року, укладеного між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект», за цим договором Клієнт зобов`язується передати у власність Фактору, а Фактор - прийняти Права Вимоги та в їх оплату надати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату та на умовах, визначених цим Договором.

Проте, як встановлено судом, жодних посилань на відступлення права вимоги за договором іпотеки, або за договором про надання споживчого кредиту №11203617000 від 23 серпня 2007 року як договір факторингу №2 від 13.02.2012 року, укладений між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект», так і договір відступлення прав вимоги, укладений між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» 13.02.2012 року, не містять. Виписка з додатку №1 до договору факторингу №2 від 13.02.2012 року та виписка з додатку №1 до договору відступлення прав вимоги за договорами іпотеки від 13.02.2012 року не містять підписів сторін зазначених договорів.

Суд враховує, що аналогічна правова позиція підтримується Верховним Судом (постанова Великої Палати від 27.03.2019 року по справі № 520/17304/15-ц, постанова Великої Палати від 24.04.2019 року по справі №521/18393/16-ц).

Встановивши наведені обставини, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову у повному обсязі. При цьому суд враховує, що оскільки підставою позову є фактичні обставини, що наведені у заяві, то описки у номерах записів в Реєстрі речових прав не є визначальними при вирішенні судом спору між сторонами, а тому не може вважати подані представником позивача заяви про виправлення технічних описок заявами про зміну предмету та підстав позову, а розглядає їх саме як заяви про виправлення описок.

Керуючись ст.ст. 1-2, 4, 5, 10, 11-13, 19, 43, 49, 76-82, 258-259, 263-264, 265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , яка діє від свого імені та в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» про визнання незаконним та скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу про проведення державної реєстрації права власності, задовольнити.

Скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 29229104 від 13.04.2016 року про реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ», код ЄДРПОУ 37825968, права власності на об`єкт житлової нерухомості - квартиру, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 900722751101, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка в цілому складається з двох жилих кімнат та підсобних приміщень, житловою площею 36,7 кв.м., загальною площею 69,1 кв.м. (номер запису про право власності 14140735).

Скасувати запис про право власності номер 14140735 від 07.04.2016 року в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації за Товариством з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ», код ЄДРПОУ 37825968, права власності на об`єкт житлової нерухомості - квартиру, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 900722751101, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка в цілому складається з двох жилих кімнат та підсобних приміщень, житловою площею 36,7 кв.м., загальною площею 69,1 кв.м.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Л.С. Єршова