Рішення № 86718751, 23.12.2019, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/4717/18

Провадження № 2/645/308/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2019 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Мартинової О.М.,

секретар судового засідання – Костін О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_3 ; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини – ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з моменту звернення до суду з позовом та до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позовної заяви ОСОБА_1 зазначає, що з відповідачем у справі перебувала у шлюбі, який був зареєстрований міським відділом реєстрації актів цивільного стану № 1 Харківського обласного управління юстиції, 07.03.2006 року. Від шлюбу мають малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідач є батьком дитини. Сімейне життя не склалось, подружжя з 2008 року припинило проживання однією сім`єю, коли відповідач потрапив до в`язниці у Російській Федерації. Деякий період часу ОСОБА_1 підтримувала з ним відносини у телефонному режимі. Однак, у зв`язку з його кримінальною діяльністю, нестабільним моральним станом та антисоціальним способом життя, стосунки між ними були припинені повністю. Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова, шлюб між ними було розірвано. З часу розпаду сім`ї та по теперішній час їх малолітній син проживає з ОСОБА_1 , знаходиться на її утриманні. Батько дитини не приймає участі у матеріальному утриманні сина, не спілкується з ним, не проявляє до дитини батьківської турботи, не цікавиться успіхами дитини у навчанні, його розвитком та духовним життям. Навіть при рідких телефонних розмовах з батьком, дитина завжди відчувала стрес та нервовий зрив. Дитина батька боїться та не бажає з ним спілкуватись. Останній раз батько спілкувався з сином декілька років тому. На теперішній час позивач та її син не мають жодних відомостей про місце проживання, місце роботи та перебування відповідача. Внаслідок відсутності відповідача та його самоусунення від спілкування та турботи про сина, дитина не має можливості отримати реєстрацію місця проживання, інші документи, закордонний паспорт. Позивач з вісімнадцяти років працює, намагається надати дитині повноцінне дитинство, забезпечити його гідними умовами життя. Син відвідує Харківську приватну спеціалізовану школу І-ІІІ ступенів «Харківський колегіум», сплату за який здійснює виключно позивач, відвідує батьківські збори також позивач, вона цікавиться навчанням сина, бере участь у житті класного колективу. Згідно інформації директора ХПСШ «Харківський колегіум», батько ОСОБА_2 з класним керівником сина не спілкується, батьківські збори не відвідує, не сплачує за навчання. Внаслідок відсутності відповідача, позивач не має можливості забезпечити дитину- нормальним відпочинком, у тому числі оздоровленням за кордоном. Внаслідок такої поведінки відповідача, дитина відчуває емоційну напругу, в неї виробляється комплекс неповноцінності порівняно з іншими дітьми. При цьому, як хлопчику, йому потрібна саме батьківська турбота, підтримка, виховання. Слід, звернути увагу суду, що моральні принципи відповідача, його модель соціальної поведінки, звички, манери, навіть у роки, коли він ще намагався спілкуватись з сином, є неприпустимими для наслідування сином. Саме така його поведінка сприяла встановленню стійкої психологічної травми для дитини, навіть при згадуванні про батька. Крім того, як зазначалось вище, відповідач не надає жодної допомоги на утримання сина, усі витрати на утримання дитини полягли на плечі позивача. На теперішній час у позивача не має жодних відомостей про працевлаштування відповідача, однак, враховуючи досвід попереднього життя з відповідачем, в неї є всі підстави вважати, що відповідач ніде офіційно не працевлаштований, однак є забезпеченою людиною.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 26 вересня 2018 року прийнято до розгляду зазначену позовну заяву та відкрито загальне позовне провадження у справі.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м.Харкова від 05 грудня 2018 року призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання, в якому просить закінчити розгляд справи у відсутності позивача та представника позивача, у разі неявки відповідача не заперечують проти ухвалення по справі заочного рішення, від допиту свідків, заявлених у підготовчому судовому засіданні відмовляються.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився. В матеріалах справи міститься заява директора Департаменту служб у справах дітей – Малько О.П. в якій останній просить розглядати справу без участі представника Департаменту служб, при винесенні рішення просить врахувати інтереси малолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 280 ЦПК України, судом проведено заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_3 батьками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується повторним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданим Фрунзенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 397 (а.с. 9).

Як вбачається з відповіді на запит наданої директором Харківської приватної спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів «Харківський колегіум» Харківської області Бєлічової Т.М. від 21.06.2018 року №60 учень ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно навчається в Харківському колегіумі і відвідує навчальний заклад, не допускаючи пропусків без поважних причин; оплату за навчання здійснює мама - ОСОБА_1 ; приводить Анрі до школи і забирає після уроків мама; ОСОБА_1 цікавиться навчанням сина, піклується про його здоров`я, бере участь у житті класного колективу, батьківських зборах; батько - ОСОБА_2 з класним керівником сина не спілкується, батьківські збори не відвідує, не сплачує за навчання (а.с.10).

Актом обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що для проживання дитини створено належні житлово-побутові умови (а.с. 37).

Відповідно до пояснень ОСОБА_5 , які містяться в матеріалах справи, останній не заперечує проти позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 . Разом з тим зазначає, що ОСОБА_2 не телефонує йому, бачив його останній раз близько двох років тому (а.с. 38).

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.

Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом із батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Право дитини на отримання належного сімейного виховання виникає у неї від народження.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» - виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Проте, жодного з покладених законом на батьків обов`язків, відповідач не виконує. Як вже було зазначено, відповідач не проявляв до сина батьківської турботи, не цікавився та не відвідував його, не турбувався про його фізичний і духовний розвиток, не надавав матеріальної допомоги на виховання.

Згідно п. 2 ч. 1 ст.164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного суду України від 30.03.2007 р. позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Згідно п. 16 постанови особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК, зокрема як ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Зі змісту висновку вбачається, що Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, як представник органу опіки та піклування, вважає за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 35-36).

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень .

Відповідач в судове засідання не з`явився, не надав доказів, що спростовують заявлені до нього вимоги, не надав заперечень, що свідчать про його небажання займатися дитиною, відстоювати свої інтереси й інтереси дитини.

Таким чином, суд вважає, що позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина ОСОБА_3 є доцільним та таким, що не суперечить вимогам сімейного законодавства України.

Судом встановлено, що відповідач не займається вихованням своєї дитини, не надає їй матеріальну допомогу, тобто ухиляється від виконання своїх обов`язків.

Крім того, відповідно до вимог ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обовязку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відтак, суд визначає розмір аліментів на утримання малолітнього ОСОБА_3 , в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15 серпня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд присуджує стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 704,80 грн.

Приймаючи до уваги вищенаведене та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 259, 263-265, 268, 280, 284 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини – задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання малолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15 серпня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах одного місячного платежу, допустити до негайного виконання.

Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі підлягає індексації відповідно до закону.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь держави судові витрати у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст. 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м.Харкова.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване у встановленому порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_3 .

Третя особа: Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, місцезнаходження: м.Харків, вул.Чернишевська, буд. 55, ЄДРПОУ 26489104.

Повне судове рішення складено 28 грудня 2019 року.

Суддя –