Рішення № 86715891, 23.12.2019, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.12.2019 Справа № 905/1931/19

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., розглянув у спрощеному позовному провадженні справу за позовом Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Донецька залізниця” до Державного підприємства “Шахта ім.. М.С. Сургая” про стягнення штрафу у розмірі 82 200, 00 грн,-

Без повідомлення (виклику) учасників справи, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Донецька залізниця” звернулось до господарського суду Донецької області із позовом до Державного підприємства “Шахта ім.. М.С. Сургая” про стягнення штрафу у розмірі 82 200, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неправильне зазначення відповідачем кількості вантажу у вагонах №67869511, №67683367, №60505021, внаслідок чого позивачем нараховано штраф у розмірі 82 200, 00 грн.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 22.10.2019 відкрито провадження у справі №905/1931/19 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

07.11.2019 до господарського суду від представника відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, в якому останній з посиланням на ст. ст.233 Господарського кодексу України, а також на скрутне матеріальне становище підприємства просить зменшити розмір штрафу до однієї провізної плати.

В клопотання про зменшення розміру штрафу відповідач посилається на те, що ДП “Шахта ім.. М.С. Сургая” здійснює свою господарську діяльність в м. Вугледар Донецької області, яке згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 № 1275-р та наказом Антитерористичного центру при Службі Безпеки України від 07.10.2014 №33/6/а «Про визначення районів проведення анти терористичної операції та термінів її проведення» входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція та визначене як район проведення анти терористичної операції. Окрім того відповідач зауважив, що підприємство знаходиться у тяжкому фінансовому становищі. За підсумками роботи за І півріччя 2019 року збитки підприємства склали 6738 тис. грн., а кредиторська заборгованість станом на 01.11.2019 складає 1 302 684 тис. грн.

15.11.2019 до господарського суду Донецької області від представника позивача надійшли письмові пояснення.

Відповідно до частини першої пункту 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Для цілей цього Кодексу визначено поняття малозначних справ, а саме – це справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними.

Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

З огляду на вищевикладене, господарський суд розглядає справу в порядку частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.1 ст.909 Цивільного кодексу України за договором перевезення перевізник зобов`язаний доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язаний сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Укладення договору перевезення вантажу відповідно до ч.3 ст.909 Цивільного кодексу України та ч.2 ст.307 Господарського кодексу України підтверджується складанням транспортної накладної.

Стаття 6 Статуту залізниць України визначає, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.

10.04.2019 згідно залізничної накладної №49248388 зі станції Південнодонбаська Донецької залізниці на станцію Пласти Донецької залізниці було відправлено вагон №67869511 з вантажем – вугілля кам`яне, вологість вантажу 6,3%, поверхня вантажу нижча рівня бортів вагону, маркування – смугою білого кольору по усій довженні вагону. Виходячи зі змісту накладної №49248388 від 10.04.2019 маса вантажу у вагоні №67869511 становить 62000 кг.

16.04.2019 на станції Новогродівка на підставі акту загальної форми станції Покровськ Донецької залізниці №23889 від 16.04.2019 та станції Гродівка №71 від 16.04.2019 було здійснено переважування вантажу у вагоні №67869511 про що складено АЗФ №29 та комерційний акт №482201/54. Результат зафіксовано в Книзі обліку контрольних зважувань та перевірки кількості у вагоні ф. ГУ-78.

Під час комісійного зважування на тензометричних 150-т. вагонних вагах ВТВ-1СД повірених 05.02.2019 року, виявилось, що у вагоні №67869511 фактична маса брутто вагону склала 85780 кг., тара вагона з ПДВ 22400 кг., нетто 63380 кг., що більше вказаного в документі на 1380 кг.

Під час комерційного огляду вагону №67869511 встановлено, що погрузка нижче бортів на 20-30 см, розрівняна, маркована однією білою переривчастою поздовжньою полосою по середині, маются сліди ходження. Над 1-7 люками з двох сторін поглиблення 1050*70*40. Двері люка зачинені. Течі вантажу немає. В технічному відношенні вагон №67869511 справний.

Факт нестачі вантажу у вагоні №67869511 підтверджується комерційним актом №482201/54 від 16 квітня 2019 року, який підписаний ДСМ Паустовським А.А. , агентом комерційним ОСОБА_1 . ОСОБА_2 та оператором ОСОБА_3

25.05.2019 згідно з накладною №49946775 зі станції Південнодонбаська Донецької залізниці на станцію Пласти Донецької залізниці було відправлено вагон №67683367 з вантажем – вугілля кам`яне, вологість вантажу 6,3%, поверхня вантажу нижча рівня бортів вагону, маркування – смугою білого кольору по усій довженні вагону. Виходячи зі змісту накладної №49946775 від 25.05.2019 маса вантажу у вагоні №67683367 становить 59000 кг.

27.05.2019 на проміжній станції Покровськ на підставі акту загальної форми №34055 від 26.05.2019 станції Покровськ було здійснено комісійне переважування вагону №67683367, результат зафіксовано в Книзі обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах від 27.05.2019 року і складено акт загальної форми №537 від 27.05.2019 та комерційний акт №482004/287 від 27.05.2019.

Під час комісійного зважування на 150 т. статистичних вагах повірених 24.01.2019, виявилось, що у вагоні №67683367 фактична маса брутто вагону склала 90700 кг, тара вагона 24100 кг, нетто 66600 кг., що більше вказаного в документі на 7600 кг.

Під час комерційного огляду вагону №67683367 встановлено, що поверхня вантажу нижче рівня бортів вагона, вантаж промаркований повздовжньою смугою білого кольору по всій довжині вагона. Фактично поверхня вантажу нижче на 30-50 см., вкатана слабке маркування смугою білого кольору. Вагон бездвірний, люка закриті, течі вантажу немає. Вагон прибув в технічному стані справний.

Факт нестачі вантажу у вагоні №67683367 підтверджується комерційним актом №482004/287 від 27 травня 2019 року, який підписаний Зам ДС Ветошко Д. ОСОБА_4 , робітником станції Тарнопольською А.М та ОСОБА_5

25.05.2019 згідно з накладною №49946759 зі станції Південнодонбаська Донецької залізниці на станцію Росія Донецької залізниці було відправлено вагон №60505021 з вантажем – вугілля кам`яне, вологість вантажу 6,3%, поверхня вантажу нижча рівня бортів вагону, маркування – смугою білого кольору по усій довженні вагону. Виходячи зі змісту накладної №49946759 від 25.05.2019 маса вантажу у вагоні №60505021 становить 59500 кг.

27.05.2019 на проміжній станції Покровськ на підставі акту загальної форми №34051 від 26.05.2019 станції Покровськ було здійснено комісійне переважування вагону №60505021, результат зафіксовано в Книзі обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах від 27.05.2019 і складено акт загальної форми №547 від 27.05.2019 та комерційний акт №482004/289 від 27.05.2019.

Під час комісійного зважування на 150 т. статистичних вагах повірених 24.01.2019, виявилось, що у вагоні №60505021 фактична маса брутто вагону склала 89100 кг., тара вагона 23800 кг., нетто 65300 кг., що більше вказаного документа на 5800 кг.

Під час комерційного огляду вагону №60505021 встановлено, що поверхня вантажу нижче рівня бортів вагона, вантаж промаркований повздовжньою смугою білого кольору по всій довжині вагона. Фактично поверхня вантажу нижче на 10-20 см., вкатана слабке маркування смугою білого кольору. Вагон бездвірний, люка закриті, течі вантажу немає. Вагон прибув в технічному стані справний.

Факт нестачі вантажу у вагоні №60505021 підтверджується комерційним актом №482004/289 від 27 травня 2019 року, який підписаний Зам ДС Ветошко Д.В., робітником станції Тарнопольською А.М та ОСОБА_5 .

Пунктом 10 Правил складання актів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002р. №334, передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажною двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акту можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Таким чином, комерційний акт повинні підписати три працівники залізниці. Однак, зазначена норма не виключає можливості залучення до складення комерційного акту й інших працівників залізниці.

Така правова позиція викладена у Постановах Верховного Суду від 01.06.2018р. у справі №910/3930/17 та від 18.06.2018р. у справі №910/11397/17.

Як встановлено судом, комерційні акти №№482004/287, 482004/289 від 27.05.2019 підписані Зам ДС ОСОБА_6 Д.В., робітником станції ОСОБА_7 А.М та ОСОБА_5 . Завідуючий вантажним двором у штаті відсутній.

Комерційний акт №482201/54 від 16.04.2019 підписаний ДСМ ОСОБА_8 , агентом комерційним ОСОБА_9 та оператором ОСОБА_3 Завідуючий вантажним двором у штаті відсутній.

Відповідно до наказу про призначення відповідальних осіб, які мають право підпису комерційних актів форми ГУ-22 по станції Покровськ №656/ДС від 29.03.2019 з метою контролю за правильністю складання комерційних актів (забезпечення їх підписання відповідними особами) згідно з п.10 Правил складання актів (ст. 129 Статуту залізниць України) у зв`язку з відсутністю в штатному розкладі станцій посади начальника вантажного району (завідуюча вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи, старшого прийомоздавальника) призначено відповідальних осіб, які мають право підпису в комерційних актах, складених на станції Покровськ згідно статуту Залізниць України.

За змістом частин 1, 3 статті 64 та частини 3 статті 65 Господарського кодексу України передбачено, що підприємство, як організаційна форма господарювання, може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо) та самостійно визначає свою організаційну структуру, чисельність працівників та штатний розпис. Керівництво підприємством здійснюється його керівником, який призначається (обирається) власником (власниками) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядову раду такого підприємства (у разі її утворення) та відповідно до статуту є посадовою особою цього підприємства з правом розподілу обов`язків між працівниками підприємства.

Отже, якщо в штаті структурного підрозділу залізниці не передбачено посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), то на підставі наказу начальника такого підрозділу залізниці чи відповідно до робочої (посадової) інструкції іншого працівника залізниці має бути уповноважено на підписання від імені залізниці комерційних актів для забезпечення вимоги щодо їх оформлення за підписом трьох осіб, перелік яких визначено пунктом 10 Правил складання актів.

Аналогічна правова позиція закріплена у постанові Верховного Суду від 23.11.2018р. у справі №916/2450/17.

Таким чином, вказані акти підписані належними особами (трьома особами працівниками станції) у відповідності до п. 10 Правил складання актів, отже, невідповідність маси вантажу з даними, зазначеними у накладній, підтверджується матеріалами справи.

Статтею 74 ГПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність. Допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. (ст. 86 ГПК України).

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні відповідача до сплати штрафу, нарахованого позивачем у зв`язку з невірним зазначенням маси вантажу.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч.3 ст. 909 Цивільного кодексу України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Згідно ч.5 ст. 307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Як зазначено в ст.6 глави 1 Статуту залізниць України, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Відповідно до ч.1 ст. 909 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно ч.2 ст. 908 ЦК України та ч. 5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статут залізниць України визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту).

Статтею 37 Статуту встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов`язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1. розділу 4 Правил оформлення перевізних документів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 863/5084, а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п. 2.1 та п. 2.2, графи "Маса вантажу, визначена відправником, кг" та "Спосіб визначення маси" заповнюються вантажовідправником. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №861/5082, визначається відправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 Правил оформлення перевізних документів, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.24 Статуту, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно ч. 1 ст.129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Для засвідчення обставини невідповідності маси вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах законодавцем у ст.129 Статуту визначено складання комерційного акту.

Таким чином, підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника є обставини, викладені у комерційному акті. З огляду на вищевикладене, невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена відправником (відповідачем) у накладній, засвідчено належними та допустимими доказами, а саме комерційними актами №482201/54 від 16.04.2019, №№482004/287, 482004/289 від 27.05.2019, який є підставою для покладання відповідальності на відправника передбаченої ст. 122 Статуту.

Вказані комерційні акти за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізниць України та Правил складання актів, а тому визнається судом належним доказом на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеної у накладній, та фактичної маси вантажу.

Суд відзначає, що спірний вантаж прибув у завантаженому засобами відправника вагоні, навантаження нижче рівня бортів вагона, слабе маркування смугою білого кольору, вагон бездвірний, люка зачинені, течі вантажу немає.

Викладені обставини підтверджують факт неправильного зазначення маси вантажу відправником в накладній. В матеріалах справи відсутні та сторонами не надано жодних доказів, які б свідчили про намагання оскаржити відомості викладені у комерційному акті.

Згідно з п.5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 за № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 № 863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Згідно із ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.

Відповідно до ст.118 Статуту залізниць України штраф підлягає стягненню у п`ятикратному розмірі плати за користування вагонами.

У відповідності з вимогами ст.ст. 118 та 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладних масу вантажу відповідачу нараховано штраф у розмірі п`ятикратної плати за всю відстань перевезення, а саме:

- провізна плата за перевезення вантажу у спірному вагоні №67869511 за накладною №49248388 складає 5480,00, штраф складає 5480 грн. х 5= 27400 грн.;

- провізна плата за перевезення вантажу у спірному вагоні №67683367 зо накладною №49946775 складає 5480,00, штраф складає 5480 грн. х 5= 27400 грн.;

- провізна плата за перевезення вантажу у спірному вагоні №60505021 зо накладною №49946759 складає 5480,00, штраф складає 5480 грн. х 5= 27400 грн.

Судом встановлено, що розрахунок суми штрафу є арифметично вірним, та відповідає ст.ст. 118, 122 Статут залізниць України.

Відповідно до п.27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

Оскільки саме відповідач, як вантажовідправник, визначає масу вантажу, заповнює і підписує накладну, яка є основним перевізним документом, який надається залізниці відправником разом з вантажем, і є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, а згідно статті 24 Статуту саме вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

У зв`язку з чим суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій суд зазначає.

В обґрунтування клопотання відповідач посилається на те, що ДП «Шахта ім. М.С. Сургая» здійснює свою господарську діяльність в м. Вугледар Донецької області, яке згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 №1275-р та наказом Антитерористичного центру при Службі Безпеки України від 07.10.2014 №33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термів її проведення» входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція та визначене як район проведення антитерористичної операції. Відповідач зазначає, що на теперішній час підприємство знаходиться у вкрай тяжкому фінансовому становищ, у зв`язку з чим просить зменшити розмір штрафу до 1 (однієї) провізної плати.

Згідно з ч.1 ст.233 ГК України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Судом враховано, що розмір штрафу за дане правопорушення визначений Кабінетом Міністрів України і підстав вважати його надмірно великим у порівнянні з допущеним правопорушенням у суду не має.

Крім того, положення статті 122 Статуту залізниць України не пов`язує стягнення штрафу з наявністю (відсутністю) наслідків у перевізника від неправильності відомостей, зазначених у накладній, чи з наявністю вини вантажовідправника.

Також суд констатує, що правильно зазначати масу вантажу у перевізних документах є обов`язком вантажовідправника, передбаченим Правилами оформлення перевізних документів, а не зобов`язанням у розумінні ст.173 Господарського кодексу України.

Вищезазначеними комерційними актами встановлені факти надлишку маси вантажу у вагонах відповідача, що утворює безумовну загрозу безпечному руху.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення розміру штрафу.

Згідно із ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 129, 236-238, 247-252, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Донецька залізниця” до Державного підприємства “Шахта ім.. М.С. Сургая” про стягнення штрафу у розмірі 82 200, 00 грн - задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства “Шахта ім.. М.С. Сургая” (85670, Донецька обл., місто Вугледар, код ЄДРПОУ 40695853) на користь Акціонерного товариства “Українська залізниця” (03680, м.Київ, вулиця Тверська, будинок 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії “Донецька залізниця” (84404, Донецька обл., м.Лиман, вулиця Привокзальна, будинок 22, код ЄДРПОУ 40150216) штраф у розмірі 82200,00 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому главою 1 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.В. Зекунов