Рішення № 86715082, 27.12.2019, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/21888/19

Провадження № 2-о/643/1105/19

27.12.2019 року м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Крівцова Д.А.,

присяжних – Романцевої О.В., Зінов`єва С.Г.,

за участю секретаря – Накеурі І.Р.,

заявника - представника Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» лікаря-психіатра – Аннєнкова О.О.,

заінтересованих осіб:

прокурора – Буч Р.В.,

представника ОСОБА_1 – адвоката Олійника О.О.,

особи, відносно якої розглядається заява – ОСОБА_1 ,

заінтересованої особи – ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» про госпіталізацію ОСОБА_1 до закладу з надання психіатричної допомоги у примусовому порядку, -

ВСТАНОВИВ:

26.12.2019 року генеральний директор Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» (далі – Лікарня) Коваленко В.В. звернувся до суду з заявою, в якій просить застосувати примусову госпіталізацію у психіатричний стаціонар ОСОБА_1 на підставі положень Закону України «Про психіатричну допомогу».

В обґрунтування заяви зазначено, що ОСОБА_1 була госпіталізована до Лікарні 25.12.2019 року о 10-40 год. Направлення на госпіталізацію було видано БШД-4206/204, лікарем ОСОБА_3 , який після особистого огляду ОСОБА_1 зробив висновок про необхідність доставлення ОСОБА_1 до Лікарні у зв`язку з попередньо встановленим діагнозом шизофренія. Підставою для висновку про необхідність госпіталізації є відомості про поведінку ОСОБА_1 , які надійшли від матері хворої ОСОБА_2 . На підставі цих відомостей ОСОБА_1 25.12.2019 року була оглянута лікарем–психіатром ОСОБА_4 , який підтвердив висновок про необхідність госпіталізації. ОСОБА_1 26.12.2019 року була оглянута комісією лікарів–психіатрів Лікарні. Комісія дійшла висновку, що ОСОБА_1 страждає на тяжкий психічний розлад у формі шизофренії, простої форми, безперервного типу перебігу, внаслідок якого представляє безпосередню небезпеку для оточуючих (безсоння, дратівливість, не дає спати матері та 8-річному сину, конфліктує та вчиняє бійки з матір`ю, батьками школярів). Потребує застосування примусової госпіталізації в психіатричний стаціонар згідно ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу».

Ухвалою судді Московського районного суду м. Харкова від 26.12.2019 року заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній цивільній справі, розгляд справи призначено на 27.12.2019 року на 10 годин 15 хвилин, вирішено питання про призначення ОСОБА_1 представника (адвоката).

У судовому засіданні 27.12.2019 року представник Лікарні лікар–психіатр Аннєнков О.О. підтримав заяву про примусову госпіталізацію та викладені в ній доводи. Зазначив, що станом на час розгляду справи ОСОБА_1 продовжує представляти небезпеку для оточуючих та її лікування можливе виключно в умовах стаціонару. Заперечував можливість амбулаторного лікування ОСОБА_1 .

Прокурор в судовому засіданні підтримав заяву про госпіталізацію ОСОБА_1 до Лікарні в примусовому порядку.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Олійник О.О. в судовому засіданні заперечував проти примусової госпіталізації Малої К.В., підтримавши позицію ОСОБА_1 , яка заперечувала проти її госпіталізації до Лікарні. В обґрунтування заперечень посилався на недоведеність небезпеки ОСОБА_1 для оточуючих, а також на ту обставину, що між ОСОБА_1 та її матір`ю ОСОБА_2 мають місце звичайні побутові конфлікти.

ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечувала проти її госпіталізації в примусовому порядку до Лікарні. Також ОСОБА_1 заперечувала наявність у неї психічного захворювання. Зазначила, що пацієнти в Лікарні діють їй на нерви. Вона працює в ТРЦ «Караван» та «Україна». Пояснила, що почуває себе добре, на психічне захворювання не страждає, проте у зв`язку із лікуванням стан її здоров`я значно погіршився. Причиною госпіталізації та періодичного лікування в психіатричних закладах вважає протиправну поведінку матері, яка в такий спосіб намагається вирішувати свої справи.

Мати ОСОБА_1 – ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримала заяву про примусову госпіталізацію своєї дочки ОСОБА_1 та просила здійснити примусове лікування дочки, посилаючись на її неадекватну поведінку. Зазначила, що ОСОБА_1 у зв`язку із загостренням захворювання останнім часом поводить себе неадекватно та агресивно, конфліктує з нею та іншими особами, неодноразово наносила їй удари. Також ОСОБА_2 пояснила, що дочка хворіє давно, вона добре знає перебіг хвороби та в даний час у дочки загострення психічного захворювання. Після лікування завжди настає ремісія, проте у зв`язку з тим, що дочка відмовляється регулярно приймати амбулаторне лікування, періодично стан психічного здоров`я дочки погіршується.

Суд, заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Як вбачається із супровідного листка № 4206/204, ОСОБА_1 25.12.2019 року була доставлена до Лікарні бригадою швидкої медичної допомоги з квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з попереднім діагнозом – шизофренія.

Згідно акту психіатричного огляду особи, госпіталізованої до психіатричної лікарні у примусовому порядку згідно ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу» № 17/9582 від 26.12.2019 року, складеного комісією лікарів Лікарні, ОСОБА_1 страждає на важкий психічний розлад у формі шизофренії, простої форми, безперервного типу перебігу, внаслідок якого представляє безпосередню небезпеку для оточуючих (безсоння, дратівливість, не дає спати матері та 8-річному сину, конфліктує та вчиняє бійки з матір`ю, батьками школярів). Потребує застосування примусової госпіталізації в психіатричний стаціонар згідно ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу».

З вказаного акту також вбачається, що вперше зміни в психічному стані ОСОБА_1 відзначалися в 2003 році: тривога, неспокій, порушення сну, багатомовність, амбівалентність, розірваність мовлення, надмірна діяльність. Періодично розмовляла сама з собою, лікувалась в психлікарні м. Москва. Повторні госпіталізації в Горлівську психлікарню в 2005, 2006, 2007 роках. У 2008 році переїхала до м. Харкова, госпіталізувалася в 7 п/в КНП ХОР «ОКПЛ № 3» в 2009 році, потім в 2012 році в 16 п/в. У 2015 році госпіталізувалася в 10 п/в, в 2016 року – 7 п/в. Чергова виписка з 10 п/в 31.08.2017 року. Остання госпіталізація в 10 п/в з 24.02.2018 року по 13.03.2018 року була пов`язана з безсонням, тривогою, невпорядкованою поведінкою, дратівливістю, негативізмом, маячними ідеями відношення на адресу матері, постійними конфліктами і бійками з нею. Поточна госпіталізація у зв`язку з погіршенням психічного стану протягом місяця: безсоння, дратівливість, не дає спати матері та 8-річному сину, конфліктує та вчиняє бійки з матір`ю, батьками школярів.

Частиною другою ст. 27 Закону України «Про психіатричну допомогу» передбачено, що виключно компетенцією лікаря-психіатра або комісії лікарів-психіатрів є встановлення діагнозу психічного розладу, прийняття рішення про необхідність надання психіатричної допомоги в примусовому порядку або надання висновку для розгляду питання, пов`язаного з наданням психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Згідно ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: е) законне затримання психічнохворих.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону України «Про психіатричну допомогу», особа може бути госпіталізована до психіатричного закладу в примусовому порядку на підставах, передбачених статтею 14 цього Закону.

Згідно ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу», особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до закладу з надання психіатричної допомоги без її усвідомленої письмової згоди або без письмової згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляд, дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані у справі докази як окремо, так і в їх сукупності та взаємозв`язку в цілому, суд приходить до висновку щодо наявності у ОСОБА_1 тяжкого психічного захворювання, яке обумовлює її безпосередню небезпеку для оточуючих.

Доводи ОСОБА_1 та її представника щодо відсутності підстав для госпіталізації суд не може визнати обґрунтованими, оскільки вони спростовуються сукупністю досліджених судом доказів. Так, з пояснень лікаря ОСОБА_5 вбачається, що вказана вище поведінка ОСОБА_1 є наслідком саме психічного захворювання останньої, а не антисоціальної спрямованості її особистості. Також з пояснень лікаря та наданої медичної документації вбачається, що вказаний вище діагноз ОСОБА_1 був встановлений та підтверджений фахівцями різних медичних установ протягом тривалого часу. Крім того, лікарем були надані пояснення, згідно яких в даний час ОСОБА_1 представляє безпосередню небезпеку для оточуючих. Вказані дані підтверджуються як поясненнями матері ОСОБА_1 , так і наданою суду медичною документацією.

За таких обставин у суду відсутні підстави ставити під сумнів висновки лікарів-психіатрів щодо наявності у ОСОБА_1 тяжкого психічного захворювання, внаслідок якого вона представляє безпосередню небезпеку для оточуючих.

Враховуючи наведене, наявні передбачені законодавством України підстави для госпіталізації ОСОБА_1 до Лікарні у примусовому порядку.

Керуючись ст. 2, 76-80, 89, 258-259, 263-265, 268, 273, 293, 294, 341-342, 354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» про госпіталізацію ОСОБА_1 до закладу з надання психіатричної допомоги у примусовому порядку - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , госпіталізацію до Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня №3» (місцезнаходження: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 46, код ЄДРПОУ 02003675) у примусовому порядку – на строк протягом часу наявності підстав, за якими було проведено госпіталізацію, але не більше ніж на 6 місяців.

Рішення суду підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Московський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 28.12.2019 року.

Суддя Д.А. Крівцов

Присяжні: О.В. Романцева

С.Г. Зінов`єв