Ухвала суду № 86714175, 28.12.2019, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/9048/19

Провадження № 1-кс/639/4266/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2019 року м. Харків

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м.Харкова Макаров В.О., за участю секретаря Кузнецова М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання прокурора Новобаварського відділу Харківської місцевої прокуратури № 2 Богатирьова Д.К. про накладення арешту за матеріалами кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12019220500002158 від 20.12.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м.Харкова надійшло клопотання прокурора Новобаварського відділу Харківської місцевої прокуратури № 2 Богатирьова Д.К. про накладення арешту за матеріалами кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12019220500002158 від 20.12.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України.

Клопотання обґрунтоване тим, що у провадженні СВ Новобаварського ВП ГУ НП в Харківській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220500002158 від 20.12.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України.

Так, в ході досудового розслідування встановлено,що на території Новобаварського району м.Харкова, а саме за адресами: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 57/59; м. Харків,вул. Кітаєнко, 4; м. Харків, вул. Кітаєнко, 5В; м. Харків, вул. Полтавський шлях, 153; м. Харків, вул. Полтавський шлях, 147; м.Харків, пров. Розторгуївський, 2; м. Харків, вул. Камська, 2; м. Харків, вул. Полтавський шлях, 161; м. Харків, вул. АкадемікаБогомольця, 4; м. Харків, вул. Академіка Богомольця, 1А; м. Харків, вул. Академіка Богомольця, 1А; м. Харків, вул. Власенка, 3; м.Харків, проспект Ново – Баварський, 121; м. Харків, проспект Ново – Баварський, 119; м. Харків, вул. Москалівська, 99, м. Харків,вул. Москалівська, 126, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 133-Б, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 155, невстановлені особи організували гральний бізнес.

Ураховуючи ступінь тяжкості скоєння злочину, за яке передбачено покарання до сорока тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян із конфіскацією грального обладнання, а також обстановки що складалася на місці, з метою детального документування та вилучення майна, що може бути доказом та на яке в подальшому може бити накладено арешт та у випадку встановлення винної особи конфісковано, в період із 21 год. 10 хв. до 22 год. 05 хв. 23.12.2019 на підставі ухвали Жовтневого районного суду м.Харкова №639/9048/19 за адресоюм.Харків, вул.Кітаєнко 5в , в ході якого, було виявлено та вилучено лотерейні білети, а саме три пакунки по п`ять пачок у кожній «Лото-трійка», два пакунка по п`ять пачок «Кєно»,один пакунок по п`ять пачок «Лото максима», два пакунки по п`ять пачок «супер лото».

Обстановка на місці мала явні ознаки скоєння правопорушення передбачені с.1 ст.203-2 КК України (Зайняття гральним бізнесом).

На момент обшуку в приміщенні вказаної будівлі знаходився власник приміщення ОСОБА_1 який надати пояснення щодо діяльності установи відмовся, документів на вид та легальність діяльності не надав.

У зв`язку із цим, з метою встановлення обставин щодо зайняття гральним бізнесом, осіб причетних до діяльності даного закладу в тому числі власників майна, а також безпосереднього збереження майна, є явні підстави для накладення арешту на нього так як повернення вилученого майна може негативно вплинути на встановлення істини по кримінальному провадженню, оскільки у разі повернення зазначених предметів можуть бути вжиті заходи та вчинені дії направленні на їх знищення, що може значно ускладнити або взагалі унеможливить встановлення об`єктивної істини у кримінальному проваджені, а з метою збереження речових доказів, прокурор приходить до висновку про необхідність накладення арешту на вищезазначене майно.

Відповідно до ч.2 ст.64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.

Згідно ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно положень ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом першим частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій.

24.12.19 лотерейні білети, а саме три пакунки по п`ять пачок у кожній «Лото-трійка», два пакунка по п`ять пачок «Кєно»,один пакунок по п`ять пачок «Лото максима», два пакунки по п`ять пачок «супер лото», які були вилучені в ході обшуку приміщення по вул.Кітаєнко5 в м. Харків від 23.12.2019, слідчим визнано речовими доказами по кримінальному провадженню.

Отже, підставою для накладення арешту на майно є факт вилучення вищевказаних предметів, які мають доказове значення вчинення кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України.

Метою накладення арешту на вилучене майно є його збереження, оскільки, їх повернення призведе до неминучого приховув ання, пошкодження, псування, знищення, перетворення або відчуження, з метою уникнення винної особи від кримінальної відповідальності за скоєний злочин.

Згідно ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відтак, повернення вилученого майна негативно вплине на встановлення істини по кримінальному провадженню, встановлення усього кола осіб, причетних до вчинення вказаного кримінального правопорушення.

Тому звернення з відповідним клопотанням важливо для забезпечення доказової бази у кримінальному провадженні, про що вказано у ст. 170 КПК України.

Прокурор Новобаварського відділу Харківської місцевої прокуратури №2 Богатирьов Д.К. у судове засідання не з`явився, на адресу суду надала заяву про те, що вимоги клопотання підтримує в повному обсязі та просить розглянути клопотання за його відсутності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України, неприбуття учасників у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, у зв`язку з чим судовий розгляд за клопотанням проведено без участі прокурора.

Слідчий суддя, дослідивши документи та надані до суду матеріали кримінального провадження, приходить до наступних висновків.

Згідно з ч.1 ст. 170 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Згідно ч. 2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Згідно ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч.2 ст.167 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що прокурором доведені підстави накладення арешту, також на даний час існує реальна загроза зміни, знищення або відчуження зазначеного майна, тому слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для накладення арешту на вказане майно, у зв`язку з чим клопотання є законним, обґрунтованим та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.98, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання – задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене в ході обшуку приміщення за адресою: АДРЕСА_1 В майно: лотерейні білети, а саме три пакунки по п`ять пачок у кожній «Лото-трійка», два пакунка по п`ять пачок «Кєно»,один пакунок по п`ять пачок «Лото максима», два пакунки по п`ять пачок «супер лото».

Зберігання вказаного майна доручити слідчому у кримінальному провадженні.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Також арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Слідчий суддя В.О. Макаров