Постанова № 8671083, 22.12.2009, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

54055, м. Миколаїв, вул. Заводська, 11 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

22.12.2009 р.                                                                                 Справа № 2а - 4655/09/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді

Зіньковського О. А. при секретарі судового засідання Васильєвої А.Ю. вирішив адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Автопром",

вул. Кірова, 242/5,Миколаїв,54028

доУправління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва, вул. Миколаївська, 17,Миколаїв,54018

проскасування рішення від 31.03.09 р. №682, №684, за участю представників: від позивача: директор Медведєв О.В., Тарасенко Є.В. –довіреність від 30.09.09р., Пуркар Л.А. –довіреність від 26.10.09р.

від відповідача: Апуневич Н.Ю. - довіреність № 5585/09 від 01.04.2009 року, Ейгер Є.Л. –довіреність №10804/01 від 03.07.2009р.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Автопром" пред’явлено позов до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Миколаєва з вимогою визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 31.03.09р. №682, №684 про застосування фінансових санкцій за несвоєчасну сплату страхових внесків в сумі 170 грн. та 10285 грн. 70 коп. відповідно, а також вимогу про сплату боргу від 23.03.09р. №Ю-522 в сумі 1574 грн. 13 коп.

В судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги та просив суд визнати протиправним та скасувати рішення начальника УПФУ в Ленінському районі м.Миколаєва від 31.03.09р. №684 про застосування фінансових санкцій у сумі 10285 грн.70коп. та вимогу від 23.03.09р. №Ю-522 на суму 1574 грн. 13коп.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржувані рішення відповідача прийняті з порушенням порядку встановленого чинним законодавством та без врахування наявності певних сум переплат позивача до пенсійного фонду.

Відповідач, позов не визнав, надав заперечення, де зазначив, що застосування до позивача відповідних фінансових санкцій було здійснено органами Пенсійного фонду України у відповідності до чинного законодавства та на підставі матеріалів перевірки позивача (Акт №37 від 23.03.2009р.).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи суд, -

встановив:

Позивач є юридичною особою та відповідно до ст.14, 15 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003р. №1058-ІV є страхувальником та платником страхових внесків на обов’язкове державне пенсійне страхування.

Згідно п.6 ч.2 ст.17 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»№1058-ІV страхувальник зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до вимог п.6 ст.20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»№1058-ІV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до ч.2 ст.106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»№1058-ІV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Згідно ч.3 ст.106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»№ 1058-ІV територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Страхувальник, у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Оскаржувана Вимога Управління пенсійного фонду України у Ленінському районі м.Миколаєва про сплату боргу у сумі 1574грн. 13коп. №Ю-522 від 23 березня 2009 року (аркуш справи 54) виписана на Товариство з обмеженою відповідальністю «Мисливець»і, у зв'язку з цим, не може вважатися законною та підлягає скасуванню.

23 березня 2009 року управлінням пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Миколаєва була проведена планова перевірка позивача з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування , обчислення та сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів за період з 29.05.2003 року до 31.01.2009 року та надання достовірних відомостей до органів Пенсійного фонду за період з 29.05.2003 року до 31.12.2007 року. З актом, який було складено за результатами перевірки , позивач не погодився, керівник та головний бухгалтер позивача акт перевірки не підписали.

За наслідками планової перевірки було складено відповідний Акт №37 від 23.03.09р.

31 березня 2009 року начальником управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Миколаєва прийняте оскаржуване Рішення №684 про застосування до ТОВ «АВТОПРОМ»штрафної санкції в розмірі 10285 грн. 70 коп.

Штрафна санкція застосована на підставі пункту 4 частини 9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.03р. №1058 за порушення п.6 ст.19 зазначеного Закону.

Згідно розділу 9 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 N 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за N 64/8663, до страхувальників за порушення норм законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, яке контролюється органами Пенсійного фонду, застосовуються фінансові санкції відповідно до Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно статті 106 Закону виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції: 4) за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми.

Пункт 9.3.4. Інструкції також передбачає, що за донарахування органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми. При цьому складається рішення за формою згідно з додатком 16 до цієї Інструкції. Підставою для прийняття відповідного рішення є акт перевірки, акт звірки та розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Під час дослідження матеріалів справи судом встановлено, що оскаржуване Рішення №684 від 31.03.09р. про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків не відповідає за формою додатку №16 до Інструкції. Так, Рішення №684 не містить посилання на підставу його прийняття, а саме –не зазначено на підставі яких матеріалів перевірки прийняте відповідне рішення. Цей обов'язковий пункт форми рішення взагалі залишився не заповненим.

Крім того, надані суду розрахунки та Акт звірення розрахунків №228 за нарахованими та сплаченими страховими внесками до ПФУ станом на 01.01.2009року свідчать про наявність переплати страхових внесків загальною сумою 5573, 13 грн.

В січні 2009 року позивач самостійно, за два місяці до перевірки, донарахував страхові внески на суму 4895,67 грн. своєчасно не нарахованих, але своєчасно сплачених внесків, що підтверджено копіями платіжних доручень №№39, 53, 54, 87, 96, 111, 124, 134, 01, іншими додатковими переплатами на протязі 2007р. – 2009р. на загальну суму 3883,20грн.

Зазначені внески позивача надходили до відповідача від Держказначейства в розмірі 42% від нарахованого та сплаченого єдиного податку незалежно від нарахувань сум страхових внесків, нарахованих позивачем згідно закону №1058. Причиною щомісячних переплат стала колізія законодавства, а саме: одночасна дія закону №1058-IV та Указу Президента України №746/99 від 28.06.1999р. «Про спрощену систему оподаткування». Згідно зазначеного Указу позивач переплачував страхові платежі через Держказначейство до УПФУ. Платежі щомісячно перевищували нараховані на заробітну плату страхові внески. Позивачем суду надана копія повідомлення №86 від 06.02.2009р. за підписом начальника УПФУ в Ленінському районі в сумі 5480,13 грн. з якого витікає, що позивачу нараховано 43,99грн. пені та 155,53 грн. фінансових санкцій за самостійне несвоєчасне нарахування 4895,67 грн. страхових внесків, відображених позивачем в звітності за січень 2009 року, за два місяці до складання акту перевірки.

Надані суду копії актів звірки розрахунків №228 за 2008р, №504 станом на 01.08.2009р. свідчать, що після самостійного корегування позивачем звітності згідно повідомлення №86 на 5480,13 грн. разом з санкціями і нарахування пені, рішення №206 від 14.02.2008р. (донараховано 587,6 грн. з фінансовою санкцією 352,58 грн.). Зазначені донарахування також були відображені в картці особового рахунку страхувальника –платника за номером 1401031964.

Як вже було зазначено, стаття 106 Закону передбачає одночасну наявність двох умов застосування фінансових санкцій, а саме - своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків.

За наявності переплати страхових внесків в сумі 5573,13 грн. суд не може вважати оскаржуване Рішення №684 правомірним. Таким чином, наданий суду та позивачу розрахунок штрафних санкцій Ленінського УПФУ на суму +7057,44 грн. з штрафними санкціями 10285,70 грн. не відповідають чинному законодавству у зв'язку з самостійним донарахуванням додаткових платежів на особовому рахунку позивача №1401031964.

Крім того, слід зазначити, що частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд також бере до уваги, що згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суд, незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, перевіряє їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачі не довели суду правомірність прийнятого оскаржуваного рішення.

Враховуючи такі обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення начальника Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва від 31.03.2009 року № 684 про застосування фінансових санкцій за донарахування органами Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків в сумі 10285 грн. 70 коп..

3. Визнати протиправною та скасувати вимогу начальника Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва про сплату боргу від 23.03.2009 року № Ю-522 в сумі 1574 грн. 13 коп..

4. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопром"(код ЄДРПОУ 32507404) суму сплаченого судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп.. (три грн. 40 коп.).

Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України.

Постанову може бути оскаржено в порядку ст.185, 186 КАС України.

Суддя                                                                                           О. А. Зіньковський

постанова складена у повному обсязі

26.01.2010 р.