Постанова № 8670867, 07.12.2009, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

54055, м. Миколаїв, вул. Заводська, 11 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.12.2009 р. Справа № 2а - 5741/09/1470

м. Миколаїв

15:24

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Заварухіної Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПрокурора м. Миколаєва в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва

(вул. Галини Петрової, 2-а, м. Миколаїв, 54029)

до відповідачаФізичної особи підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1, код НОМЕР_1)

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2,

від відповідача: не зявився,

прокурор: Давиденко А.В. про стягнення податкової заборгованості на суму 6422,50 гривень В С Т А Н О В И В: Прокурор м. Миколаєва звернувся до суду в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва з позовом про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за землю в сумі 6422,50 гривень. У судовому засіданні прокурор та представник позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі

Судом двічі надсилалися повідомлення за місцезнаходженням відповідача, але він в судове засідання не зявлявся.

Відповідно до ч.1 ст.49 КАС України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обовязки. А відповідно до ч.2 зазначеної статті особи, які беруть участь у справі, зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами неухильно виконувати процесуальні обовязки

У такому випадку суд вважає, що відповідач зловживає своїми процесуальними правами та не виконує процесуальні обовязки щодо явки до суду.

Виходячи з принципу рівності сторін перед законом і судом (ст.10 КАС України), відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, суд вважає, що неприбуття у судове засідання належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду відповідача без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, не є перешкодою для розгляду справи і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Вислухавши пояснення прокурора, представника позивача, дослідивши в судовому засіданні всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

ОСОБА_1 зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності 03.11.1994 р. державним реєстратором виконавчого комітету Миколаївської міської ради (арк.спр.6).

Відповідно до Закону України «Про систему оподаткування»відповідач є платником податків та зборів і повинен сплачувати передбачені законодавством податки та збори.

Судом встановлено, що у користуванні відповідача знаходиться земельна ділянка, розташована на території Миколаївської міської ради, надана згідно договору оренди землі між Миколаївською міською радою та відповідачем від 31.05.2007 р. (арк. спр.6-7).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про плату за землю»використання землі в Україні є платним. Плата за землю здійснюється у вигляді земельного податку чи орендної плати, що визначаються в залежності від грошової оцінки земель.

Статтею 13 даного нормативно-правового акту передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, є договір оренди такої земельної ділянки.

Плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) відноситься до загальнодержавних податків і зборів (обовязкових платежів) згідно зі статтею 14 Закону України "Про систему оподаткування".

Відповідно до статті 4 Закону України "Про систему оподаткування", платниками податків і зборів (обовязкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких відповідно до Законів України покладений обовязок сплачувати податки і збори.

Статтею 9 Закону України "Про систему оподаткування" встановлено, що платники податків зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю передбачені ст. 19 Закону України "Про плату за землю" та встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності).

Згідно з відомостями із договору оренди землі та податковою декларацією орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності орендна плата за земельну ділянку у 2008 склала 12932,32 грн. за рік (арк. спр.14-15), та відповідно до договору оренди землі між Миколаївською міською радою та відповідачем від 31.05.2007 плата за оренду землі мала сплачуватися щомісячно у розмірі 1/12 від розміру річної орендної плати, тобто в сумі 1077,69 грн.

Частиною першою Закону України "Про плату за землю" передбачено, що податкове зобовязання по земельному податку та орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у декларації на поточний рік, сплачується рівними частинами власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до ст.96 Земельного Кодексу України землекористувачі зобовязані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

З матеріалів справи слідує, що відповідач допустив затримку в розрахунках з бюджетом з орендної плати за землю за період з серпня 2008 р. по січень 2009 р.

Відповідно до розрахунку суми боргу відповідача заборгованість з орендної плати за землю становить 6422,50 грн. (арк. спр. 11).

Стаття 27 Закону України визначає, що контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Пунктом 11 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку і розмірах, встановлених законами України.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Право прокурора на звернення до суду в інтересах держави передбачено ст.121 Конституції України, ст.60 Кодексу України про адміністративне судочинство та ст.ст.20, 36-1 Закону України «Про прокуратуру».

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Позов поданий до адміністративного суду у межах строку, передбаченого ст.99 КАС України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва на р/р 33219815800003 в місцевий бюджет Заводського району через банк УДК в Миколаївській області, МФО 826013, ЄДРПОУ 23626096, код платежу 13050200 (орендна плата за землю з фізичних осіб) заборгованість на суму 6422,50 гривень.

3. Розяснити сторонам строк і порядок набрання цією постановою законної сили та її оскарження.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя В.В. Біоносенко

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 11.12.09р.

Суддя В.В. Біоносенко