Рішення № 86707017, 23.12.2019, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/8125/19

Провадження № 2/946/3519/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2019 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді – Бурнусуса О.О.,

за участю: секретаря судового засідання – Петрової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла в загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, яким просила:

- встановити факт належності ОСОБА_1 заповіту від 02.03.2011 року, складеного російською мовою « ОСОБА_2 » на ім`я російською мовою «внучки ОСОБА_3 », посвідченого секретарем Комишівської сільської ради Ізмаїльського району та зареєстрованого у реєстрі за № 72;

- визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на:

- земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,7229 га, що розташована на території Комишівської сільської ради, кадастровий номер земельної ділянки – 5122082000:01:003:0896;

- земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,5462 га, що розташована на території Комишівської сільської ради, кадастровий номер земельної ділянки – 5122082000:01:002:1771;

- земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,0544 га, що розташована на території Комишівської сільської ради, кадастровий номер земельної ділянки – 5122082000:01:002:0756.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Веліксар Т.І. їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку із тим, що у заповіті, посвідченому секретарем Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області 02.03.2011 року за № 72, заповідачем вказано «онуці» ОСОБА_1 , однак документів, на підтвердження такого родинного зв`язку позивачем надано не було надано.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, представник позивача надав суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, якою позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять позов задовольнити.

Представник відповідача Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно, необхідно задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Частиною 4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 належало наступне майно:

- земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,7229 га, що розташована на території Комишівської сільської ради, кадастровий номер земельної ділянки – 5122082000:01:003:0896, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК №463838 від 29 листопада 2010 року, виданого на підставі розпорядження Ізмаїльської районної державної адміністрації від 07 лютого 2007 року за № 85/А – 2007, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011052103396;

- земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,5462 га, що розташована на території Комишівської сільської ради, кадастровий номер земельної ділянки – 5122082000:01:002:1771, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК №463836 від 29 листопада 2010 року, виданого на підставі розпорядження Ізмаїльської районної державної адміністрації від 07 лютого 2007 року, № 85/А – 2007, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011052103395;

- земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,0544 га, що розташована на території Комишівської сільської, кадастровий номер земельної ділянки – 5122082000:01:002:0756, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК №463837 від 29 листопада 2010 року, виданого на підставі розпорядження Ізмаїльської районної державної адміністрації від 07 лютого 2007 року, № 85/А – 2007, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011052103397.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 10.01.2017 року, виданого Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_4 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить вищевказане спадкове майно.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України – спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України – спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України – спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Статтею 1233 ЦК України передбачено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до заповіту від 02 березня 2011 року, посвідченого секретарем Комишівської сільської ради та зареєстрованого в книзі для записів нотаріальних дій під №72, ОСОБА_4 усе своє майно, яке на день смерті буде їй належати, де б воно не було та з чого б воно не складалося, вона заповіла ОСОБА_1 .

Частиною 1 ст. 1241 ЦК України, встановлено, що малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та не працездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщини незалежно від змісту заповіту після смерті ОСОБА_4 немає.

Факт належності ОСОБА_1 заповіту від 02.03.2011 року, складеного російською мовою « ОСОБА_2 » на ім`я російською мовою «внучки ОСОБА_3 », посвідченого секретарем Комишівської сільської ради Ізмаїльського району та зареєстрованого у реєстрі за № 72, підтверджений довідкою наданою виконавчим комітетом Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 12.06.2017 року за № 943, згідно якої ОСОБА_4 залишила заповіт ОСОБА_1 на все своє майно.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Як було встановлено в судовому засіданні, позивач ОСОБА_1 на час відкриття спадщини проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_4 , що підтверджено довідкою наданою виконавчим комітетом Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 12.06.2017 року № 943, тому вважається такою, що фактично прийняла спадщину відповідно до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Приймаючи до уваги, що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту в зв`язку з чим задовольняє позов.

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Ізмаїльським РВ ГУМВС України в Одеській області від 26.09.2006 року, РНОКПП – НОМЕР_3 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) до Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (розташована за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Комишівка, вул. Міра, 3, код ЄДРПОУ - 04378528) про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно – задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 заповіту від 02.03.2011 року, складеного російською мовою « ОСОБА_2 » на ім`я російською мовою внучки « ОСОБА_3 », посвідченого секретарем Комишівської сільської ради Ізмаїльського району та зареєстрованого у реєстрі за № 72.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на:

- земельну ділянку передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,7229 га, що розташована на території Комишівської сільської ради, кадастровий номер земельної ділянки – 5122082000:01:003:0896;

- земельну ділянку передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,5462 га, що розташована на території Комишівської сільської ради, кадастровий номер земельної ділянки – 5122082000:01:002:1771;

- земельну ділянку передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,0544 га, що розташована на території Комишівської сільської ради, кадастровий номер земельної ділянки – 5122082000:01:002:0756.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 28.12.2019 року.

Суддя: О.О.Бурнусус