Рішення № 86705461, 16.12.2019, Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 682/773/19

Провадження № 2/682/492/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2019 року

Славутський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді Маршал І.М.,

за участю секретаря судового засідання Мелашенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОРИНЬ АГРО» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «НАДІЯ-АГРО ПЛЮС» про визнання договору оренди землі недійсним,

в с т а н о в и в:

13.03.2019 року позивач ТОВ «ГОРИНЬ АГРО» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , «НАДІЯ-АГРО ПЛЮС» про визнання договору оренди землі недійсним. В обґрунтування позову вказує на те, що в 2008 році між ТОВ «ГОРИНЬ АГРО» та ОСОБА_2 укладено договір оренди належної ОСОБА_2 земельної ділянки строком на 10 років. Однак після смерті ОСОБА_2 вказану земельну ділянку набув у власність ОСОБА_1 . Згодом відповідач у період чинності раніше укладеного договору уклав новий договір оренди цієї ж земельної ділянки з ТОВ «НАДІЯ-АГРО ПЛЮС». Вважає, що відповідач не мав права передачі належної йому земельної ділянки в оренду іншій юридичній особі, оскільки з урахуванням додатково укладеної угоди, таке право до 2028 року належало позивачу. В зв`язку з наведеним просить позов задовольнити та визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «НАДІЯ-АГРО ПЛЮС».

В судове засідання представник позивача не з`явилася, подала заяву в якій просить проводити розгляд справи у її відсутність, позов підтримує.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, до суду не з`явився.

Представник відповідача ТОВ «НАДІЯ-АГРО ПЛЮС» в судове засідання не з`явився, про місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Судом встановлено, що відповідно до копії державного акту на право власності на право приватної власності на землю, виданого на підставі рішення Хоровецької сільської ради від 30.03.2002 року №2 ОСОБА_2 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 2,03 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Хоровецької сільської ради Славутського району Хмельницької області.

24.01.2008 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Горинь Агро» укладено договір оренд землі №792379, відповідно до якого Орендодавець ( ОСОБА_2 надає, а Орендар (ТОВ «Горинь Агро») приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 2,03 га, розташовану на території Хоровецької сільської ради строком на 10 років.

Вказаний Договір 07.04.2008 року був зареєстрований у встановленому законом порядку за №040876000001. Згідно листа Управління Держгеокадастру у Славутському районі Хмельницькій області від 13.12.2016 р., згідно якого станом на 01.01.2013 земельна ділянка з кадастровим номером 6823988800:04:011:0024 дійсно перебувала в оренді ТОВ «Горинь Агро».

Відповідно до додатково укладеної угоди від 07.07.2016 року ОСОБА_1 та ТОВ «Горинь АГРО» здійснили заміну сторони договору, а саме Орендодавця на його правонаступника, тобто на ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 , який отримав вищезазначену земельну ділянку на підставі Свідоцтва про право на спадщину від 22.06.2016 року.

Відповідно до додатково укладеної угоди №2 від 01.04.2018 дію вказаного Договору продовжено до 23.01.2028.

Водночас, як видно з дослідженої судом копії Договору оренди земельної ділянки без дати укладення, відповідач передав належну йому земельну ділянку з кадастровим номером 6823988800:04:011:0024 в платне користування строком на 7 років ТОВ «НАДІЯ-АГРО ПЛЮС», що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20.09.2018 року.

Вважаючи, що правових підстав для передачі в оренду спірної земельної ділянки ТОВ «НАДІЯ-АГРО ПЛЮС» не було, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склалися, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою визнання недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою цієї статті передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 4 статті 124 ЗК України, передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

Статтею 24 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

Одночасне існування двох договорів оренди одної земельної ділянки та їх державна реєстрація суперечить вимогам Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових та інших прав, які підлягають державній реєстрації, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Дослідженими в судовому засіданні доказами підтверджується, що ОСОБА_1 , уклавши додаткову угоду 01.04.2018 року з ТОВ «Горинь Агро» договір оренди належної їй земельної ділянки, безпідставно, 10.04.2017 року уклав договір оренди цієї ж земельної ділянки, передавши її в користування ТОВ «НАДІЯ-АГРО ПЛЮС».

За таких обставин, суд вважає доведеними ті обставини, що оспорюваний правочин не відповідає вимогам ч. 1 ст. 203 ЦК України, а тому, на підставі ч. 1 ст. 215 ЦК України має бути визнаний недійсним.

Питання про стягнення судового збору вирішити відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. 24 Закону України «Про оренду землі», ст. ст. 203, 215 ЦК України, ст. ст. 124-126 Земельного Кодексу України, ст.ст. 12, 141, 263-265, 280, 352, 354, 355, 430 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди землі від 10.04.2017 року б/н, укладений між ОСОБА_1 (зареєстрованим за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НАДІЯ-АГРО ПЛЮС» (юридична адреса с. Хоровець Славутського району Хмельницької області, вул. Перемоги, 1, код ЄДРПОУ - 40897697) строком на 7 років щодо оренди земельної ділянки розміром 2,03 га, кадастровий номер 6823988800:04:011:0024, розташованої на території Хоровецької сільської ради Славутського району Хмельницької області.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «НАДІЯ-АГРО ПЛЮС» та ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОРИНЬ АГРО» 1921 грн. 00 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду через Славутський міськрайонний суд.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Маршал І. М.