Ухвала суду № 86704698, 27.12.2019, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/19067/19

н/п 1-кс/766/18194/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.12.2019 року Слідчий суддя Херсонського міського суду Херсонської області Мусулевський Я.А.,

за участю секретаря Лисишиної В.І.

прокурора Рогова В.В.

адвоката Капур Т.О.

підозрюваного ОСОБА_1

розглянувши клопотання прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами поліції, підтримання державного обвинувачення та нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Автономної Республіки Крим Рогова В.В. про продовження строків запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 149, ч. 1 та ч. 4 ст. 358 КК України - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Російської Федерації, громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,

в с т а н о в и в :

Прокурор звернувся до суду з клопотанням в якому просить: продовжити застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту, заборонивши підозрюваному в нічний час, а саме з 22:00 години до 07:00 години залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора або суду, строком до трьох місяців, в межах строку досудового розслідування, тобто до 30.01.2020.

Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_1 прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду, а також покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, наступні обов`язки:

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з потерпілими, свідками та іншими особами, які мають відношення до кримінального провадження.

В обґрунтування клопотання посилався на те, що слідчим відділом Головного Управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019010000000088 від 12.06.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 149, ч. 1 та ч. 4 ст. 358 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що у відповідності до примітки статті 149 Кримінального кодексу України, під експлуатацією людини в цій статті слід розуміти серед іншого втягнення у злочинну діяльність, яка у даному випадку полягає у незаконному ввозі мігрантів. Разом з цим, диспозиція зазначеної статті не вимагає того, щоб поняття втягнення у злочинну діяльність охоплювалися лише злочинами, які передбачені Кримінальним кодексом України.

Так, відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до частини 1 статті 3 Кримінального кодексу України, законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права.

Частиною 5 зазначеної статті цього Кодексу передбачено, що Закони України про кримінальну відповідальність повинні відповідати положенням, що містяться в чинних міжнародних договорах, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України.

Крім того, у відповідності до частини 1 статті 7 Кримінального кодексу України, громадяни України та особи без громадянства, що постійно проживають в Україні, які вчинили злочини за її межами, підлягають кримінальній відповідальності за цим Кодексом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно до частини 1 статті 8 Кримінального процесуального кодексу України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Частиною 2 зазначеної статті цього Кодексу передбачено, що принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до частини 3 статті 9 Кримінального процесуального кодексу України, Закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати цьому Кодексу. При здійсненні кримінального провадження не може застосовуватися закон, який суперечить цьому Кодексу.

Частиною 4 зазначеної статті цього Кодексу передбачено, що у разі якщо норми цього Кодексу суперечать міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, застосовуються положення відповідного міжнародного договору України.

Згідно частини 5 статті 9 Кримінального процесуального кодексу України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Також, частиною 2 статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» від 29.06.2004 випливає, що в разі якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються саме правила міжнародного договору.

Так, Протоколом «Проти незаконного ввозу по суші, морю і повітрю, що доповнює Конвенцію Організації Об`єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності», ратифікованим Законом України № 1433-IV (1433-15) від 04.02.2004, дата набуття чинності для України 21.05.2004, передбачено наступне.

Стаття 1. Зв`язок з Конвенцією Організації Об`єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності.

1. Цей Протокол доповнює Конвенцію Організації Об`єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності (995_789). Він тлумачиться разом з Конвенцією.

2. Положення Конвенції (995_789) застосовуються mutatis mutandis (з лат.: із застереженнями і заявами) до цього Протоколу, якщо в ньому не передбачене інше.

3. Злочини, визнані такими відповідно до статті 6 цього Протоколу, розглядаються як злочини, визнані такими відповідно до Конвенції (995_789).

Стаття 6. Криміналізація.

1. Кожна Держава-учасниця вживає таких законодавчих та інших заходів, які можуть знадобитися для того, щоб визнати в якості кримінально карних такі діяння, коли вони вчиняються навмисне і з метою одержати, прямо або посередньо, фінансову або іншу матеріальну вигоду:

a) незаконний ввіз мігрантів;

b) коли вони вчиняються з метою створення умов для незаконного ввозу мігрантів;

i) виготовлення підробленого документа на в'їзд/виїзд або посвідчення особи;

ii) придбання або надання такого документа або володіння ним;

c) надання будь-якій особі, яка не є громадянином відповідної держави або не проживає постійно на її території, можливості знаходитися в цій державі без дотримання необхідних вимог для законного перебування в ній шляхом використання способів, згаданих у підпункті (b) цього пункту, або будь-яких інших незаконних засобів.

2. Кожна Держава-учасниця також вживає таких законодавчих та інших заходів, які можуть знадобитися для того, щоб визнати в якості кримінально карних такі діяння:

a) за умови дотримання основних принципів своєї правової системи - замах на вчинення будь-якого злочину, визнаного таким відповідно до пункту 1 цієї статті;

b) участь як спільника у вчиненні будь-якого злочину, визнаного таким відповідно до пункту 1 (a), (b) (i) або (c) цієї статті, і, за умови дотримання основних принципів своєї правової системи - участь як спільника у вчиненні будь-якого злочину, визнаного таким відповідно до пункту 1 (b) (ii) цієї статті;

c) організацію інших осіб або керівництво ними з метою вчинення будь-якого злочину, визнаного таким відповідно до пункту 1 цієї статті.

3. Кожна Держава-учасниця вживає таких законодавчих та інших заходів, які можуть знадобитися, для того щоб визнати в якості таких, що обтяжують злочини, обставини, визнані такими відповідно до пункту 1 (a), (b) (i) та (c) цієї статті, і, за умови дотримання основних принципів своєї правової системи, злочини, визнані такими відповідно до пункту 2 (b) і (c) цієї статті, обставини:

a) які ставлять або можуть поставити під погрозу життя або безпеку відповідних мігрантів;

b) які зв'язані з нелюдським або принижуючим гідність поводження з такими мігрантами, у тому числі з метою експлуатації.

4. Ніщо в цьому Протоколі не перешкоджає Державі-учасниці вживати заходів щодо будь-якої особи, діяння якої є кримінально карним відповідно до її внутрішнього законодавства.

Таким чином, відповідно до вказаного Протоколу, який ратифікований відповідним Законом України, незаконний ввіз мігрантів, відповідно до чинного законодавства, є різновидом злочину, яким має транснаціональний характер. Міжнародні договори залежно від обсягу взятих державами на себе зобов`язань у сфері кримінального права можуть встановлювати зобов`язання криміналізувати окремі дії або ж встановити вид покарання за певні дії, визнані злочинними. Конвенція ООН та Протокол є прикладом міжнародного договору, яким встановлене зобов`язання як з приводу криміналізації певних дій, так і з приводу необхідності встановлення виду покарання за їх вчинення.

Крім того, згідно до Конвенції Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми, ратифіковано Законом України № 2530-VI (2530-17) від 21.09.2010, дата набрання чинності для України 01.03.2011, згода людини на її подальшу експлуатацію, отримана з використанням уразливого стану цієї особи, чи з використанням обману, не виключає кримінальної відповідальності.

Досудовим розслідуванням установлено, що приблизно у 2013 році, більш точну дату та час слідством встановити не надалося можливим, ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 та іншими невстановленими особами, які перебувають на території Республіки Туреччини, а також іншими невстановленими органом досудового розслідування особами, розробив злочинну схему щодо вербування осіб (моряків) на території України, які перебувають в уразливому стані (тобто внаслідок збігу тяжких сімейних та матеріальних обставин, викликаних скрутним матеріальним становищем, відсутністю роботи, а також постійного джерела доходів, тощо) та переміщення їх через державний кордон України до Республіки Туреччини, з метою їх експлуатації, з використанням обману, на морських суднах закордонного прямування та яхтах в якості членів екіпажу для втягнення зазначених осіб у злочинну діяльність, яка полягає у перевезенні з території Турецької Республіки морським шляхом на зазначених суднах нелегальних мігрантів до Республік Греції та Італії.

Так, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , діючи умисно з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення та керуючись метою вчинення кримінальних правопорушень, спрямованих на порушення конституційних прав людини – особисту волю, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх протиправних дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, які перебувають на території Республіки Туреччини, а також іншими невстановленими органом досудового розслідування особами, приблизно у 2016 році, більш точну дату та час слідством не встановлено, залучили до вищезазначеної незаконної діяльності ОСОБА_3 , який разом із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за їх вказівками, повинен був здійснювати вербування осіб, з використанням обману, тобто пропонування «роботи» в якості членів екіпажу на плавзасобах із попереднім навчанням на території України та Республіки Туреччини керувати судном, повідомляючи умови перетину кордону та пропонуючи високий заробіток.

Підшукавши таких осіб, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , діючи умисно, за попередньою змовою, з метою особистого незаконного збагачення, призначали зустріч особам, під час яких довідавшись, що вони внаслідок збігу тяжких сімейних та матеріальних обставин, викликаних скрутним матеріальним становищем, відсутністю роботи та постійного джерела доходів перебувають в уразливому стані, усвідомлюючи цю обставину, умисно використовуючи її у своїх протиправних цілях, з використанням обману пропонували особам «роботу» за кордоном в якості членів екіпажу на плавзасобах, пов`язану з їх переправлення з території України до Республіки Туреччини для модернізації та реконструкції зазначених маломірних морських суден.

Так, приблизно в середині літа 2016 року, більш точний час та дату органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3 та іншими невстановленими слідством особами, які перебувають на території Республіки Туреччини, відповідно до заздалегідь розробленого плану, підшукали потерпілого ОСОБА_4 та довідавшись, що він внаслідок збігу тяжких сімейних та матеріальних обставин, викликаних скрутним матеріальним становищем, відсутністю роботи та постійного джерела доходів перебуває в уразливому стані, усвідомлюючи цю обставину, умисно використовуючи її у своїх протиправних цілях, прибули за місцем його проживання на територію, розташовану біля будинку № 166 по проспекту Адмірала Сенявіна в м. Херсон, де з використанням обману, за грошову винагороду в сумі 3500 доларів США, запропонували йому «роботу», пов`язану з перегоном із України до Республіки Туреччини морським шляхом маломірного плавзасобу (яхти) з бортовим номером «УНО – 5127 – К», що перебувала на причалі в м. Нова Каховка м. Таврійськ Херсонської області, для здійснення її реконструкції та модернізації, на що потерпілий ОСОБА_4 погодився, таким чином було здійснено його вербування.

Далі, продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та іншими невстановленими слідством особами, які перебувають на території Республіки Туреччини з метою особистого незаконного збагачення шляхом вербування осіб (моряків) на території України, які перебувають в уразливому стані (тобто внаслідок збігу тяжких сімейних та матеріальних обставин, викликаних скрутним матеріальним становищем, відсутністю роботи, а також постійного джерела доходів, тощо) та переміщення їх через державний кордон України до Республіки Туреччини, з метою їх експлуатації на морських суднах закордонного прямування та яхтах в якості членів екіпажу у формі втягнення зазначених осіб у злочинну діяльність, яка полягає у перевезенні морським шляхом на зазначених суднах нелегальних мігрантів з Республіки Туреччини до Італійської Республіки, з використанням обману, повідомили потерпілому ОСОБА_4 про необхідність підшукання ще двох членів суднокоманди, для перегону із України до Республіки Туреччини маломірного морського плавзасобу (яхти) з бортовим номером «УНО – 5127 – К», для здійснення її реконструкції та модернізації.

Так, потерпілий ОСОБА_4 , будучи впевненим, що його дії не є протиправними та полягають лише в перегоні маломірного плавзасобу до Туреччини для її реконструкції та модернізації, запропонував своєму знайомому – потерпілому ОСОБА_5 вищезазначену роботу. Потерпілий ОСОБА_5 , внаслідок збігу тяжких сімейних та матеріальних обставин погодився на пропозицію ОСОБА_4 та вони розуміючи, що для виконання роботи необхідний ще один член суднокоманди, у зв`язку з чим потерпілий ОСОБА_5 також запропонував вказану роботу своєму знайомому ОСОБА_6 , який також надав свою згоду.

У подальшому, для досягнення зазначеної мети ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та іншими невстановленими слідством особами, які перебувають на території Республіки Туреччини сплатили всі витрати пов`язані з оформленням паспортних документів громадянин України для виїзду за кордон на ім`я потерпілого ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Після отримання потерпілими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також ОСОБА_6 паспортів громадян України для виїзду за кордон, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , прибули у м. Херсон, де продовжуючи вербування, з використанням обману та уразливого стану осіб, повідомили ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що робота полягає лише у перегоні із України до Республіки Туреччини маломірного плавзасобу (яхти) з бортовим номером «УНО – 5127 – К», що перебувала на причалі в м. Нова Каховка м. Таврійськ Херсонської області, для здійснення її реконструкції та модернізації та забрали в них зазначені паспорти. Після цього ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повідомили потерпілим Гарагану ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , а також ОСОБА_6 , про необхідність виготовлення їх фотографій розмірами 3х4, для подальшого оформлення морських документів.

Так, через декілька днів, після виготовлення зазначених фотографій, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , знову прибули у м. Херсон, де під час зустрічі отримали фотознімки від ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

У подальшому, на початку вересня 2016 року, точна дата та час слідством не встановлено, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , діючи за вказівками ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , прибули до місця розташування маломірного плавзасобу (яхти) з бортовим номером «УНО – 5127 – К», що перебувала на причалі човновій станції в м. Нова Каховка м. Таврійськ Херсонської області, де останні провели інструктаж та надали раніше виготовлений пакет документів на яхту з бортовим номером «УНО – 5127 – К», де судновласником та капітаном значився потерпілий ОСОБА_4 , а також паспорти громадянин України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Після цього, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , представили ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , як членам суднокоманди ОСОБА_8 як особу яка навчить їх керувати судном та піде з ними на вказаному судні до Республіки Туреччини.

Наступного дня, точний час слідством не встановлено, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , у супроводі ОСОБА_8 , діючи за вказівкою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , на яхті з бортовим номером «УНО – 5127 – К», відправились від причалу в м. Нова Каховка м. Таврійськ Херсонської області та водним шляхом прибули до порту м. Очаків Миколаївській області.

Далі, у м. Очаків Миколаївської області прибули ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , де останні особисто здійснювали оформлення відповідних документів для необхідного проходження прикордонно-митного оформлення.

Після оформлення всіх необхідних документів та безпосередньо перед виходом яхти з бортовим номером «УНО – 5127 – К» в відкрите море, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення та керуючись метою вчинення кримінальних правопорушень, спрямованих на порушення конституційних прав людини – особисту волю, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх протиправних дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, які перебувають на території Республіки Туреччини, а також іншими невстановленими органом досудового розслідування особами, повідомили потерпілому ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про те, що їм необхідно буде у Республіці Туреччині завантажити вказану яхту нелегальними мігрантами та перевезти їх морським шляхом за наданими учасниками злочинної схеми координатами, на що потерпілі, окрім ОСОБА_8 , відповіли категоричною відмовою. Після цього, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у грубій формі повідомили, що вони витратили на останніх велику суму грошових коштів, оформили всі документи та шляху назад в ним немає, при цьому попередили, що у разі невиконання їх злочинних вказівок, у них та їх близьких родичів будуть великі проблеми, так як їм відомо де вони проживають.

Побоюючись за своє життя та здоров`я, а також своїх близьких родичів, у зв`язку з перебуванням в уразливому стані, внаслідок збігу тяжких сімейних та матеріальних обставин, викликаних скрутним матеріальним становищем, відсутністю роботи та постійного джерела доходів, потерпілі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , були вимушені погодитись та продовжити шлях слідування на маломірному плавзасобі (яхті) з бортовим номером «УНО – 5127 – К», за супроводом ОСОБА_8 з порту м. Очаків Миколаївській області до Туреччини.

Так, у подальшому слідуючи морем, поблизу берегів Туреччини, яхта з бортовим номером «УНО – 5127 – К» зазнала технічних несправностей у вигляді виходу з ладу паливного насосу, у зв`язку з чим, члени суднокоманди здійснили швартування біля найближчого берегу Республіки Туреччини. Далі, ОСОБА_8 , за допомогою мобільного зв`язку, зателефонував ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , яким повідомив про зазначену подію.

Так, через декілька днів, до них в Туреччину прибув ОСОБА_3 разом із необхідними для усунення несправностей запчастинами. Полагодивши маломірний плавзасіб ОСОБА_3 разом із ОСОБА_8 повернулись до України повітряним шляхом. Перед цим, ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 діяти за їх вказівками, а також вказівками, які будуть надходити їм за допомогою наявних на яхті мобільних телефонів, збоку їх спільників.

У подальшому, від особи на ім`я ОСОБА_9 , повні анкетні дані якої на даний час не встановлені, який перебував на території Туреччини та діяв спільно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , а також іншими невстановленими слідством особами, які перебувають на території Республіки Туреччини за допомогою мобільного зв`язку надав вказівку ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про посадку на борт нелегальних мігрантів та повідомив координати місця посадки.

Так, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 прибувши морським шляхом на яхті з бортовим номером «УНО – 5127 – К», відповідно до наданих координат в обумовлене місце та час, де на них чекало 44 особи з числа біженців з Сирії у супроводі двох осіб, громадян Республіки Туреччини, повні анкетні дані яких на даний час не встановлені. Після здійснення посадки на борт вказаного судна 44х осіб - нелегальних мігрантів, на мобільний термінал що перебував на судні ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , від особи на ім`я ОСОБА_9 , надійшли координати місця доставки вказаних нелегальних мігрантів, що було островом Сицилія Республіки Італії.

Слідуючи морем із нелегальними мігрантами, не дійшовши приблизно 80 морських миль до острову Сицилія Республіки Італії, яхта з бортовим номером «УНО – 5127 – К» була затримана правоохоронними органами зазначеної держави та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , а також ОСОБА_10 , були заарештовані та поміщені до місць попереднього ув`язнення.

Прокурор підтримав клопотання, просив суд клопотання задовольнити.

Підозрюваний та адвокат в судовому засіданні заперечували, щодо задоволення клопотання, просили змінити запобіжний захід на більш м`який.

Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання обґрунтоване та підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно зі змістом ст. ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Згідно ст. 177 КПК України з метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Згідно ч.1,2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором клопотання.

В судовому засіданні встановлено, що За вказаним фактом, на підставі отриманих впродовж досудового розслідування доказів, 30.10.2019 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 149 КК України.

Підозра ОСОБА_1 є обґрунтованою та повністю підтверджується наступними зібраними під час досудового розслідування доказами:

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_4 , де останній викриває злочинну діяльність ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_4 , під час якого останній впізнав ОСОБА_1 ;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_4 , під час якого останній впізнав ОСОБА_2 ;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_4 , під час якого останній впізнав ОСОБА_3 ;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5 , де останній викриває злочинну діяльність ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_5 , під час якого останній впізнав ОСОБА_1 ;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_5 , під час якого останній впізнав ОСОБА_2 ;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_5 , під час якого останній впізнав ОСОБА_3 ;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_11 , де останній викриває злочинну діяльність ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_11 , під час якого останній впізнав ОСОБА_1 ;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_11 , під час якого останній впізнав ОСОБА_2 ;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_11 , під час якого останній впізнав ОСОБА_3 ;

- протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_2 , під час якого виявлено та вилучено документи, які мають значення доказів у кримінальному провадженні, в тому числі копії паспортів громадян України, які на даний час відбувають покарання в місцях позбавлення волі на території країн Європейського Союзу;

- протокол обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , під час якого виявлено та вилучено документи, які мають значення доказів у кримінальному провадженні;

- протоколом огляду маломірного плавзасобу з бортовим номером ДНІ -7401-К, під час якого виявлено та вилучено речі і документи, які мають значення доказів у кримінальному провадженні;

- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж;

- відомостями, отриманими з Генерального консульства України в Неаполі, щодо громадян України, затриманих за переміщення нелегальних мігрантів;

- відомостями компанії «The Western Union Company», щодо перерахування підозрюваними у кримінальному провадженні грошових коштів громадянам України, які відбували покарання в місцях позбавлення волі на території країн Європейського Союзу;

- іншими доказами та матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Також за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій отримано відомості щодо осіб, які причетні до вчинення зазначених кримінальних правопорушень та інших аналогічних кримінальних правопорушень, що обумовлює необхідність проведення слідчих дій з метою відшукання речей і документів, які мають значення у кримінальному провадженні.

Строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_1 закінчується 29.12.2019, однак для завершення досудового розслідування та направлення обвинувального акту до суду необхідно виконати наступне:

- направити запит про надання міжнародної правової допомоги компетентним органам Грецької Республіки з метою допиту громадян України, затриманих за переміщення нелегальних мігрантів та пред`явлення їм осіб для впізнання за фотознімками. Отримати відомості наданні грецькою стороною;

- направити запит про надання міжнародної правової допомоги компетентним органам Італійської Республіки з метою допиту громадян України, затриманих за переміщення нелегальних мігрантів та пред`явлення їм осіб для впізнання за фотознімками. Отримати відомості наданні грецькою стороною;

- встановити місцезнаходження осіб, які відбували покарання в місцях позбавлення волі на території країн Європейського Союзу за переміщення нелегальних мігрантів та які на даний час звільнені і перебувають на території України. Допитати таких осіб і пред`явити їм фотознімки для впізнання;

- встановити і надати належну правову оцінку діям інших осіб, які причетні до вчинення зазначеного кримінального правопорушення та інших аналогічних кримінальних правопорушень, досудове розслідування по якому здійснюється в рамках зазначеного кримінального провадження, відомості про яких стали відомі під час проведення досудового розслідування, а також під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій;

- відповідно до вимог чинного законодавства скасувати грифи секретності з отриманих матеріальних носіїв інформації та процесуальних документів, які слугували підставою для проведення НСРД, які будуть використані як докази у кримінальному провадженні.

Генеральною прокуратурою України продовжено строк досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні до трьох місяців, тобто до 30.01.2020.

З досліджених доказів вбачається, що підставами для обрання запобіжного заходу в вигляді домашнього арешту було наявність ризиків які передбачені ст. 177 КПК України.

Викладені ризики не зменшилися, підстав для скасування підозрюваному ОСОБА_1 обраного судом запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на більш м`який не має, оскільки не забезпечить йому належної поведінки та попередити спроби підозрюваному переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити або сховати речі та документи, перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженню.

Керуючись положеннями ст.ст. 40, 131, 132, 176-178, 183, 184, 194, 199 КПК України, -

ух в а л и в:

Клопотання задовольнити.

Продовжити застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту, заборонивши підозрюваному в нічний час, а саме з 22:00 години до 07:00 години залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора або суду, строком до трьох місяців, в межах строку досудового розслідування, тобто до 30.01.2020.

Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_1 прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду, а також покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, наступні обов`язки:

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з потерпілими, свідками та іншими особами, які мають відношення до кримінального провадження.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: _______