Ухвала суду № 86703323, 28.12.2019, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/8542/19

Провадження № 1-кс/202/13267/2019

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

У Х В А Л А

28 грудня 2019 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпропетровська Марченко Н.Ю., ознайомившись із клопотанням старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області Недова Д.С., яке погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області Саломатіною О.О., про арешт майна в кримінальному провадженні № 12019040000000924 від 13.11.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий СУ ГУНП в Дніпропетровській області Недов Д.С. звернувся в кримінальному провадженні № 12019040000000924 від 13.11.2019 року з клопотанням, яке погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області Саломатіною О.О., в якому просить накласти арешт на об`єкти нерухомого майна, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 Попасне АДРЕСА_2 , а саме: нежитлові будівлі загальною площею 2973,7 кв.м, А – склад загальною площею 2403,9 кв.м, Б – склад загальною площею 569,8 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , власником яких є ОСОБА_1 , а також на нежитлові будівлі, загальною площею 2403,9 кв.м, А – склад загальною площею 1858,4 кв.м, Б – склад загальною площею 545,5 кв.м, власником яких є ОСОБА_2 , шляхом заборони користування та розпорядження вказаним майном, а також заборонити державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії відносно вказаного майна.

Відповідно до частини 1 статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з частиною 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до частини 11 статті 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Аналіз наведених норми свідчить, що з метою забезпечення кримінального провадження, у тому числі збереження речових доказів, арешт накладається не на будь-яке майно, а щодо якого доведено існування ризиків приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження тощо.

При цьому частиною другою статті 171 КПК України встановлені вимоги до клопотання слідчого, прокурора про арешт майна.

Зокрема, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету арешту відповідно до положень статті 170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.

Зазначене кореспондується з частиною 5 статті 173 КПК України, відповідно до якої у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави арешту майна.

З наведеного можна зробити висновок, що з огляду на засади кримінального провадження, зокрема диспозитивність кримінального процесу, слідчий суддя під час вирішення питання про арешт майна має перевірити наявність підстав для арешту, які зазначені у клопотанні слідчого або прокурора, а не визначати їх самостійно.

Подане слідчим клопотання про арешт майна вищевказаним вимогам не відповідає.

Так, у клопотанні слідчого не зазначено підстави арешту вказаного майна відповідно до положень статті 170 КПК України, а саме з клопотання не вбачається, що відносно цього майна існують ризики його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження тощо.

У даному випадку клопотання слідчого про арешт майна зводиться до загального цитування положень статті 170 КПК України.

Відповідно до частини третьої статті 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи наведене, клопотання про арешт майна необхідно повернути прокурору для усунення недоліків протягом сімдесят двох годин з часу отримання копії ухвали.

Керуючись ст. 172 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області Недова Д.С., яке погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області Саломатіною О.О., про арешт майна в кримінальному провадженні № 12019040000000924 від 13.11.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, повернути прокурору відділу прокуратури Дніпропетровської області Саломатіній О.О. для усунення недоліків протягом сімдесят двох годин з часу отримання копії ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Н.Ю. Марченко