Рішення № 86703275, 09.12.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.12.2019 Справа №607/24703/19

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі головуючого Грицай К.М.

за участю секретаря судового засідання Стус К.І.,

представника позивача Дейнеки В.М.,

представника відповідача Климчук О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕАК №1588145 від 05.10.2019 року, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача Управління патрульної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕАК №1588145 від 05.10.2019 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн., відповідно до якої ОСОБА_1 , керував транспортним засобом в темну пору доби, у якого не горів задній габаритний ліхтар.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що оскаржувана постанова є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки інспектор зупинив його автомобіль по вул. Протасевича в м. Тернополі та виніс спірну постанову без розгляду адміністративної справи. Вказує, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Словосполучення «на місці вчинення правопорушення» та «за місцем його вчинення» - не є тотожними та мають різне цільове спрямування. Так, відповідно до Рішення Конституційного суду України від 26 травня 2015 року №5-рп\2015 - «Аналіз положень глави 22 Кодексу в системному зв`язку з положеннями його глави 17 вказує на те, що підстав для ототожнення місця вчинення адміністративного правопорушення з місцем розгляду справи про таке правопорушення немає, а словосполучення «на місці вчинення правопорушення» і «за місцем його вчинення», які містяться у статтях 258, 276 Кодексу, мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст. Зокрема, словосполучення «за місцем його вчинення», застосоване у положенні частини першої статті 276 Кодексу, за якою «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», вказує на місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення у межах його територіальної юрисдикції згідно з адміністративно-територіальним устроєм України».

Зазначає, що згідно ч.3 ст.258 КУпАП передбачено, що працівник патрульної поліції може винести постанову на місці вчинення правопорушення, тобто - на місці зупинки транспортного засобу. Проте, постанова не може бути винесена без розгляду адміністративної справи. Постанова щодо притягнення особи до відповідальності виноситься за результатами розгляду справи. Ч.3 ст.258 КУпАП вказує на те, що працівник патрульної поліції повинен дотримуватись вимог ст. 283 КУпАП, яка зазначає, що постанова виноситься тільки за результатами розгляду справи. Стаття 276 вказує, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, тобто — за місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення. В даному випадку, за адресою 46003, м. Тернопіль, вул. Котляревського, 24 де розташований Тернопільський відділ поліції. Проте, інспектор Гладчук Ю.С. положень закону не дотримався та розглянув справу на місці зупинки транспортного засобу. Незаконно розглянувши справу на місці зупинки транспортного засобу, ОСОБА_2 суттєво порушив права ОСОБА_1

Вказує, що з метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 Кодексу щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 Кодексу).

Незаконно розглянувши справу на місці зупинки транспортного засобу, інспектор Гладчук Ю.С. не дав ОСОБА_1 можливості скористатися своїми правами передбаченими ст.268 КУпАП у повному обсязі. Крім того, інспектор Гладчук Ю.С. проігнорував вимоги ч.2 ст.33 КУпАП. Розгляд справи на дорозі, на місці зупинки транспортного засобу, унеможливило виконання вимог ст.245 КУпАП щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи.

Разом з тим, після висловлення звинувачень, про те, що саме ОСОБА_1 керував даним транспортним засобом поліцейський Гладчук ОСОБА_3 виніс постанову серії ЕАК № 1588145. Не допитаний водій, який керував зазначеного числа транспортним засобом марки ЗАЗ 9551АС. Будь-якої підготовки до розгляду справи не було, як і не було оголошення посадової особи, яка розглядає справу, особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не були вирішенні клопотання, не були досліджені докази, не були заслухані особи, які беруть участь у розгляді справи та свідки. Своїми діями поліцейський ОСОБА_2 грубо порушив вимоги ст. ст. 278, 279 КУпАП та ст. ст. 57, 59 Конституції України.

У зв`язку з цим просить суд скасувати оскаржувану постанову.

30 жовтня 2019 року відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін.

Представник позивача Дейнека В.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Климчук О.І. у судовому засіданні підтримала наданий суду відзив на позовну заяву з якого вбачається, що відсутні законні підстави для скасування оскаржуваної постанови. Крім того, вказує на те, що як вбачається з відеозаписів з нагрудних камер відео реєстраторів поліцейських, позивач підтверджує факт того, що в автомобілі не горить задній габаритний ліхтар, пробує на місці зупинки усунути поломку, проте марно. Таким чином, позивач визнає свою вину у повному обсязі та підтверджує той факт, що свідомо вчинив правопорушення, оскільки йому попередньо було відомо про те, що габаритні ліхтарі у його автомобілі є несправними. У адміністративному позові позивач вказує протилежне, що свідчить про намагання уникнути від адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення. Також, посилається на те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та притягнення особи до відповідальності має відбуватись у скороченому провадженні. Скорочене провадження у справі про зазначене адміністративне правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладення адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення – без складання відповідного протоколу. Позивач вказує, що поліцейський не надав йому можливості скористатись своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП у повному обсязі. Дане твердження є неправдивим, безпідставним та таким, що спрямоване на уникнення позивача від адміністративної відповідальності, оскільки відеозаписом, долученим до матеріалів справи, зафіксовано, що після ознайомлення позивача з правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, останній стверджує, що не бажає скористатись жодним із них.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що 05 жовтня 2019 року він керував автомобілем, рухаючись з вул. Протасевича до с. В. Гаї, та виявивши, що у автомобілі спустило праве колесо, зупинився з метою замінити колесо, коли до їх автомобіля під`їхали працівники поліції. Він вийшов від місця пасажира, оскільки там витирав руки після заміни колеса, а ОСОБА_1 вийшов з автомобіля з місця водія. Поліцейські вказували, що в автомобілі не світиться задній габаритний ліхтар, він спробував полагодити, однак йому не вдалося. Йому невідомо, які документи працівники поліції просили пред`явити ОСОБА_1 , його працівники поліції не просили пред`являти жодних документів. Зазначив, що не пам`ятає, чи повідомляв працівників поліції про те, що саме він керував транспортним засобом. Пояснив, що йому нічого не відомо з приводу притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за те, що в автомобілі не світився габаритний ліхтар.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши зібрані по справі докази та враховуючи норми чинного законодавства, встановив наступні обставини.

З постанови в справі про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК № 1588145 від 05.10.2019 року, вбачається, що водій ОСОБА_1 05.10.2019 року о 02 год. 43 хв. в м. Тернополі по вул. Протасевича, керуючи транспортним засобом марки «ЗАЗ», номерний знак « НОМЕР_1 », керував транспортним засобом, у якого в темну пору доби не горів задній габаритний ліхтар, чим порушив п.31.6 Б ПДР України, внаслідок чого скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 121 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.

Згідно ч. 1 ст. 121 КУпАП, керування водієм транспортним засобом, що має несправності зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється.

Відповідно до п. 31.6 ПДР України, забороняється подальший рух транспортних засобів, у яких: б) у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості не горять лампи фар чи задніх габаритних ліхтарів.

Згідно п.1.9 ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п.1.3 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати та неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. ч.1, 2 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

На підставі п. 3) ч. 2 ст. 222 КУпАП, від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання відповідно до покладених на них повноважень.

Статтею 245 КУпАП визначено завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 254 КУпАП передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених ст.258 цього Кодексу.

Відповідно до статті 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності (ст. 252 КУпАП).

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Статтею 279 КУПАП передбачено, що розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Пунктом 1 та 2 розділу III «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затверджена наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395 передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Пункт 9 розділу ІІІ вказує, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Судом встановлено та не заперечувалось позивачем, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності складена на місці вчинення правопорушення. У даній постанові зазначено місце вчинення правопорушення вул. Протасевича, м. Тернопіль та постанова винесена за місцем вчинення правопорушення – вул. Тролейбусна, 14, м. Тернопіль. Крім того, у постанові вказано, що до неї додається відеозапис 00011, 00009, що дає суду можливість прийняти його у якості належного доказу по справі.

Твердження позивача про те, що інспектор патрульної поліції повинен був розглянути справу та винести постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за місцем знаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу, що відповідає нормам статті 276 КУпАП є необґрунтованими, оскільки Законом України від 14 липня 2015 року № 596-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» внесено зміни до статті 258 КУпАП, зокрема, доповнено абзацом 4, зі змісту якого вбачається, що у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення порушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до статті 283 КУпАП.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 30 травня 2018 року у справі №337/3389/16-а (2-а/337/154/2016).

Крім того, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказує на те, що інспектор проігнорував вимоги ч. 2 ст. 33 КУпАП. Так, згідно положень вищезазначеної статті при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису). Особливості накладення стягнення при розгляді справ без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279'4 цього Кодексу. Таким чином, у даному випадку на інспектора закон не покладає обов`язку враховувати обставини, передбачені ч. 2 ст. 33 КУпАП.

Із вищезазначених норм закону випливає, що так зване скорочене провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення, яке передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення здійснювалось посадовою особою у порядку, передбаченому законом. Тому, розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення не призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статтях 257, 268, 277, 278, 279, 280 Кодексу.

Із оглянутого у судовому засіданні відеозапису із нагрудних реєстраторів 00011 та 00009 вбачається, що під час розгляду справи інспектором поліції Довбушем Ю.В. не заперечувався факт керування транспортним засобом, у якого в темну пору доби не горів задній габаритний ліхтар, після роз`яснення прав ОСОБА_1 вказав, що права йому зрозумілі.

Згідно змісту позовної заяви позивач не заперечував факту, що стягнення на позивача накладене на місці зупинки транспортного засобу.

Таким чином, доводи позивача, що поліцейський ОСОБА_2 порушив вимоги щодо процедури розгляду справи, а саме проігнорував порядок встановлений ст.ст. 278, 279 КУпАП, внаслідок чого його було позбавлено можливості скористатися у повному обсязі своїми правами передбаченими ст.268 КУпАП, що унеможливило виконання вимог ст.245 КУпАП щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, спростовані дослідженими матеріалами справи.

Проте, позивач у позовній заяві не наводить жодних інших мотивів та підстав для оскарження постанови серії ЕАК № 1588145 від 05 жовтня 2019 року.

Пояснення свідка ОСОБА_4 про те, що керував транспортним засобом саме він, а не ОСОБА_1 суд оцінює критично, оскільки вони не підтверджені доказами, здобутими у судовому засіданні, та вважає їх такими, що надані з метою уникнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності.

Крім того, доводи позивача про те, що підставами скасування постанови є її винесення по вул. Тролейбусна, 14 в м. Тернополі не на місці зупинки транспортного засобу, а також, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а керував даним автомобілем ОСОБА_4 , а також, посилання представника позивача на те, що транспортний засіб стояв та не рухався, а адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладене за керування транспортним засобом, суд не бере до уваги з наступних міркувань.

Так, відповідно до вимог ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КАС України, позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

У позовній заяві зазначені підстави не були викладені позивачем, крім того, позивачем не було подано заяви про збільшення позовних вимог чи зміну підстав позову у строк, передбачений Законом, не подано доказів направлення копії такої заяви відповідачу, тому суд не вбачає можливості вирішення справи, виходячи з інших підстав позову, ніж вказаних у поданій ОСОБА_1 позовній заяві.

На підставі наданих доказів та вимог чинного законодавства, суд приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови провина особи у вчиненні правопорушення належним чином доведена, позивачем не представлено доказів, які б спростовували вчинення ним вказаного у постанові правопорушення.

Враховуючи наведене, суд прийшов до переконання, що в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕАК №1588145 від 05.10.2019 року, слід відмовити.

Керуючись ст.62 Конституції України, ст.ст. 5, 77, 241-243, 250, 255, 257, 271, 286, 297, п.п. 15.5 п.1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України, ст.ст. 33, 122, 245, 251, 252, 258, 268, 280, 283, 287-289, 293 КУпАП, суд –

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕАК №1588145 від 05.10.2019 рокупро притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121 КУпАП та накладення адміністративне стягнення у вигляді 340 грн. штрафу – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, визначеному пунктом 15.5 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України, до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції у 10-денний строк з дня проголошення рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: вул. Котляревського,24 м. Тернопіль, ЄДРПОУ 40108720.

Головуючий суддяК. М. Грицай