Рішення № 86702724, 26.11.2019, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/1088/19

Провадження № 2/589/1160/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2019 року

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Прачук О.В.,

з участю секретаря судового засідання Антонян М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Шостка цивільну справу в спрощеному позовному провадженні за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 97 145 грн 17 коп заборгованості за кредитним договором від 14.09.2011 року, посилаючись на неналежне виконання відповідачем договірних зобов`язань.

У судове засідання представник позивача не з`явився. В позовній заяві зазначив, що позовні вимоги підтримує та не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання повторно не з`явився, причини неявки суду не повідомив, із заявою про розгляд справи у його відсутності до суду не звертався, відзив на позовну заяву не надав.

На підстав вимог ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд за згодою позивача, ухвалив рішення про заочний розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі даних та доказів.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовуються вимоги, перевіривши їх доказами, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

14.09.2011 року ПАТ КБ «ПриватБанк» (далі по тексту Банк) та ОСОБА_1 (Позичальник) уклали кредитний договір (без номеру), у відповідності до якого відповідач отримав кредит у розмірі 5000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідно до договору, Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі 3,0 % в місяць, з розрахунку 360 календарних днів на рік. Строк внесення щомісячних платежів визначено сторонами до 25 числа місяця, слідуючого за звітним, при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов`язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов`язаний сплатити Банку штраф у розмірі 500 грн. + 5 % від суми заборгованості по кредитному ліміту з урахуванням нарахованих та прострочених процентів і комісій.(а.с.9)

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов`язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, а відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що відповідач належним чином не виконував своїх договірних зобов`язань з повернення тіла кредиту та сплати процентів. Внаслідок вищевказаного станом на 31.01.2019 року у відповідача перед Банком утворилась заборгованість в сумі 97 145 грн. 17 к., з якої 4900 грн. 52 к. – тіло кредиту, 85842 грн. 50 к. - відсотки за користування кредитом, 1300 грн. 00 к. - пеня, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 4602 грн 15 к. - штраф (процентна складова).

На думку суду, наявність та розмір заявленої до стягнення заборгованості відповідача перед Банком за тілом кредиту та штрафами витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, підтверджується наявними у матеріалах справи документами та не спростовано відповідачем.

Вирішуючи питання про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за відсотками за користування кредитом за період з 14.09.2011 року по 31.01.2019 року заявленому позивачем розмірі 85 842 грн 50 коп, суд вважає за необхідне зупинитись на наступному.

Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 («Позика. Кредит. Банківський вклад»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

З розрахунку розміру заборгованості вбачається, що процентна ставка з 14.09.2011 року по 31.12.2012 року становила 36%. Вказана відсоткова ставка передбачена у Довідці про умови кредитування, яка підписана відповідачем, згідно з якою Базова відсоткова ставка на місяць складає 3,0 % і відповідно на рік складає – 36 %. За період з 01.01.2013 року по 29.08.2014 року включно відсоткова ставка становила 30 %, в період з 01.09.2014 року по 31.03.2015 року – 34,80 %., а в період з 01.04.2015 року по 31.01.2019 року – 43,20 % Виходячи з таких ставок позивачем розрахована заборгованість за відсотками в сумі 85 842 грн 50 коп.

Будь-які угоди чи інші документи, які б були підписані позивачем та відповідачем щодо зміни розміру фіксованої процентної ставки з 36 % до 43,20 % у справі відсутні. Позивач у позові посилався на те, що Банк нараховує відсотки за користування кредитом у розмірі, встановленому Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті, з розрахунку 360 календарних днів, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 Умов та правил надання банківських послуг.

Як установлено судом вище зміст укладеного сторонами договору викладено в Анкеті позичальника та Довідці про умови кредитування, які підписано відповідачем. Анкета та Довідка підписані 14.09.2011 на час коли була установлена Базова відсоткова річна ставка за користування кредитом на рівні 36 %. Домовленості про право Банку в односторонньому порядку збільшувати розмір відсоткової ставки або про те, що сторони домовились про змінювану відсоткову ставку, підписані відповідачем Анкета та Довідка не містять.

За загальним правилом одностороння зміна умов зобов`язання не допускається, зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525, частина 1 статті 651 ЦК України).

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку» від 12 грудня 2008 року № 661-VI (далі - Закон № 661-VI), який набрав чинності 9 січня 2009 року, положення ЦК України доповнено статтею 1056-1.

Відповідно до статті 1056-1 ЦК України (у редакції на час укладення сторонами договору 16.11.2011 року) розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку, іншої фінансової установи змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

Досліджуючи порядок збільшення в даному випадку Банком процентної ставки, суд звертається до абзацу 3 п.28 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», у якому роз`яснено, що при вирішенні питання щодо правомірності підвищення банком чи іншою фінансовою установою процентної ставки суди також повинні розрізняти умови кредитного договору, які встановлюють односторонню зміну умов договору, від умов договору, що встановлюють погоджену сторонами процедуру зміни договору шляхом прийняття позичальником пропозиції кредитора про зміну умов договору відповідно до вимог статей 641 - 642 ЦК України або в порядку, визначеному частиною шостою статті 1056-1 ЦК України. Наприклад, не є односторонньою зміною умов договору та не суперечить статті 1056-1 ЦК України зміна розміру фіксованої процентної ставки залежно від зміни обставин кредитного ризику (неукладення договору страхування, припинення договору застави/іпотеки тощо), якщо в кредитному договорі визначено обставини, за якими застосовується інша фіксована процентна ставка, та її розмір.

В укладеному між сторонами кредитному договорі не визначено обставини, за якими застосовується інша процентна ставка, та її розмір.

Таким чином, суд приходить до висновку, що збільшення процентної ставки 01.04.2015 року здійснено кредитором в односторонньому порядку.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про безпідставність застосування позивачем при обчисленні суми процентів за користування кредитом іншої, ніж передбачено Довідкою про умови кредитування, яка підписана відповідачем ставки (36%), тобто - 43,20 %.

Нарахована сума заборгованості за процентами за ставкою, що не перевищувала узгоджену ставку між сторонами, відповідно до наданого позивачем розрахунку складає 262 грн 67 коп (за період, з якої вона почала утворюватися до дати одностороннього збільшення процентної ставки). Вказану частину заявленої до стягнення позивачем заборгованості по процентах суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає стягненню з відповідача.

За період з 03.04.2015 по 31.01.2019 року сума належної до стягнення з відповідача заборгованості по процентах підлягає нарахуванню на суму залишку кредиту в розмірі 4900 грн 52 коп також за ставкою 36 % і складає 6860 грн 73 коп.((4900 грн 52 коп х (36% / 360 днів = 0,1) х 1400 днів (кількість днів користування кредитом за період з 03.04.2015 до 31.01.2019)) / 100). За період з 01.04.2015 року до 03.04.2015 року сума належної до стягнення з відповідача заборгованості по процентах підлягає нарахуванню на суму залишку кредиту в розмірі 4900 грн 52 коп також за ставкою 36 % і складає 9 грн 80 коп.((4900 грн 52 коп х (36% / 360 днів = 0,1) х 2 дні (кількість днів користування кредитом за період з 01.04.2015 року до 03.04.2015 року)) / 100). Загальна сума належної до стягнення з відповідача заборгованості по процентах за період за період з 01.04.2015 року до 31.01.2019 року складає 6870 грн 53 коп.

Отже, сума заборгованості по процентам, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 7133 грн 20 коп. (6870,53 грн + 262,67 грн)

Щодо вирішення позовних вимог про стягнення з відповідача пені та штрафів (фіксованої частини та процентної складової) слід врахувати наступне.

Згідно ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України, щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15, від 11 жовтня 2017 року № 6-1374цс17.

Таким чином, суд дійшов висновку, що стягнення одночасно пені і штрафу, нарахованих за порушення строків проведення сплати коштів за кредитом, не відповідає вимогам закону та є подвійним стягненням, тому у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача штрафів слід відмовити.

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем до суду і не спростованого відповідачем, з відповідача на користь банку підлягає стягненню заборгованість за пенею та комісією в сумі 1300 грн.

Підсумовуючи наведене, позов Банку підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача боргу в сумі 13 333 грн 72 коп, яка складається: з заборгованості за кредитом – 4900,52 грн, заборгованості по відсоткам – 7133,20 грн., заборгованості пенею та комісією в сумі 1300 грн.

Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог (13,7 %).

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 625, 629,1054 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 76-81,83, 141, 223, 258, 259, 263-268, 280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» (місцезнаходження юридичної особи: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, ідентифікаційний код юридичної особи - 14360570) суму заборгованості за договором № б/н від 14.09.2011 року в розмірі 13 333 гривень 72 копійки та суму сплаченого при подачі позову судового збору пропорційно до задоволених вимог в розмірі 263 гривні 18 копійок, загалом визначивши до стягнення 13 596 гривень 90 копійок.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивачем рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шосткинський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області О.В.Прачук