Ухвала суду № 86702656, 20.12.2019, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/14495/16-ц

Провадження № 2др/201/3/2019

УХВАЛА

20 грудня 2019р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Ткаченко Н. В.

за участю секретаря - Іващенко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпрі заяву представника відповідачки ОСОБА_1 – адвоката Верби Андрія Петровича про ухвалення додаткового рішення суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант Преміум Плюс» (треті особи – приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Вдовіна Ліана Леонідівна, ОСОБА_3 ) про визнання незаконним звіту про оцінку квартири, визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, повернення квартири за правилами реституції,

ВСТАНОВИВ:

12.07.2018р. рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант Преміум Плюс» (треті особи – приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Вдовіна Ліана Леонідівна, ОСОБА_3 ) про визнання незаконним звіту про оцінку квартири від 20.09.2016р., проведеного ТОВ «Гарант Преміум Плюс», визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 ) від 30.09.2016р., посвідченого приватним нотаріусом ДМНО Дніпропетровської області Вдовиною Л.Л., зареєстрованого в реєстрі під № 3424, повернення квартири за правилами реституції – відмовити (а.с.№ 194-199 т. № 2).

Ухвалою суду від 20.07.2018р. була виправлена описка в рішенні суду (а.с.№200 т. № 2).

06.08.2018р. позивачкою була подана апеляційна скарга і з 16.08.2018р. по 04.12.2019р. вищевказана цивільна справа перебувала на розгляді в Дніпровському апеляційному суді.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 19.11.2019р. рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12.07.2018р. було залишено без змін ( а.с.№79-87 т. № 3).

08.02.2019р. до суду надійшла заява представника відповідачки ОСОБА_4 - адвоката Верби А.П. про винесення додаткового рішення суду, яким він просив стягнути з позивачки на користь держави судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 7 950 грн. 19 коп., оскільки нею після уточнення позовних вимог та заявлення позовних вимог про витребування (повернення) майна за правилами реституції не був сплачений судовий збір у розмірі 7 950 грн.19 коп., виходячи з того, що ці вимоги є вимогами майнового характеру та ставка судового збору за цими вимогами становить 1% від ціни позову (згідно висновку, вартість спірної квартири 795 019 грн.) Крім того, просив стягнути з позивачки на користь відповідачки судові витрати відповідачки на професійну правничу допомогу в розмірі 35 680грн. та компенсацію відповідачці та її представникові витрат за відрив від звичайних занять та втрачений заробіток.

Розгляд даного процесуального питання проводиться після повернення справи з Дніпровського апеляційного суду (як вбачається з матеріалів справи, клопотання про повернення справи до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська для винесення додаткового рішення, 08.02.2019р. було заявлено представником відповідачки адвокатом Вербою А.П, і ухвалою від 08.10.2019р. (постановлена без виходу до нарадчої кімнати з огляду на положення ст. 353 ЦПК України) розглянуто (а.с.№53 т. № 3).

Сторони в судове засідання не з`явились, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином, про що в матеріалах справи є відповідні докази, про причини неявки суд не сповістили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути питання про винесення додаткового рішення суду відповідно до вимог ч. 4 ст. 270, ч.2 ст. 247 ЦПК України за відсутністю сторін (їх представників) та без фіксування процесу технічними засобами.

Суд, ознайомившись із з матеріалами справи, вважає за можливе відмовити у винесенні додаткового рішення суду з наступних підстав.

Згідно із положеннями п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення суду, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Як вбачається зі змісту мотивувальної частини рішення суду від 12.07.2018р., понесенні позивачкою судові витрати були віднесені на її рахунок у зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог. Також судом зазначено, що відсутні підстави для стягнення з позивачки на рахунок держави судових витрат за вимогами про повернення квартири за правилами реституції у розмірі 1% від ринкової вартості квартири, як на цьому наполягав представник відповідачки, оскільки ці вимоги є похідними від вимог про визнання угоди недійсною (а.с.№198 звор.стор. т. № 3).

Крім того, Дніпровський апеляційний суд, залишаючи без руху апеляційну скаргу позивачки також зазначив в своїй ухвалі, що позивачкою заявлені три вимоги немайнового характеру, а тому судовий збір підлягає сплаті за кожною з цих вимог (а.с.№221 т. № 3).

Варто зазначити, що при винесенні постанови від 19.11.2019р. Дніпровським апеляційним судом не встановлено порушення норм процесуального права під час розподілу судом першої інстанції судових витрат.

Таким чином, відсутні підстави для винесення додаткового рішення щодо стягнення з позивачки на користь держави судового збору в розмірі 7 950 грн. 19 коп.

Відповідно до положень п. 20 ч. 1 ст. 353 ЦПК України про відмову у винесенні додаткового рішення суду постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

Що стосується вимог представника відповідачки про компенсацію судових витрат на правничу допомогу та компенсації відповідачці та її представникові витрат за відрив від звичайних занять та втрачений заробіток, то ці вимоги слід залишити без розгляду, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення суду по суті позовних вимог.

Під час розгляду справи в Жовтневому районному суді м. Дніпропетровська 12.07.2018р. представником відповідачки була зроблена заява про подачу доказів понесення судових витрат після винесення рішення.

Разом з тим, заява про стягнення судових витрат та докази додані до неї, були подані до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська майже через сім місяців з моменту винесення 12.07.2018р. рішення суду.

Всі докази понесених відповідачкою та її представником судових витрат виготовлені в період до 12.07.2018р. (до моменту винесення рішення) і заява про ухвалення додаткового рішення не містить посилань на те, чому ані під час розгляду справи, ані у встановлений законом п`ятиденний строк, ці докази не були надані суду для винесення додаткового рішення суду щодо розподілу судових витрат.

Таким чином, враховуючи положення ч. 8 ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне залишити без розгляду заяву представника відповідачки – адвоката Верби А.П. про стягнення судових витрат (судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 35 680 грн. та компенсації відповідачці та її представникові витрат за відрив від звичайних занять та втрачений заробіток).

На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 247, ст.ст. 141, 246, 260, 270, п. 20 ч. 1 ст. 353 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

В ухваленні додаткового рішення суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант Преміум Плюс» (треті особи – приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Вдовіна Ліана Леонідівна, ОСОБА_3 ) про визнання незаконним звіту про оцінку квартири, визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, повернення квартири за правилами реституції – відмовити.

Заяву представника відповідачки ОСОБА_1 – адвоката Верби Андрія Петровича про стягнення судових витрат (судових витрат на професійну правничу допомогу та компенсації відповідачці та її представникові витрат за відрив від звичайних занять та втрачений заробіток) – залишити без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя : Ткаченко Н.В.