Ухвала суду № 86701199, 26.12.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про закриття провадження у справі в частині позовних вимог

26 грудня 2019 року справа №826/15173/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні за власною ініціативою питання щодо закриття провадження в частині позовних вимог в адміністративній справі

за позовомОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 )до1. Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Ларченко Ірини Миколаївни (далі по тексту - відповідач 1, Уповноважена особа Ларченко І.М. ) 2. Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кічука Олега Івановича (далі по тексту - відповідач 2, Уповноважена особа Кічук О.І. )треті особи1. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі по тексту - третя особа 1, Фонд); 2. Публічне акціонерне товариство "Авант-Банк" (далі по тексту - третя особа, ПАТ "Авант-Банк");про1) визнання протиправним та скасування рішення відповідача 1, оформленого повідомленням від 25 лютого 2016 року №887/3 щодо віднесення до нікчемних правочинів договору банківського рахунку фізичної особи №Д-Ф/16/1019-01248, укладеного 26 січня 2016 року, а також операції щодо перерахування коштів з рахунку фізичної особи на рахунок № НОМЕР_1 у ПАТ "Авант-Банк", код банку 380708, відкритого на підставі договору банківського рахунку фізичної особи №Д-Ф/16/1019-01248, укладеного 26 січня 2016 року між позивачем та третьою особою 2, яка проведена 29 січня 2016 року на суму 8 000,00 доларів США; 2) зобов`язання відповідача 2 подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Авант-Банк" за рахунок Фонду, які були розміщені на рахунку № НОМЕР_2 в іноземній валюті - 8 000,00 доларів США, який був відкритий на підставі договору банківського вкладу фізичної особи №Д-Ф/16/1019-01248, укладеного 26 січня 2016 року між позивачем та третьою особою 2В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом, оскільки вважає рішення відповідача 1 про нікчемність правочину незаконним та таким, що суперечить законодавству, порушує, зокрема, право позивача на отримання гарантованої суми вкладу. Зазначено, що при визнання нікчемним спірного договору відповідач повинен був довести та вказати конкретні знаки нікчемності договору та операцій по перерахуванню коштів з рахунку фізичної особи на рахунок позивача.

Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про поновлення строків звернення до суду, мотивоване тим, що про оскаржуване рішення, оформлене повідомленням від 25 лютого 2016 року №887/3 дізналась лише 19 липня 2018 року, отримавши від відповідача 2 лист-відповідь від 11 липня 2018 року №415 на адвокатський запит, а сам факт введення тимчасової адміністрації банку та публікації відомостей не може свідчити про можливість своєчасно дізнатися про порушення прав, оскільки уповноваженою особою не виконано обов`язку щодо повідомлення позивача про прийняте рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2018 року позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу строку на усунення недоліків.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 листопада 2018 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2019 року задоволено клопотання позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду; поновлено ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Ларченко Ірини Миколаївни, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кічука Олега Івановича, за участю третіх осіб - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Публічного акціонерного товариства "Авант-Банк", про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії; відмовлено у задоволенні клопотання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про залишення позову без розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2019 року відмовлено Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у задоволенні клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Розглядаючи справу, суд дійшов висновку, що провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення відповідача 1, оформленого повідомленням від 25 лютого 2016 року №887/3 щодо віднесення до нікчемних правочинів Договору банківського рахунку фізичної особи №Д-Ф/16/1019-01248, укладеного 26 січня 2016 року, а також операції щодо перерахування коштів з рахунку фізичної особи на рахунок № НОМЕР_1 у ПАТ "Авант-Банк", код банку 380708, відкритого на підставі договору банківського рахунку фізичної особи №Д-Ф/16/1019-01248, укладеного 26 січня 2016 року між позивачем та третьою особою 2, яка проведена 29 січня 2016 року на суму 8 000,00 доларів США, належить закрити, виходячи із наступного.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частина перша статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Суд звертає увагу, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є характер спор. Публічно-правовим спором, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спір між учасниками публічно-правових відносин, що стосується саме цих відносин.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, або такий, що йому не суперечить. Спір є приватноправовим навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Частина п`ята статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у постанові від 04 липня 2018 року у справі №815/5392/16, провадження №11-465апп18, Велика Палата Верховного Суду, розглянувши касаційну скаргу на ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі про визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи Фонду в частині визнання правочину (операції), проведеного фізичною особою, нікчемним із одночасним застосуванням наслідків нікчемності, а саме - проведення сторнування банківських операцій з перерахування коштів з рахунку та відображення сторнованих коштів на рахунку їх первісного власника, дійшла наступних висновків:

"33. Згідно із частинами першою, другою та десятою статті 38 Закону №4452-VI Фонд (уповноважена особа Фонду) зобов`язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

34. За результатами перевірки, здійсненої відповідно до статті 38 Закону №4452-VI, виявляються правочини, які є нікчемними в силу приписів (на підставі) закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними.

35. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не рішення уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 ЦК України та частини третьої статті 38 Закону №4452-VI) незалежно від того, чи проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів ПАТ "ЮНІОН СТАНДАРТ БАНК" і видане згадане рішення. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Рішення уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Таке рішення є внутрішнім розпорядчим документом, яке прийнято уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку. Відповідна правова позиція відображена у постановах Великої Палати Верховного Суду у справах №910/12294/16 від 11 квітня 2018 року, №910/24198/16 від 16 травня 2018 року та №910/17448/16 від 16 травня 2018 року.

36. Оскільки рішення є внутрішнім документом банку, який прийнято особою, що здійснює повноваження органу управління банку, воно не створює жодних обов`язків для третіх осіб (у тому числі й контрагентів банку), тому не можуть порушуватися будь-які права таких осіб унаслідок прийняття цього рішення. Звідси права позивача в цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи.

37. Отже, встановлена правова природа згаданого рішення унеможливлює здійснення судового розгляду щодо визнання його недійсним, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення уповноваженої особи Фонду від 10 грудня 2015 року №3-ТА в частині визнання правочину (операції), проведеного Великої Палати, нікчемним не можуть розглядатися у судах (в тому числі у господарських).

38. За таких обставин суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного і обґрунтованого висновку про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 109 КАС в частині вимоги про визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення уповноваженої особи Фонду".

Враховуючи викладене, згідно з правовою позицією Верховного Суду спори з приводу оскарження рішення Уповноваженої особи Фонду про визнання правочину (операції), нікчемними не можуть розглядатися у судах (в тому числі у господарських) і, відповідно, не відносяться до юрисдикції адміністративного суду.

Як свідчить зміст адміністративного позову, однією із вимог позивача є визнання протиправним та скасування рішення відповідача 1, оформлене повідомленням від 25 лютого 2016 року №887/3 щодо віднесення до нікчемних правочинів Договору банківського рахунку фізичної особи №Д-Ф/16/1019-01248, укладеного 26 січня 2016 року, а також операції щодо перерахування коштів з рахунку фізичної особи на рахунок № НОМЕР_1 у ПАТ "Авант-Банк", код банку 380708, відкритого на підставі договору банківського рахунку фізичної особи №Д-Ф/16/1019-01248, укладеного 26 січня 2016 року між позивачем та третьою особою 2, яка проведена 29 січня 2016 року на суму 8 000,00 доларів США, яке є внутрішнім документом банку, не створює жодних обов`язків для позивача та третіх осіб, а тому не порушує права позивача і не може бути предметом розгляду у суді.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Частина перша статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Разом з тим, за висновками Великої Палати Верховного Суду спори з приводу оскарження рішення Уповноваженої особи Фонду про визнання правочину (операції) нікчемними не можуть розглядатися у судах.

Враховуючи викладене, на думку суду, спір в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення відповідача 1, оформленого повідомленням від 25 лютого 2016 року №887/3 щодо віднесення до нікчемних правочинів договору банківського рахунку фізичної особи №Д-Ф/16/1019-01248, укладеного 26 січня 2016 року, а також операції щодо перерахування коштів з рахунку фізичної особи на рахунок № НОМЕР_1 у ПАТ "Авант-Банк", код банку 380708, відкритого на підставі договору банківського рахунку фізичної особи №Д-Ф/16/1019-01248, укладеного 26 січня 2016 року між позивачем та третьою особою 2, яка проведена 29 січня 2016 року на суму 8 000,00 доларів США, не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, а тому провадження у справі в частині вказаних вище вимог належить закрити.

При цьому, за висновками постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №815/5392/16, провадження №11-465апп18, спір в решті позовних вимог є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

На підставі вищенаведеного, пункту 1 частини першої статті 238, статті 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

Закрити провадження у адміністративній справі №826/15173/18 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Ларченко Ірини Миколаївни, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кічука Олега Івановича, за участю третіх осіб - Публічного акціонерного товариства "Авант-Банк", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії в частині позовних вимог до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Ларченко Ірини Миколаївни про визнання протиправним та скасування рішення, оформленого повідомленням від 25 лютого 2016 року №887/3 щодо віднесення до нікчемних правочинів договору банківського рахунку фізичної особи №Д-Ф/16/1019-01248, укладеного 26 січня 2016 року, а також операції щодо перерахування коштів з рахунку фізичної особи на рахунок № НОМЕР_1 у ПАТ "Авант-Банк", код банку 380708, відкритого на підставі договору банківського рахунку фізичної особи №Д-Ф/16/1019-01248, укладеного 26 січня 2016 року між ОСОБА_1 та ПАТ "Авант-Банк", яка проведена 29 січня 2016 року на суму 8 000,00 доларів США.

Згідно з частиною другою статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.А. Кузьменко