Рішення № 86701183, 26.12.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

26 грудня 2019 року справа №826/15173/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 )доУповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кічука Олега Івановича (далі по тексту - відповідач, Уповноважена особа ОСОБА_2 )треті особи1. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі по тексту - третя особа 1, Фонд); 2. Публічне акціонерне товариство "Авант-Банк" (далі по тексту - третя особа 2, ПАТ "Авант-Банк");прозобов`язання подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Авант-Банк" за рахунок Фонду, які були розміщені на рахунку № НОМЕР_1 в іноземній валюті - 8 000,00 доларів США, який був відкритий на підставі договору банківського вкладу фізичної особи №Д-Ф/16/1019-01248, укладеного 26 січня 2016 року між позивачем та третьою особою 2В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом, оскільки вважає рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Ларченко Ірини Миколаївни про нікчемність правочину незаконним та таким, що суперечить законодавству, зокрема, порушує право позивача на отримання гарантованої суми вкладу; на думку позивача, при визнанні нікчемним спірного договору Уповноважена особа повинна довести та вказати конкретні знаки нікчемності договору та операцій по перерахуванню коштів з рахунку фізичної особи на рахунок позивача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 листопада 2018 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідач подав до суду заперечення на позовну заяву, в якому зазначив, що операція щодо перерахування коштів на рахунок позивача здійснена після прийняття Національним банком України постанови "Про внесення Публічного акціонерного товариства "Авант-Банк" до категорії неплатоспроможних"; в ході проведення перевірки виявлено наявність ознак нікчемності правочину, оскільки він вчинений з метою отримання коштів не від банку і не за його рахунок, а з метою отримання коштів від Фонду, що свідчить про штучність та фіктивність створення відповідних правових підстав для цього.

У відповідях на відзив відповідача та на пояснення третьої особи 1 позивачем зазначено про правомірність своїх дій під час укладення з ПАТ "Авант-Банк" договору банківського вкладу та подальших дій із зарахування коштів за договором на власний банківський рахунок.

Третя особа 1 подала письмові пояснення на адміністративний позов, з яких вбачається незгода із заявленими позовними вимогами, оскільки у сформованому відповідачами реєстрі відсутня інформація про позивача у зв`язку з віднесенням до нікчемних правочинів Договору банківського рахунку фізичної особи №Д-Ф/16/1019-01248, укладеного 26 січня 2016 року, а також операції щодо перерахування коштів з рахунку фізичної особи на рахунок № НОМЕР_2 у ПАТ "Авант-Банк".

Третя особа 2 письмових пояснень з приводу позовних вимог до суду не надала.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2019 року задоволено клопотання позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду; поновлено ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Ларченко Ірини Миколаївни, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кічука Олега Івановича, за участю третіх осіб - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Публічного акціонерного товариства "Авант-Банк", про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії; відмовлено у задоволенні клопотання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про залишення позову без розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2019 року відмовлено Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у задоволенні клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2019 року закрито провадження у справі №826/15173/18 в частині позовних вимог до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Ларченко Ірини Миколаївни про визнання протиправним та скасування рішення відповідача 1, оформленого повідомленням від 25 лютого 2016 року №887/3 щодо віднесення до нікчемних правочинів договору банківського рахунку фізичної особи №Д-Ф/16/1019-01248, укладеного 26 січня 2016 року, а також операції щодо перерахування коштів з рахунку фізичної особи на рахунок № НОМЕР_2 у ПАТ "Авант-Банк", код банку 380708, відкритого на підставі договору банківського рахунку фізичної особи №Д-Ф/16/1019-01248, укладеного 26 січня 2016 року між позивачем та третьою особою 2, яка проведена 29 січня 2016 року на суму 8 000,00 доларів США.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Між ПАТ "Авант-Банк" (далі - банк) та ОСОБА_1 (далі - вкладник) укладено договір банківського вкладу (депозиту) №Д-Ф/16/1019-01248 від 26 січня 2016 року, за умовами якого позивач, як вкладник, розмістив в ПАТ "Авант-Банк" вклад у сумі 8 000,00 доларів США строком на 7 днів до 02 лютого 2016 року.

Згідно виписки по особовим рахункам платіжним дорученням від 29 січня 2016 року №776394 ОСОБА_3 на рахунок позивача зараховано 8 000,00 доларів США на депозитний рахунок за договором №Д-Ф/16/1019-01248 від 26 січня 2016 року.

29 січня 2016 року Правлінням Національного банку України прийнято постанову №44 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Авант-Банк" до категорії неплатоспроможних", на підставі якої виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 29 січня 2016 року №96 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Авант-Банк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку". Вказаним рішенням запроваджено тимчасову адміністрацію у ПАТ "Авант-Банк" строком на один місяць з 29 січня 2016 року до 28 лютого 2016 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ "Авант-Банк", визначені статтями 37-39 Закону, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ларченко Ірині Миколаївні строком на один місяць із 29 січня 2016 року до 28 лютого 2016 року включно.

26 лютого 2016 року на підставі постанови Правління Національного банку України від 25 лютого 2016 року №109 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Авант-Банк", виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №262 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Авант-Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку". Зазначеним рішенням призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Авант-Банк", визначені статтями 37, 38, 47-52, 52, 53 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ларченко Ірині Миколаївні строком на два роки із 26 лютого 2016 року до 25 лютого 2018 року включно.

22 травня 2017 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №2065, відповідно до якого повноваження ліквідатора ПАТ "Авант-Банк" делеговано Кічуку Олегу Івановичу з 25 травня 2017 року.

Повідомленням про нікчемність правочину від 25 лютого 2016 року №887/13 відповідачем 1 повідомлено позивача про наступне: згідно частини другої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов`язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті. У відповідності до підпункту 1 частини четвертої статті 38 Закону, Фонд протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів. Вказаним повідомленням позивача повідомлено про нікчемність (правочинів) операцій по перерахуванню коштів з рахунку фізичної особи на рахунок № НОМЕР_1 , проведеної 29 січня 2016 року на суму 8 000,00 доларів США та нікчемність договору банківського вкладу №Д-Ф/16/1019-01248 від 26 січня 2016 року згідно до пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред`явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Частиною першою статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" управління поточною діяльністю Фонду здійснює виконавча дирекція Фонду.

Повноваження виконавчої дирекції Фонду визначені в статті 12 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Зокрема, відповідно до пунктів 2, 4 частини третьої цієї статті виконавча дирекція Фонду у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно положень статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно з частиною першою статті 28 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів вкладникам, їх представникам та спадкоємцям у національній валюті України в готівковій або безготівковій формі не пізніше семи днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Ларченко Іриною Миколаївною не включено позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами ПАТ "Авант-Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з підстав визнання Договору банківського вкладу нікчемним на підставі пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Повноваження уповноваженої особи Фонду визначені статтею 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Так, уповноважена особа Фонду має право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Відповідно до статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов`язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

З аналізу наведених норм вбачається, що Уповноважена особа Фонду наділена повноваженнями перевірки правочинів, укладених банком, на предмет виявлення серед них нікчемних.

В той же час таке право не є абсолютним, а кореспондується із обов`язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов`язує нікчемність правочину; одного лише твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною другою статті 215 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Як вбачається з виписки по особовим рахункам позивача за період з 26 січня 2016 року по 29 січня 2016 року, на депозитний рахунок позивача іншою фізичною особою ( ОСОБА_3 ) шляхом банківського переказу з поточного рахунку в Банку внесено кошти в сумі 8 000,00 доларів США.

За приписами норм статті 1062 Цивільного кодексу України на рахунок за банківським вкладом зараховуються грошові кошти, які надійшли до банку на ім`я вкладника від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. При цьому вважається, що вкладник погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про рахунок за вкладом.

Згідно положень пункту 10.12 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року №492, кошти на вкладний (депозитний) рахунок фізичної особи можуть бути внесені вкладником готівкою, перераховані з іншого власного вкладного (депозитного) або поточного рахунку. На вкладний (депозитний) рахунок фізичної особи можуть зараховуватися кошти, які надійшли на ім`я власника рахунку від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше.

З наведених норм вбачається, що на момент укладення договору та поповнення депозитного рахунку на виконання договору законодавець не встановлював обмежень в частині походження коштів вкладу, а саме, що вкладом повинні бути кошти, внесені безпосередньо вкладником, з урахуванням чого суд вважає, що висновки відповідача 1 стосовно порушення позивачем умов договору спростовуються нормами чинного законодавства.

Як видно із повідомлення про нікчемність, правочини з переказу на рахунок позивача грошових коштів вчинено з порушенням норм чинного законодавства, однак, які саме порушення допущено банком або які обмеження ним не виконано, відповідач 1 не вказав, а лише з посиланням на положення пункту 7 частини четвертої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" констатував факт нікчемності.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Проте, відповідачем, на якого покладено тягар доказування, не надано суду будь-яких доказів, які б свідчили, що у межах спірних правовідносин ПАТ "Авант-Банк" уклало правочини, банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку як і не зазначено про причини відсутності вказаних доказів.

Відповідачем також не надано суду документальних доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави та/або про визнання в судовому порядку недійсними договору банківського вкладу (депозиту).

За таких підстав, кошти у розмірі 8 000,00 доларів США, які знаходяться рахунку позивача, є вкладом у розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та підлягають відшкодуванню за рахунок коштів Фонду. Доказів, які б спростовували зазначене або підтверджували наявність підстав для відмови у відшкодуванні коштів за вкладом, передбачених частиною четвертою статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відповідачем до суду не надано.

На думку суду, відповідачем не доведено наявність правових підстав для не включення позивача до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Авант-Банк" за рахунок Фонду.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про зобов`язання відповідача подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Авант-Банк" за рахунок Фонду, які були розміщені на рахунку № НОМЕР_1 в іноземній валюті - 8 000,00 доларів США, який був відкритий на підставі договору банківського вкладу фізичної особи №Д-Ф/16/1019-01248, укладеного 26 січня 2016 року між позивачем та третьою особою 2, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачами не доведено правомірність та обґрунтованість підстав для не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки Уповноважена особа Фонду не має бюджетних асигнувань, на користь позивача належить стягнути сплачений ним судовий збір за рахунок коштів Державного бюджету України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кічука Олега Івановича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "Авант-Банк" за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за договором банківського вкладу фізичної особи №Д-Ф/16/1019-01248, від 26 січня 2016 року на суму 8 000,00 доларів США.

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок коштів Державного бюджету України понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 710,44 грн. (сімсот десять гривень сорок чотири копійки).

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 );

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Ларченко Ірина Миколаївна (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17; ідентифікаційний код 21708016);

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кічук Олег Іванович (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17; ідентифікаційний код 21708016);

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17; ідентифікаційний код 21708016);

Публічне акціонерне товариство "Авант-Банк" (03110, м. Київ, вул. Івана Клименка, 23; ідентифікаційний код 36406512).

Суддя В.А. Кузьменко