Рішення № 86701179, 26.12.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2019 року м. Київ № 826/7806/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом1) ОСОБА_1 2) ОСОБА_2 до 1) Міністерства оборони України 2) Військової частини А4180провизнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії?

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, Військової частини А4180 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою від 24.05.2018 позовну заяву залишено без руху. У встановлений судом строк ОСОБА_2 та ОСОБА_1 усунули недоліки позовної заяви.

Ухвалою від 23.07.2018 повернуто позовну заяву в частині позовних вимог ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 .

Ухвалою від 23.07.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрити провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що дорожнє покриття автомобільної дороги протяжністю 5,5 км від 34-го км автомобільної дороги Київ - Чоп (траса М-06) до військової частини А4180, сіл Бузової, Хмільної, Миколаївки та смт. Немішаєвого, яка перебуває на праві оперативного управління відповідача 2 за бездіяльності відповідачів фактично знищено, зокрема, згідно акту обстеження фактичного стану ділянки вказаної автомобільної дороги протяжністю 2100 м, проведеного в період 13.07.2017 по 04.08.2017 Вузівською сільською радою, встановлено понад 200 дефектів дорожнього полотна (ям), що приблизно складає 1 яма на 10 метрів дорожнього полотна та на даний час стан дорожнього полотна дороги ще гірший.

Відповідач 2 надав суду письмові заперечення проти позову в яких зазначив про те, що Військова частина А4180 вживала всі можливі заходи щодо утримання в належному стані автомобільної дороги № 08/ГР/265/ЦП/39, зокрема, у 2015 році Міністерством оборони України було сплановано та виділено через Головне управління оперативного забезпечення Збройних Сил України (головний розпорядник коштів) асигнування та проведено поточний ремонт автомобільної роги, а впродовж останніх років 2016-2017, з метою проведення капітального ремонту дороги №08/ГР/265/ЦП/39 військовою частиною А4180 надсилалися відповідні заявки щодо виділення коштів (від 27.05.2016 № 224, віл 06.11.2017 № 1/454), водночас у зв`язку із загостренням ситуації в окремих районах Донецької та Луганської областей, кошти, які були сплановані на ремонт та утримання об`єктів інженерної інфраструктури на 2018 рік для військової частини А4180 на підставі прийнятих рішень головним розпорядником коштів були перенаправлені на інші підрозділи Збройних Сил, які залучені та беруть безпосередню участь в районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях. Також відповідач 2 зазначив про те, що автомобільна дорога, що є предметом позову є власністю Міністерства оборони України та знаходиться в оперативному управлінні військової частини А4180- є об`єктом військової інженерної інфраструктури, відповідно до технічного паспорту № 08/ГР/265/29П/140 (введена в експлуатацію у 1988році, як під`їзна дорога до військової частини А4180), та відповідно не була запланована, як автомобільна дорога для загального користування.

Відповідачем 1 відзиву на позовну заяву суду надано не було.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

В 1988 введено в експлуатацію під`їзну автомобільну дорогу смт. Гурівщина (4,3 км а/д М-06) - КПП військової частини А4180 протяжністю 5,5 км, яка є об`єктом військової інженерної інфраструктури, відповідно до технічного паспорту № 08/ГР/265/29П/140.

В подальшому через розбудови сіл Бузової, Хмільної, Миколаївки та смт. Немішаєвого вказана автомобільна дорога почала використовуватись для під`їзду до зазначених населених пунктів.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є членами садівницького товариства «Бузок-2», яке знаходиться в межах с. Бузова Київської області Києво-Святошинського району.

06.07.2017 складено акт часткового огляду автомобільної дороги від траси М.-06(Київ-Чоп) до військової частини А 4180 станом на 06.11.2017 в якому зазначено про факти виявлення руйнування дорожнього покриття та профілю дороги в наслідок тривалого використання техніки та недостатнього водовідводу. У висновку вказаного акту зазначено про те, що технічний стан автомобільної дороги від траси М-06 (Київ Чоп) до військової частини А4180 довжиною 4,3 км - незадовільний Автомобільна дорога потребує капітального ремонту.

В період з 13.07.2017 по 04.08.2017 Вузівською сільською радою проведено обстеження фактичного стану ділянки автомобільної дороги протяжністю 2100м Бузова - Хмільна від 34-го км автомобільної дороги Київ - Чоп (М06) за результатами якого складено акт в якому відображено наявність понад 200 дефектів дорожнього полотна (ям).

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вважаючи, що Міністерством оборони України та військовою частиною А4180 допущено бездіяльність щодо неналежного утримання автомобільної дороги протяжністю 5,5 км від 34-го км автомобільної дороги Київ - Чоп (траса М-06) до військової частини А4180 звернулись з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про те, що права та інтереси за захистом яких позивач звернувся до суду були порушені з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України (далі - військові частини). До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв`язку тощо.

Частиною другою статті 2 вказаного Закону встановлено, що Міністерство оборони України як центральний орган управління Збройних Сил України здійснює відповідно до закону управління військовим майном, у тому числі закріплює військове майно за військовими частинами (у разі їх формування, переформування), приймає рішення щодо перерозподілу цього майна між військовими частинами Збройних Сил України, в тому числі у разі їх розформування.

Статтею 3 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" визначено, що військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління (з урахуванням особливостей, передбачених частиною другою цієї статті). З моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна. Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням. Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюються у спеціальному порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частинами першою та другою статті 5 вказаного Закону для забезпечення постійного державного контролю за наявністю, якісним станом і ефективністю використання військового майна, закріпленого за військовими частинами Збройних Сил України, щорічно проводиться його інвентаризація згідно з Положенням про інвентаризацію військового майна, яке затверджується Кабінетом Міністрів України. Інформацію про результати інвентаризації за минулий рік Міністерство оборони України надсилає до Кабінету Міністрів України у першому кварталі поточного року.

Відповідно до частини другої статті 137 Господарського кодексу України власник майна, закріпленого на праві оперативного управління за суб`єктом господарювання, здійснює контроль за використанням і збереженням переданого в оперативне управління майна безпосередньо або через уповноважений ним орган і має право вилучати у суб`єкта господарювання надлишкове майно, а також майно, що не використовується, та майно, що використовується ним не за призначенням.

Пунктом 1 Положення про Міністерство оборони України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014, № 671 встановлено, що Міністерство оборони України (Міноборони) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Міноборони є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період. Міноборони є центральним органом виконавчої влади та військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили та Держспецтрансслужба. Міноборони є уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі державної авіації.

Підпунктом 23 пункту 4 вказаного Положення встановлено, що Міноборони відповідно до покладених на нього завдань забезпечує життєдіяльність Збройних Сил, їх функціонування, бойову та мобілізаційну готовність, боєздатність, підготовку до виконання покладених на них завдань, застосування, комплектування особовим складом та його підготовку, постачання озброєння та військової техніки, підтримання справності, технічної придатності, проведення ремонту та модернізації зазначеного озброєння і техніки, матеріальних, фінансових, інших ресурсів та майна згідно з потребами, визначеними Генеральним штабом Збройних Сил у межах коштів, передбачених державним бюджетом, і здійснює контроль за їх ефективним використанням, організовує виконання робіт і надання послуг в інтересах Збройних Сил.

Згідно з пунктом 2 розілу І Правил користування, ремонту і утримання автомобільних доріг Міністерства оборони України затверджених наказом Міністерства оборони України від 21.12.2015 № 740 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 13.04.2016 за № 544/28674 до автомобільних доріг Міністерства оборони України належать автомобільні дороги спеціального призначення, побудовані за рахунок статей витрат кошторису Міністерства оборони України, що з`єднують військові містечка з автомобільними дорогами загального користування, вулицями, дорогами міст та інших населених пунктів, а також автомобільні дороги на територіях навчальних центрів і полігонів.

Відповідно до пункту 8 розділу вказаного Порядку ремонт і утримання автомобільних доріг залежно від обсягів робіт можуть здійснюватися: господарським способом - силами та засобами військових частин, за якими закріплені дороги (далі - виконавець робіт); підрядним способом - на договірних засадах із залученням у встановленому законодавством порядку спеціалізованих суб`єктів господарювання (далі - підрядник).

Пунктом 9 розділу І та пунктом 1 розділу ІІ Правил користування, ремонту і утримання автомобільних доріг Міністерства оборони України затверджених наказом Міністерства оборони України від 21.12.2015 № 740 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 13.04.2016 за №544/28674 встановлено, що охорона автомобільних доріг покладається на військові частини, на обліку яких вони перебувають. Військові частини ведуть технічний і бухгалтерський облік автомобільних доріг, відповідають за їх збереженість, належний технічний стан, ремонт і експлуатаційне утримання, забезпечення безпеки під час руху транспортних засобів.

Згідно з пунктами 1 та 5 розділу V вказаних Правил роботи з експлуатаційного утримання автомобільних доріг направлені на попередження або ліквідацію наслідків впливу на дорогу і дорожні споруди різноманітних природних факторів: опадів, поверхневих і ґрунтових вод, вітру, температури тощо, а також на підтримання доріг у чистоті і порядку. Роботи з експлуатаційного утримання автомобільних доріг і дорожніх споруд включають: технічний нагляд за дорогою, дорожніми спорудами та смугою відведення для своєчасного виявлення та усунення дефектів на них, забезпечення роботи елементів дороги і споруд у різні періоди року, утримання їх в експлуатаційному стані, зимове утримання, інженерно-технічні та аварійні роботи згідно з чинним законодавством. Оплата робіт здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України в межах асигнувань на відповідний рік, затверджених кошторисом Міністерства оборони України на ці цілі.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про дорожній рух" до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належить: компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішеннями судових органів; забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху; визначення нормативів та виділення необхідних коштів на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів; термінове усунення пошкоджень на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах; своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості - невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами; організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;

Частиною першою статті 24 вказаного Закону встановлено, що власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.

Пунктом 5 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 № 198 встановлено, що власники дорожніх об`єктів або уповноважені ними органи дорожньо-експлуатаційні організації, користувачі дорожніх об`єктів та спеціалізовані служби організації дорожнього руху зобов`язані забезпечувати зручні і безпечні умови руху, сприяти збільшенню пропускної спроможності дорожніх об`єктів, запобігати травмуванню учасників дорожнього руху, пошкодженню транспортних засобів і дорожніх об`єктів, забрудненню навколишнього середовища.

Згідно з пунктом 11 вказаних Єдиних правил власники дорожніх об`єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов`язані: своєчасно і якісно виконувати експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з дотриманням норм і стандартів з безпеки руху; постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об`єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити -невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух.

Отже на Міністерство оборони України покладено обов`язко щодо забезпечення підтримання справності, технічної придатності, проведення ремонту та модернізації ресурсів та майна Збройних сил України, зокрема дорів, згідно з потребами, визначеними Генеральним штабом Збройних Сил у межах коштів, передбачених державним бюджетом. При цьому військові частини, на обліку яких перебувають автомобільні дороги ведуть технічний і бухгалтерський облік автомобільних доріг, відповідають за їх збереженість, належний технічний стан, ремонт і експлуатаційне утримання, забезпечення безпеки під час руху транспортних засобів.

Водночас для забезпечення постійного державного контролю за наявністю, якісним станом і ефективністю використання військового майна, закріпленого за військовими частинами Збройних Сил України, щорічно проводиться його інвентаризація та відповідну інформацію за минулий рік Міністерство оборони України надсилає до Кабінету Міністрів України у першому кварталі поточного року.

Факт того, що автомобільна дорога, що є предметом позову, є власністю Міністерства оборони України та знаходиться в оперативному управлінні військової частини А4180- є об`єктом військової інженерної інфраструктури, відповідно до технічного паспорту № 08/ГР/265/29П/140 (введена в експлуатацію у 1988році, як під`їзна дорога до військової частини А4180) визнається відповідачем 2, а також підтверджується даними вказаного технічного паспорта та наданими відповідачем 2 копіями заявок від 06.11.2017 № 1/454,від 27.05.2016 № 224, від 11.11.2014 № 498, від 27.07.2014 № 347, акту часткового огляду автомобільної дороги від траси М.-06(Київ-Чоп) до військової частини А 4180 станом на 06.11.2017, пояснювальної записки про технічний стан закріпленої під`їзної дороги військової частини А 4180, листа від 20.05.2013 № 299/1.

Також вказаними документами та актом обстеження фактичного стану ділянки автомобільної дороги протяжністю 2100м Бузова - Хмільна від 34-го км автомобільної дороги Київ - Чоп (М06) проведеного в період з 13.07.2017 по 04.08.2017 підтверджується факт руйнування дорожнього покриття та профілю дороги в наслідок тривалого використання техніки та недостатнього водовідводу та того, що технічний стан автомобільної дороги від траси М-06 (Київ Чоп) до військової частини А4180 довжиною 4,3 км - незадовільний та автомобільна дорога потребує капітального ремонту.

Докази на підтвердження факту вчинення відповідачами з липня 2017 року будь - яких дій спрямованих на ремонт дороги протяжністю 5,5 км від 34-го км автомобільної дороги Київ - Чоп (траса М-06) до військової частини А4180 в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи те, що відповідно до пункту 8 Правил користування, ремонту і утримання автомобільних доріг Міністерства оборони України затверджених наказом Міністерства оборони України від 21.12.2015 № 740 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 13.04.2016 за №544/28674 ремонт і утримання автомобільних доріг залежно від обсягів робіт може здійснюватися, зокрема, силами та засобами військових частин, за якими закріплені дороги, у той час, як відповідачем 2 не надано суду доказів та обґрунтувань щодо відсутності можливості проведення відповідного ремонту судом не приймаються до уваги посилання відповідача 2, як на підтвердження відсутності факту допущення бездіяльності на те, що ним було вжито всі можливі заходи щодо утримання в належному стані автомобільної дороги № 08/ГР/265/ЦП/39, зокрема, впродовж останніх років 2016-2017, з метою проведення капітального ремонту дороги № 08/ГР/265/ЦП/39 військовою частиною А4180 надсилалися відповідні заявки щодо виділення коштів (від 27.05.2016 № 224, віл 06.11.2017 № 1/454), які задоволено не було.

Відповідачем 1 відзиву на позовну заяву суду надано не було.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку про те, що відповідачами не виконується покладений на них обов`язок щодо неналежного утримання автомобільної дороги протяжністю 5,5 км від 34-го км автомобільної дороги Київ - Чоп (траса М-06) до військової частини А4180.

Суд звертає увагу на те, що відповідний обов`язок має виконуватись згідно з потребами, визначеними Генеральним штабом Збройних Сил у межах коштів, передбачених державним бюджетом.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, водночас зазначає про те, що належним способом захисту буде зобов`язання відповідачів вчинити дії по ремонту автомобільної дороги протяжністю 5,5 км від 34-го км автомобільної дороги Київ - Чоп (траса М-06) до військової частини А4180 згідно з потребами, визначеними Генеральним штабом Збройних Сил у межах коштів, передбачених державним бюджетом.

Керуючись статтями 241, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до Міністерства оборони України (03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6, код ЄДРПОУ 00034022) та Військової частини А4180 (08423, Київська обл., Києво - Святошинський район, с. Любимівка, вул. Київська, 78/4, код ЄДРПОУ 22998476) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України та військової частини А4180 щодо неналежного утримання автомобільної дороги протяжністю 5,5 км від 34-го км автомобільної дороги Київ - Чоп (траса М-06) до військової частини А4180.

3. Зобов`язати Міністерство оборони України та військову частину А4180 вчинити дії по ремонту автомобільної дороги протяжністю 5,5 км від 34-го км автомобільної дороги Київ - Чоп (траса М-06) до військової частини А4180 згідно з потребами, визначеними Генеральним штабом Збройних Сил у межах коштів, передбачених державним бюджетом.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України (03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6, код ЄДРПОУ 00034022) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 00 коп.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини А4180 (08423, Київська обл., Києво - Святошинський район, с. Любимівка, вул. Київська, 78/4, код ЄДРПОУ 22998476) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 00 коп.

6. Стягнути на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України (03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6, код ЄДРПОУ 00034022) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 00 коп.

7. Стягнути на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини А4180 (08423, Київська обл., Києво - Святошинський район, с. Любимівка, вул. Київська, 78/4, код ЄДРПОУ 22998476) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 00 коп.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.П. Огурцов