Рішення № 86700993, 23.12.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 грудня 2019 року № 753/6752/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Клименчук Н.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 доГоловного управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві (ЄДРПОУ 42098368, адреса: вул.Бульварно-Кудрявська, 16, м.Київ, 04053).про зобов`язання вчинити дії ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м.Києва (далі також - УПФУ в Дарницькому районі м.Києва), в якому позивач просить суд:

- Зобов`язати УПФУ в Дарницькому районі м. Києва здійснити перерахунок пенсії з 01.10.2017 відповідно до Закону України «Про внесення змін в деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017, Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне забезпечення» від 01.01.2004 та норми статті 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , враховуючи пільги, як учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році та особи з інвалідністю ІІІ групи внаслідок виконання робіт по ліквідації аварії на ЧАЕС при середньомісячному заробітку для розрахунку розміру пенсії за віком з 01.10.2017. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати має розраховуватись, виходячи з даних довідки «про заробіток для обчислення пенсії» №09-494 від 21.08.2000 виданої Прип`ятським монтажним управлінням тресту «Южтепло-енергомонтаж» за вересень 1986 року;

- Зобов`язати УПФУ в Дарницькому районі м. Києва визначити розмір пенсії з 01.10.2017 відповідно до Закону України «Про внесення змін в деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017, Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне забезпечення» від 01.01.2004 та норми статті 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , враховуючи пільги, як учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році та особи з інвалідністю ІІІ групи внаслідок виконання робіт по ліквідації аварії на ЧАЕС при середньомісячному заробітку для розрахунку розміру пенсії за віком з 01.10.2017. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати має розраховуватись, виходячи з даних довідки «про заробіток для обчислення пенсії» №09-494 від 21.08.2000 виданої Прип`ятським монтажним управлінням тресту «Южтепло-енергомонтаж» за вересень 1986 року;

- Стягнути з УПФУ в Дарницькому районі м. Києва на користь позивача грошові кошти з пенсійного забезпечення починаючи з 01.10.2017 до місяця призначення пенсії за віком.

В обгрунтування позивних вимог позивач просить зобов`язати відповідача здійснити їй перерахунок пенсії з 01.10.2017 відповідно до норм Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» та положень статті 57 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з даних довідки про заробітну плату для обчислення пенсії №09-494 від 21.08.2000 виданої Прип`ятським монтажним управлінням тресту «Южтепло - енергомонтаж» за вересень 1986 року.

Також позивач зазначає, що при розрахунку її пенсії до неї безпідставно застосовано коефіцієнт заробітної палати 1,75002 замість необхідного 3,1579.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.08.2018 прийнято вказану вище позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та встановлено, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Представником відповідача через канцелярію суду подано відзив, в якому відповідач посилається на відсутність в матеріалах пенсійної справи довідки № 09-494 від 21.08.2000 та зазначає, що до розрахунку пенсії взято довідку ф.122 від 01.06.2000 відповідно до якої позивач приймала участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 16.09.1986 по 30.09.1986 натомість ОСОБА_1 до адміністративного позову надає іншу довідку ф.122 від 28.03.2004 №61, яка також відсутня в матеріалах справи.

Враховуючи викладене Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.03.2019 у Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві витребувано копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 .

Позивачем через канцелярію суду 26.02.2019 подано клопотання про заміну відповідача в зв`язку з реорганізацією територіальних органів Пенсійного фонду України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.03.2019 про заміну відповідача правонаступником.

Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, зазначає наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Дарницькому відділі Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві відповідно до заяви від 07.11.2017 переведена на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове держане пенсійне страхування».

Позивач, є учасником ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 1), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 14.13.2013.

Як вбачається із матеріалів справи, пенсію позивачу призначено з 31.05.2000 по інвалідності в розмірі фактичних збитків відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Розмір пенсії обрахований відповідно до довідки про заробітну плату у розмірі 446 руб. та довідки ф.122 від 01.06.2000 в якій зазначено, що ОСОБА_1 приймала участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 16.09.1986 по 30.09.1986.

ОСОБА_1 звернулась 29.01.2018 до Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою стосовно пенсійного забезпечення.

Листом №3650/14/З-226 від 28.02.2018 Лівобережне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києв повідомило позивача, що на підставі заяви від 07.11.2017 проведено призначення пенсії за віком згідно вимог статей 24,25, 27,28 та статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

У вказаному листі був наданий розрахунок пенсії позивача відповідно до якого враховано страховий стаж по 21.08.2017 і становить 45 років 2 місяці 2 дні., коєфіцєнт страхового стажу становить 0,45167, коєфіцієнт заробітку становить 1,75002, який визначено за період роботи з 01.07.2000 по 21.09.2017. Заробіток для обчислення пенсії становить 6587,78.

Сума пенсії за віком становить 3421,30 грн. в тому числі: 2975,50 грн. основний розмір пенсії, 161.10 грн. доплата за понаднормовий стаж 15 років, 284,70 грн. - дадткова пенсія інвалідам ІІІ групи ЧАЕС. Яка встановлена у фіксованій сумі 22.04.2014 згідно постанови Кабінету Міністрів України №1210 від 23.11.2011.

Вважаючи дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Також, до спірних правовідносин, що виникли між сторонами, застосовуються норми Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до частини 1 статті 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» обчислення середньомісячного заробітку провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно положень частини 2 статті 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» дійсно визначено, що у разі обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за бажанням того, хто звернувся за пенсією, середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення.

Однак, при переході на пенсію, нарахування якої здійснюється на загальних підставах, згідно з частиною 1 статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою:

П = Зп х Кс, де:

П - розмір пенсії, у гривнях;

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;

Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Відповідно до пункту 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Згідно статтею 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж. За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8 і 9 статті 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.

Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К),

де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз? +Кз? + Кз?+ ... + Кз?); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою:

Кз = Зв : Зс,

де: Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи;

Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п`ятої статті 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»- за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.

Сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), визначається за формулою:

Зв = З + Зд,

де: Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);

З - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу). У разі якщо сума страхових внесків, сплачена виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), для обчислення пенсії враховується розмір мінімальної заробітної плати;

Зд - сума заробітної плати (доходу) або з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, застрахованої особи, розрахована виходячи із передбаченої частиною третьою статті 24 цього Закону доплати, за місяць, за який визначається коефіцієнт заробітної плати (доходу) або з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, і яка визначається за формулою:

Д

Зд = --- х 100%, де:

Т

де: Д - сума доплати, здійснена відповідно до частини третьої статті 24 цього Закону, або додаткових сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати; Т - розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці (частина 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», в редакції чинній на 01.10.2017).

У разі подання застрахованою особою для обчислення розміру пенсії даних про заробітну плату (дохід) за період до 1 січня 1992 року при визначенні коефіцієнта заробітної плати (доходу) середня заробітна плата за рік (квартал) у відповідному періоді вважається щомісячною середньою заробітною платою працівників, зайнятих у галузях економіки України, відповідного року (кварталу).

З аналізу наведених норм вбачається, що коефіцієнт заробітної плати враховується при розрахунку заробітної плати для обчислення пенсії, при цьому, при визначенні заробітної плати для обчислення пенсії враховується вся заробітна плата, у тому числі і та, яку пенсіонер отримував після призначення пенсії, а відповідно, заробітна плата, яку отримував пенсіонер, продовжуючи працювати після призначення йому пенсії, має значення для визначення додаткових коефіцієнтів заробітної плати за кожний відпрацьований місяць після призначення пенсії.

Відтак, індивідуальний коефіцієнт є змінним показником при кожному перерахунку пенсії, оскільки залежить від заробітної плати, зокрема, отриманою після виходу на пенсію.

Згідно положень частини 2 статті 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що у разі обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за бажанням того, хто звернувся за пенсією, середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення.

Отже, вказаною нормою права передбачено за бажанням пенсіонера застосування показника середньомісячного фактичного заробітку (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Однак, середньомісячний фактичний заробіток (дохід) та коефіцієнт заробітної плати не є тотожними поняттями, а є різними, з огляду на положення статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», показниками, які застосовуються при визначенні заробітної плати для обчислення пенсії.

Крім того, абзацом 3 частини 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення.

Отже, у випадку переведення особи із пенсії по інвалідності на пенсію за віком, що мало місце у спірному випадку, існує спеціальна норма, яка визначає порядок застосування показника середньої заробітної плати (доходу), що також вказує на безпідставність посилання позивача на положення статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивачем зроблено хибні висновки щодо існування у нього права на здійснення розрахунку пенсії за віком із застосуванням показника коефіцієнту заробітної 3,1579, а не 1,75002 під час проведення умовних обрахунків пенсії за віком.

Щодо здійснення обліку індивідуального коефіцієнта з урахуванням довідки №09-494 від 21.08.2000 суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року №22-1 (далі по тексту - Порядок №22-1) орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).

Згідно пункту 2.23 Порядку №22-1 документи необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.

Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, надається копія з неї, завірена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію.

Однак, в матеріалах справи відсутні, а позивачем не надано доказів подання до органів пенсійного фонду довідки про заробітну плату № 09-494 від 21.08.2000 у порядку, встановленому Законом, та відповідної відмови органів Пенсійного фонду України не отримував щодо відмови у здійснення перерахунку пенсії.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог та не вбачає підстав для їх задоволення.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статі 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Зважаючи, що у задоволенні позову позивача, відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_2 ) відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Клименчук