Рішення № 86700469, 26.12.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2019 року м. Київ № 640/15336/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали адміністративної справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестком"

до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від

17 квітня 2019 року № 0005254401 в частині застосування штрафу у розмірі

335 195,95 грн

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестком" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Інвестком") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі по тексту - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17 квітня 2019 року № 0005254401 в частині штрафу у розмірі 335 195,95 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що спірне податкове повідомлення-рішення є протиправними та таким, що підлягає скасуванню в частині суми 335 195,95 грн, оскільки позивачем в межах граничного терміну реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом операційного дня були зареєстровані податкові накладні від 17 грудня 2018 року № 140 від 26 грудня 2018 року № 30.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Також вказаною ухвалою було зобов`язано відповідача надати суду відзив на позовну заяву відповідно до статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України та належним чином засвідченні копії документів на підставі яких винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

20 вересня 2019 року через канцелярію суду відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що з позовними вимогами не погоджується та вважає їх необґрунтованими та безпідставними. Також, зазначено, що позивач до позовної заяви додає квитанції про прийняття ДФС України в яких дата надання податкових накладних в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади зазначені інші ніж ті які позивач зазначає у позові.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

15 березня 2019 року відповідачем проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ "Інвестком", результати якої оформлені актом № 796/28-10-44-02/31901655. Перевіркою встановлено порушення позивачем граничних строків реєстрації 43-х податкових накладних, зокрема:

- від 17 грудня 2018 року № 140 (сума ПДВ за ПН/РК 2 595 372,16) з затримкою 14 календарних дня (дата реєстрації - 29 січня 2019 року);

- від 26 грудня 2018 року № 30 (сума ПДВ за ПН/РК 756 587,28) з затримкою 14 календарних дня (дата реєстрації - 29 січня 2019 року), відповідальність передбачена пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.

За результатами розгляду заперечень ТОВ "Інвестком" на вказаний акт перевірки Державної фіскальною службою України, залишено без розгляду вказані заперечення.

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем 17 квітня 2019 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0005254401, яким позивачу, зокрема, за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних, визначених пунктом 201.10 статті 201 та згідно з пупком 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України за затримку реєстрації податкових накладних на 15 і менше календарних днів застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 335 195,95 грн (податкові накладні від 17 грудня 2018 року № 140 від 26 грудня 2018 року № 30).

Рішенням Державної фіскальної служби України від 29 липня 2019 року № 35980/6/99-99-11-06-01-25 скаргу ТОВ "Інвестком" на податкове повідомлення рішення від 17 квітня 2019 року № 0005254401 залишено без задоволення, а вказане рішення без змін.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню в частині застосування штрафу в розмірі 62 101,18 грн, щодо порушення ТОВ "Інвестком" граничних строків реєстрації податкових накладних від 17 грудня 2018 року № 140 від 26 грудня 2018 року № 30, позивач звернувся з позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно норм пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже належним та допустимим доказом реєстрації податкової накладної є квитанція в якій фіксується дата та час надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246), який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр).

Відповідно до пунктів 11-15 Порядку № 1246 після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки податкової накладної.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Отже, як Податковим кодексом України, так і Порядком № 1246 передбачено, що у разі отримання контролюючим органом податкової накладної від платника податку, за результатами проведення перевірки яких, платнику податку надсилається квитанція про прийняття, неприйняття або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування протягом операційного дня.

Відповідно до підпункту 14.1.133 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України операційний (банківський) день - частина робочого дня, протягом якої приймаються документи на переказ та на їх відкликання і, за наявності технічної можливості, здійснюється їх обробка, передача та виконання.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1246 операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.

Пунктом 3 Порядку № 1246 встановлено, що операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до абзаців першого-шостого пункту 120-1.1 пункту статті 120-1Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу, зокрема, в розмірі 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.

Як зазначено в акті перевірки, позивач порушив граничні терміни реєстрації податкових накладних від 17 грудня 2018 року № 140 від 26 грудня 2018 року № 30 з затримкою на 14 календарних день (дата реєстрації - 29 січня 2019 року).

Судом встановлено, що позивач склав податкові накладні та надіслав їх в електронній формі для реєстрації в Реєстрі:

від 17 грудня 2018 року № 140 надіслана 14 січня 2019 року о 14:30 год., що підтверджується витягом з Електронного кабінету платника податків;

від 26 грудня 2018 року № 30 надіслана 12 січня 2019 року о 15:28 год., що підтверджується витягом з Електронного кабінету платника податків.

Тобто, матеріалами справи підтверджено надіслання вказаних податкових накладних в межах граничного терміну реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом операційного дня.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що між надсиланням вказаних податкових накладних позивачем, їх збереженням та прийняттям існує проміжок часу, за рахунок якого реєстрація податкової накладної відбувається поза межами граничного терміну.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, в адміністративних справах покладено обов`язок саме на відповідача, суб`єкта владних повноважень, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності.

Відповідачем до суду, окрім відзиву на позовну заяву, не надано жодного доказу на спростування позиції позивача, викладеної у позовній заяві.

Згідно з пунктом 109.1 статті 109 Податкового кодексу України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Протиправність діяння обумовлена невиконанням чи неналежним виконанням вимог, встановлених законом. Відповідальність за діяння можлива лише у разі, якщо на особу покладено обов`язок діяти у певний ситуації у визначений спосіб.

Відсутність вини платника податків унеможливлює можливість притягнення до відповідальності за податкові правопорушення.

Судом встановлено, що позивач вчинив у встановлений законом спосіб і строк усі дії для реєстрації зазначених вище податкових накладних.

При цьому, діючи добросовісно і обачно, він в межах встановленого законом строку, ужив усіх можливих і допустимих заходів для недопущення порушення законодавства при реєстрації вказаних вище податкових накладних.

Позивач не допустив протиправних дій у даному випадку, тому навіть за умови відсутності у відповідача відомостей про дату виконання позивачем встановленого законом обов`язку з реєстрації податкових накладних, позивач не підлягає притягненню до відповідальності, відповідно до статті 120-1 Податкового кодексу України.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14 лютого 2019 року №809/1040/17.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення від 17 квітня 2019 року № 0005254401 в частині штрафу у розмірі 335 195,95 грн підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "Інвестком" підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестком" - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 17 квітня 2019 року № 0005254401 в частині штрафу у сумі 335 195,95 грн.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестком" (04119, м. Київ, вул. Дорогожицька, 1, код ЄДРПОУ 31901655) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 5028 грн (п`ять тисяч двадцять вісім) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11 г, код ЄДРПОУ 39440996).

Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Аверкова