Рішення № 86700192, 27.12.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

27 грудня 2019 р. № 520/11114/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Білової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Харківського обласного військового комісаріату (вул. Коцарська, буд. 56,м. Харків,61052, код ЄДРПОУ08166355) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Харківського обласного військового комісаріату, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Харківського обласного військового комісаріату (61052, м. Харків, вул. Коцарська, 56, ЄДРПОУ 08166355) щодо невиплати відповідно до п.1 наказу начальника 118 військового представництва Міністерства оборони України від 31.01.2019 року № 7 премії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 );

- зобов`язати Харківський обласний військовий комісаріат (61052, м. Харків, вул. Коцарська, 56, ЄДРПОУ 08166355) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) премію відповідно до п.1 наказу начальника 118 військового представництва Міністерства оборони України від 31.01.2019 №7.

Ухвалою суду від 28.10.2019 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він проходить військову службу у 118 військовому представництві Міністерства оборони України. П.1 наказу начальника 118 військового представництва Міністерства оборони України від 31.01.2019 № 7 позивачу призначено до виплати премію за грудень 2018 року на підставі окремого доручення Міністра Оборони України від 27.12.2018. Позивач зазначає, що виплата грошового забезпечення здійснюється Харківським обласним військовим комісаріатом. Станом на момент подання позову позивачу належна йому премія за грудень 2018 року відповідачем не виплачена. Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною.

Представник відповідача, Харківського обласного військового комісаріату - не погодився з позовними вимогами та надав відзив, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач діяв в межах повноважень, на підставі та у спосіб, передбачені чинним законодавством, оскільки грошової кошти на виплату премії позивачу до відповідача не надходили.

Позивач не погодився з доводами відзиву на позов та надав відповідь на відзив, в якій посилався на те, що відповідач не спростував твердження позивача по суті позовних вимог, а підтвердив їх, надавши докази вжиття заходів по реалізації наказу начальника 118 військового представництва Міністерства оборони України від 31.01.2019 № 7.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

Позивач, ОСОБА_1 , проходить військову службу у 118 військовому представництві Міністерства оборони України на посаді провідного інженера військового представництва (а.с. 15).

118 військове представництво Міністерства оборони України (далі - 118 ВП МОУ) має правовий статус - без права юридичної особи, є відокремленим підрозділом (представництвом) Управління військових представництв Міністерства оборони України та безпосередньо виконує його окремі доручення.

27.12.2018 Міністром оборони України було видано окреме доручення №2704/з/420, згідно з яким за підсумками 2018 року відповідно до ст. 15, 23, 27 Дисциплінарного статуту ЗС України та ст. 51 Бюджетного кодексу України дозволено заохотити одноразово премією військовослужбовців: зокрема, у січні 2019 року - установ, які виконують окремі доручення апарату Міністерства оборони та Генерального штабу в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення за грудень 2018 року.(а.с. 27)

На виконання окремого доручення Міністра оборони України від 27.12.2018 №2704/3/420 начальником 118 ВП МОУ 25.01.2019 на адресу ХОВК був направлений лист вих. № 54 від 25.01.2019 про планування відповідних видатків згідно розрахунку (а.с. 18).

31.01.2019 на виконання окремого доручення Міністра оборони України від 27.12.2018 №2704/з/420 по 118 ВП МО України було видано наказ начальника 118 ВП МОУ від 31.01.2019 № 7 «Про преміювання особового складу представництва за підсумками 2018 року», в якому пунктом 1 встановлено виплатити премію за підсумками 2018 року у розмірі місячного грошового забезпечення, зокрема, провідному інженеру 118 ВП МОУ майору ОСОБА_1 (а.с. 19)

Зазначений Витяг з наказу начальника 118 ВП МОУ та відповідні додаткові документи були направлені листом від 31.01.2019 № 68 на адресу ОСОБА_2 для реалізації, в якому 118 ВП МОУ перебуває на грошовому забезпеченні (а.с. 20).

З матеріалів справи судом встановлено, що виплата премії за грудень 2018 не була проведена відповідачем, про що також зазначає відповідач у відзиві на позов.

Керівництво 118 ВП МОУ направило на адресу ХОВК лист-вимогу від 16.04.2019 року №211 про негайну реалізацію (виконання) наказу начальника 118 ВП МОУ від 31.01.2019 № 7) (а.с. 21).

Листом від 29.01.2019 № 108/ВФЗ ХОВК повідомив 118 ВП МОУ, що у зв`язку з виниклим спірним питанням відносно зазначеної виплати до ФЄУ КСВ та ФЄС ОК «СХІД» за вих. № 102 від 28.01.2018 було надано запит щодо законності виплати.

Листом від 22.04.2019 № 408/ВФЗ ХОВК повідомив 118 ВП МОУ, що Харківський ОСОБА_3 фінансується з довольчого органу – фінансово-економічного управління Командування сухопутних військ ЗСУ, яке являється безпосереднім керівництвом відносно розпоряджень та роз`яснень з фінансових та соціальних питань. Враховуючи викладене, відносно запиту 118 ВП МОУ, на адресу ФЕУ КСВ за вих. від 28.01.2019 № 102/ВФЗ (щодо видання наказу №7) було направлено лист-запит відносно законності видання військовими представництвами наказів про виплату. Станом на 22.04.2019 Харківський ОСОБА_3 жодної відповіді не отримував. При отриманні відповіді письмово буде повідомлено. Для зняття соціальної напруги заявнику рекомендовано також підготувати письмовий запит до безпосереднього керівництва військовими представництвами МОУ відносно законності видання даних наказів. Додатково повідомлено, що лист під 16.04.2019 № 211 за супроводом Харківського ОВК за вих. від 22.0-1.2019 № 407/ВФЗ направлено до ФЕУ КСВ.

Позивач, вважаючи, що наказ начальника 118 ВП МОУ від 31.01.2019 № 7 є чинним та безпідставно відділом фінансового забезпечення ХОВК не реалізований, що є грубим порушенням законодавства України та соціальних гарантій військовослужбовців, звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Частинами 1-4 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011 -XII встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженою наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 року № 260 (далі - Інструкція №260), визначено порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам.

Згідно з пунктом 1.2 Інструкції №260 грошове забезпечення військовослужбовців визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Пунктом 31.1 Інструкції №260 передбачено, що командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право преміювати осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, за їх особистий внесок у загальні результати служби. Командир військової частини має право позбавляти військовослужбовців премії повністю або частково.

Відповідно до пункту 31.7 Інструкції №260 рішення про виплату премії, зменшення її розміру або позбавлення в повному розмірі оформлюється наказом командира військової частини на підставі поданих за командою в кінці місяця клопотань безпосередніх командирів (начальників) про виплату (позбавлення повністю або частково) премії підлеглим військовослужбовцям. У рапортах з клопотанням про позбавлення премії (повністю або частково) зазначаються конкретні причини, які стали підставою для цього.

Відповідно ч.1 ст.51 Бюджетного кодексу України, керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських, співробітників Служби судової охорони та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах.

Матеріалами справи підтверджено, що наказом начальника 118 Військового представництва Міністерства оборони України від 31.01.2019 №7 наказано виплатити премію військовослужбовцям за грудень 2018 року у розмірі місячного грошового забезпечення, зокрема, ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що на момент розгляду справи наказ начальника 118 ВП МОУ від 31.01.2019 № 7, прийнятий на виконання окремого доручення Міністра оборони України, є чинним. Доказів зворотнього відповідач суду не надав.

Також представник відповідача у відзиві на позов не посилається на протиправність або нечинність Наказу начальника 118 ВП МОУ від 31.01.2019 № 7, та не заперечує його правомірності.

Судом не встановлено обставин, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що Наказ начальника 118 ВП МОУ від 31.01.2019 № 7 в частині преміювання позивача прийнятий поза межами повноважень, не на підставі чи не у спосіб, визначений чинним законодавством.

Таким чином, наказ, на момент розгляду справи вищестоящим керівництвом не скасований та не змінений, отже є чинним та підлягає виконанню.

Одночасно, суд зазначає, що згідно визначеної структури Управління військових представництв Міністерства оборони України перебуває у структурі апарату Міністерства оборони України, відповідно 118 ВП МОУ перебуває безпосередньо у структурі апарату Міністерства оборони України та виконує його доручення.

За організаційно-штатною структурою 118 ВП МОУ є окремою військовою установою, начальник якої наділений певними повноваженнями.

У структурі 118 ВП МОУ відсутній відділ фінансового забезпечення. За розпорядженням начальника Генерального Штабу Збройних Сил України 118 ВП МОУ встановлено на грошове забезпечення до відділу фінансового забезпечення Харківського обласного військового комісаріату.

Правовідносини між 118 ВП МОУ та ХОВК ґрунтуються на нормах Інструкції про тимчасовий порядок фінансового планування, фінансування, витрачання та використання коштів за кошторисом Міністерства оборони України від 20 червня 2000 р. викладену в Збірнику вказівок № 9 Головного фінансового управління Міністерства оборони України.

Відповідно, на начальника 118 ВП МОУ покладено обов`язок встановлювати вид та розмір передбачених видів грошового забезпечення підпорядкованим йому військовослужбовцям, а на відділ фінансового забезпечення ХОВК - проводити виплату на підставі зазначених наказів начальника 118 ВП МОУ.

Отже, обов`язок щодо виплати грошового забезпечення покладений саме на Харківський обласний військовий комісаріат.

В той же час, відповідач зазначає, що кошти на виплату премії не надійшли, як і жодних роз`яснень з приводу спірного питання, а фінансування на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям військових представництв проводиться лише в межах щомісячного грошового забезпечення без врахування додаткових заохочувальних виплат.

Суд не приймає аргументи відповідача про те, що грошове забезпечення військовослужбовців здійснюється в межах щомісячного грошового забезпечення без врахування додаткових заохочувальних виплат, оскільки відсутність на рахунках відповідача коштів для таких виплат не є само по собі належним доказом можливості невиплати їх позивачу.

При цьому, відповідачем не надано жодних доказів в підтвердження факту відсутності в бюджеті відповідного рівня, з якого фінансується Військове представництво 118, коштів на преміювання, і як наслідок, ненадходження відповідних фінансових асигнувань на рахунки для виплати премії військовослужбовцям у вказаний період.

Водночас, суд зазначає, що відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути, позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У справі "Кечко проти України" Європейський суд з прав людини встановив, що мало місце порушення статті 1 Протоколу №1 Конвенції, про захист прав людини і основоположних свобод, зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п. 23 Рішення).

Так, реалізація особою права, яке пов`язане з отриманням коштів і базується на спеціальних та чинних, на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.

У зв`язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

З урахуванням викладеного, суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на те, що фінансування на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям військових представництв проводиться лише в межах щомісячного грошового забезпечення, що не є належним доказом неможливості здійснення спірних виплат, які передбачені законом та відповідно яких був виданий наказ Міністерства оборони України від 31.01.2019 р. №7.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Харківського обласного військового комісаріату щодо невиплати відповідно до п.1 наказу начальника 118 військового представництва Міністерства оборони України від 31.01.2019 року № 7 премії ОСОБА_1 та, як наслідок, зобов`язання Харківського обласного військового комісаріату нарахувати та виплатити ОСОБА_1 премію відповідно до п.1 наказу начальника 118 військового представництва Міністерства оборони України від 31.01.2019 №7 – є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість поданого позову та про його задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 241-247, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Харківського обласного військового комісаріату (вул. Коцарська, буд. 56,м. Харків,61052, код ЄДРПОУ08166355) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Харківського обласного військового комісаріату (61052, м. Харків, вул. Коцарська, 56, ЄДРПОУ 08166355) щодо невиплати відповідно до п.1 наказу начальника 118 військового представництва Міністерства оборони України від 31.01.2019 року № 7 премії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Зобов`язати Харківський обласний військовий комісаріат (61052, м. Харків, вул. Коцарська, 56, ЄДРПОУ 08166355) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) премію відповідно до п.1 наказу начальника 118 військового представництва Міністерства оборони України від 31.01.2019 №7.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складений 27 грудня 2019 року.

Суддя Білова О.В.