Рішення № 86700082, 27.12.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2019 р. № 520/11218/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чудних С.О., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 21.05.2019 № 0014505306 з нарахування штрафу у сумі 156,20 гривень;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 21.05.2019 № 0014495306 з нарахування штрафу у сумі 4115,66 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивач здійснює діяльність роздрібної торгівлі в магазинах та є платником акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів. В червні 2017 року Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 подано до контролюючого органу декларацію з акцизного податку за травень 2017 року від 17.06.2017 № 9115544272. У вересні 2017 року позивачем самостійно виявлено помилку в декларації з акцизного податку за травень 2017 року від 17.06.2017 № 9115544272, у зв`язку з чим подано уточнюючу декларацію з акцизного податку за травень 2017 року від 18.09.2017 № 9189748880. У квітні 2019 року Головним управління ДФС у Харківській області проведено перевірку щодо порушення граничних термінів сплати узгоджених податкових зобов`язань, за результатами якої прийняті податкове повідомлення-рішення від 21.05.2019 № 0014505306 з нарахування штрафу у сумі 156,20 грн та податкове повідомлення-рішення від 21.05.2019 № 0014495306 з нарахування штрафу у сумі 4115.66 грн. Позивач не погоджується в вищезазначеними рішеннями відповідача, вважає їх незаконними, так як контролюючим органом не враховано, що сама декларація з акцизного податку за травень 2017 року від 17.06.2017 № 9115544272 містить два різних показника до сплати податку 22093 гривні (помилковий показник) та 1105 гривень, а також не врахована уточнююча декларація з акцизного податку за травень 2017 року від 18.09.2017 № 9189748880 з уточненим показником до сплати в розмірі 1105 грн.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачам надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачам, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та зазначив, що за результатами перевірки позивача контролюючим органом встановлено несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов`язання з акцизного податку ФОП ОСОБА_1 за звітний період травень-червень 2017 року, у зв`язку із чим контролюючим органом прийнято спірні податкові повідомлення-рішення, яким позивачу нараховано штраф.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 здійснює діяльність роздрібної торгівлі в магазинах та є платником акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Судом встановлено, що в червні 2017 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 подала до контролюючого органу декларацію з акцизного податку за травень 2017 року від 17.06.2017 № 9115544272, відповідно до якої сума акцизного податку зазначена 22093,00 грн.

Поряд із тим, в додатку 6 розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, сума акцизного податку становила 1105,00 грн.

У вересні 2017 року позивачем самостійно виявлено помилку в декларації з акцизного податку за травень 2017 року від 17.06.2017 № 9115544272, у зв`язку з чим подано уточнюючу декларацію з акцизного податку за травень 2017 року від 18.09.2017 № 9189748880, згідно якої показник акцизного податку уточнено на 1105,00 грн.

Судом встановлено, що посадовими особами Головного управління ДФС у Харківській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у декларації з акцизного податку, результати якої оформлені актом від 18.04.2019 № 329/20-40-53-06-08/2283418404.

Перевіркою встановлено несвоєчасна сплата узгодженого податкового зобов`язання з акцизного податку ФОП ОСОБА_1 за звітний період травень 2017 року на суму 20578,30 грн та за червень 2017 року на суму 1562,00 грн в порушення пункту 57.1 статті 57 розділу ІІ Податкового кодексу України.

На підставі висновків акту перевірки від 18.04.2019 № 329/20-40-53-06-08/2283418404 контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 21.05.2019 № 0014505306, яким позивачу нараховано штраф у сумі 156,20 грн та податкове повідомлення-рішення від 21.05.2019 № 0014495306, яким позивачу нараховано штраф у сумі 4115,66 грн.

Не погоджуючись із вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями ФОП ОСОБА_1 звернулась до контролюючого органу зі скаргою, проте рішенням Державної податкової служби України податкові повідомлення-рішення від 21.05.2019 № 0014505306 та № 0014495306 залишені без змін, а скарга без задоволення.

Не погоджуючись із висновками контролюючого органу та податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Оцінюючи обґрунтованість прийнятих відповідачем рішень, суд зазначає наступне.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктами 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов`язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 46.1. ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід`ємною частиною.

Статтею 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом (пункти 50.1., 50.2. ст. 50 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 54.1 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пункту 57.1 статті57 Податковий кодекс України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 57.3 статті 57 Податковий кодекс України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Судом встановлено, що в червні 2017 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 подала до контролюючого органу декларацію з акцизного податку за травень 2017 року від 17.06.2017 № 9115544272, відповідно до якої сума акцизного податку зазначена 22093,00 грн.

У вересні 2017 року позивачем самостійно виявлено помилку в декларації з акцизного податку за травень 2017 року від 17.06.2017 № 9115544272, у зв`язку з чим подано уточнюючу декларацію з акцизного податку за травень 2017 року від 18.09.2017 № 9189748880, згідно якої показник акцизного податку уточнено на 1105,00 грн.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що під час проведення камеральної перевірки податкової звітності позивача не встановлено помилок в поданих платником податків податкових деклараціях з акцизного податку за травень, червень 2017 року.

Як вбачається із копії квитанції від 16.06.2017 №0.0.786632303.1 Фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1 сплачено акцизний податок за травень 2017 року в розмірі 1105,00 грн, який і зазначено в додатку 6 розрахунку суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, сума акцизного податку до декларації за травень 2017 року від 17.06.2017 № 9115544272.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем виконано всі своєчасно сплачено узгоджене податкове зобов`язання з акцизного податку за звітний період - травень 2017 року.

Згідно з п.38.1 ст.38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Разом з тим, у п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, визначальним фактором для застосування штрафних (фінансових) санкцій контролюючим органом до платника податків, є наявність несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов`язання саме з вини такого платника податків.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування до позивача положень п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України, оскільки ним виконані усі дії, які від нього залежали для належного виконання податкових зобов`язань, а саме: своєчасно, у строки, встановленіп.п.57.1 ст.57, п.223.1, п.223.2 ст.223 Податкового кодексу України, перерахував до бюджету грошові зобов`язання по акцизному податку за травень 2017 року, а відтак виконав свій податковий обов`язок.

Разом з тим, суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на те, що інтегрована картка платника не може бути підставою нарахування, збільшення чи зменшення податкового зобов`язання для такого платника, тим більше доказом такого нарахування, збільшення чи зменшення податкового зобов`язання, оскільки відповідно до вимог Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за №751/28881, інтегрована картка платника є лише формою оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів, тобто містить лише інформацію, які характеризує стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами. Нарахування ж та/або сплата податкового зобов`язання здійснюється виключно на підставі податкової декларації, в силу дії п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 21.05.2019 № 0014505306 та № 0014495306 є необґрунтованими та підлягають скасуванню.

Частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи викладене, беручи до уваги той факт, що відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 .

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 14, 243-246, 258, 262, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61027, код 43143704) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 21.05.2019 № 0014505306 з нарахування штрафу у сумі 156,20 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 21.05.2019 № 0014495306 з нарахування штрафу у сумі 4115,66 грн.

Стягнути на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61027, код 43143704).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справа розглядалась в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.О.Чудних