Рішення № 86699848, 24.12.2019, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2724/19

24 грудня 2019 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

за участю:

секретаря судового засідання Заблоцька І.І.

позивача ОСОБА_1 Б ОСОБА_2

представника відповідача Смільська В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (надалі, позивач, ОСОБА_3 ) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України (надалі, відповідач), в якому просив зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області виплатити ОСОБА_3 грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій, яка не підлягає оподаткуванню та передбачена п.7 (1) розділу ХУ "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у виплаті якої відповідачем було незаконно відмовлено.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскільки він 35 років працював на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років, передбачених відповідно до п.п. "е" - "ж" ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", то при призначенні пенсії йому відповідач повинен був виплатити грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій, яка не підлягає оподаткуванню та передбачена п.7 (1) розділу ХУ "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Позивач вважає, що відмова відповідача у призначенні такої грошової допомоги є протиправною та суперечить вимогам законодавства. Таким чином, просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 02.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання у справі призначено на 24.12.2019 о 09:30 год. Даною ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

У строк, встановлений судом, представник відповідача подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначив наступне. Період навчання позивача з 11.09.1989 по 01.09.1991 було зараховано до стажу роботи відповідно до п. "д" частини третьої статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" як період навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі, клінічній ординатурі. Представник відповідача також зазначив, що виплата грошової допомоги проводиться органами Пенсійного фонду України одноразово в розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, призначеної до виплати. Таким чином, у задоволенні позову просив відмовити повністю.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю з мотивів, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні повністю.

Судом встановлено, що у відповідь на заяву позивача від 11.11.2018 №861/В-11, листом Підгаєцького відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №861/В-11 від 20.11.2019, позивача повідомлено про те, що зарахувати до спеціального стажу, який дає право на виплату одноразової грошової допомоги період навчання в клінічні ординатурі Київського Ордена Трудового Червоного Прапора Медичного інституту на кафедрі терапії санітарно-гігієнічного факультету з 11.09.1989 по 01.09.1991 немає підстав, оскільки відповідно до статті 53 Закону України "Про вищу освіту" визначено, що "клінічний ординатор" це особа, яка має повну вищу освіту і освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста або магістра медичного спрямування та кваліфікацію лікаря певної спеціальності відповідно до переліку лікарських посад навчається з метою поглиблення професійних знань, підвищення рівнів умінь та навичок лікаря-спеціаліста. Клінічна ординатура є вищою формою підвищення кваліфікації лікаря - спеціаліста з певного фаху у вищих медичних закладах освіти ІІІ-ІУ рівнів акредитації, закладах післядипломної освіти (вищі заклади освіти) та клінічних науково-дослідних інститутах, центрах та забезпечує одержання лікарем вищої кваліфікації на основі раніше здобутої освіти. Навчання в клінічній ординатурі проводиться з відривом від виробництва, період навчання складає 2 роки та передбачає отримання стипендії для осіб, які навчаються на держзамовленні.

Не погоджуючись з відмовою відповідача, позивач звернулась з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що у відповідності до статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

У відповідності до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. "е" статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (надалі Закон №1788), право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати.

Порядком обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги та її виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1191 (надалі, Порядок №1191) передбачено, що до страхового стажу, який визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, що передбачені, зокрема, Переліком закладів установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота в яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року №909.

Пунктом «д» частини третьої ст. 56 Закону № 1788, до стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Пунктом 2 Порядку №1191 передбачено, що до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені: переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. N 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років"

У відповідності до пункту 5 Порядку №1191 грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 р. призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Системний аналіз наведених вище норм дає підстави вважати, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" будь-якого іншого виду пенсії.

Разом з тим, згідно з розділом 2 «Охорона здоров`я» Переліку № 909, право на пенсію за вислугу років мають лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад), які працювали у лікарняних закладах, лікувально-профілактичних закладах особливого типу, лікувально-трудових профілакторіях, амбулаторно-поліклінічних закладах, закладах швидкої та невідкладної медичної допомоги, закладах переливання крові, закладах охорони материнства і дитинства, санаторно-курортних закладах, установах з проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби та територіальні органи Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби (щодо працівників, які не є державними службовцями), санітарно-епідеміологічних закладів, діагностичних центрів.

Отже, Переліком № 909 визначено лікарняні заклади і посади, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років. При цьому, однією із категорій осіб про які йдеться у вказаному вище розділі Переліку № 909 є лікарі, що працюють у лікарняних закладах.

У відповідності до ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2-1 розділу ХУ «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», особам, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54, 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсія за вислугу років призначається за їх зверненням з дотриманням умов, передбачених законом України «Про пенсійне забезпечення».

Пунктом 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (надалі Порядок №637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

У відповідності до частини третьої статті 23 Загальної Декларації прав людини та пункту 4 частини першої Європейської Соціальної хартії, кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

З огляду на вимоги Конвенції та практику Європейського суду з прав людини ("Спорронг та Льонрот проти Швеції"), до правовідносин щодо отримання пенсії слід застосовувати засади юридичної визначеності, зокрема в частині права особи на розумні очікування "мирного володіння майном".

Як вбачається з матеріалів справи, позивач досягнув віку передбаченого положеннями Закону України "Про пенсійне забезпечення" 27.08.2019, що підтверджується відомостями з паспорта позивача серії НЮ НОМЕР_1 .

24.10.2019 позивач звернувся до Бережанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України, із заявою про призначення пенсії та пенсію за віком йому призначено 28.08.2019, що підтверджується відомостями з ІКІС ПФУ: Підсистема призначення та виплати пенсії.

У період з 11.09.1989 по 01.09.1991 позивач, серед іншого, зарахований в спеціальну клінічну ординатуру на кафедру терапії санітарно-гігієнічного факультету, що підтверджується відомостями з трудової книжки позивача БТ НОМЕР_2 , довідкою №120/14-2431 від 15.10.2019 Національного медичного університету імені О.О.Богомольця. При цьому, загальний стаж позивача становить 41 рік 04 місяці 28 днів що підтверджується відомостями з ІКІС ПФУ: Підсистема призначення та виплати пенсії.

Суд зазначає, що питання щодо проходження клінічної ординатури врегульовано на підзаконному рівні. Зокрема у Положенні про клінічну ординатуру, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров`я України від 29.01.1998 № 12 (далі Положення № 12) визначено, що клінічна ординатура є вищою формою підвищення кваліфікації лікарів-спеціалістів з певного фаху у вищих медичних закладах освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації, закладах післядипломної освіти, клінічних науково-дослідних інститутах, центрах.

Пунктом 2.1 Положення № 12 передбачено, що до клінічної ординатури приймаються за конкурсом громадяни України, які мають освітньо-кваліфікаційний рівень лікаря-спеціаліста і стаж практичної роботи не менше трьох років за фахом після закінчення інтернатури або спеціалізації, лікарська спеціальність якої повинна відповідати спеціальності клінічної ординатури. У конкурсі можуть також брати участь лікарі без необхідного стажу практичної роботи, які успішно закінчили інтернатуру і рекомендовані Вченою радою вищого закладу освіти, закладу післядипломної освіти до навчання в клінічній ординатурі.

Клінічні ординатори в межах робочого часу виконують лікувально-діагностичну роботу в профільних відділеннях, на яких базується клініка, в обсязі 25 % від розрахункової норми навантаження лікаря відповідної спеціальності, що передбачається індивідуальними планами їх підготовки, без доплат до стипендії (п. 3.10 Положення № 12).

Згідно довідки Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, ОСОБА_3 під час проходження навчання у спеціальній клінічній ординатурі з 11.09.1089 по 01.09.1991 займався лікувально-діагностичною роботою ( діагностика та лікування терапевтичних хворих, участь в спільних обходах з професором та завідуючим відділенням, участь в науково-практичних та патолого-анатомічних конференціях, чергування по лікарні).

Пунктом 4.12 Положення № 12 передбачено, що термін навчання в клінічній ординатурі зараховується лікарю до його загального трудового стажу та стажу роботи за фахом.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що навчання в ординатурі за своєю суттю є формою практичної підготовки лікаря. Отже, такий період навчання особи в клінічній ординатурі зараховується лікарю до спеціального трудового стажу, що визначає право на пенсію за вислугу років та на отримання грошової допомоги на підставі п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону від 09.07.2003 № 1058.

При цьому, суд зазначає, що відповідачем не надано жодного доказу, який би спростовував факт виконання практичних завдань позивачем під час проходження (навчання) в спеціальній клінічній ординатурі. Отже, навчання позивача в клінічній ординатурі, на думку суду, підлягає до зарахування до спеціального стажу позивача.

Частиною другою ст.9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд дійшов висновку, що у спірному випадку, з врахуванням положень ст.245 КАС України, належним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до спеціального страхового стажу ОСОБА_3 , який дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", період навчання з 11.09.1989 по 01.09.1991 в спеціальній клінічній ординатурі Київського медичного інституту імені О.О.Богомольця при кафедрі терапії санітарно-гігієнічного факультету та нарахувати і виплатити грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення у відповідності до пункту 7-1 розділу ХУ "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Таким чином, спеціальний стаж позивача, із врахуванням періоду навчання в клінічній ординатурі на кафедрі терапії санітарно-гігієнічного факультету, становить понад 35 років, що дає йому право на отримання грошової допомоги на підставі п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону від 09.07.2003 № 1058.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з тим, вирішуючи спір по суті, судом не здобуто, а відповідачем не подано до суду доказів отримання позивачем грошової допомоги передбаченої п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону від 09.07.2003 № 1058, при призначенні йому пенсії.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю. Оскільки суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю, сплачений судовий збір підлягає до відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

2.Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (м.Тернопіль, Майдан Волі,3, код ЄДРПОУ 14035769) зарахувати до спеціального страхового стажу ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , ід.№ НОМЕР_3 ), який дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", період навчання з 11.09.1989 по 01.09.1991 в спеціальній клінічній ординатурі Київського медичного інституту імені О.О.Богомольця при кафедрі терапії санітарно-гігієнічного факультету та нарахувати і виплатити грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення у відповідності до пункту 7-1 розділу ХУ "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

3.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (м.Тернопіль, Майдан Волі,3, код ЄДРПОУ 14035769) на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , ід.№ НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. сплачений у відповідності до квитанції №0.0.1535909854.1 від 26.11.2019.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 27 грудня 2019 року.

Головуюча суддя Дерех Н.В.

копія вірна

Суддя Дерех Н.В.